Особливості діяльності України на світовому ринку цукру



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН- БАРАНОВСЬКОГО

 

Інститут економіки і управління

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни ”Зовнішньоекономічні контракти”

на тему: ОСОБЛИВОСТІ ТОРГІВЛІ ЦУКРОМ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:                                                                                             Перевірив:

студентка  групи МЕ 08 А         к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки

Перепелиця К.О.                                                                                Шеремет Т.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I.ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ЦУКРУ

1.1.           Особливості функціонування світового ринку цукру

1.2.           Загальний аналіз світового ринку цукру

1.3. Дослідження механізмів регулювання та ціноутворення на світовому ринку цукру

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ II.ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ НА ПОСТАЧАННЯ ЦУКРУ

2.1. Маркетингове дослідження ринку цукру Росії

2.2. Характеристика українських експортерів  цукру

2.3. Вибір підприємства для експорту цукру та складання конкурентного листа

2.4. Опрацювання базисних умов складання зовнішньоекономічного контракту

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            23



Вступ

 

 

У сучасних умовах глобалізації та інтеграції країн при формуванні єдиного світового простору питання міжнародного співробітництва та виходу на світовий ринок стають все більш актуальними.

Актуальність обраної теми пов’язана з важливістю перспектив розвитку української зовнішньої торгівлі цукром. Цукор, який є одним із найважливіших продуктів харчування, стратегічним товаром першої необхідності для населення та сировиною для багатьох підприємств харчової промисловості,завжди був однією з основних статей сільськогосподарського виробництва України. Поглиблення глобалізаційних процесів, розвиток світової економіки, зростання чисельності населення зумовило не тільки збільшення виробництва цукру, а й стрімке підвищення та перерозподіл обсягів світової торгівлі. За останні 18 років значно змінилася кон’юнктура світового ринку цукру, що зумовлено стрімким нарощуванням виробництва цукрової тростини і не менш стрімким зменшенням вирощування цукрових буряків. У радянські часи Україна посідала друге місце  у світі  після Бразилії за виробництвом цукру, однак на початку 1990-х років після відмови уряду від державного заказу скоротилися як виробничі потужності цукрових заводів, так і їхні експортні можливості. Однак сьогодні Україна має шанси стати світовим лідером з виробництва цукрового буряка та солодкого піску. Зарубіжні ринки є привабливими для українських виробників через існуючий дефіцит на даному продовольчому ринку, що підтверджує важливість дослідження як світового ринку цукру так і українського.

Теоретико - практичне значення укладання зовнішньоекономічних контрактів при здійсненні експортно- імпортних операцій представниками цукрової промисловості полягає в удосконаленні економічних зв’язків.  Результати міжнародного бізнесу дуже часто безпосередньо залежать від якості укладання міжнародних контрактів. У міжнародній торговельній практиці відомі випадки, коли некоректно складений або не досить повний контракт був причиною виникнення непорозумінь між сторонами, що, в свою чергу, ставало причиною понесення ними як прямих, так й непрямих збитків. Отже, міжнародна контрактна діяльність потребує особливої уваги під час здійснення міжнародної підприємницької діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над висвітленням питань дослідження кон’юнктури світового ринку цукру працювали вітчизняні фахівці, серед яких Стасіневич С.А., Грищенко О.Ю., Коденська М.Ю., Шпичак О.М, Фурса А.В. та зарубіжні вчені – Боєва В.Р., Зельднера А.Г., Клюкача В.А., Ушачова І.Г.

Теоретичні і практичні аспекти вивчення особливостей складання зовнішньоекономічних контрактів знайшли своє відображення в дослідженнях вітчизняних вчених-економістів: Ю.Г.Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Савченко, В.В.Козика, Л.А. Панкової, Я.С. Карпяк, О.Ю. Григор’єва, А.О.Босак, В.М. Небильцової, Л.Солошенко, М.Г.Розенберга,Ю.М. Лисенко, І.В.Педь.

Об’єктом дослідження курсової роботи є світовий ринок цукру: основні суб’єкти, особливості його функціонування та регулювання.

Предметом дослідження є теоретико- практичні засади процесу укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту на експорт цукру.

Основна мета курсової роботи - занальний аналіз світового ринку цукру, аспектів формування його кон’юнктури та укладання зовнішньоекономічного контракту на його експорт.

Методами дослідження є системний аналіз, табличний, графічний, порівняння, групування.

Інформаційна базою дослідження стали наукова та навчальна література, матеріали науково- практичних конференцій, інформаційних, статистичних агентств і періодичної преси з проблематики торгівлі цукром на світовому ринку  а також електронні ресурси.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків і рекомендацій, переліку використаної літератури та додатків.

 

 

 

РОЗДІЛ I. ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ЦУКРУ

1.1.Особливості функціонування світового ринку цукру

      Світовий ринок - це сукупність національних ринків, з'єднаних між собою світовими економічними зв'язками на основі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперації, інтеграції виробництва і реалізації товарів і послуг[4,c.123]

    У світовій практиці класифікація світових ринків здійснюється:

1) за ступенем організації ринкової інфраструктури (організовані і неорганізовані);

Ринок цукру належить до організованих світових ринків.  Головною особливістю організованих ринків є наявність певної інформації про характер попиту і пропозиції.Неорганізовані ринки функціонують в основному за принципом прямих зв'язків контрактів ринку.

2) за функціональним призначенням (товар; виробництво; послуги рис.1)

3) по територіальному розміщенню (регіональні; міжрегіональні; національні; міжнаціональні).[18, c.11]

      Світовий товарний ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованими на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.

       Високий динамізм, мінливість, відсутність жорстких, синонімічних і виражених кордонів - це головні особливості світового товарного ринку. Більше того, світові товарні ринки сформовані і розвиваються під впливом численних факторів різної природи, не лише економічної, а й політичної, наукової і технічної, кліматичної і т.п.

        Оскільки світовий ринок цукру належить до товарних ринків,необхідно виділити наступні основні характеристики світового товарного ринку:

1) світовий товарний ринок - це категорія товарної продукції, яка виходить за національні межі з метою реалізації продукції;

2) світові товарні ринки показують міждержавну трансакцію товарів, на які впливають не тільки внутрішній, а й зовнішній попит і пропозиція;

3) світові товарні ринки оптимізують використання факторів виробництва;

4) світові товарні ринки відіграють сануючих роль, тобто вони виводять з міжнародного обміну такі товари і виробників, які не відповідають міжнародним стандартам якості за конкурентоспроможними цінами.

     Розглянемо світовий ринок цукру у розрізі класифікацій.

 

 

 

Рис. 1.1. Галузева структура світового ринку [18]

  За галузевою класифікацією ринок цукру належить до ринків сировини та напівфабрикатів

     Залежно від умов торгівлі на світових товарних ринках і характером груп продавців (покупців) у структурі окремих ринків можна умовно виділити окремі частини (сектори) - закритий і відкритий.

    Закритий ринок являє собою такий сектор світових товарних ринків, доступ на які обмежений окремим колам продавців (покупців), а торгівля і ціноутворення володіють специфічними особливостями.[15, c.41]

  Відкритий (вільний) ринок - ринок, де здійснюються операції, що відповідають звичайній комерційній практиці в міжнародній торгівлі, полягають звичайні комерційні контракти і існує необмежена кількість продавців (покупців).

   Таким чином, ринок цукру належить до відкритих ринків.

   За ступенем технологічності світовий товарний ринок поділяють на три основні групи:

- ринок базових товарів (сільськогосподарська продукція та продукція добувної промисловості);

- ринок середньо-і низькотехнологічних товарів, в основному готових виробів і напівпродуктів;

 -  ринок високотехнологічної продукції.[16,c.7]

    Отже, ринок цукру належить до ринків базових товарів.

     Ринок цукру належить також до біржових ринок. Біржовий ринок- організація біржової торгівлі, яка регламентована правилами та положеннями Біржі. Цукор належить до першого класу класифікації біржових товарів, зокрема до харчосмакових товарів.[12, c.456]

Протягом ХХ століття світовий ринок цукру склався як окремий різновид товарного ринку. Традиції культивування та переробки цукрових буряків у Європі, що закладалися ще у ХІХ ст. були суттєвим чином скореговані виходом на світовий цукровий ринок цукру-сирцю, виробленого з значно більш дешевої (майже у 8 разів) цукрової тростини. Процеси глобалізації, що значно активізувалися наприкінці ХХ ст. позначилися і на світовому ринку цукру, який став значно динамічнішим та гнучким.

На початку ХХІ ст. функціонування світового ринку цукру обумовлено одночасним впливом двох протилежних чинників: з одного боку - вільного світового ринку, з іншого - жорстко регульованими внутрішніми ринками окремих країн, або груп країн як у разі ЄС. Традиційно склалося, що переважна частина цукру, що продається на світовому ринку (до 80%) пов’язана з обмеженнями та регулюванням. Певним компенсаторним механізмом виступає взаємодія різних країн у рамках Світової Організації Торгівлі, що дещо наближує підходи до виробничої стратегії та цінової політики на ринку цукру з боку національних економік та світового ринку.

Окремим важливим чинником, що суттєво впливає на світову кон’юнктуру ринку цукру, є його природна пов’язаність з ринком нафтопродуктів.

1.2.Загальний аналіз світового ринку цукру

Цукор є цінним харчовим, високо енергійним продуктом, необхідним для організму людини. На ринку цукор представлений в основному наступними видами продукції:

       1)цукор- пісок- харчвовий продукт у вигляді окремих кристалів розміром від 0,5 до 2, 5 мм, склад сахарози- 99, 75 % білого кольору із солодким смаком і запахом.

       2) цукор пресований – харчовий продукт у вигляді шматочків цукру, пресованих із звичайного цукру- піску і цукрова пудра- здрібнені кристали цукру піску не більше 0.1 мм.

       3) цукор- рафінад- харчовий продукт, який складається, в основному з додатково очищеної сахарози більш високої очистки, ніж цукор пісок.

        Розглянемо досліджувану нами групу товарів з позицій основних класифікаційних систем міжнародної торгівлі : Стандартної міжнародної торговельної класифікації (СМТК) ООН (3-я редакція 1986 p.), Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС) [9, с. 82; 55, с. 54; 82, с. 64-70; 88].Дані класифікації представлені в додатках А і Б.

         У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем оброблення товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі.

У міжнародній торгівлі цукор, відповідно до СМТК, відносять до розділу:

Продовольчі товари і живі тварини (розділ 0): живі тварини, м'ясо і м'ясопродукти; молочні продукти і яйця; риби і морепродукти; зернові і продукти з зерна, овочі і фрукти; цукор і мед; кава, чай, какао, спеції; корми для худоби; різні продовольчі товари.

        Згідно з Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), досліджувана нами група товарів належить до розділу IV “Продукти харчосмакової  промисловості; алкогольні та безалкогольні напої, тютюн і штучні замінники тюиюну ”.Тростинний цукор - сирець має код  1701.11, а цукор- сирець з  цукрового буряку- 1701.12.

           Загалом цукор виробляють понад 120 країн світу. Традиційно виокремлюють три основні регіони його виробництва:

-   Північна півкуля, до якої належать країни-виробники бурякового цукру у Європі, Північній Америці, Центральній Азії та Північній Африці.

-   Екваторіальний регіон, що включає країни-виробники тростинного цукру в Азії, Північній та Центральній Америці, Африці.

-   Південна півкуля, де зосереджені країни виробники тростинного цукру у Південній Америці, Південній Африці та Океанії.

      Проаналізуємо ринок цукру за основними параметрами: виробництво, експорт, споживання.

      Виробництво цукру. П’ять найбільших виробників цукру у світі складають - Бразилія, Індія, ЄС, Китай та США (Рис.1.2). Їх частка у світовому виробництві щорічно сягає 60%.

Рис.1.3.  Найбільші світові виробники цукру 2009-2010 м.р., млн.т

       У таблиці 1.1  наведена динаміка зміни обсягів виробництва країн- лідерів світового ринку цукру протягом 2009-2010 досліджуваних років. Важливо зазначити, що Бразилія та Індія належать до виробників тростинного цукру і їх взаємодія є вирішальною з точки зору пропозиції у цьому сегменті. ЄС є найбільшим світовим виробником як цукрових буряків, так і, відповідно, бурякового цукру. Китай та США поєднують вирощування цукрових буряків та цукрової тростини і, відповідно, виробництва цукру з них.

Таблиця 1.1

Темпи приросту обсягів виробництва  найбільших світових виробників цукру- сирцю (%).

Країна

2009

2010

Бразилія

16.56

3.83

ЄС

-7.71

3.37

Індія

15.56

5.95

Китай

4.38

-2.65

США

0.66

4.04

Австралія

-12.59

6.69

Мексика

-8.20

2.08

Таїланд

23.13

-4.34

Куба

9.38

0.00

ПАР

16.37

-9.33

Пакистан

13.83

-7.41


 

Отже, найбільш високих показників у 2010 р. досягли виробники Австралії, адже позитивний приріст обсягів іхнього виробництва дорівнює 6, 69%, Індії з 5,95 %  та Бразилії - 3, 83%. Додатними були показники приросту виробництва цукру в Пакистані, ПАР, Таїланді та Китаї.

      Збереження у цих країнах цукрового буряківництва, незважаючи на більш дешевшу тростину, є віддзеркаленням загальносвітових тенденцій протистояння бурякового та тростинного цукровиробництва і свідчить про стратегічне значення цукрового буряку у збереженні балансу сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо галузеву структуру виробництва цукру.

       Станом на 2011 рік буряковий цукор виробляється у 53 країнах світу. Значні обсяги цукрових буряків переробляють США, Франція, Німеччина, Польща, Росія, Україна, Туреччина. Слід зазначити, що буряковий цукор виробляють навіть там, де його собівартість досить висока, наприклад у Фінляндії та на Півночі Японії.

 

Виробництво цукру з цукрових буряків зосереджено загалом у Європі (Таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Найбільші світові виробники цукру з цукрових буряків, млн. т [4]

Країни

ЄС

США

Росія

Україна

Китай

Японія

Іран

Єгипет

2000

17,54

4,013

1,3

2

1

0,68

0,64

0,26

2001

19,19

4,496

1,5

1,72

1,693

0,615

0,53

0,306

2002

18,24

4,246

1,55

1,687

1,011

0,569

0,67

0,4

2003

15,88

3,552

1,63

1,79

0,945

0,663

0,6

0,368

2004

18,41

4,048

1,58

1,55

1,09

0,721

0,76

0,3

2005

16,86

4,257

1,93

1,58

1,327

0,741

0,8

0,32

2006

21,35

4,183

2,25

2,054

0,638

0,784

0,66

0,46

2007

21,10

4,032

2,5

2,054

0,655

0,75

0,63

0,499

2008

17,45

4,543

3,15

2,85

0,877

0,75

0,45

0,548

2009

17,4

4,283

3,2

2,02

1,358

0,81

0,465

0,484

2010

16,59

3,865

3,48

1,71

1,262

0,81

0,25

0,543

 

      Отже перше місце за обсягами виробеного цукру з цукрових буряків посідає ЄС, на другому місці- США, на третьому- Росія і на четвертому- Україна. Помітною для України є тенеденція спаду виробництва протягом останніх десяти років.

      Основними виробниками цукру з тростини є Бразилія, Індія, Таїланд, Мексика, Австралія, КНР, Куба, ПАР, Уругвай. Як вже зазначалося, великі обсяги тростинного цукру виробляються у США (Таблиця 1.3).

    Як ми бачимо з даних таблиці 1.3 світовим лідером у виробництві цукру з цукрової тростини є Бразилія, яка в 2010 виробила 32.4 млн.т цукру. Друге місце посідає Індія, з показником у 16.8 млн. т, а третє- Китай, виробництво цукру якого дорівнює 12.5 млн.т. Найбльш динамічно протягом останніх 10 років зростали обсяги виробництва Бразилії , виробнияі обсяги якої виросли на 77 % у 2010 році порівняно з 2000. Мексика і Австралія продемонстрували тенденцію до стабільності, обсяги виробленого ними цукру майже не змінювались, максимальні зміни складали не більше 18% щороку(таблиця 1.3)

Таблиця 1.3

Найбільші світові виробники цукру з цукрової тростини, млн. т  [25]

Країни

Бразилія

Індія

Китай

Таїланд

Мексика

Австралія

Пакистан

США

2000

18,3

17,4

7,3

5.4

5,0

5,0

3,8

3,6

2001

20,1

20,2

6,5

5.7

5,0

5,4

2,6

3,7

2002

17,1

20,5

5,9

5.1

5,2

4,2

2,6

3,7

2003

20,4

20,5

7,2

6.4

5,2

4,7

3,4

3,6

2004

23,8

20,1

10,1

7.3

5,2

5,5

3,9

3,6

2005

26,4

15,2

10,1

7,0

5,3

5,2

4,0

3,6

2006

28,2

14,2

9,2

5.2

6,1

5,4

2,9

3,0

2007

26,9

21,1

8,6

4,8

5,6

5,3

2,6

2,7

2008

31,5

30,8

11,5

6,7

5,6

5,2

3,6

3,1

2009

32,1

28,6

14,6

7,8

5,9

4,9

4,1

3,1

2010

32,4

16,8

12,5

7,2

5,6

4,8

3,5

3,0

 

Світовий експорт цукру.

        Структура світового ринку цукру відрізняється від структури ринків інших продовольчих товарів. Так, наприклад, якщо на ринку кукурудзи 94% експорту виконують дві країни (США та Аргентина), то на ринку цукру 90% експорту припадає на долю більш ніж дюжини країн. Найбільшими світовими експортерами цукру є Бразилія, Австралія, Таїланд, Куба, Франція та Німеччина. Слід зауважити, що великі експортери цукру, переважно це розвинуті країни, змогли підтримати свою цукрову промисловість лише за дуже високими протекціоністськими стінами контролю за імпортом, квот і, особливо, субсидій.У таблиці 1.4 наведений торгівельний баланс ринку цукру в Євросоюзі.

       Бразилія – країна, яка є найбільшим продуцентом цукру, закономірно – найбільший експортер даного продукту в світі. Зниження ціни на цукор негативно впливає на доходи експортерів товару, у той же час поліпшуючи становище імпортерів даного виду сировини (Для прикладу, Бразилія та Індія з одного боку та Італія з Іраном з іншого.)

                                                                            23



           За даними таблиці 1.4 розглянемо світових експортерів цукру більш детально.

Таблиця 1.4

Експорт цукру найбільшими країнами- виробниками (млн. т) [25]

Напрям (країна)

Роки

2007

2008

2009

2010

Млн.

тонн

Частка,

                            %

Млн.

тонн

Частка,

                            %

Млн.

тонн

Частка,

                            %

Млн.

тонн

Частка,

                            %

Експорт:

Світ

41,5

100

37,6

100

40,9

100

46,1

100

Бразилія

11,3

27,2

7,7

20,4

11,6

28,4

14,0

30,3

ЄС

6,1

14,8

6,6

17,5

4,8

11,7

5,3

11,4

Австралія

4,1

9,9

3,1

8,1

3,6

8,8

4,1

8,9

Куба

3,4

8,2

23,1

8,0

2,7

6,6

2,4

5,2

Польща

0,4

1,0

0,5

1,2

0,1

0,1

0,5

1,0

Індія

0,03

0,17

1,4

3,6

1,1

2,8

1,4

3,1

Ін. Країни

16,1

38,7

15,5

41,2

16,9

41,4

18,1

38,3


        

          З даних таблиці 1.4 випливає, що Бразилія є найбільшим світовим експортером цукру,її частка складала 30,3 % у 2010 році. Доля Бразилії у загальному обсязі експорту виросла на 11,4 %, що свідчить про екпортоорієнтованість виробництва країни, прагнення до збільшення ринкової долі.  Країни Європейсьеого Союзу посідають друге місце за обсягом експорту цукру у світі, однак ми можемо спостерігати тенденцію до спаду, зменшення.Так, у 2010 році обсяг експорту цукру країн ЄС знизився на 30% порівняно з базовим 2007 роком.

      Доля Австралії є також веливкою, вона складала 8,9% у світовому експорті і виросла у 2.17 разів порівняно з 2007. Четверте місце за обсягами експорту належить Кубі, чиї показники виросли в 1.5 рази  з 2007 року і в 2010 склали 5.2%

І на п’ятому місці Індія, її обсяги експорту виявились найбільш динамічно зростаючими, за 4 роки країні вдалося збільшити експорт цукру у

100 разів. Це великий скачок, який став справжнім економічним проривом.

      Світове споживання цукру.   

       Майже 70% цукру, що виробляється у світі, використовується для внутрішнього споживання. Рівень споживання цукру на особу в основних  країнах-виробниках цукру коливається від 9 кг на рік у Китаї до 59 кг на рік у Бразилії при нормі у 20 кг [5, c.120-121].

      Щороку світові запаси цукру зростають, чому сприяє відставання обсягів його споживання від обсягів його виробництва. Так, на початку 90-х років перевищення виробництва цукру над споживанням становило 2,3 млн. т, а в 2000 р. – вже 20 млн. т. Це і обумовлює потребу у збільшенні виробництва цукру. У споживчому кошику продукт займає в середньому 3,56%.[25]

          Попит формується насамперед виходячи з потреби у товарі населення. Найбільшими споживачами цукру в світі є Індія, ЄС та Бразилія. Нині надзвичайно швидко зростає попит на цукор на світових ринках. Великою мірою це пояснюється тим, що зростає споживання цукру не тільки як продукту, а й як паливно-енергетичного матеріалу. Швеція, наприклад, до 2020 року планує повністю відмовитися від використання нафти, замінивши її етанолом - чистим спиртом, який виробляється з цукру. І хоча світове виробництво цукру зростає, це зростання недостатнє, щоб повністю задовольнити попит. Очікується, що до 2015 р. світовий попит на етанол зросте до 127 млрд. л. На сучасний момент обсяг попиту дорівнює близько 77 млрд. л. У таблиці 1.5 наведені дані про країни, які найбільше споживають цукру у світі.

                                                                                                                               Таблиця 1.5.

   Обсяг споживання країн – найбільших споживачів цукру, (млн.т цукру). [3]

Особливості діяльності України на світовому ринку цукру