Особливості митного контролю і митного оформлення натуральної зернової кави при переміщенні через митний кордон України

Міністерство  освіти і науки України

 

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра товарознавства

та експертизи товарів

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему: «Особливості митного контролю і митного оформлення натуральної зернової кави при переміщенні через митний кордон України»

 

 

Студента V курсу

факультету менеджменту 

та маркетингу

Крицький О.О.  

(підпис)

 

Науковий керівник,

док. тех. наук

Бочарова О.В.  

(підпис)

 

Номер залікової книжки  100028 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса, 2010 р.

 

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

(назва вищого навчального закладу)

 

Кафедра ___________________________________________________________

Дисципліна_______________________________________________________

Спеціальність______________________________________________________

Курс ______  Група ____________ Семестр _____________________________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студента

__________________________________________________________________ 

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

1. Тема проекту (роботи) __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Строки здачі студентом  закінченого проекту (роботи)__________________

3. Вихідні дані до  проекту (роботи)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. перелік графічного матеріалу  (з точним зазначенням обов’язкових  креслень)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Дата видачі завдання __________________________________________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Назва етапів курсового  проекту (роботи)	Срок виконання  етапів проету  (роботи)	Примітки

 

Студент ____________________________

(підпис)

Керівник ___________________________

(підпис)

___________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

«____» ____________________20____ р.

 

ЗМІСТ

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування митної справи щодо натуральної зернової кави 6

1.1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо натуральної меленої кави 6

1.2. Натуральна зернова кава – як об’єкт переміщення через митний кордон України 8

1.3. Порядок митного контролю натуральної зернової кави 10

1.3.1. Технологічна схема митного контролю 10

1.3.2. Документи необхідні при митному контролі 12

1.3.3. Методи та технічні засоби здійснення митного контролю 14

1.4. Мета та задачі курсової роботи 19

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення натуральної зернової кави 20

2.1. Об’єкт дослідження та перелік нормативних документів 20

2.2. Особливості митної експертизи натуральної зернової кави 21

2.2.1. Постановка, методика проведення експертизи 21

2.2.2. Документальне оформлення митної експертизи 23

2.3. Порядок митного оформлення натуральної зернової кави 25

2.3.1. Нарахування та стягнення митних платежів 25

2.3.2. Документальне оформлення натуральної зернової кави 26

ВИСНОВКИ 31

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 32

ДОДАТКИ 33

 

ВСТУП

Україна як суверенна  держава самостійно створила власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

Митна справа в Україні  включає в себе встановлення порядку  та організацію переміщення через  митний кордон України товарів і  предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів  щодо реалізації митної політики в Україні.

При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних  відносинах систем класифікації та кодування  товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів.

Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів України  та міжнародних договорів України. Україна може вступати в митні  союзи з іншими державами, брати  участь у діяльності міжнародних  організацій з питань митної справи. [1]

Внаслідок деяких причин, виникла необхідність імпортування до України певної групи харчових продуктів, значне місце серед яких займає Натуральна зернова кава.

Для того щоб Натуральна зернова кава, потрапила на український ринок, необхідно, щоб сири пройшли оформлення на українській митниці. Тому доцільно дослідити і визначити порядок та особливості митного оформлення натуральної зернової кави.[2]

 

РОЗДІЛ 1

Теоретичні  засади формування митной справи щодо натуральної зернової кави

1.1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо натуральної зернової кави

У період з 2005 по 2009 рр. обсяг  виробництва натуральної кави в  Україні зріс практично удвічі. Так, якщо в 2005 р. було вироблено 1037 тонн цього  виду продукції, то в 2009 р. обсяг виробництва досяг 1834 тонн.[1]

Найбільший темп приросту обсягу виробництва продукту спостерігався  в 2007 р. по відношенню до 2006 р. (33%). Істотний приріст цього показника мав  місце також і в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. (22%).

Найбільшим виробником натуральної кави в Україні за підсумками І півріччя 2010 р. являється СП ТОВ «Галка лтд», на долю якого припало більше 50% загального об'єму зробленої натуральної кави на території нашої країни. Другим за величиною виробництва цього виду продукції є ТОВ «Віденська кава». Таким чином, м. Львів можна назвати центром виробництва натуральної кави в Україні. [1]

Імпорт натуральної  кави на територію України в 2005 р. склав 15,7 тис. тонн. У 2006 і 2007 рр. цей  показник скоротився по відношенню до 2005 р. на 5%. У 2008 р. в порівнянні з 2007 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якої склав 20%. Що ж до 2009 р., тут ми знову спостерігаємо незначне зниження цього показника по відношенню до попереднього року.

Таблиця 1.1. - Динаміка імпорту кави на територію України [1]

2005 р.		2006 р.		2007 р.		2008 р.		2009 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тис. т.	Млн. USD	Тис. т.	Млн. USD	Тис. т.	Млн. USD	Тис. т.	Млн. USD	Тис. т.	Млн. USD
15,73	45,61	14,96	43,38	15,67	45,44	18,80	54,52	18,61	53,96

Основна доля імпорту  натуральної кави на територію України  належить Німеччині. За І півріччя 2010 р. імпорт продукту з цієї країни склав 17% загального об'єму ввезеної натуральної  кави. Значна питома вага в об'ємі  імпорту належить також Росії, Польщі і Італії. Доля імпорту продукції з Фінляндії, Болгарії і Португалії склала від 5% до 10%. На інші країни-імпортери доводиться менше 5% об'єму імпорту натуральної кави на територію України. Серед них необхідно виділити Швейцарію, Індію, Австрію, Бразилію і Португалію.

У 2005 м. Україна експортувала незначний в порівнянні з наступними роками об'єм натуральної кави в  інші країни (всього 59 тонн). У 2006 р. цей  показник збільшився практично в 3 рази. Упродовж 2007-2008 рр. спостерігається  приріст експорту продукту в межах 30-40%. У 2009 р. по відношенню до попереднього року Україна скоротила об'єм експорту натуральної кави на 12%.

Таблиця 1.2. -  Динаміка експорту кави за межі України [1]

2005 р.		2006 р.		2007 р.		2008 р.		2009 р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тис. т.	Тис. USD	Тис. т.	Тис. USD	Тис. т.	Тис. USD	Тис. т.	Тис. USD	Тис. т.	Тис. USD
0,59	171,1	1,64	475,6	2,08	603,2	2,86	829,4	2,52	730,8

Україна експортує натуральну каву в декілька країн : від 5% до 15% в загальному об'ємі експорту натуральної кави з України доводиться на Молдову і Грузію. Сукупна доля інших країн не перевищує 5%. [1]

За І півріччя 2010 р. обсяг виробництва натуральної  кави на території України склав 1159 тонн, що на 37% перевищує значення цього показника за аналогічний  період 2009 р. За іншими показниками, що характеризують ринок натуральної кави України, також спостерігається помітний ріст в порівнянні з І півріччям 2009 р. Так, темп приросту імпорту склав 10%, а експорту - досяг 21%.[3]

1.2. Натуральна зернова кава – як об’єкт переміщення через митний кордон України

Натуральна зернова  кава як об’єкт переміщення через митний кордон України розглядаються митними органами за класифікаційними ознаками Товарної Номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і УКТ ЗЕД, що в залежності від коду є базою визначення розмірів ставок мита та інших видів митних платежів. Основою класифікації Товарної Номенклатури ЗЕД (УКТ ЗЕД) є такі класифікаційні ознаки, як похідна сировина та призначення (функціональні властивості), що сформовані фасетним методом.

Натуральна зернова кава відноситься до переліку товарів обов’язкової сертифікації.

Входять до групи товарів, що потребують ліцензування.

Натуральна зернова  кава віднесені до І розділу 09 групи УКТ ЗЕД – «Кава смажена або не смажена, з кофеїном або без кофеїну». 

Пояснення до товарної позиції 0901:

Таблиця 1.3. Класифікація товарної номенклатури УКТ ЗЕД

Код	Назва	Ставки мита, %
		пільгова	повна
0901	Кава смажена або не смажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з вмістом кави у будь-якій пропорції: - кава не смажена	-	-
09011100	З кофеїном:	-	-
0901110010	Для промислової переробки	-	-
0901110090	Інші	10	10
09011200	Без кофеїну	-	-

Продовження таблиці 1.3.

Код	Назва	Ставки мита, %
		пільгова	повна
0901120010	Для промислової переробки	-	-
090112 00 90	Інші	10	10
0901210000	Кава смажена  з  кофеїном	10	10
0901220000	Без кофеїну	10	10
090190	Інша	-	-
09019010	Шкаралупа та оболонки зерен кави	-	-
0901901010	Для промислової переробки	-	-
0901901090	Інші	10	10
0901909000	Замінники кави що містять  каву	10	10

Натуральна зернова  кава класифікується в УКТЗЕД відповідно до Правила I інтерпретації класифікації товарів, де назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

УКТЗЕД – це систематизований перелік товарів, які експортуються та імпортуються. Вона групує ці товари у розділи, групи та підгрупи, які мають назви, що вказують в стислій формі категорії або типи товарів, які вони охоплюють. В багатьох випадках різновидність та кількість товарів, що класифікуються в розділі або групі така, що неможливо охопити їх усі або перерахувати їх конкретно в назвах [9 ].

На мою думку, така класифікація є доцільною, адже дає змогу правильно нарахувати митні платежі при митному оформленні даного виду продукції. Пшениця тверда має такий код 0901110010.

 

 

1.3 Порядок митного контролю  натуральної зернової кави

1.3.1 Технологічна схема митного контролю

Українські та іноземні судна, які перевозять натуральну мелену каву, що перетинають державний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль суден, що прибувають із-за кордону (або відбувають за кордон), здійснюється комісією, яка складається з представників КПП прикордонних військ України, митниці, карантинних служб, що здійснюють контроль у пунктах пропуску через державний кордон України. Митний контроль суден закордонного плавання проводиться біля причалів порту або, за узгодженням із митницею і КПП прикордонних військ України, на рейді.

При здійсненні митного  контролю суден закордонного плавання встановлюються зони митного контролю.

Посадові особи, що мають  доступ у зони митного контролю, можуть переміщуватись у них тільки в межах, необхідних для виконання  своїх прямих службових обов’язків.

Переміщення натуральної зернової кави у зоні митного контролю або за межі такої території можливе з дозволу митниці.

При переміщенні через  митний кордон України митні органи керуються єдиним порядком здійснення митного контролю за певною технологічною схемою, передбаченою законодавством України і митним Кодексом України. Технологічна схема – це встановлена керівництвом митного органу обов'язкова для виконання послідовності дій співробітників митного органу під час здійснення операцій митного контролю і митного оформлення Технологічна схема митного контролю натуральної зернової кави наведена на рис. 1[ 12].

Рис. 1 Технологічна схема  митного контролю та митного оформлення натуральної зернової кави

 

1.3.2 Документи необхідні  при митному контролі

Здійснення митного  оформлення кави натуральної, що переміщується судном, починається з перевірки наданих адміністрацією судна документів на каву. Ці документи мають бути оформлені на бланках форми Міжурядової морської консультативної організації (форма ІМСО).

Для здійснення митного  контролю капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає такі документи [5]:

• картка реєстрації обліку (додаток);
• рахунок - фактура (додаток);
• митна декларація (додаток);
• специфікація (додаток);
• список пасажирів (додаток);
• маніфест (додаток);
• коносамент (додаток);
• декларацію про суднові запаси (додаток);
• довідку про наявність на борту наркотичних засобів, валюти, зброї і боєприпасів (додаток);
• зобов’язання капітана судна, яке плаває під Державним Прапором

України, про  те, що закуплені за кордоном суднові припаси, зокрема споживання, не будуть винесені із судна (додаток).

• декларація про вантаж (додаток).

Коносамент  – основний документ. Який судновласник видає відправникові вантажу  і підтверджує прийняття вантажу  до перевезення морським шляхом. Цей документ виконує три основні функції, а саме:

• підтверджує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення;
• є товаросупровідним документом;
• затверджує договір перевезення морським шляхом, тобто перевізник зобов’язується доставити вантаж до місця призначення і передати його тому, хто пред’явить йому оригінал такого документа.
• Суднова роль - список членів суднового екіпажу.
• Список пасажирів – список пасажирів, що знаходяться на судні.
• Список суднових запасів – це перелік тютюнових і вино-горілчаних виробів, деяких продовольчих і промислових товарів, а також суднового постачання, палива і мастила, що знаходяться на судні на момент прибуття в порт.

Подані документи повинні  бути скріплені судновою печаткою та засвідчені підписом капітана судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном.

Після закінчення митного  контролю митний орган проводить  реєстрацію документів, у яких відображаються результати митного контролю та митного  оформлення, і веде їх облік у порядку встановленому Держмитслужбою [6].

 Для здійснення  митного контролю натуральної зернової кави, яка експортується необхідні наступні  документи:

• Вантажно-митна декларація (ВМД)
• Довідка про проведення декларування валютних цінностей
• Облікова картка суб’єкта  зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)
• Зовнішньо – економічний контракт
• Товаро-супровідні документи (ТСД)
• Документи, які підтверджують сплату митних платежів
• Сертифікат про походження товару
• Довідка – розрахунок митної вартості
• Сертифікат відповідності
• Фіто-санітарний сертифікат.

 

1.3.3. Методи та технічні  засоби здійснення митного контролю

Технічні засоби митного  контролю - це набір технічних приладів, що їх використовують безпосередньо  на оперативних ділянках митниць  для митного контролю усіх видів перевезень через державний кордон, здійснення збору, передачі, обробки, відображення, зберігання інформації, а також для виявлення матеріалів, предметів та речовин, заборонених для ввезення-вивезення, виявлення помилкового або підробленого (фальшивого) оформлення митних документів.

Поглиблення процесів демократизації і гласності в країні значно підвищує вимоги до культури обслуговування громадян, що перетинають державний кордон України, вимагає скорочення часу проведення митного контролю і підвищення його надійності, створення для громадян обстановки доброзичливості. Це досягається насамперед застосуванням спеціальних технічних засобів, що дозволяють виявляти укриття в багажі і транспортних засобах, джерела радіоактивного випромінювання, зброю, сховану під одягом пасажирів, робити пошук схованок у транспортних засобах та ін.

Технічні засоби митного  контролю повинні виконувати такі функції:

• перевірка справжності необхідних документів і атрибутів митного забезпечення: митних документів; митних пломб і замків;
• контроль об'єктів перевезень, пошук і виявлення предметів контрабанди: візуальний контроль вмісту об'єкта; контроль важкодоступних місць об'єкта; пошук зброї, боєприпасів, металевих предметів; пошук наркотичних речовин;
• ідентифікація у виробах: дорогоцінних каменів; наркотичних речовин; хімічних речовин; ідентифікація оригінальності банкнотів;
• забезпечення виконання функцій дізнання та документування в справах про контрабанду: виявлення та закріплення речових доказів; фотовідеодокументування місць і способів приховування контрабанди; оперативний звукозапис показань осіб, які проходять в справах про контрабанду;
• візуальне спостереження оперативної обстановки в зонах митного контролю: внутрішніх митних зонах; митних територіях;
• забезпечення оперативного управління процесом митного контролю відповідними приладами: портативними засобами зв'язку; засобами стаціонарного зв'язку; засобами мобільного зв'язку; засобами факсимільного і комп'ютерного зв'язку;
• накладання атрибутів митного забезпечення;
• збирання, обробка, збереження, документування та відображення інформації, в тому числі за допомогою ЕОМ.

Використання технічних засобів митного контролю суттєво збільшує питому вагу об'єктів, що фактично перевіряються під час переміщення через державний кордон, підвищує ефективність митного контролю і культуру процедур контролю і митного оформлення, зменшує можливість порушення митних правил.

Для здійснення митного  контролю твердої пшениці застосовують[7]:

• металодетектори;
• детектори контрабанди;
• детектори аномалій;
• ультрафіолетові ліхтарі.

Портативний металодетектор «ЛКЛ 7202М» (Україна) призначений для  виявлення схованих металевих предметів, в тому числі зброї, в будівельних конструкціях, багажі, одязі людини. Крім того, прилад може використовуватися в якості освітлювального засобу під час огляду документів в темний час доби, а також для освітлювання номерів вузлів, агрегатів транспортних засобів у важкодоступних та затемнених місцях завдяки наявності вбудованого ліхтаря.

Детектор контрабанди «Бастер К-910 В» призначений для виявлення контрабанди, прихованої в спеціально обладнаних потаємних місцях багажу та вантажів, в порожнинах та за облицюванням транспортних засобів, а також закамуфльованої під різні предмети побуту. В основу роботи детектора покладений метод фізичного (радіометричного) контролю, оснований на отриманні інформації про внутрішній стан підконтрольного об'єкта, який просвічується проникним випромінюванням.

Детектор «Бастер К-910 В» являє собою малогабаритний, зручний у використанні прилад. Він складається з основного блока з дисплеєм та підсвічуванням, калібрувального стандарту, навушників, лужної батарейки напругою 9 В (ШСАО). На передній панелі основного блока містяться пускова кнопка, кнопки «Режим», «Блокування», «Підсвічування».

Детектор аномалій «М600» призначений для пошуку наркотичних речовин, зброї, спиртових продуктів та іншої контрабанди в рідині, будівельних матеріалах, продуктах харчування, що упаковані в неметалеву тару.

Детектор «М600» є приладом радіохвильового контролю. Він діє за принципом вимірювання високочастотного електромагнітного сигналу, який відбивається від об'єкта контролю. За цим методом можна здійснювати обстеження порожнечі транспортних засобів або тари, які вироблені з діелектричних, композиційних, феритових матеріалів, в яких розповсюджуються радіохвилі. Від металевих перепон радіохвилі повністю відбиваються, тому застосування цього приладу під час огляду металевих вузлів транспортних засобів неможливе, але ефективним є пошук металевих предметів, наприклад, зброї, розташованої за діелектричною перепоною з композиційного матеріалу.