PR-як різновид масової комунікації

Зміст

Вступ

1.    Ретроспективний  аналіз PR

  1.1 Передумови виникнення PR;

  1.2 Сучасний PR як професійна система;

2.    PR - як різновид масової комунікації

2.1 PR – специфічний прояв комунікації;

2.2 Основні види і методи реалізації PR;

2.3 Реалізація ПР у різних сферах діяльності;

3.     Розвиток PR в Україні

3.1 Зародження PR в Україні;

3.2 Шляхи поширення  та реалізації PR в Україні;

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Паблік рілейшнз (далі - ПР) як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства. Перші визначення ПР акцентували аспект управління громадською думкою. Американське товариство паблік рілейшнз так бачить сьогодні свої завдання: "ПР допомагає комплексному, плюралістичному суспільству приймати рішення і функціонувати більш ефективно шляхом досягнення взаєморозуміння між групами та установами. Він допомагає гармонійному поєднанню приватних і громадських інтересів ". Чим зумовлена така актуальність ПР? Сучасне суспільство залежить від комунікативної дійсності. Вибори до парламенту - це боротьба комунікацій. Розпад СРСР деякі дослідники (наприклад, група Сергія Кургіняна) пов'язують з поразкою в комунікативній війні, в результаті чого західна символіка змінила символіку попереднього періоду.

 Західне суспільство  більш насичене інформацією, ніж  наше. Такі держави (наприклад, Японія) підходять до продажу інформації (знань) як до основного збільшення свого економічного потенціалу. Тоталітарні суспільства витрачають масу зусиль на контроль за інформацією.

Як би  не хотіли, але ми не зможемо обійтися без ПР в нашому суспільстві. Тому чим раніше ми зрозуміємо основні закони цієї професії, тим менше розчарувань нас чекає на наому шляху. Область, в якій функціонує ПР, можна  виділити як громадську комунікацію. Вона відрізняється як від комунікації повсякденної, так і від комунікації  масової. Повсякденна комунікація - особистісна, діалогічна, усна. Масова - неособистісна, монологічна, друкована (або інший вид технічної реалізації), що і дозволяє виходити на масову аудиторію. В цілому в масовій комунікації утворюється мозаїка з найрізноманітніших відомостей, оскільки канал цей нейтральний по відношенню до описуваних в ньому об'єктів. Тут може зустрітися і розповідь про страйки шахтарів у Донбасі, і про війну в Югославії, і про ціни на базарах Києва.

 Сем Блек пропонує  наступне визначення, що є офіційно прийнятим: ПР - "це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді та повній інформатизації". [15, ст. 17]

 Френк Джефкінс:

"ПР складається  з усіх форм планованої комунікації,  зовні і всередині, між організацією  та її громадськістю для реалізації  специфічних цілей, направлених  на досягнення взаєморозуміння" [24; ст.10]

Американське товариство ПР визначає такий список організацій, з якими має справу ПР: суб'єкти бізнесу, профспілки, лікарні, школи, коледжі, релігійні установи. Це саме ті організації, які найбільш залежні від громадськості, їх  існування можливе лише в умовах сприятливого ставлення  до них громадськості, оскільки в низці випадків вони зайняті збором коштів для свого нормального функціонування.

Світ мас-медіа є  основним інструментом зв'язків з  громадськістю, тому йому надається  особливе значення в ПР. Як правило, у сфері ПР дуже гідно працюють саме журналісти, оскільки  вони мають досвід роботи з кожним із каналів мас-медіа, знають всі необхідні вимоги, мають достатній обсяг професійних і особистих зв'язків. Хоча нагадаємо ще раз, що класик цього напрямку Едвард Бернейс активно заперечував проти зближення ПР з журналістикою, вважаючи, що ПР –соціальний інститут,а журналістика має філологічну спрямованість. При цьому ПР використовує журналістику не тільки для зовнішніх, але і для внутрішніх потреб, створюючи різноманітні видання для службовців своєї організації, написання прес-релізів, проведення конференцій ,тренінгів,прес-турів.

Цілями даної курсової роботи є:

• простежити ретроспективний аналіз PR;
• встановити роль і місце PR у системі масової комунікації;
• проаналізувати розвиток  PR в Україні.

У рамках основних цілей  вирішуються основні завдання:

• передумови виникнення PR;
• сучасний стан PR ;
• PR- як специфічний прояв комунікації;
• Основні види і методи реалізації PR;
• Реалізація PR у різних сферах діяльності;
• зародження PR в Україні;
• сучасний стан PR в Україні.

Предметом даної робити є паблік рілейшнз - як наука ,а безпосередньо  обєктом-

паблік рілейшнз у системі масової комунікації.

1.Ретроспективний аналіз PR

1.1 Передумови виникнення PR

Важко сказати, до яких часів сходить зародження ремесла паблік рілейшнз. Мабуть, ніхто не зможе пояснити, хто є його засновником, в якій державі воно вперше виникло. І це не дивно, адже паблік рілейшнз будуються на зусиллях не тільки переконувати людей, але й впливати на їхню поведінку. Тому можна припустити, що спроби встановити зв'язки з громадськістю так само давні, як і сама цивілізація .Щоб жити в суспільстві, людям необхідно було підтримувати певний мінімум згоди, і цю згоду, як правило, досягалося шляхом міжособистісної і групової комунікації .Але , як відомо, досягнення згоди вимагає не одних лише актів обміну інформацією, а й наявності такого важливого чинника, як вміння переконувати, впливати.

Фактор переконання  і сьогодні залишається рушійною силою паблік рілейшнз. Вислови вождів або тих, хто прагнув до них належати, не випадково були виконанням високого красномовства, адже готувалися вони з застосуванням риторики (ораторського мистецтва) як одного з основних засобів переконання.

Видатний мислитель античності Арістотель (384-322 рр.. До н.е.) вважав, що переконати аудиторію можна тільки тоді, коли заволодієш її прихильністю і симпатією до себе.

Інший видатний представник  античності, державний і політичний діяч Давнього Риму, блискучий оратор Ціцерон (106-43 рр.. До н.е.) в своїх працях з риторики особливе значення приділяв вивченню психології, інтересів, смаків публіки .На його думку, завдання оратора-естетично тішити публіку, впливати на волю і поведінку людей, вміти спонукати їх до активної діяльності.

Ще в Древній Греції мислителі стали багато писати про увагу до бажань публіки. Ряд ідей і висновків, істотно нагадують сучасне тлумачення громадської думки, можна зустріти в політичній лексиці Стародавнього Риму. Саме римлянам належить крилатий вираз «vox populi - vox dei» (глас народу - глас божий).

Історія людства доводить, що інструмент впливу на громадськість  широко застосовувався при підготовці до воєн, лобіюванні політичних кіл, організації  підтримки політичних партій, поширенню релігійних вірувань, просуванню товарів на ринок, збір коштів, популяризації подій і людей. І дійсно, багато чого з того, чим користується сучасне суспільство у сфері паблік рілейшнз, не нове. Піармени нині відточують свою майстерність, звертаючись до історичного досвіду, накопиченого попередниками.

Наприклад, Арістотель і  Платон вважали, що засоби управління людьми мають бути не тільки доречними, але і широко відомими як тим, хто  керує

так і тим, ким керують. Надалі ми побачимо, що ці принципи в  тому або іншому ступені застосовуються в сучасній практиці паблік рілейшнз.

Видатними майстрами  техніки впливу на маси були римляни, зокрема Юлій Цезар. Кожного разу перед військовими битвами він  домагався народної підтримки за допомогою розповсюдження спеціально підібраних звернень та проведення театралізованих вистав. Не випадково під час першої світової війни через  Комітет громадської інформації США (Комітет Кріля) звернувся до досвіду Юлія Цезаря, щоб пробудити патріотизм американців і домогтися підтримки політики президента США Вілсона. Можна сказати, що способи ведення психологічної війни, які особливо широко стали використовуватися в XX столітті, були розроблені ще за часів Стародавнього Риму.

Глибоко розібратися в суті сучасної системи зв'язків з громадськістю, зрозуміти її принципи та соціальні функції практично неможливо, не зробивши екскурсу в історію становлення паблік рілейшнз на американському континенті, не вивчивши досвіду, накопиченого суспільством ,з самого початку прагнув скинути  станові й політичні традиції Старого Світу.

Визначальною умовою становлення нового соціального інституту зв'язків з громадськістю було формування демократичних засад суспільства, закріплення і розширення прав людини і громадянина, поступове створення рівних можливостей в реалізації людських потенцій. Принцип розумного індивідуалізму, права і свободи людини в умовах демократії вимагали особливого ставлення до громадськості, змушуючи інститути економічної, політичної та державної діяльності шукати підтримки з боку широких верств населення, досягати суспільного консенсусу шляхом переконання і зацікавленості особистості. Це стало впроваджуватися в практику суспільного життя , насамперед, у Сполучених Штатах Америки, що були не обтяжені монархічними режимами, становим поділом суспільства, де належність до того чи іншого стану заздалегідь визначала і лінію поведінки людини, і ставлення до нього, і задані наперед можливості. Розвиток вільного підприємництва, вільного ринку, особливо в республіканських демократіях, виявився саме тим грунтом, на якому почали проростати потреби в спеціальній системі паблік рілейшнз.

Найважливішим стимулом розвитку паблік рилейшнз як системи стала концентрація та монополізація капіталу. Нові умови ринкових, разом з тим, і багатьох інших суспільних відносин, що виникали в той час, вимагали розробки спеціальних механізмів їх упорядкування. Одним з елементів на стадії концентрації та монополізації капіталу стала поява масової преси. Обмежена раніше функція поширення інформації тепер стає домінуючою, викликаючи до життя нові процеси.

Відомо, що на домонополістичних підприємствах, де ще зберігалися прямі традиційні зв'язки власників з працівниками, поширеною формою відносин був патерналізм. Дрібний або середній власник-бізнесмен щоденно контактував з працюючим персоналом свого невеликого підприємства, не потребуючи ні в послугах преси, ні в систематичному винесенні своїх зв'язків з громадськістю далеко за межі своїх володінь. Бізнесмен сам в процесі своєї діяльності виконував функції піармена.

У період монополізації ситуація різко  змінилася. Особисті контакти власника великого підприємства з працюючим персоналом вже неможливі,  особливо враховуючи те, що монополіст тепер оперує в багатьох регіонах країни. Але зв’язки  необхідні для успішного ведення бізнесу, створення сприятливої атмосфери в  середовищі власних працівників, у відносинах з постачальниками, споживачами, окремими громадськими групами.[1;ст.74]Функція налагодження таких зв'язків та управління ними переходять в руки фахівців, які вже використовують і пресу, і інші канали комунікації, однак не «чужі», а що належать власникові даної монополії. Так у штаті великих підприємств з'являються прес-агенти ,а пізніше і відділи паблік рілейшнз.

У коло їхніх обов'язків, крім роботи усередині корпорації з її внутрішнім персоналом, тепер вже входило  і налагодження постійних зв'язків з масовою пресою. Адже тільки остання здатна швидко і на величезній території поширювати потрібні для корпорації повідомлення. Інформація, причому в певній «упаковці», обмірковується, готується і за певною системою поширюється фахівцями з відділів паблік рілейшнз. Однак слід врахувати ще одну обставину. У масовій пресі можуть з'явитися небажані для корпорації відомості. Тому необхідні постійні зусилля, щоб нейтралізувати не тільки саму ймовірність появи у пресі небажаної інформації, а й її наслідки, якщо вже вона надрукована.

Швидше за все, саме так можна  уявити розвиток нової за змістом  системи зв'язків з громадськістю, в даному випадку системи паблік рілейшнз, з урахуванням ролі масової  преси в демократичному суспільстві. При цьому, щоправда, не слід забувати, що засоби масової інформації в такому суспільстві найчастіше є приватною власністю, а їх господарі мають свої власні інтереси, не завжди збігаються з інтересами зацікавленої корпорації. Тож і в цьому сенсі корпораціям була необхідна спеціалізована і гнучка система, що могла б впливати на пресу, поширювати через неї потрібну даній монополії інформацію. Такою системою стали відділи паблік рілейшнз окремих корпорацій і самостійні фірми, що спеціалізувалися на зв'язках з громадськістю.

Розвиток інституту паблік рілейшнз стимулювався також причинами політичного порядку. Концентрація капіталу і монополізація зумовили встановлення специфічних відносин між державою і монополіями, державними установами та іншими суспільними інститутами і, нарешті, між самими цими інститутами в їхніх зусиллях впливати на різні гілки державної влади. Так звані «групи інтересів» у своєму прагненні домогтися вигідного законодавства та урядових рішень, теж повинні були постійно апелювати до громадської думки. Ось чому зростає потреба в організації різноманітних кампаній, а звідси і необхідність мати на службі спеціальний апарат для їх організації та ефективного проведення. У цей апарат спочатку входить система паблік рілейшнз. Американські дослідники постійно підкреслюють пряму залежність між тенденцією подальшого зростання «груп спеціального інтересу» і розвитком системи паблік рілейшнз. З активізацією діяльності «груп інтересів» нерозривно пов'язане таке явище в американському політичному житті, як лобізм, який ніяк не міг обійтися без досвіду, науки і мистецтва паблік рілейшнз.

І, нарешті, ще одним доказом політичних причин розгортання системи паблік рілейшнз було те, що в умовах монополізації капіталу держава намагається обмежити диктат монополій, ввести антимонопольне законодавство, зберегти окремі форми державної власності. [1;ст.76]

Крім політичних, слід назвати і економічні причини появи системи паблік рілейшнз. Концентрація капіталу, розвиток масового виробництва призвели до перенасичення ринку. Інтереси конкурентної боротьби змушували власників монополій звертати пильну увагу саме на ринок - той сектор економічної активності капіталу, де відбувається його безпосередня зустріч із споживачами.  Оскільки масове виробництво і затоварення ринку, з одного боку, і обмеженість купівельної спроможності населення, з іншого, як правило, викликали кризові явища, володарі капіталу шукали різноманітні шляхи виходу із ситуації. Саме в цей час самостійною сферою наукової та практичної діяльності стає вивчення ринку (Marketing).

Одночасно починаються  дослідження й у сфері реклами. Інтерес до неї зростає у зв'язку з необхідністю пробуджувати прагнення  споживача, що в свою чергу активізувало вивчення його психології. У центр  дослідницької діяльності переміщуються  такі психічні явища, як «увага», «уявна асоціація», «навіювання», «ілюзії», «психологічні образи» і т.д. На передній план виходить так звана «нецінова конкуренція» товарів, коли конкурентоспроможність окремих товарів зростає не тільки внаслідок реального поліпшення їх якості або зниження ціни на них, але і в результаті поліпшення якості . Тобто, для швидкої реалізації свого товару власник прагне створити таку психологічну ауру навколо нього, що підвищенням попиту починає користуватися не бездоганний по якості товар, а той, про який складається громадська думка як про бездоганний, чи той, який сприймається як еталон певного статусу людини, яка купує його. Вселити такий товар споживачам стає завданням не тільки реклами, але і паблік рілейшнз. Фахівці цієї області не випадково відзначають, що розвиток масового виробництва і його супутників - паблісіті і реклами - багато в чому сприяло тому, щоб викликати до життя систему паблік рілейшнз. [1; ст.77]

Таб.1[4; ст.15-17]

Таб.1 Події і люди в історії паблік рілейшнз (див.додаток 1)

1.2 Сучасний PR як професійна система

Паблік рілейшнз входить  до складу абсолютно нових для  нас дисциплін, у яких поки що більше майбутнього, ніж минулого. Але майбутнє це створюється нами самими. Тому можливе  вміння, професійні навички фахівців з ПР допоможуть швидше і ефективніше сформувати ринок послуг в цій області. Сьогодні ми граємо частіше в гру без правил, завтрашній ринок змусить усіх бути професійними гравцями, а не сьогоднішніми аматорами.

ПР на Заході – сфера, яка досить активно розвивається і знаходиться у стані постійного зростання. Поки ми досить бурхливо "з'їли" рекламу, за нею піде ПР і інші науки комунікативного циклу. Майбутнє ПР поступово переходить до рук професіоналів. А професіонали, якщо відштовхнутися від фрази Олександра Довженка, повинні вміти бачити зірки. [2; ст.103]

У якому контексті  виникає ПР?

Ці контексти різні  в нас і на Заході. В Америці  це кінець минулого, початок XXI століття. З'являються досить сильні монополії. У них все йде добре, але є один елемент, який не завжди чинить так, як треба. Це ми з вами. Людина за парканом підприємства менш керована, ніж усередині, коли вона є підлеглим співробітником. Монополіям захотілося збільшити число цих контрольованих параметрів. За великим рахунком, завдання в будь-якій організації одна - зменшити кількість випадковостей. Яскравий приклад у США - це залізниці. Це було нове явище, людей стали лякати аварії, вони відмовлялися їздити потягами. І ось все  виникла перше велике завдання для ПР. До речі, саме тоді було сформульовано правило, яке виконується всіма фірмами під час аварій з людськими жертвами .Фірма повинна першою до засобів масової комунікації повідомити про це родині загиблого. В історії ПР стоять імена відомих мільйонерів типу Рокфеллера, з якого робили образ свого хлопця. Рокфеллер, щоб зняти шахтарські страйки, приїжджав в шахтарське селище, навіть танцював з дружинами шахтарів. Розуміли роль цієї сфери та ряд президентів США. До речі, дуже сильний приплив людей в цю спеціальність дали перша і друга світові війни. Вони спеціалізувалися в галузі пропаганди і контрпропаганди: віщали на супротивника, ставили перед собою агресивні цілі , але намагалися вирішити їх з належною повагою до своїх слухачів. І ці люди після війни знаходили своє застосування в ПР. Це що стосується США після першої світової війни і Великобританії після другої, коли не було потреби в рекламі, оскільки був дефіцит товарів. До речі, у Великобританії найбільшою довоєнної кампанією було залучення інтересу до заморських фруктів. Вона коштувала тоді мільйон фунтів стерлінгів. Як бачите, колись до бананів потрібно було залучати. Ми ж готові сьогодні купувати їх без жодних хитрощів. [2; ст.132-133]

На Заході найбільш бурхливо розвиваються такі сфери ПР: урядові, фінансові та кризові. Якщо на них  пильно подивитися, то зрозуміло, що це ті області, де найменше шкодують гроші. Але вони й особливо значущі для будь-якого суспільства. Великобританія, наприклад, зіткнувшись з кризою своїх фінансових структур, вклала достатні кошти в ПР. Завдання там стоїть динамічно. Справа в тому, що тисяча-півтори акціонерів, раптово скинувши акції, можуть "потопити" компанію. Тому вони посилено вивчають своїх акціонерів, їх засоби комунікації, які інші акції є в їх розпорядженні. Все це потрібно знати, щоб у разі необхідності за один вечір вийти на своїх вкладників, не давши зруйнувати компанію безладним скиданням акцій.

Практика країн СНД  додала в цей список і політичні  ПР. Адже саме тут зараз зосереджені  найбільші кошти, що демонструє виборча  кампанія в Росії або Україні. Б. Єльцин стає президентом чисто завдяки ПР-роботі. Така ж президентська кампанія торкнулася і Україну. До речі, минулі президентські вибори також дали нам приклад контролю над телебаченням. І це важлива умова нової гри і нового типу професіоналізації, який буде потрібно і в нас в самий найближчий час. Кінчається час "тику", приходить час витончених "інженерних" рішень. Навіть хочеться запозичити у Сталіна визначення фахівця з ПР як інженера людських душ. До речі, подивіться, наскільки вдало зроблені довоєнні фільми. Сьогодні знято їх пропагандистський аспект, але вони не зникли. Виявляється, там дуже сильні художні конструкції.

[2; ст134]

Невід'ємною складовою  частиною розвитку системи паблік рілейшнз стала організація асоціацій  та об'єднань фахівців зі зв'язків з громадськістю. Зокрема, Товариство паблік рілейшнз Америки веде свій відлік з 1936 року, з моменту утворення провідними практиками цієї сфери Національної асоціації радників з паблік рілейшнз. У 1948 році асоціація злилася з іншою професійною організацією, заснованою в 1939 році, - Американським радою з питань паблік рілейшнз, створивши Товариство паблік рілейшнз Америки. Нарешті, в 1961 році відбулося чергове злиття останнього з ще однією національною асоціацією - Американською асоціацією паблік рілейшнз. Назва залишилася колишньою - Суспільство паблік рілейшнз Америки (Public Relations Society of America). Це суспільство нині нараховує в своїх лавах близько 15 тис. членів і має більше 100 відділень у різних містах США. Воно тісно пов'язане з могутньою організацією бізнесу-Національною асоціацією промисловців. У порівнянні з США розвиток професійної системи паблік рілейшнз в інших країнах Заходу активізувалося дещо пізніше. Звичайно, це зовсім не означало, що методи і прийоми, що використовувалися для встановлення зв'язків з громадськістю, не враховувалися окремими фірмами, організаціями або установами тих або інших країн. [5; ст.25-26]

У 1984 році у Великобританії почав свою діяльність Інститут паблік рілейшнз, що заклав фундамент цієї професії в країні і що почав підготовку фахівців-професіоналів з питань зв'язків з громадськістю. Величезну роботу з упорядкування консультативної діяльності фахівців зі зв'язків з громадськістю проводить нині професійна Асоціація консультантів в області паблік рілейшнз Великобританії.

Подібні процеси становлення  і розвитку національних систем паблік рілейшнз спостерігалися і в інших  країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччини, Австрії, Греції, Іспанії, а в цілому більш  ніж в 60 країнах світу, де також  створені національні асоціації паблік рілейшнз .У таких умовах очевидною стала потреба координації діяльності національних асоціацій на міжнародному рівні. Ідея створення міжнародної організації паблік рілейшнз народилася ще в 1949 році в Лондоні під час приватного наради фахівців з питань зв'язків з громадськістю Голландії та Англії. Вони прийшли до висновку про необхідність організації міжнародного співтовариства, мета якого полягала б у сприянні підвищенню рівня професіоналізму та ефективності діяльності фахівців-практиків сфери паблік рілейшнз різних країн.

У 1964 році Міжнародна асоціація  паблік рілейшнз отримала офіційне визнання з боку ООН як радник Соціально-економічного комітету ООН, а також визнання з  боку ЮНЕСКО як поза державної організації  по категорії: «відносини взаємного інформування».

Слід підкреслити, що МАПР є особливо вимогливою і,  до певної міри ,елітарною організацією, оскільки членство в ній відкрито лише тим, хто працює в галузі паблік рілейшнз не менше п'яти років  і має високу професійну компетентність. Всі члени МАПР обираються персонально. До її складу сьогодні входять понад 800 фахівців з 65 країн світу.  [6; ст. 90-93]

МАПР, Європейська конфедерація і інші федерації регулярно скликають  асамблеї і проводять конференції, видають і поширюють методологічні та методичні матеріали, сприяють становленню та розвитку професійної системи зв'язків з громадськістю в тих країнах, де вона тільки ще зароджується. Особлива увага приділяється професійним науково-теоретичним журналам і друкованим виданя з питань паблік рілейшнз, серед яких варто особливо виділити «International Public Relations Review» (офіційний орган МАПР).Величезною популярністю користуються національні журнали з даної проблематики, особливо друковані органи, що видаються в США: «Public Relations Quarterly», «Public Relations Journal», «Public Relations Review», «Public Relations Reporter» та інші.

Серед країн світу  з професійною системою паблік рілейшнз найбільш розвиненою вона як і раніше залишається в Сполучених Штатах Америки - місці свого зародження.

Незважаючи на труднощі, пережиті американської та світовою економікою і вимушене подекуди скорочення числа працюючих в сфері паблік рілейшнз, роль і значення інституту  зв'язків з громадськістю продовжують  зростати. Про це свідчать такі факти:

• Близько 200 коледжів і університетів США і ще більше в інших країнах світу готують дипломованих фахівців з паблік рілейшнз. У ще більшій кількості вищих навчальних закладів читаються спеціальні курси з цього предмету. У більшості ВНЗ, що готують журналістів, курси паблік рілейшнз займають перше або друге місце серед навчальних дисциплін, які обирають студентами.
• До кінця цього століття очікується феноменальне збільшення кількості працюючих в цій області, де, як передбачається, буде зайнятий 1 млн. чоловік.
• Уряд США в одному тільки Юсіан містить 9 тис. фахівців з питань комунікації. У Міністерстві оборони США працюють ще 100 фахівців даного профілю. 20 найбільших фірм паблік рілейшнз мають прибуток більше 1 млрд. дол. щорічно.
• Суспільство паблік рілейшнз Америки, засноване в 1948 році, нині має 107 відділень і налічує 15 тис. фахівців-професіоналів.
• Суспільство паблік рілейшнз студентів Америки, утворене в 1968 році з метою сприяння спілкуванню цікавляться цією професією студентів з професіоналами паблік рілейшнз, нині нараховує в своїх рядах 5 тис. студентів з 180 коледжів та університетів.
• Більше 5400 американських компаній мають власні відділи паблік рілейшнз.
• У США сьогодні працюють понад 5080 агентств паблік рілейшнз, прибуток деяких з них складає сотні мільйонів доларів щорічно.
• Більше 500 торговельних асоціацій мають свої власні підрозділи паблік рілейшнз.
• Заробітна плата провідних спеціалістів з питань комунікації в більшості компаній і агентств паблік рілейшнз досягає шестизначної цифри.

[7;ст.138-140]

Отже, визначальною умовою становлення нового соціального  інституту зв'язків з громадськістю  було формування демократичних основ  суспільства, закріплення і розширення прав людини і громадянина, поступове  створення рівних можливостей в  реалізації людських потенцій. Розвиток вільного підприємництва, особливо в республіканських демократіях, стало саме тим грунтом, на якому почали проростати потреби в спеціальній системі паблік рілейшнз.

Розвиток інституту  паблік рілейшнз стимулювався також  причинами політичного порядку. Концентрація капіталу і монополізація  зумовили встановлення специфічних  відносин між державою і монополіями. Невідємною частиною сучасного розвитку паблік рілейшнз є організація асоціацій і об'єднань фахівців зі зв'язків з громадськістю для кращого функціонування і розвитку системи.