Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості

Вплив засобів  масової інформації на розвиток особистості

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Роль засобів масової інформації в процесі виховання у підлітковому віці…………………………………………………………………………………6

1.1 Виховання як педагогічне  явище…………………………………………..6

1.2 Засоби масової інформації - як фактор соціалізації підлітка………………………………………………………………………….11

1.3 Можливості впливу на  виховання підлітка засобів масової  інформації………………………………………………………………………15

1.4 Позитивний вплив засобів  масової інформації на процес  виховання підлітків…………………………………………………………………………18

Розділ 2. Дослідження позитивного впливу засобів масової інформації на процес виховання………………………………………………………………24

2.1 Організація та проведення  дослідження…………………………………24

2.2 Висновки та рекомендації…………………………………………………26

Висновок………………………………………………………………………..34

Список використаної літератури……………………………………………...36

ВСТУП

 Одним з найбільш  впливових інститутів виховання  в сучасному суспільстві є  засоби масової інформації. Це  найбільш доступний, поширений  і популярний засіб інформування  та розваги. Сьогодні багато  дослідників говорять не тільки  про величезний, але і визначальний  вплив засобів масової інформації  на розвиток підлітків, їх поведінку  і свідомість. Займаючи лідируюче  місце в житті сучасних підлітків,  засоби масової інформації стають  одним з найважливіших агентів  виховання. 

Засоби масової інформації стали серйозними каналами трансляції нових смислів, образів, моделей  поведінки. Про зростаючу роль друку, радіо і телебачення в суспільному  житті країни свідчать їхній бурхливий  ріст, поширеність і доступність  масової інформації. Друковане слово, телевізійне зображення здатні в  найкоротші терміни досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яку  соціальну середу.

Широкі можливості засобів  масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на підростаюче покоління.

Тема даної роботи сформульована  як "Позитивний вплив засобів масової інформації на процес виховання підлітка".

В якості мети даної роботи виступають розгляд та аналіз можливостей засобів масової інформації впливати на виховання підлітка.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати  літературу з даної теми.

2. Виявити та узагальнити  позитивні та негативні тенденції  виховного впливу засобів масової  інформації на підлітків. 

3. Дослідити позитивний  вплив засобів масової інформації  на процес виховання підлітків. 

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що вплив засобів масової інформації на процес виховання підлітка може бути позитивним.

Об'єктом даного дослідження є процес виховання підлітків.

Предметом дослідження є особливості виховного впливу засобів масової інформації на підлітків.

Методологічною основою  дослідження є положення про  цілісність і взаємозумовленості соціальних і культурно-педагогічних явищ у  процесі виховання особистості; теорії впливу засобів візуальної комунікації  на особистість; теорії морального виховання  підлітків. Використовувався системний  підхід для аналізу проблеми. Для  розкриття обраної теми ми використовували  сукупність методів дослідження: теоретичні методи - аналіз психолого-педагогічної та іншої наукової літератури, аналіз результатів проведених опитувань, методи статистичного і порівняльного  аналізу, методи збору й обробки  інформації; метод наукового прогнозування; та емпіричні методи - бесіда, анкетування .

Практична значимість дослідження. Використання даної роботи допоможе педагогам і батькам у вихованні підлітків, їх інтелектуальному та емоційному розвитку, у формуванні адекватного ставлення і оцінки використовуваної тілі і відео продукції. У роботі надано практичний матеріал для керівників підліткових груп, вчителів, консультантів, батьків.

Розділ 1. Роль засобів  масової інформації в процесі  виховання у підлітковому віці

1.1 Виховання як  педагогічне явище

Виховання зростаючої людини становить одну з головних завдань  сучасного суспільства. Виховання - процес систематичного цілеспрямованого впливу на духовний та фізичний розвиток особистості. Подолання відчуження людини від її справжньої сутності, формування духовно розвиненої особистості  в процесі історичного розвитку суспільства не відбувається автоматично. Воно вимагає зусиль з боку людей, і ці зусилля спрямовуються як на створення матеріальних можливостей, об'єктивних соціальних умов, так і  на реалізацію, відкриваються, на кожному історичному етапі нових можливостей для духовно-морального вдосконалення людини. У цьому двоєдиному процесі реальна можливість розвитку людини як особистості забезпечується всією сукупністю матеріальних і духовних ресурсів товариств [1].

Однак наявність об'єктивних умов сама по собі ще не вирішує задачу формування розвиненої особистості. Необхідна організація систематичного, що базується на знанні і обліку об'єктивних закономірностей розвитку особистості, процесу виховання, який служить необхідною і всезагальною формою цього розвитку. Важливо враховувати всі фактори впливу на розвиток особистості, в тому числі і фактори впливу засобів масової інформації.  Підліток постійно входить у ті чи інші форми суспільної практики; і якщо відсутня її спеціальна організація, якщо відсутній планомірний позитивний вплив з боку різноманітних факторів впливу, то виховний вплив на дитину надаватимуть, традиційно сформовані її форми, результат дії яких може опинитися в суперечності з цілями виховання.  Історично сформована система виховання забезпечує присвоєння дітьми та підлітками з навколишніх їх факторів впливу, із засобів масової інформації певного кола здібностей, моральних норм і духовних орієнтирів, які відповідають вимогам конкретного суспільства, але поступово засоби і способи організації стають непродуктивними.

І якщо даному суспільству  потрібно формування у підлітків  нового кола здібностей і потреб, то для цього необхідно перетворення системи виховання, здатної організовувати ефективне функціонування нових  форм відтворюючої діяльності. Розвиваюча роль системи виховання, роль виховного  впливу засобів масової інформації при цьому виступає, відкрито, стаючи об'єктом спеціального обговорення, аналізу і цілеспрямованої організації.

Формування людини як особистості  жадає від суспільства постійного і свідомо організованого удосконалювання  системи суспільного виховання, подолання застійних, традиційних, стихійно сформованих форм. Така практика перетворення сформованих форм виховання  немислима без опори на науково-теоретичне психологічне знання закономірностей  розвитку дитини в процесі онтогенезу, бо без опори на таке знання існує  небезпека виникнення волюнтаристського, маніпулятивного впливу на процес розвитку, спотворення його справжньої людської природи, техніцизм в підході  до людини .

Під вихованням розуміється  цілеспрямований розвиток кожної зростаючої людини як неповторної індивідуальності, забезпечення росту і вдосконалення  моральних і творчих сил цієї людини, через побудову такої суспільної практики, в умовах якої те, що у дитини знаходиться в зародковому стані  або поки тільки становить можливість, перетворюється на дійсність.

Тільки в соціальному  середовищі в процесі цілеспрямованого виховання відбувається дієве вироблення програм соціальної поведінки людини, формується людина як особистість. Причому соціальна обумовленість розвитку особистості носить конкретно історичний характер.

Але соціально-історичне  формування особистості не являє  собою пасивного відображення суспільних відносин. Виступаючи і суб'єктом, і  результатом суспільних відносин, особистість  формується через її активні суспільні  дії, свідомо перетворюючи і навколишнє середовище, і саму себе в процесі  цілеспрямованої діяльності. Тут  набуває особливого значення підвищення інтерактивності засобів масової  інформації (від друкованих засобів  масової інформації, від радіо, телебачення, до Інтернету).

Особливу роль у вихованні  відіграє мистецтво, яке в емоційно-образній формі відбиває різні види людської діяльності і розвиває здатність  творчо перетворювати світ і самого себе.

Цілеспрямоване формування особистості людини передбачає її проектування, але не на основі загального для  всіх людей шаблону, а відповідно індивідуальним для кожної людини проектом, що враховує його конкретні фізіологічні і психологічні особливості [2].

Зростання кола потреб, закон  піднесення потреб, розвиток потребово-мотиваційної сфери визначають характер формування конкретних рис і якостей особистості. До таких конкретних рис особистості, які формуються в процесі виховання, відносяться: відповідальність і почуття внутрішньої свободи, почуття власної гідності (самоповага) і поваги до інших, чесність і сумлінність; готовність до соціально необхідної праці і прагнення до неї; критичність і переконаність, доброта і строгість; ініціативність і дисциплінованість, бажання і (вміння) розуміти інших людей і вимогливість до себе та інших; здатність міркувати, зважувати і воля; готовність діяти, сміливість, готовність йти на певний ризик і обережність, уникати непотрібного ризику. І на виховання всіх цих сторін особистості, так чи інакше, можуть впливати не тільки сім'я, але й усі ті, що оточують дитину люди, педагоги, і засоби масової інформації [2].

Названий ряд якостей  не випадково згрупований попарно. Цим підкреслюється, що немає якостей "абсолютних". Найкраща якість повинна врівноважувати протилежне. Кожна людина зазвичай прагне знайти соціально прийнятну і особисто для нього оптимальну міру співвідношення цих якостей у своїй особистості. Тільки за таких умов, знайшовши себе, склавшись і сформувавшись як цілісна особистість, вона здатна стати повноцінним і корисним членом суспільства.

Одне з центральних завдань виховання полягає в тому, щоб сформувати у зростаючої людини гуманістичну спрямованість особистості. Це означає, що в мотиваційно - потребовій сфері особистості громадські спонукання, мотиви соціально корисних діяльностей повинні стійко переважати над егоїстичними мотивами. Щоб не робив, про що б не думав підліток, в мотив його діяльності повинно входити уявлення про суспільство, про іншу людину. І тут знову - таки величезну роль мають засоби масової інформації. Саме вони, частіше за все в художній, наочній формі, здатні часом донести до дитини ті ідеали гуманізму, які дуже складно пояснити не лише сім'ї, але й досвідченому педагогу.

Інша найважливіша задача виховання зростаючих людей - це формування їх стійких навчально-пізнавальних інтересів. Повноцінне виховання передбачає розвиток у дітей пізнавальної потреби, яка спрямована не тільки на утримання  шкільних навчальних предметів, але  і на всю навколишню їхню дійсність. Дитина повинна на своєму особистому досвіді переконатися, що світ пізнаваний, що людина, тобто  він сам, може відкривати закони, що керують навколишнім світом, передбачати події і перевіряти, чи відбудуться вони насправді, знаходити  єдину приховану основу, здавалося  б, різнорідних явищ. Ця радість пізнання, радість власної творчості перетворює початкове цікавість в допитливість, притаманну дитині, робить її більш  стійкою. Допитливість потім конкретизується, зосереджуючись на тій чи іншій області  дійсності, тобто починає ставитися  до того чи іншого навчального предмету (циклу предметів – природничо-науковому, гуманітарному тощо). І тут велике значення мають засоби масової інформації, які володіють високим і до цих пір повністю не розкритим потенціалом наочності, що мають можливості зробити вивчення того чи іншого, навіть, на перший погляд, "сухого" теоретичного питання, цікавим і захоплюючим. [2]

Людина входить у життя  як цілісний феномен. Життєва діяльність людини завжди несе на собі відбиток рівня  його розвитку як особистості у всій її різнобічності. Життєва позиція особистості формується сукупністю всіх соціальних впливів на людину, і, перш за все системою суспільного виховання, складовою частиною якої сьогодні, безсумнівно, є і засоби масової інформації.

Особистість є системне і тому "надчутливе" якість, хоча носієм цієї якості є цілком чуттєвий, тілесний індивід зі всіма його природженими і набутими властивостями. Вони, ці властивості, становлять лише умови (передумови) формування та функціонування особистості, як і зовнішні умови і обставини життя, що випадають на долю індивіда.

Характеризуючи "особистість" мають на увазі "цілісність", але  таку "цілісність", яка народжується в суспільстві, під впливом оточуючих  факторів. Індивід виступає як переважно генотипом світу, в основі дозрівання якого лежать в основному адаптивні пристосувальні процеси.

Становлення особистості  відбувається в процесі засвоєння  людьми досвіду і ціннісних орієнтацій даного суспільства, що називається  соціалізацією. Людина учиться виконувати особливі соціальні ролі, тобто вчиться  поводитися відповідно до ролі дитини, студента, службовця, дружини, батьків і т.д. При цьому підліток сприймає ті чи інші ролі не тільки з навколишнього його життя, але і із засобів масової інформації. І тут важливо наскільки точно і правильно будуть донесені до підлітка ті чи інші рольові орієнтири.

Соціальна особистість складається  у спілкуванні людей, починаючи  з первинних форм спілкування  матері з дитиною. Дитина постійно входить  у ті чи інші форми суспільної практики; і якщо відсутня її спеціальна організація, то виховний вплив на дитину надають, традиційно сформовані її форми, результат дії яких може опинитися в суперечності з цілями виховання.

 Формування людини  як особистості жадає від суспільства  постійного і свідомо організованого  удосконалювання системи суспільного  виховання, подолання застійних,  традиційних, стихійно сформованих  форм. Саме в підлітковому віці, коли дитина починає користуватися  матеріалами засобів масової  інформації, призначеними не тільки для дітей, коли на неї починають надавати особливий вплив матеріали засобів масової інформації, призначені для дорослої аудиторії і тим самим привабливі для підлітка, зростає роль засобів масової інформації у вихованні особистості.

Таким чином, головна мета розвитку особистості - можливо більш  повна реалізація людиною самої  себе, своїх здібностей і можливостей, можливо більш повне самовираження  і саморозкриття. Але ці якості неможливі  без участі інших людей, вони неможливі  в ізоляції і протиставленні себе суспільству, без звернення до інших  людей, що припускає їх активну співучасть у цьому процесі. А сьогодні не можна заперечувати і безумовний вплив на розвиток цих якостей  засобів масової інформації.

1.2 Засоби масової  інформації - як фактор соціалізації  підлітка

Соціалізація - безперервний і багатогранний процес, який триває протягом усього життя людини, до нього  як соціально певні, і контрольовані суспільством фактори (виховання, навчання), так і чинники, що виникають стихійно, спонтанно. Проте найбільш інтенсивно вона протікає в дитинстві і юності, коли закладаються всі базові ціннісні орієнтації, засвоюються основні соціальні норми і відносини, формується мотивація соціальної поведінки.

Процес соціалізації дитини, її формування та розвитку, становлення  як особистості відбувається у взаємодії з навколишнім середовищем, яке надає на цей процес вирішальний вплив за допомогою самих різних соціальних чинників. Розрізняють макро (від грец. Makros "великий"), мезо (mesos "середній") і мікро (mikros "малий") чинники соціалізації особистості. На соціалізацію людини впливають світові, планетарні процеси - екологічні, демографічні, економічні, соціально-політичні, а також країна, суспільство, держава в цілому, які розглядаються як макрофактори соціалізації.

До мезофакторів належать формування етнічних установок, вплив регіональних умов, в яких живе і розвивається дитина, тип поселення.

До мікрофакторів відносять сім'ю, освітні установи, групи однолітків і багато-багато іншого, що складає найближчим простір і соціальне оточення, в якому перебуває дитина й вступає в безпосередній контакт. Це найближче середовище, в якому відбувається розвиток дитини, називають соціумом,  або мікросоціумом. Мікрофакторами соціалізації прийнято вважати: сім'ю, школу, друзів, засоби масової інформації.

Кожний освітній заклад має певні межі своїх можливостей у вирішенні проблеми соціалізації. Ці можливості збільшуються, якщо установа здійснює свою діяльність у єдності з іншими факторами. Але, незважаючи на множинність факторів соціалізації, існує проблема "неузгодженності" впливів батьківської сім'ї, школи, молодіжних організацій, неформального товариства однолітків і засобів масової інформації. Щоб координувати зусилля цих компонентів соціальної взаємодії підлітків, потрібно чітко уявляти собі можливості і тенденції розвитку кожного з них.

Однією з найбільш ефективних соціальних сил, які впливають на соціалізацію людини, його поведінку в суспільстві, є сім'я. Сім'я - це мала соціальна група людей, об'єднана кровноспорідненими чи іншими прирівняними до них зв'язками, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємної матеріальною та моральною відповідальністю. Але на сьогоднішній день, даний соціальний інститут переживає кризу. Сучасна сім'я не має тієї ролі, на яку вона претендувала в попередню епоху. Тут позначається як розвиток суспільного виховання (дитячі садки, школи), так і зміна самої сім'ї: зменшення стабільності, малодітність, ослаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок і т.д.

Змінюється і стиль  сімейних відносин. Крах авторитарного виховання зробив взаємини батьків і дітей м'якше, інтимніше. Мається на увазі не батьківська влада, а моральний авторитет батьків. Його підтримувати значно важче, ніж владу, що спирається на силу. Індивідуалізація відносин підвищує їх психологічну значимість, але одночасно робить їх більш крихкими, особливо в підлітковому віці, коли діапазон і вибір спілкування в дітей розширюється.

Наступний фактор, який впливає  на розвиток підлітка - школа.  Школа - це навчально-виховний заклад, в якому  вивчаються основи наукових знань про  людину, природу і основи художньої  культури. В даний час і його становище істотно змінилося. На початку Нового часу вчитель "привласнив" собі частину батьківських функції. Нині деякі його функції стали  проблематичними, але в цілому школа  залишається найважливішим суспільним інститутом, що дає дітям систематичну освіту і підготовку до трудового  і суспільного життя. Однак засоби масової комунікації та позашкільні  установи, розширюючи кругозір і діапазон учнів і в цьому сенсі доповнюючи школу, одночасно складають їй свого  роду конкуренцію. Школа зараз рідко є осередком всього культурного життя підлітків, що мають у своєму розпорядженні клуби, спорттовариства і т.д. Авторитет вчителя сьогодні більше залежить від його особистих якостей, ніж від його положення. Раніше, коли вчитель був самим освіченим, а то й єдиним грамотним у селі, йому було набагато легше.

Дуже складна і проблема індивідуалізації виховання, навчання і розвитку мислення у підлітків  в рамках масової школи. Ще німецький  просвітитель XVIII ст. Георг Крістоф  Ліхтенберг іронічно зауважив, що "шкільний вчитель і професор вирощують  виключно види, а не індивіди". Завдання не в тому, щоб повернути школі  становище самодостатнього "світу  в собі", - а в тому, щоб зробити  її організатором і координатором  всієї системи виховання підростаючого  покоління. На винесення значної  частини роботи за межі шкільної будівлі і систематично, а не від випадку до випадку, кооперацію з позашкільними - і не тільки педагогічними - установами неминуче означають серйозну ломку звичних, форм навчально-виховного процесу.

Наступний фактор, який впливає  на соціалізацію підлітків - це суспільство  однолітків. Однолітки - це група підлітків  однакового віку. У міру того як збільшується час, що проводиться дітьми та підлітками поза сім'єю і школою, зростає питома вага суспільства однолітків, яке у багатьох неоднорідне. З одного боку, це керовані і дорослі навчальні, виробничі й інші колективи та організації. З іншого боку, різноманітні неформальні стихійні співтовариства, здебільшого різновікові і змішані в соціальному відношенні. Чим сильніше зорганізувані старшими офіційні молодіжні організації, тим цікавіші і важливішим стає неформальне спілкування.

До факторів соціалізації також відносяться засоби масової  інформації. Засоби масової інформації - технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, збереження і поширення  інформації для масової аудиторії. Середовище сучасного підлітка в деяких випадках переважує вплив вчителів і батьків. Однак і середовище людини, в якій відбувається виховання, істотно змінилося. До нього увійшли засоби масової інформації, які проникли в різні сфери її життя. Такі фактори як телебачення, відео, комп'ютери та інші засоби масової інформації, надаючи різноманітну інформацію в наочному зображенні, величезного числа людей володіють величезним виховним потенціалом. У міру розвитку супутникового зв'язку, інформаційних технологій, Інтернету, засоби масової інформації стають важливим фактором не тільки постійних змін в нашому способі життя, але й істотним засобом виховання підростаючих поколінь. Засоби масової інформації мають неоднозначний вплив на моральну свідомість і поведінку школярів, їх взаємини. Вплив засобів масової інформації на школярів у процесі їх розвитку відображається в їх прагненні до активного наслідування кіногероям, в багатстві уяви і чуйному сприйнятті до побачених подій. Схильність підлітка до фантазії, заміні реальному житті уявними подіями в які він сам починає щиро вірити, так само образливі, що стає чинником часто виникаючих проблем в соціалізації. Розглядаючи засоби масової інформації як фактор соціалізації, треба мати на увазі, що безпосереднім об'єктом впливу потоку їх повідомлень є не стільки окремий індивід, скільки свідомість і поведінка великих груп людей, які складають аудиторію того чи іншого конкретного засобу масової інформації - читачів однієї газети, слухачів певної радіостанції, глядачів тих або інших комп'ютерних мереж. Центральні газети, радіо "Росія", кабельне телебачення, численні сільські та районні газети, телекомпанії, які передають свої програми на весь світ - все це дозволяє розглядати засоби масової інформації як чинники виховання. [3]

Таким чином, на соціалізацію людини впливає безліч різних чинників. Це - екологічні, демографічні, економічні, соціально-політичні, сім'я, друзі, засоби масової інформації, освітні установи та інші фактори. У залежності від  того, в якому оточенні перебуває  людина, таке і виховання отримує вона. Фактори можуть впливати на дітей і підлітків як позитивно, так і негативно в залежності від сили волі, яка в кожного індивідуальна.

1.3 Можливості  впливу на виховання підлітка  засобів масової інформації

Вплив засобів масової  інформації на розвиток особистості  підлітка сьогодні вкрай суперечливий: з одного боку, відбувається розширення кругозору і допитливості, але і, з іншого боку, можна відзначити зростаючий вплив компонентів, які негативно позначаються на вихованні особистості.

На прикладі телебачення  позначимо комплекс проблем, які  стали особливо гострими:

Посилення впливу реклами  на виховання особистості;

Витіснення "дорослою" субкультурою дитячої субкультури, зниження кількості та якості передач для підлітків;

Витіснення вітчизняної  культури створеної для підлітків, домінування далеко не кращих зразків  західної масової культури;

Зниження художнього та інтелектуального рівня ряду передач для підлітків;

Сьогодні для України особливо гостро необхідне створення спеціальних каналів і проектів, розвиваючих підліткові засоби масової інформації.

На телебаченні існує  проект, який розвивається в останні  роки - це "Школяр ТБ". Найбільший проект Міжрегіонального громадського фонду "Освіта в третьому тисячолітті". Він був створений у 1999 році як загальнодоступний навчально-освітній канал, розрахований на широку аудиторію  учнів, викладачів середніх шкіл, ліцеїв і гімназій, абітурієнтів, які вступають  у вищі та середні навчальні заклади, а також глядачів різного віку і соціального стану, зацікавлених отримати в стислій формі українською мовою доступ до основ точних і гуманітарних знань. Головна відмінність телеканалу "Школяр ТБ" від колишніх освітніх каналів у тому, що він з самого початку створювався фахівцями . У результаті вийшов канал, який не тільки цікавий учням, а й органічно вбудований в реальний навчальний процес. Гарантією якості навчальних програм є те, що їх ведуть кращі викладачі України. Крім того, на ньому йдуть художні та документальні фільми, спектаклі, а також різні тематичні передачі (які перегукуються з досліджуваними в школі темами з історії, літератури, математики і т.д.). З 2003 року телеканал почав цілодобове мовлення: восьмигодинна програма передач з'являється в ефірі тричі протягом доби, що дозволяє телеглядачам вибирати для перегляду найбільш зручний час у своєму годинному поясі. Почавши регулярне супутникове мовлення, телеканал "Школяр ТБ" у своєму активі понад 15 мільйонів має телеглядачів в Україні, країнах СНД і Балтії. При зростаючому інтересі до утворення телеканал "Школяр ТБ" динамічно розвивається як з розширення території мовлення, так і за якісним рівнем телепрограм. Однак поки, що найкраще приймається цей телеканал у кілокох російських школах, у нас же на Україні цей канал працює не достатньо якісно і не у школах, а в якості супутникового телеканалу.[15]

Важливим кроком у розвитку освітнього телебачення є поява  нового телеканалу для дітей під  ім'ям забутого героя Корнія Чуковського "Бібігон", який покликаний бути джерелом корисної та цікавої інформації для  дітей від 4 до 17 років. Телеканал  пропонує серію передач, що сприяють висвітленню та становленню особистості дитини. До уваги юних глядачів представляються програми з розвитку мовлення, духовної і фізичної грамотності, а також ряд розважальних програм. Примітним і приємним фактом є співвідношення зарубіжних і вітчизняних телепередач на "Бібігон". Російські мультики і шоу-програми будуть транслюватися майже в 2 рази більше, ніж іноземні. Оцінити насичений графік і оригінальні ідеї нового острівця дитинства в російському телебаченні можна на таких загальнодоступних телеканалах, як "Росія", "Культура", "Спорт". [20]

З 1 червня 2007 року почалося загальноросійське мовлення телеканалу "Теленяня", розрахованого виключно на дитячу та підліткову аудиторію. Це перший проект такого роду в Росії. Канал транслюється і в Україні тому ми такоє маємо змогу його дивитися.

Фінансування цього каналу здійснюється цілком за рахунок коштів "Першого каналу", і вже опрацьовується проект другого дитячого телеканалу, але розрахованого на більш дорослу  аудиторію.

У сітку мовлення "Теленяня" увійшли ігрові шоу, спрямовані на розвиток творчих навичок, пізнавальні програми та інтелектуальні вікторини, а також  художні та мультиплікаційні фільми. Хронометраж більшості програм  становить 15-20 хвилин. Підготовка програм  для аудиторії проходить по особливій ​​концепції - з залученням психологів. Програми "Теленяня" безпечні для психічного здоров'я малюків. Перш ніж купувати, наприклад - західні анімаційні фільми, їх попередньо ретельно тестують. Телеканал мовить цілодобово без реклами.

Таким чином, в Росії розвиваються спеціальні канали і проекти, які  розвивають і виховують підростаюче  покоління. В даний час вже  створено кілька телеканалів, які орієнтовані  на дітей і підлітків.

У даному підрозділі було охарактеризовано дитячі та підліткові канали які були створені у Росії через те, що нажаль в Україні немає власних  телеканалів для малюків і  підлітків. Саме тому наша молодь дивиться російські пізнавально-розважальні  телеканали.

1.4 Позитивний  вплив засобів масової інформації  на процес виховання підлітків

Відома велика роль засобів  масової інформації у вихованні  дітей і підлітків. Сучасні засоби масової інформації несуть виключно різноманітну, багатопланову інформацію без урахування особливостей аудиторії. Активно впроваджується в побут  сучасної сім'ї відеотехніка з її різноманітними інформаційними можливостями, різні глянцеві журнали, з великою  кількістю фотографій та інформації.