Аналіз споживних властивостей корпусних меблів

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра товарознавства непродовольчих товарів

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

на тему:

«Аналіз споживних властивостей корпусних меблів»

 

 

 

 

 

Студентки 3 курсуТКД-34 групи

напряму підготовки «Товарознавство і торговельне        підприємництво»

спеціальності «Товарознавство і комерційна діяльність»

Національна шкала____________

Кількість балів:__Оцінка:ECTS__

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава-2013

 

 

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                      3

1. Загальні поняття процесу пізнання                                                           5
2. Характеристика споживних властивостей корпусних меблів                7
3. Характеристика корпусних меблів                                                            9
4. Характеристика методу дослідження корпусних меблів                       14
5. Обробка результатів дослідження корпусних меблів                             16

Висновки та пропозиції                                                                                        21

Список використаних джерел                                                                              23

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Зараз незважаючи на економічні та політичні негаразди, в нашій країні передбачається збільшення виробництва меблів, покращення якості їх асортименту, особливе значення надається покращенню якості житлового будівництва та підвищенню рівня комфортабельності квартир. Покращення комфортабельності квартир, крім об'єму, характеристики повинні забезпечити удосконалення системи його обладнання, в тому числі виробництва меблів, які сприяють підвищенню рівня естетичних запитів населення. Таким чином корінне підвищення естетичних властивостей, покращання споживчих властивостей, надійності, довговічності та конкурентоспроможності на світовому ринку є основою проектування та виробництва меблів.

В даній курсовій роботі ми досліджували характеристику корпусних меблів та споживні властивості даного об’єкту дослідження.

Метою дослідження є на основі даних проведених досліджень опитування споживачів ,а саме анкетування респондентів щодо корпусних меблів.

Об’єктом дослідження даного питання виступають корпусні меблі, а саме шафи - купе різних торгівельних марок “Гарні - Меблі” та  «Мебельное Ателье» м. Полтава.

Предметом є споживчі властивості корпусних меблів визначені такими основними напрямами: функціональними, ергономічними, естетичними властивостями товарів, надійністю і безпекою

Завдання даної роботи полягає в тому щоб розглянути та дослідити теоретичний матеріал . По друге дати характеристику корпусних меблів, їх споживні властивості товару, та які переваги впливають при виборі корпусних меблевих товарів. Використати соціологічній метод одержання інформації, а саме провестии опитування споживачів. За допомогою анкетування, визначити певні потреби споживачів.

Методологічною базою курсової роботи є навчальна та методична література, інтернет-джерела та періодичні видання, що стосуються виробництва, формування асортименту та оцінки якості засобів корпусних меблів.

 

Завдання даної роботи полягають: перше завдання у розгляді матеріалу, щодо основ наукового пізнання; друге завдання у вивченні характеристики споживних властивостей прального порошку; третє завдання передбачає розгляд характеристики прального порошку загалом,а також  по певним торгівельним маркам; четверте завдання дати характеристику методу дослідження; п’яте завдання обробити результати даних на основі проведеного анкетування.

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ  ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ

 

Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання явищ природи і суспільства можливе лише в процесі самої практики, практичного впливу людини на оточуючу його природу і суспільне життя. Річ до тих пір буде залишатися таємницею для людини, "річчю у собі", доки її не торкнеться практика, праця. Лише в процесі практичного перетворення природи людина може з "речі у собі" зірвати печатку невідомості, перетворити її в "річ для нас", у річ, що пізнана. Знання, яким керується людина в своїй життєдіяльності, завжди є неповним, обмеженим певним рівнем, досягнутим наукою в певний час, "насьогодні" [8].[1]

Таким чином, першим моментом пізнання є живе споглядання або чуттєве пізнання — відчуття, сприйняття, уявлення. Саме з живого споглядання, і насамперед з відчуттів, починається пізнання об'єктів дійсності. Живий організм не може існувати без зв'язку з навколишнім середовищем. Формою цього зв'язку із зовнішнім світом є відчуття [8].[1]

Відчуття — перетворення енергії зовнішнього подразнення у свідомості[2].[1]

Сприйняття — це якісно новий ступінь у пізнанні, це образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін. Наше сприйняття є цілісним образом, в ньому відчуття форми, кольору, величини та інших властивостей перебувають в органічній єдності, перероблені й об'єднані в єдине ціле. У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що процес сприйняття пов'язаний з діяльністю всієї кори головного мозку, а не лише центрів зору, слуху, нюху, дотику, смаку[2].[1]

Уявлення — це конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів[2].[1]

У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний.

Емпіричний (від гр. етреігіа — досвід) рівень знання — це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень об'єкта, що пізнається. Він завжди є основою, базою для теоретичного рівня знання[13].[1]

Теоретичний рівень — це знання, отримане шляхом абстрактного мислення. Основними формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід[13][1]..

Емпіричний і теоретичний рівні пізнання завжди нерозривно пов'язані між собою і взаємообумовлюють один одного. Так, емпіричне дослідження, виявляючи нові факти, нові дані спостереження та експериментів, стимулює розвиток теоретичного рівня, ставить перед ним нові проблеми та завдання. В свою чергу, теоретичне дослідження, розглядаючи та конкретизуючи теоретичний зміст науки, відкриває нові перспективи пояснення та передбачення фактів і цим орієнтує та спрямовує емпіричне знання. Емпіричне знання опосередковується теоретичним — теоретичне пізнання вказує, які саме явища та події мають бути об'єктом емпіричного дослідження і в яких умовах має здійснюватись експеримент. На теоретичному рівні також виявляються і вказуються ті межі, в яких результати на емпіричному рівні істинні, в яких емпіричне знання може бути використано практично. Саме в цьому і полягає евристична функція теоретичного рівня наукового пізнання.[13]

Отже, пізнання здійснюється на основі суспільної практики людини, йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього — знову до практики.

 

 

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА  СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРПУСНИХ  МЕБЛІВ

 

Споживні властивості це сукупність властивостей і показників, що забезпечують задоволення реальних і передбачуваних потреб. Серед вимог, що пред'являються до товарів, основними є соціальні, функціональні, ергономічні, експлуатаційні (вимоги надійності), естетичні [1].

Функціональні властивості відображають здатність товарів виконувати їх основні функції.[1]

Соціальні властивості – здатність товарів задовольнити індивідуальні або суспільні соціальні потреби.[1]

Соціальні вимоги передбачають відповідність асортименту соціальному адресою і класам споживачів, моральне старіння виробів. Виявити вимоги соціального призначення дозволяють аналіз статистичних показників, розробка моделей споживання, проведення соціологічних досліджень. [4]

Функціональні вимоги меблів характеризують досконалість виконання основної функції, допоміжних операцій, а також універсальність.  
Вдосконалення виконання основної функції характеризує корисний ефект споживання, ступінь задоволення конкретної потреби при використання виробу за призначенням.[4]

Надійність – це здатність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання або споживання (експлуатації). Залежно від критерію надійності розрізняють такі підгрупи: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність і збережуваність.[1]

Довговічність – здатність товарів зберігати працездатність до настання критичного стану або встановленого часу технологічного обслуговування і ремонту. Показниками довговічності можуть бути термін експлуатації товарів, виробів, ресурс .[1]

Ергономічні властивості – здатність товарів створювати відчуття зручності, комфортності, найбільш повного задоволення потреб згідно з антропометричними, психологічними і психофізіологічними характеристиками споживача.[1]

Антропометричні властивості – здатність товарів при споживанні повністю відповідати вимірюваним характеристиками споживача. Такі властивості повинні створювати комфортність,зручність при споживанні товарів.[1]

Естетичні властивості – здатність товарів виражати в суспільно – чуттєво – сприйманих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.[1]

Екологічні властивості – здатність товарів не справляти шкідливої дії на зовнішнє середовище під час експлуатації або споживання.[1]

Безпека – стан, за  якого ризик шкідливості або збитку обмежений доступ допустимим рівнем. Найважливіша властивість якості, що має бути притаманна усім споживним товарам.[1]

Отже, сукупність властивостей і показників за суттю  і визначає якісні характеристики споживних товарів, що забезпечує задоволення потреб споживачів.

 

 

 

 

 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КОРПУСНИХ МЕБЛІВ

 

Меблі - частина побуту людини, вона пов’язана з людиною безпосередньо або через предмети якими вона користується. Тому меблі відображають особливості фізіології людини, а також предметів її побуту [14].

Меблі, як інші предмети, що оточують людину,задовольняють певні потреби. Меблеві вироби можуть виконувати різні функції. Так,письмовий стіл, робоче крісло призначені задовольнити потреби людини під час праці, диван та ліжко – під час відпочинку і сну;столи для обіду і кухонний можуть бути використані для приготування і вживання їжі, шафи для посуду, білизни, суконь тощо – для зберігання різноманітних предметів.[2]Матеріали, що використовують для виготовлення меблів, підрозділяють за призначенням: для жорстких конструкцій, м’яких елементів, облицювальні, оздоблювальні, меблева фурнітура,скло і дзеркала. Для проведення будь-якого дослідження, яке включає в себе збирання, обробку і аналіз даних з обов'язковим формуванням висновків та пропозицій, в першу чергу, необхідно визначити об'єкт дослідження. Об'єктами дослідження є корпусні меблеві товари вітчизняного виробництва з натуральної сировини та оздоблених ДСП, а також дослідження якості та асортименту, їх функціональне призначення, споживчі властивості, матеріали, які використовують при виготовленні меблів. Об'єктом дослідження даного питання виступають корпусні меблі, а саме шафи - купе різних торгівельних марок “Гарні - Меблі” та  «Мебельное Ателье» г. Полтава.  Функціональні вимоги меблів характеризують досконалість виконання основної функції, допоміжних операцій, а також універсальність.  
Вдосконалення виконання основної функції характеризує корисний ефект споживання, ступінь задоволення конкретної потреби при використання виробу за призначенням. Наприклад, місткість корпусних меблів, відповідність функціональних ємностей виробів меблів розмірами збережених предметів, відповідність форми і розмірів виробів призначенням, забезпечення комфорту і т.д. [3]

Показник універсальності застосування характеризує ширину діапазону можливостей використання за призначенням, а також наявність у нього додаткових функцій, корисних споживачеві. Наприклад можливість використання ємностей дивана - ліжко, крісло-ліжко), можливість використання меблів у якості перегородок, можливість монтажу у виробах предметів домашнього побуту (світильники, радіоапаратура і ін)  
Показник досконалості виконання допоміжних операцій (транспортування, підготовка до експлуатації, обслуговування та ремонт) оцінює особливості виробів на етапах, супутніх виконання основної функції. Так для деяких видів меблів (крісла, журнальні столи, дивани) існує можливість переміщення на колісних опорах, при складанні корпусних меблів застосовувати уніфіковані вузли [13].

Важливе місце в споживних властивостей меблів займають ергономічні вимоги передбачають зручність користування виробом у процесі експлуатації, його відповідність особливостям організму людини, забезпечення оптимальних умов його експлуатації. Ергономічні вимоги до меблів визначають її відповідність гігієнічним, антропометричним, фізіологічним, психологічним особливостям організму людиниСпоживні властивості це сукупність властивостей і показників, що забезпечують задоволення реальних і передбачуваних потреб[12].

У меблевих товарах споживчі властивості формуються з етапів в організації виготовлення меблів: при проектуванні, конструюванні та у виробництві. Головні споживчі властивості готових меблів формують різні сучасні матеріали, складові деталі і вироби.[7]

До них відносяться:

• пиломатеріали,
• шпон (лущений і струганий, той, що використовується для облицювання поверхонь виробів з деревини, виготовлення фанери, плит. Фанера буває звичайна, облицювальна, спеціальна);
• столярні плити для виробництва щитових і корпусних меблів;
• деревостружні плити (ДСП) товщиною 14-16 мм, що виготовляються з відходів і неділової деревини; [7]
• деревоволокнисті плити (ДВП), які виготовляються з деревної тріски, розмеленої до волокнистого стану, з наступним змішуванням її із синтетичними смолами, висихаючими оліями і термічною обробкою;[9]
• гнуто-клейова деревина, що застосовується для виготовлення деталей стільців, столів, крісел;[9]
• лакофарбові, відбілюючі, обезсмолюючі, шліфувальні,полірувальні матеріали; фурнітура;матеріали з пластмас;пружини;ватин;поліуретановий поропласт; губчата гума; покривні(грубі технічні) і лицювальні тканини (гобелен, репс, плюш, оксамит, велюр тощо).[9]

Меблі класифікують:

за призначенням: побутові і для громадських установ. Побутові поділяються на меблі для їдалень, спальні, вітальні, кухні, передпокою, ванної кімнати;[6]

за видом матеріалів: дерев'яні, металеві, пластмасові;

за способом виробництва: столярні, гнуті, гнуто-клейові, плетені і пресовані (з деревини); металеві - литі, штамповані, гнуті, зварені; пластмасові - литі, формовані, клейові;[6]

за функціональним використанням: для сидіння, сну, дивани, зберігання різних предметів, роботи, готування і приймання їжі, для культурно-побутових потреб;[6]  

за конструкцією: нерозбірні, вбудовані, універсально-розбірні, такі, що трансформуються, і секційні;[6] 

за видом: шафи, тумби, столи, стільці, крісла, ліжка, табурети, банкетки тощо;[6]  

за наявністю обробки: з обробкою і без неї. Застосовують обробку прозору - столярну (лакування, розполірування, полірування і панелювання), непрозору – малярну (виконується лакофарбовими сполуками, листовими матеріалами, плівками). До неї відносяться також імітаційні види обробки під текстуру коштовних порід деревини декоративною фанерою, текстурним папером і шпоном, декоративно-шаровими пластиками, аерографією, друком тощо. Спеціальні види обробок - інкрустація;[6]  

 за комплектністю: штучні, в  наборах і гарнітурах;  

за розмірами: меблі поділяються залежно від висоти, ширини, довжини й інших розмірних характеристик виробів певного виду і призначення;[6] 

 за віком споживачів: для  дорослих, підлітків і дітей.

 В сучасній  економіці одним  з головних напрямів  фінансово-економічної  та виробничо-збутової  стратегії кожного  виробника є підвищення  конкурентоспроможності  вироблених товарів  для закріплення  його позицій на  ринку, з ціллю  отримати максимальний  прибуток. [5]У конкурентноспроможній політиці відносно до товару приймаються до уваги: його функціональне призначення; надійність; довговічність; зручність використання; естетика зовнішнього вигляду; упаковка, обслуговування, гарантії, супроводжувальні документи, інструкції та інші характеристики, тобто здатність товару задовольнити сукупні потреби покупця краще, ніж товари-конкуренти.[5]Створення такої споживчої цінності товару, яка включає до себе всю сукупність властивостей товару, а також супутніх йому, є важливішими умовами виживання на ринку.[5]Меблі, як інші предмети, що оточують людину,задовольняють певні потреби. Меблеві вироби можуть виконувати різні функції. Так,письмовий стіл, робоче крісло призначені задовольнити потреби людини під час праці, диван та ліжко – під час відпочинку і сну;столи для обіду і кухонний можуть бути використані для приготування і вживання їжі, шафи для посуду, білизни, суконь тощо – для зберігання різноманітних предметів.[2]Меблі відіграють велику роль у задоволенні духовних потреб людини, це суттєвий елемент житлового інтер'єру. [2]На споживні властивості меблів, їх ціну впливає низка чинників, насамперед матеріали і виготовлення.

Об'єктами дослідження є корпусні меблеві товари вітчизняного виробництва,а саме шафи – купе.

Шафи-купе, залежно від призначення та особливостей помешкання, виготовляються на основі різних розсувних систем. Основною відмінністю шафи-купе є використання розсувних дверей. Саме від того, якою буде розсувна система, залежить якість, зручність та довговічність шафи. Розсувна система — це профіль та роликовий механізм. Роликові механізми можуть встановлюватись зверху, знизу і в комбінованому варіанті. Верхнє розташування звільняє від необхідності монтажу нижніх направляючих, але коштує дорожче. Нижні направляючі надійніші, але вони можуть засмічуватись пилом та дрібним сміттям, тому потребують додаткового прибирання. Профілі бувають сталеві та алюмінієві. Алюмінієвий профіль дорожчий, але тільки він може бути закритий з усіх боків і повністю сховати роликовий механізм. Крім того, він стійкий до механічних пошкоджень та більш надійний. З точки зору відповідності сучасним світовим тенденціям, саме використання алюмінієвих деталей, а також застосування у технології виробництва нових металевих сплавів, які відрізняються підвищеною витривалістю. Якість шафи-купе переважно залежить від якості її зборки і встановлення, наскільки точно враховані всі особливості приміщення, можливі нерівності, точності виготовлення [10].

В даній курсовій роботі будемо досліджувати шафи – купе різних торгівельних марок «Мебельное Ателье» та “Гарні - Меблі ”.

«Мебельное Ателье» м. Полтава. Виготовляє корпусні меблі з натурального дерева з декоративними точеними елементами і фурнітурою з металу є більш дорогою, престижнішою і надійнішою, виготовляється з натуральних матеріалів, не містить шкідливих для  здоров’я людини  речовин або концентрація таких зведена до мінімуму. Володіє підвищеною точністю. Термін придатності даних виробів порівняно вище. У багатьох випадках буває ексклюзивною. Орієнтована на вузький круг споживачів, що володіють високим доходом.[11]

“Гарні - Меблі ” виготовляють корпусні меблі з ДВП з шпоною і фурнітурою з пластмаси є дешевшими, менш престижнішими, менш надійнішими. Має підвищений вміст ненатуральних елементів. Має деякий зміст шкідливих для організму людини речовин. Термін придатності виробів порівняно нижче, менш міцна. Випускається в масовому виробництві. Орієнтована на масового споживача, що володіє середніми і низькими доходами [12].

Отже ми визначили, що об'єктами дослідження є корпусні меблеві товари вітчизняного виробництва з натуральної сировини та оздоблених ДСП, шпоною і фурнітурою таких торгівельних марок як “Гарні - Меблі” та  «Мебельное Ателье» г. Полтава

 

 

 

 

4. ХАРАКТЕРИСТИКА  МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРПУСНИХ  МЕБЛІВ

 

Поняття меблі охоплює велику групу предметів оточуючих людину у її повсякденному житті. Для сучасних масових меблів характерні висока функціональність і комфортабельність. Дати однозначне визначення меблів складно, оскільки тут поєднуються різні поняття, обумовлені різноманітністю їх функціональних ознак. Тому визначення меблевого виробу включає декілька складових.

Поняття меблі охоплює велику групу предметів оточуючих людину у її повсякденному житті. Для сучасних масових меблів характерні висока функціональність і комфортабельність. Дати однозначне визначення меблів складно, оскільки тут поєднуються різні поняття, обумовлені різноманітністю їх функціональних ознак. В залежності від способу одержання інформації методи поділяються на:

·           вимірювальний, що ґрунтується на використані інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів;[7]

·           реєстраційній, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу. Цим методом визначають показники уніфікації, патентно-правові тощо;

·           органолептичний, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на основі колишнього досвіду і виражають в балах;[7]

·           розрахунковий, що ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом можна користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності, ремонтоздатності виробу тощо.[7]

В залежності від джерела інформації, методи знаходження значень якості продукції поділяють на:[7]

·           традиційні (знаходження значень показників якості здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо);[7]

·           експертні (знаходження значень показників якості здійснюють групи спеціалістів – експертів, як правило користуються експертним методом одержання інформації про якість продукції.);[7]

·           соціологічні (знаходження значень показників якості здійснюються шляхом попиту фактичних або потенційних споживачів за допомогою даних опитувань або спеціальних анкет). [7]

В данній курсовій роботі ми використали соціологічній метод одержання інформації, а саме провели опитування споживачів. За допомогою анкетування, ми дослідили, що меблі, як інші предмети, що оточують людину,задовольняють певні потреби. Як виявилось, вирішальними при купівлі меблів є ціна, якість продукції і послуг, що надає фірма, рівень після продажного обслуговування та гарантій.

Для дослідження споживних властивостей було проведено опитування респондентів у кількості 40 осіб. У Рез

 

 

 

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРПУСНИХ МЕБЛІВ

 

Для дослідження споживних  властивостей корпусних меблів було проведене анкетне опитування респондентів, які на сьогоднішній день мають стабільний достаток, а це категорія людей від 30 до 50 років. У опитуванні приймало участь 40 осіб .

У результаті проведених досліджень було отримано наступні дані.

Досліджуємо перше питання, що б Ви в першу чергу змінили в своїй квартирі? Результати опитування представлені на рис. 5.1.

Рисунок 5.1 – Планування квартири

На питання „що б Ви в першу чергу змінили в своїй квартирі" 15% опитаних дало відповідь „колір стін", по 17% опитаних сказало „двері" і „вікна", 30% бажає змінити „меблі", техніку – 3%,а найбільш неочікуваним виявився власний варіант відповіді респондентів - 18% з них має бажання змінити власну квартиру. Такий результат яскраво відтворює загальне незадоволення станом наявного помешкання загалом, і окремими його компонентами зокрема.

На друге питання, як Ви оцінюєте стан меблів у Вашому помешканні? Результати опитування представлені на рис.  5.2

Рисунок 5.2 – Оцінка стану меблів у власному помешканні

 

На запитання: Як Ви оцінюєте стан меблів у Вашому помешканні? Респонденти відповіли, що стан наявних Меблів у власному помешканні лише 10% опитаних оцінює як „відмінний" і 26% - як „добрий", в той час як 43% „задовільно" їх оцінюють і мають на меті змінити їх на нові, а 21% опитаних оцінили стан своїх Меблів оцінкою „незадовільно"

Такі результати свідчать про те, що існує незадоволена потреба (яку ми виявили при аналізі вторинної інформації), і споживачі прагнуть її задовольнити (у переважній більшості - є частина таких, які ще просто гостро не усвідомлюють цю потребу).

Щодо функцій меблів, то 100% опитаних висловили високий і найвищий ступінь згоди з висловленими твердженнями із запропонованими твердженнями.

Дивним виявився результат питання про оздоблення людей - усі опитанні говорять, що воно має для них значення, і в цей же час вважають, що оздоблення меблів має бути зроблено у вигляді художньої різьби.

На питання про монтування розглянемо (Рис. 5.3)

 

Рисунок 5.3 – Монтування меблів

На питання про монтування 94% опитуваних висловились, що його має здійснювати фірма, у якої вони купують двері, 4% - вважають, що цим мають займатися вузькоспеціалізовані фірми, і по 1% - бажають здійснювати монтування самостійно, або за допомогою приватних осіб.

Було опитано понад 40 респондентів різної вікової категорії. Результати опитування представлені на рис5.4

Рисунок   5.4 – Вік респондентів

В ході опитаних респондентів ми виявили,  до 25років – 12%, від 25 -50 років більша частина респондентів 65%, більше 50 років – 23%.

Як виявилось, вирішальними при купівлі меблів є ціна, якість продукції і послуг, що надає фірма, рівень післяпродажного обслуговування та гарантій.

На основі даних проведених досліджень проводимо сегментацію ринку. На мій погляд, найбільш доцільно проводити її за демографічною (вікові категорії) і соціально-окономічною (рівень доходу) характеристиками.

Люди з високим доходом більшою мірою віддають перевагу якості продукту, його дизайну, зручності,матеріалу, кольору і у меншій мірі приділяють увагу ціні товару. Для цього сегменту дуже важлива торгова марка, фабрика – виготівник, оскільки представники даного сегменту переважно ділові люди, то їм властиво робити покупки в дорогих магазинах, тому що це мінімізує витрати часу на пошук необхідних меблів. Люди з високим доходом схильні до частішої зміни меблів, тому така характеристика як надійність залишається позаду якості і дизайну. Даному сегменту власто лідерство, яке виражається,у тому числі і в меблях, що купуються, володіє надмодним дизайном, виготовлений з дорогих натуральних матеріалів. Велике значення має престижність. Люди з високим доходом схильні до нестандартних рішень, прагнуть до придбання унікальних екземплярів меблів. Люди, що відносяться до цієї групи, частіше мають велику кількість житлової площі, у зв’язку з чим, вимушені облаштовувати її, використовуючи різноманітний дизайн.