Безробіття

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ НІВЕРСИТЕТ

ім. Вадима Гетьмана

 

 

кафедра педагогіки та психології

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з «Методики викладання економіки»

 на тему:

«БЕЗРОБІТТЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

 

                                                                                    

 

 

 

 

Київ  2010

Зміст

Вступ........................................................................................................................3

Розділ 1 Психологічні особливості освітньо-вікової групи (старшокласники 15-17 років) та їх вплив на процес навчання......8

Розділ 2. Тематичний план дисципліни «Моя економіка»

      2.1 Методична карта тематичного плану дисципліни «Моя економіка»..11

      2.2  База знань тематичного плану................................................................13

Розділ 3. Методична розробка теми «Безробіття»

         3.1 Урок №1..................................................................................................17

         3.2 Урок №2..................................................................................................25

         3.3 Урок №3..................................................................................................27

Висновки................................................................................................................28

Список використаної літератури.........................................................................30

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Економіка – це одна із фундаментальних наук, яка нині в сучасному суспільстві набуває важливого значення і тому кожен українець має ознайомитися із її термінологією та мати уявлення, щодо її теоретичної та методологічної бази. Вивчення даної науки посідає нині дуже важливе місце серед предметів шкільної програми, і тому на мою думку, вивченню економіки в школі має приділятися особлива увага, адже кожен свідомий українець є членом суспільства в якому він існує і функціонує, як повноцінний її житель і має знати, що і як в ньому відбувається і як оцінювати ті чи інші економічні процеси і явища, і тому, оскільки людина, як особистість починає формуватися саме в стінах школи, то і вивчення даної науки має розпочинатися із школи, а саме із 9 класу, коли школяр вступає у старшу школу і стає старшокласником. Адже в даному віці дитина починає розуміти речі які відбуваються в суспільному житті і починає цікавитися подіями в суспільстві та особливостями тих чи інших економічних процесів, які мають місце в державі. Кожна людина в житті безпосередньо чи опосередковано стикається з економікою, адже всі ми є споживачами товарів і послуг, які надаються нам постачальниками і товаровиробниками, і тому зрозуміти суть ринкового механізму буде дуже важливо і цікаво, тому що вибір продуктів і послуг, які ми будемо споживати або використовувати у своїй життєдіяльності є дуже важливим, а щоб наш вибір був найбільш раціональний ми маємо ознайомитися із економікою. Також  щоб правильно і найбільш вдало сформувати свій сімейний бюджет, це теж є частиною економіки, навіть наші заощадження чи кредити, які  ми здійснюємо за допомогою банківської системи також безпосередньо пов’язані із економікою. Тобто, можна з впевненістю говорити, про те що економіка, нині займає провідне місце серед інших наук.

Оскільки наше суспільство пройшло шлях трансформаційних перетворень від адміністративної системи до  ринкової системи господарювання, то й погляди і дії людей почали змінюватися, якщо раніше всі важливі стратегічні рішення нам диктувала верхівка, то нині ми є членами демократичного суспільства в якому всі рішення і становище нашої держави залежить лише від нас самих і тому наскільки, громадяни будуть обізнаними в усіх сферах, включаючи економіку, як одну із найважливіших, визначається і становище та процвітання суспільства в цілому, в якому основною рушійною силою є людина, тобто її основа без якої не може існувати суспільство, як таке, а оскільки формування людини починається із сім'ї, а розвиток і вдосконалення із школи. То вивчаючи економіку із  школи дитина починає розуміти значення, яке посідає економіка у житті всього суспільства, адже вона є основою, скилетом  на якому тримається вся  держава. Вивчаючи економіку дитина починає розуміти саму суть економічних процесів розвитку суспільства, тобто  проводити паралель між станом економіки в цілому і економічним зростанням в суспільному житті. І тому настільки правильно, якісно, чітко і доступно в шкільній програмі буде здійснюватися викладання економіки, залежить і становище самої економічної системи, як такої в майбутньому. Адже економіка має дуже важливе значення, таке ж як і біологія, хімія чи фізика, які всебічно розвивають людину, яка в майбутньому перетворюється  особистість, яка має бути обізнаною в усіх сферах. І тому економіка в даний час не є виключення, адже багато нині говориться про те, що вивчення економіки в школі не є актуальним і має бути скасоване. На мою думку, скасування економіки в школі призведе до негативних наслідків, які матимуть місце в майбутньому, адже нині ми спостерігаємо перенасичення в країні економічних спеціальностей, але якщо ми скасуємо економіку в школах, то чи будуть поповнюватися новими студентами наші економічні вузи, адже щоб зробити вибір своєї майбутньої професії кожен із школярів повинен мати, хоч би уявлення що він буде вивчати і чи буде це йому цікаво, і тому щоб зрозуміти це школяр має ознайомитись з економікою в школі, що є дуже важливо. Також економіка стане важливим елементом знань і школяра, який в майбутньому не буде спеціалістом в галузі економіки, тому що зрозумівши суть, навіть того ж закону попиту і пропозиції в майбутньому школяр зможе застосувати його в повсякденному житті.

Якщо ж говорити, зокрема про  вік з якого потрібно запроваджувати вивчення економіки в школах, то я гадаю, що це має бути 9 клас. Спочатку потрібно ввести в 9 класі такий предмет як «Загальна економіка», в курс вивчення  якої буде включено загальне бачення економіки, тобто такі розділи  як наприклад: «Поняття економіка та її місце в суспільному житті», в процесі вивчення якого школярі зможуть сформувати своє бачення, навіщо даний предмет є у шкільній програмі і яке його значення, потім розділи «Економіка вашої родини та міста», «Економіка області», та інші, тобто в програму мають входити ті теми, за допомогою який школяр зможе зрозуміти, зокрема практичне значення даного предмета і де він зможе його застосувати. Потім з 10 класу потрібно ввести такий предмет, як «Економіка нашої країни», в процесі вивчення якого учень ознайомиться із загальними термінами які використовуються в економіці, тобто можна включити такі теми, як «Суть та значення грошей у країні», «Бюджет країни та його значення.». Як що говорити вже про 11 клас то ми маємо пам’ятати про те, що в цьому віці учень починає замислюватися про свою майбутню професію, він стає випускником, і тому в даному віці в шкільну програму потрібно ввести «Загальну економіку», тобто економіку в процесі вивчення якої будуть розглядатися більш загальні теми, зокрема такі як «Проблема вибору та альтернативна вартість», в процесі вивчення якої учень ознайомиться із такими поняттями, як «потреби», «товар». «альтернативна вартість», «економічне благо», тобто з такими які в майбутньому будуть зустрічатися в житті; «Економічна поведінка споживача», «Взаємодія попиту та пропозиції», «Безробіття та інфляція», даній темі потрібно приділити особливу увагу адже нині ми перебуваємо в стані економічної кризи і наше майбутнє поколінні повинно бути добре обізнаним із цими термінами.; «Монетарна та фіскальна політика». «Міжнародна торгівля» та інші. Тобто кожен пересічний школяр має добре володіти економічною термінологією і вміти її застосовувати на практиці.

Дуже добре і позитивно було б у школах створити спеціалізовані класи в яких поглиблено вивчалася  економіка, тобто в цьому класі  економіка вивчалася обширно  і детально, що  дало б змогу майбутнім випускникам з даних класів вступити в економічні вузи.  В цих класах потрібно ввести додаткові предмети із економічної сфери такі, як «Економічна теорія» з 9 класу, «Мікроекономіка» та «Історія економіки» з 10 класу, «Макроекономіка» з 11 класу. Школярі які матимуть бажання навчатися в класах з поглибленим вивченням економіки матимуть більшу економічну базу знань та зможуть стати призерами та переможцями не тільки всеукраїнських олімпіад з економіки, а й всесвітніх, тобто створивши такі класи наше суспільство буде в майбутньому забезпечене  висококваліфікованими спеціалістами та науковцями з економіки.

Що ж до кількості годин вивчення економіки на семестр, то я гадаю, що в 9 класі вона має становити 18 годин, або 1 урок на тиждень, в 10 класі її потрібно збільшити до 27 годин, або 1,5 урока на тиждень, в 11 класі вона має досягти 36 годин, або 2 раза на тиждень, як що ж говорити про спеціалізовані класи то кількість годин вивчення економіки має становити для 9 класу 72 години, і бути розподілена між 3 предметами з економіки, а саме 36 годин на «Загальну економіку», 36 годин на «Економічну теорію», в 10 класі кількість годин має становити 90 годин із них 36 годин на «Економіку нашої країни», 36 годин на «Макроекономіку» та 18 на  «Історію економіки», в 11 класі 90 годин і має бути розподілена між «Макроекономікою» та іншими додатковими економічними дисциплінами.

Тобто підсумовуючи, потрібно зазначити, що економіка, як один із предметів  шкільної програми займає дуже важливе  значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. РОЗДІЛ 1. Психологічні особливості освітньо-вікової групи (старшокласники 15-17 років) та їх вплив на процес навчання

Соціально-психологічна характеристика старшокласників.

Рання юність – час реального  переходу до справжньої дорослості. У  юнаків та дівчат дуже мало суто дитячих рис, які переважають в підлітковому віці. Разом з тим старшокласників повністю дорослими не назвали, так як багато ще чого в них залишилось від дитинства. Рання юність – початок практичної реалізації життєвих планів, які складаються під кінець підліткового віку. Близькість до закінчення школи потребує професійного та особистісного самовизначення, і юнацький вік завжди був пов’язаний з пошуком відповідей на два питання: “яким бути?” (морально-особистісний вибір) та “ким бути?” (професійний вибір). Обидва ці процеси йдуть паралельно та взаємопов’язані. Об’єднуючи їх напрямок розвитку є рух від дитячої залежності до дорослої відповідальності.

Соціальна ситуація в розвитку старшокласників

1. Центром психологічного життя є вибір професії.
2. Навчальний процес оцінюється з точки зору того‚ що він дає в 

     майбутньому.

3. Погляди на діяльність і життя здійснюються з позицій майбутнього.
4. Підсилюється зв’язок між професійними та навчальними інтересами.
5. Знайомство з психологічними вимогами обраної професії.
6. Закінчується початкова стадія фізичної зрілості та завершується статевий

     розвиток.

Особливості особистості  старшокласника

1. Формування переконань та світогляду. В зв’язку з необхідністю самовизначення з’являється потреба розібратися в навколишньому середовищі та в самому собі; здійснюється пошук сенсу життя взагалі і свого життя частково.
2. Характерна підвищена увага до внутрішнього світу людини, яка визначається віковою інтровертированістю. Але це не тільки роздуми про себе. Це, як правило, роздуми про все: про людей, про світ в цілому, про філософію, про побутові та інші проблеми. Всі вони особисто зачіпають та хвилюють старшокласника.
3. Старшокласники переходять до систематичного засвоєння теоретичних основ різних навчальних дисциплін.
4. Світогляд виступає і як типова особливість‚ і як фактор‚ який впливає на весь психічний розвиток‚ а також як умова‚ яка визначає розвиток пізнавальної діяльності‚ самосвідомості‚ самовиховання і спрямованість особистості старшокласника.
5. Посилюється суспільна спрямованість особистості старшокласника‚ його потреба принести користь суспільству.
6. Потреба в спілкуванні (формування власних поглядів‚ самостійності‚ власних оцінок‚ думок‚ суджень).
7. Прагнення до самостійності:

• прагнення до визнання оточуючими людьми його оригінальності;

• прагнення будь-яким чином привернути до себе увагу (часто      демонстративні та показні захоплення‚ що засуджуються дорослими).

8. Потреба в спілкуванні з дорослими висока‚ але в той же час залишається актуальною потреба спілкування з однолітками.

9. Ріст самосвідомості та самооцінки:

• вимоги до морально-етичних якостей як власних‚ так і інших людей;

• підвищені оцінки власних розумових здібностей;
• притаманний юнацький максималізм.

10. Самовиховання стикається з певними протиріччями:

• прагнення проявляти вольові зусилля в самовихованні і водночас не завжди позитивне відношення до конкретних засобів‚ які рекомендують дорослі;
• чутливість до оцінок з боку колективу і водночас байдуже ставлення до деяких оцінок в певних ситуаціях;
• прагнення до ідеалу та принциповості у великих справах та безпринципності в малих;
• бажання виявляти стійкість‚ витримку‚ самоволодіння і в той же час проявлення дитячої безпосередності‚ імпульсивності в поведінці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Тематичний план дисципліни «Моя економіка»

2.1 Методична карта тематичного  плану дисципліни «Моя економіка»

Я вважаю, що доцільним  буде проводити вивчення базових  знань з економіки в 10-му та 11-му класах, побудувати  навчання потрібно шляхом проведення двох уроків на тиждень. Тобто, разом цей період буде складати 106 навчальних уроки. Щоб вивчити дану дисципліну ,я вважаю за доцільне проводити навчання в таких навчальних  формах – виклад теоретичного матеріалу вчителем – лекція, навчання у вигляді перевірки знання з даної теми – семінар, та самостійної роботи учнів, поза межами школи. Нижче представлений тематичний план, що розрахований саме на два  роки вивчення дисципліни « Моя економіка»

 

Тематичний  план

№	Назва теми	Загалом	Лекції	Семінар-ські та практичні  заняття	Самос-тійна робота
1	Подорож із сьогодення в давній світ	3	1	1	1
2	Усе починається з потреб	4	1	2	1
3	Які блага необхідні  людині	3	1	1	1
4	Що таке виробничі ресурси	4	1	2	1
5	Проблема вибору і його ціна	3	1	1	1
6	Що вивчає економіка	3	1	1	1
7	Економічні системи  та їх  характеристики	5	2	2	1
8	Типи економічних систем	4	1	1	2
9	Що треба стати щоб  стати власником	5	2	2	1
10	Умови виникнення ринкової економіки	3	1	1	1
11	Для чого потрібні гроші	3	1	1	1
12	Раціональна поведінка  споживача на ринку	5	2	2	1
13	Як діє закон попиту	3	1	1	1
14	Як аналізувати ринкову  пропозицію	3	1	1	1
15	Взаємодія попиту і пропозиції	4	1	2	1
16	Яку організаційно-правову  норму підприємства обрати	5	2	2	1
17	Для чого вивчати типи конкуренції	3	1	1	1
18	Для чого потрібно вивчати  типи конкуренції	3	1	1	1
19	Як отримати найбільший прибуток	4	1	2	1
20	Держава-споживачеві	4	1	2	1
21	Держава-підприємцю	3	1	1	1
22	Де держава бере гроші  та розподіляє їх	3	1	1	1
23	Заробітна плата як плата  за трудові ресурси	3	1	1	1
24	Перші кроки ринком цінних паперів	4	1	2	1
25	Я — клієнт банку	5	2	2	1
26	Як створюється багатство  країни	4	1	2	1
27	Інфляція	4	1	2	1
28	Безробіття	3	1	1	1
29	Світове господарство	3	1	1	1
	Загалом	106	34	43	29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 База знань тематичного плану.

База знань - це ті інструменти економічного мислення, якими ми користуємося при аналізі й вирішенні економічних проблем, закономірності, а також способи розрахунків та розкриття різних економічних питань. Сюди відноситься мова науки, тобто терміни, поняття, позначки; аксіоматика, а саме приклади, події, факти, спостереження; процеси, властивості, відношення, правила, залежності, узагальнення, моделі, теорії, гіпотези, концепції, практичні дії (алгоритми, процедури, докази). Ясно, що одні поняття дуже просто можна пояснити на будь-якій стадії навчання, інші можна давати лише у комплексі, а треті треба тільки назвати для загального розвитку. Відповідно до цього необхідно будувати навчальний план викладання теми, послідовність та обсяг пояснення термінів, понять, закономірностей тощо.

 

База  знань тематичного плану

1	Подорож із сьогодення в  давній світ	Економіка Робінзона Крузо, Економіка на «таємничому острові», економіка стародавнього Риму, Економіка  Запорізької Січі
2	Усе починається з потреб	Потреба, безмежні потреби, матеріальні потреби, духовні потреби, соціальні потреби
3	Які блага необхідні  людині	Безкоштовні блага, економічні блага, товари та послуги, взаємозамінники, взаємодоповнюючі
4	Що таке виробничі ресурси	Природні ресурси, сировина, капітальні ресурси, трудові ресурси, підприємницькі здібності, підприємці, виробництво, економічна ефективність виробництва
5	Проблема вибору і його ціна	Обмеженість, альтернативна  вартість, виробничі можливості, крива  виробничих можливостей, закон збільшення альтернативної вартості
6	Що вивчає економіка	Економіка, проблема вибору, обмеженість ресурсів,
7	Економічні системи  та їх  характеристики	Для кого виробляти, хто  буде користуватися, як виробляти
8	Типи економічних систем	Традиційна економічна система, командна економіка, ринкова економіка, змішана економіка.
9	Що треба стати щоб  стати власником	Власність, нерухомість, рухомість, права власності, роздержавлення.
10	Умови виникнення ринкової економіки	Натуральне господарство, поділ праці, спеціалізація виробництва, товарне господарство, ринок.
11	Для чого потрібні гроші	Гроші, світові гроші, валютний курс, чек, купюри, монети.
12	Раціональна поведінка  споживача на ринку	Корисність, гранична корисність,  максимальна корисність, закони Госсена, бюджетна лінія
13	Як діє закон попиту	Попит, величина попиту,  еластичність попиту.
14	Як аналізувати ринкову  пропозицію	Закон пропозиції,  пропозиція, криві пропозиції.
15	Взаємодія попиту і пропозиції	Рівноважна ціна, ринок  товарів і послуг.
16	Яку організаційно-правову  норму підприємства обрати	Підприємство, фірма,  одноосібне володіння, партнерство, корпорація.
17	Для чого потрібно вивчати  типи конкуренції	Конкуренція і монополія, досконала конкуренція, олігополія, монополія, монополістична конкуренція.
18	Для чого потрібно вивчати типи конкуренції	Конкуренція, чиста конкуренція, монополістична конкуренція, державне регулювання економіки.
19	Як отримати найбільший прибуток	Виробничі витрати, зовнішні витрати, внутрішні витрати, нормальний прибуток,  загальний доход фірми, економічний прибуток, середній дохід граничні витрати,
20	Держава-споживачеві	Побічні наслідки, громадські товари та послуги
21	Держава-підприємцю	Економічна свобода, антимонопольне законодавство.
22	Де держава бере гроші  та розподіляє їх	Доходи, бюджет, податки, дефіцит.
23	Заробітна плата як плата  за трудові ресурси	Ринок праці, заробітна  плата, міжнародна міграція робочої  сили, номінальна заробітна плата, прожитковий  мінімум.
24	Перші кроки ринком цінних паперів	Акція, дивіденд, облігація, позичковий відсоток,  цінний папір.
25	Я — клієнт банку	Трансакційні депозити, кредитні операції,  довірчі послуги, факторинг.
26	Як створюється багатство  країни	ВВП, ВНП, номінальний ВНП, реальний ВВП, дефлятор ВНП, інтенсивне зростання.
27	Інфляція	Інфляція, темп інфляції, індекс цін.
28	Безробіття	Фрикційне безробіття, структурне безробіття, циклічне безробіття, робоча сила, рівень безробіття.
29	Світове господарство	світове господарство, абсолютна  перевага, порівняльна рівновага, валютний ринок, міжнародні валютні відносини.

 

Ще хочу додати про шкалу  оцінювання, яку я буду використовувати  під час проведення уроку. Я вважаю найдоцільнішою для оцінки знань  дванадцятибальну шкалу оцінювання знань. Нижче подана її характеристика:

Критерії  оцінювання

Рівні компетентності	Бали	Критерії
І. Низький  Рецептивно-репродуктивний	1	Учень володіє  навчальним матеріалом на рівні елементарного  розпізнавання і відтворення  окремих термінів, таких, як безробіття та може назвати основні його види.
	2	Учень володіє  матеріалом на елементарному рівні засвоєння, може дати визначення безробіття застосовуючи уривчасті речення, елементарні набори слів.
	3	Учень володіє  матеріалом по темі «Безробіття» на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину даної теми.
II. Середній Репродуктивнй	4	Учень володіє  матеріалом з теми «Безробіття» на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні.
	5	Учень володіє  матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний з допомогою вчителя дати основні визначення з теми.
	6	Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою вчителя може аналізувати безробіття, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки.
III. Достатній Конструктиво-Варіативний	7	Учень здатний  застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади з теми безробіття на підтвердження певних міркувань
	8	Учень уміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію по темі «Безробітя» під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя
	9	Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом  матеріалу з теми «Безробіття», застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі застосовуючи закон Оукена в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу
IV. Високий  Творчий	10	Учень виявляє  початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив учитель
	11	Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує особисту життєву позицію, узгоджуючи її із загальнолюдськими цінностями. Добре розуміється в темі «Безробіття», вміє пояснити суть закону Оукена та навести своє бачення даного закону.
	12	Учень виявляє  особливі творчі здібності, може аналізувати стан безробіття в Україні, причини його та наслідки та запропонувати свої шляхи зменшення безробіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ З. Методична розробка теми

3.1 УРОК №1

Тема: «Безробіття»

Мета:

Навчальна: вивчення суті безробіття та його типів, методів визначення та як захистити себе від безробіття.

Виховна: формування економічного мислення.

Форма: лекція з поєднанням роботи учнів.

Забезпечення  заняття: рисунки, підручник «Моя економіка»: для уч. 10-х класів, загальноосвіт. І гуманіст. профілів,. / Л.М.Кириленко - К.: А.П.Н., 2002, кодоскоп.

Хід Уроку:

1. Привітання. Записую на дошці тему уроку. Вмикаю презентацію (додаток № 15), учні переписують тему уроку та план (3 хв.)

План.

1. Що таке безробіття.
2. Які є типи безробіття.
3. Як визнається безробіття.
4. Про наслідки безробіття.
5. Як захистити себе під час безробіття.

2. Щоб зорієнтувати дітей на сприймання і засвоєння нової інформації задаю завдання (3 хв.)

Завдання 1

Продовж цей  перелік у своєму зошиті. Спробуй згрупувати їх за принципами:

Таких професій сьогодні не існує:

Такі професії у майбутньому не будуть потрібні:

Людей із такими професіями буде потрібно більше, ніж сьогодні:

3. Починаю  проводити лекцію, користуюся слайдами (5 хв.)

Показую на слайдах та малюнках види безробіття, щоб вони добре закарбувалися в пам`ятті.

Лекція:

Бідність  часто позбавляє людину всіх душевних сил і доброго начала.

Важко поставити прямо порожній мішок.

Б. Франклін

Уяви собі, що тебе, розфасовника морозива фабрики "Дід Мороз" звільнили з роботи, позаяк фабрика взимку не працюватиме — немає попиту на морозиво. Ти пішов на біржу праці (звернувся до служби зайнятості), щоб знайти інше місце праці. На жаль, черга тих, хто шукає роботу, виявилася чималою. В ній були селяни, котрі зазвичай узимку приїздили до міста у пошуках роботи, випускники інститутів і технікумів, які обирали перше місце роботи, програмісти високої кваліфікації, тому що Їх не влаштовували або умови праці, або рівень заробітної плати на попередньому місці роботи, траплялися й представники професій, у яких сьогодні майже відпала необхідність.

Цей приклад засвідчує, що існують різні причини, за  яких людина не має роботи. Ситуація в економіці, коли частина працездатного населення не може знайти роботу, називається безробіттям.

Залежно від причин розрізняють  такі види безробіття:

• фрикційне;
• структурне;
• циклічне;

Фрикційне безробіття виникає внаслідок того (додаток № 14), що працівнику, котрий втратив попереднє місце роботи за будь-яких причин (недостатня заробітна плата, не знайшов "спільної мови" з керівництвом тощо) необхідний час для того, щоб знайти нове місце роботи. Воно має влаштувати його й за рівнем оплати, й за умовами праці, а також за багатьма іншими критеріями, зокрема: віддаленість від дому, транспортні проблеми тощо. На ринку праці такі місця є. Тому фрикційне безробіття  — це явище нормальне й не викликає тривоги.. Більше того, фрикційне безробіття просто неминуче в ринковій економічній системі, оскільки в цьому відбивається свобода вибору людьми місця роботи.

4.Задаю друге  завдання після розповіді про  фрикційне безробіття (2 хв.)

Завдання 2

Подумай і наведи приклади причин, за яких людей, що втратили

роботу,  можна  віднести до "фрикційних" безробітних.

5.Продовжую лекцію (2хв.)

         Структурне безробіття (показую додаток № 11) виникає в результаті технічного прогресу, який скорочує попит на працівників одних професій і збільшує попит на працівників інших. Інакше кажучи, струкурне безробіття породжується зникненням одних професій і появою інших. Навряд чи комусь сьогодні потрібні бурлаки або агрономи, котрі не володіють знаннями про сучасні хімічні засоби боротьби зі шкідниками. Попит па бухгалтерів, котрі не вміють користуватися комп'ютерами, також різко знизився. Такий вид безробіття зумовлений технічним прогресом, новою структурою виробництва  і запобігти цьому неможливо. Технічний прогрес постійно породжує нові товари, технології і навіть цілі галузі, тому багатьом людям доведеться опановувати нові професії.

6.Задаю учням ще питання для закріплення теми: (3 хв.)

Завдання  З

Наведи ситуації, за яких з'являються «структурні» безробітні

7. Продовжую лекцію (10 хв.)

         Циклічне безробіття властиве країнам, які переживають загальний економічний спад, тобто впродовж певного періоду закриваються, банкрутіють багато підприємств. Величезна кількість людей опиняється "на вулиці". Масові звільнення виникають не в окремих, а практично в усіх галузях виробництва: вугільній і легкій промисловості, в енергетиці й на залізниці тощо. Труднощі переживає більшість фірм країни, а тому масові звільнення починаються одночасно і повсюди. Зрештою загальна кількість вільних робочих місці країні виявляється меншою, ніж кількість безробітних.

Інколи до категорії  безробітних відносять (хоча це й не зовсім правильно) сезонних працівників. Вони залишаються без роботи через те, що деякі види діяльності можуть здійснюватися тільки в певні їм пори року. Найхарактернішими прикладами цього є сільськогосподарські, працівники, працівники санаторіїв у курортних зонах тощо.

   Інколи доводиться чути,  що безробітні — це ті,  хто не працює. Чи так це? Аби з'ясувати, кого можна вважати безробітними, треба переглянути глянути структуру населення.

Усі громадяни даної  країни, незалежно від їхньої статі  та і становлять населення країни.

Робоча сила - це сукупність усіх зайнятих й усіх безробітніх

Робоча сила - термін, що прийшов до нас із західних підручників (з англійської - Іаbог fогсе).

       В Україні застосовують термін "економічно активне населення», який відповідає поняттю «робоча сила». Із складу  робочої сили виключаються діти та підлітки, котрих взагалі не можна розглядати ані як зайнятих, ані як безробітних, бо вони ще не досягли працездатного віку. В Україні, наприклад, згідно з Кодексом законів про працю, заборонено приймати на роботу осіб, віком менше 15років.

Критерії віднесення окремих  осіб до категорії зайнятих або безробітних доволі рухливі. Безробітними, згідно з Законом України "Про зайнятість населення", вважаються працездатні громадяни працездатного віку, котрі внаслідок незалежних від них причин не мають заробітку або інших непередбачуваних чинним законодавством доходів, і через відсутність належної роботи зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні стати до праці.

Рівень безробіття визначається як відношення кількості безробітних до економічно активного населення або до працездатного населення (кількості робочої сили). Рівень зайнятості за аналогією визначається як відсоток від кількості населення зайнятого у виробництві. Зазвичай рівні зайнятості та безробіття оцінюються у відсотках.

             рівень безробіття =безробітні / робочу силу*100%

Поєднання фрикційного  і структурного безробіття створює природний рівень безробіття (або рівень безробіття за умови повної зайнятості), що відповідає потенційному ВВП. Тобто природний рівень безробіття - це ситуація, коли в країні існує тільки фрикційне і структурне безробіття. Для кожної країни природний рівень безробіття визначається по-своєму, і єдиного значення для нього не існує. Для України, напевне, експериментально визначити об'єктивно властивий природний рівень безробіття можна буде лише тоді, коли наша економіка вийде з кризи і почне зростати виробництво. А поки що кількість безробітних із року в рік зростає, а число вільних робочих місць практично не змінюється.

Сьогодні в нашій  країні стало очевидним доволі специфічне явище, яке виникло ще за часів командної системи, - так звана ^инеповна зайнятість", хоча доцільніше застосовувати в цьому разі термін «часткова зайнятість»