Бюджетний процес в Україні. 2

 

ВСТУП

У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет, він є найбільшим централізованим фондом грошових коштів.

За допомогою  правових норм держава ретельно регламентує  відносини, що виникають з моменту  формування всіх видів бюджетів до моменту звітування про їх виконання, встановлює порядок і послідовність дій учасників бюджетних правовідносин. Процесуальні норми бюджетного права закріплюють порядок одержання державою доходів, їх розподілу між різними бюджетами та використання, забезпечуючи здійснення державою та місцевим самоврядуванням завдань і функцій.

В економічній  літературі викладено багато думок, щодо сутності та змісту бюджетного процесу. Традиційним є визначення його як сукупності дій уповноважених органів  держави та місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання, розгляду і затвердження звіту про їх виконання, здійснюваних відповідно до норм бюджетного права. Виходячи з цього, у широкому розумінні бюджетний процес є діяльністю відповідних органів, що ґрунтується на владних повноваженнях і підпорядкована суворим процедурам у галузі бюджету.

Поряд із фінансами, державний бюджет є самостійною економічною категорією і втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використанням на загальнодержавні потреби. Бюджетні відносини складаються між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населенням — з другого боку, з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів.

Бюджетні відносини різноманітні (між секторами економіки, сферами суспільної діяльності, галузями народного господарства, територіями країни) і охоплюють усі рівні господарювання (державний, місцевий).

Бюджетним відносинам властивий об'єктивний характер. Він обумовлений тим, що в руках держави щорічно повинна концентруватися визначена частка національного доходу, необхідна для задоволення соціально-культурних потреб громадян, рішення оборонних задач, покриття загальних витрат державного керування.

У процесі функціонування бюджетні відносини одержують відповідне їм матеріально-речовинне втілення: вони матеріалізуються в бюджетному фонді країни, що має складну організаційну  структуру.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що ефективність та успішність практичної реалізації положень Бюджетного кодексу України залежить від наявності ефективних механізмів їх впровадження та передбачає чітке знання  теоретичних, методологічних основ та нормативно-правових актів, пов’язаних з Бюджетним кодексом та бюджетним процесом на всіх рівнях державного управління.

Практичне значення даної теми полягає  в тому, що бюджетний процес є  складним явищем, а його організація  в умовах удосконалення бюджетних  процедур і технологій є досить важливим на даному етапі розвитку країни.

Об’єктом дослідження є теоретичні засади організації бюджетного процесу  та бюджетних відносин та зв'язок із застосуванням їх на практиці.  Предметом  дослідження є зв'язок між бюджетними відносинами і бюджетним процесом.

Мета написання даної курсової роботи полягає у вирішенні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу в Україні, розкриття  сутності бюджетних відносин. Також  метою написання курсової  роботи є поглиблення теоретичних і  практичних знань з бюджетної системи України, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.

Основними завданнями курсової роботи є: визначення поняття бюджетних  відносин, економічної сутності та значення бюджетного процесу вивчення  та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні, оцінка його виконання за 2003-2009 рр.,  проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері.

При написанні курсової роботи використовувались методи наукового дослідження, тобто встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів та метод синтезу, який ґрунтується на вивченні об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. У процесі наукових досліджень цей метод пов'язується з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.

Дана робота містить три розділи. В першому розділі розкривається  поняття та сутність бюджетних відносин і бюджетного процесу, в другому  розділі проаналізовано бюджетний  процес в Україні  та наведена оцінка його виконання. В третьому розділі наведено пропозиції щодо удосконалення бюджетного процесу в Україні та можливості застосування зарубіжного досвіду у бюджетотворенні.

Для написання  даної роботи була використана така література: Конституція України, деякі  статті Бюджетного кодексу України, закони України, праці вчених, які займались дослідженням даної теми, наукові статті та деякі ресурси інтернету : офіційний веб–сайт Бюджетного Комітету Верховної Ради України, офіційний веб-сайт проекту «Реформа місцевих бюджетів в Україні», офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України,  офіційний веб-сайт КМ України, офіційний веб-сайт Групи фіскального аналізу.

За допомогою цих джерел було знайдено відповіді на поставлені питання, наведено певні теоретичні аспекти  щодо висвітлення бюджетного процесу та його організації, їх практичне значення.

Проведено відповідний аналіз та надана оцінка щодо виконання держбюджету, що дало змогу зробити висновки в  даному аспекті.

Наведено приклади організації  бюджетного процесу деяких зарубіжних країн та запропоновано можливі варіанти застосування даного досвіду у бюджетотворенні нашої держави.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИІЧНІ РЕСУРСИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

 

 

1.1. Сутність та значення бюджетного процесу в Україні

Слово «бюджет» походить від нормандського bouge, bougtte, що в перекладі означає «кишеня», «мішок» [14, 67].

Перші спроби складання бюджету, у  формі кошторисів доходів і витрат , у Європі зафіксовані у Франції  в часи Пилипа Красивого в 1302 році. Надалі вони були припинені, тому що глава  держави, як правило, повновладно і безконтрольно розпоряджався всіма державними коштами. Фінанси держави не були відділені від королівських. В даний час майже не залишилося держав, що свою діяльність не фінансували б з державного бюджету країни.

Державний  бюджет – ведуча ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. У ньому поєднуються головні доходи і витрати держави. Бюджет поєднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати) у їхній дії [8, 214].

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Економічне  значення бюджетного процесу полягає  в можливості парламенту та уряду держави шляхом реалізації податкових відносин, митних зборів та платежів, регулювання банківських ставок та інших фінансових механізмів реально впливати на мобілізацію фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики.

Тому бюджетний  процес може мати вплив на покращення структури суспільного виробництва, її подальший розвиток, оптимізацію  пропорцій між галузями народного  господарства, розподіл видатків між  регіонами, матеріальною та нематеріальною сферами народного господарства, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Бюджет держави  є основною ланкою її системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілу систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для всього суспільства питань, бюджет має силу закону.

 

 

1.2. Стадії бюджетного процесу

З початком планованого бюджетного періоду починається виконання бюджету та триває до 31 грудня,а вже  після закінчення бюджетного року починається стадія складання, розгляду та затвердження звіту про виконання бюджету. Тільки після прийняття Верховною Радою України чи відповідною місцевою радою рішення щодо звіту про виконання бюджету, цикл за одним бюджетом вважається закінченим. Тобто, бюджетний цикл, на відміну від бюджетного періоду, який дорівнює календарному року, триває близько трьох років.

Стаття 2 БК України визначає поняття бюджетного процесу як регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

          Відповідно до ст. 19 БК України весь бюджетний процес поділяється на відповідні етапи діяльності — стадії, а саме:

1. Складання  проектів бюджетів.

Право складання  проекту бюджетів належить лише  органам виконавчої влади. Кабінет  Міністрів розробляє проект закону про Державний бюджет України. Відповідальним за підготовку проекту є міністр фінансів України, який на підставі основних макропоказників  економічного  та  соціального  розвитку України на наступний бюджетний  період  та  аналізу  виконання  бюджету в поточному бюджетному періоді визначає  загальний рівень доходів та видатків бюджету, прогнозує обсяги  фінансування  бюджету з метою надання пропозицій  до  проекту Державного бюджету України.

На основі аналізу  й оцінки таких показників Кабінет  Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за три дні до початку парламентських слухань з питань бюджетної політики. 

Національний  банк України до 1 квітня  готує  та подає до Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики й проект свого кошторису на наступний рік.

За  результатами  парламентських  слухань  Верховна  Рада  України приймає постанову  про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Відповідно  до Основних напрямків бюджетної  політики, Кабінет Міністрів України  організовує  розроблення  проекту  Державного  бюджету.

Метою підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Після цього  Міністерство  фінансів  України  аналізує  отримані  від  головних розпорядників запити й пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямкам бюджетної політики  та  готує проект  закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів  України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет та подає його до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Організація підготовки місцевих бюджетів належить до відання  Ради Міністрів АРК і органів  виконавчої  влади  відповідних рад. Міністерство фінансів України доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозованих обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їхнього визначення та інші показники, необхідні для підготовки проектів місцевих бюджетів.

Виконавчі органи АРК, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на підставі доведеної інформації розробляють прогнозовані показники економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання проектів  місцевих  бюджетів. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної ради схвалює Рада Міністрів АРК, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

2. Розгляд та  прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

Не пізніше, ніж через п’ять днів після  подання КМУ проекту закону про  Державний бюджет до Верховної Ради, міністр фінансів України представляє  його на пленарному засіданні Верховної  Ради України. Комітет Верховної Ради з питань бюджету аналізує його щодо відповідності нормам БК України, Основного напряму бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також пропозиціям Верховної Ради до Основних  напрямків.  У  разі  невідповідності  проекту  закону  про  Державний бюджет  зазначеним нормам Верховна  Рада України може прийняти мотивоване  рішення  щодо  його  відхилення.  В  цьому  випадку  КМУ  протягом тижня має доопрацювати його та подати на повторний розгляд до Верховної Ради України з обґрунтуванням внесених змін.

Після прийняття  до  розгляду  поданого проекту  не  пізніше 1 жовтня проект  закону про Державний бюджет розглядається  народними депутатами,  комітетами,  фракціями,  групами  Верховної  Ради  України,  які  формулюють свої пропозиції та подають  їх до Комітету Верховної Ради з питань бюджету та призначають своїх представників для роботи в Комітеті.

Надані  пропозиції мають бути розглянуті Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня. Результатом  такого розгляду є Висновок і пропозиції щодо проекту закону й таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонують підтримати або відхилити.

Перше читання  проекту закону про Державний  бюджет має відбутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект був відправлений на доопрацювання в КМУ). Його починають із доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про Висновки й пропозиції до проекту закону про Державний  бюджет,  після  чого  відбувається  голосування.  Затвердження  рішення Верховною Радою України щодо Висновків вважають прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні, а схвалені Висновки набувають статусу Бюджетних Висновків Верховної Ради України та мають бути враховані КМУ під час підготовки проекту до другого читання.

Друге  читання  (3 (8)  листопада)  розпочинається  із  доповіді міністра фінансів України  щодо доопрацьованого проекту. Під час другого читання затверджуються  загальний обсяг дефіциту (профіциту),  доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним  голосуванням,  обсяг міжбюджетних трансфертів. Інші статті проекту, які не були прийняті в другому читанні, переносять на розгляд у третьому читанні.

Третє читання  повинне відбутися не пізніше 25 листопада  року, що передує плановому. На цьому  засіданні проводять  голосування щодо статей, не прийнятих у попередньому читанні, та щодо проекту загалом. Закон про Державний бюджет має бути прийнятий Верховною Радою України до грудня року, що передує плановому.

Після  офіційного  опублікування  Закону  про Державний бюджет України не  пізніше ніж у двотижневий термін  рішенням  Верховної Ради АРК затверджується бюджет АРК, рішеннями відповідних рад — бюджети обласні, районні, міські (м. Києва та Севастополя), міст республіканського та  обласного  значення. Далі,  також не пізніше ніж  у  двотижневий  термін, затверджуються бюджети міст районного значення, районів у містах, селищні та сільські.

3. Виконання  бюджету, в тому числі за  необхідності внесення змін до  закону  про  Державний  бюджет  України,  рішення  про  місцеві  бюджети.

Відповідно  до ст. 115 Конституції України і  ст. 42 БК України КМУ забезпечує  виконання  Державного  бюджету.  Міністерство  фінансів  України  здійснює  загальну  організацію  й  управління  процесом  виконання Державного  бюджету,  координує діяльність  учасників бюджетного  процесу з питань виконання бюджету.

Рада міністрів  АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад  або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні  виконавчі органи  не  створені)  забезпечують  виконання відповідних місцевих бюджетів.

Державний  і  місцевий бюджети виконують за відповідними розписами. Бюджетний розпис — це документ, у якому встановлений розподіл доходів  і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам  бюджетних  коштів  за  певними  періодами  року  відповідно  до бюджетної класифікації. Державний бюджет України  виконують  за розписом,  який  затверджує  міністр  фінансів України  відповідно  до  бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет. До затвердження розпису міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Розписи місцевих  бюджетів  складають фінансові  управління  на місцях і затверджують відповідні керівники місцевого фінансового органу.

Бюджетні розписи  складають відповідно до загального й спеціального фондів бюджету, в  розрізі  головних розпорядників  коштів. Своєю  чергою, бюджетні  розписи  поділяють  на  річні,  квартальні  та  місячні.  Затверджені розписи передають Державному казначейству  та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після  затвердження  розпису  доводить  головним  розпорядникам  витяг із  розпису,  що  є  підставою  для  підготовки  та  затвердження  кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів.

В  Україні  застосовується  казначейська  форма  обслуговування  бюджетів,  яка  передбачає  здійснення  органами  Державного казначейства України:

• операцій з  коштами всіх бюджетів;

•  розрахунково-касового  обслуговування  розпорядників  бюджетних коштів;

• контролю бюджетних  повноважень під час зарахування  надходжень, прийняття зобов’язань, проведення платежів;

• бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів.

Таким  чином,  казначейська  система  виконання  бюджету  означає  зведення всіх коштів бюджетів усіх рівнів на єдиному  рахунку, який відкривають на ім’я органів Державного казначейства в  установах уповноважених банків.

4. Підготовка  та розгляд звіту про виконання  бюджету і прийняття рішення  щодо нього.

Згідно зі ст. 58 БК України, зведення, складання та надання звітності про виконання  Державного бюджету здійснює Державне казначейство України. Розпорядники бюджетних коштів,  відповідно до Єдиної  методики  звітності,  складають  і  подають  детальні  звіти,  що  містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та  іншу інформацію за формами, встановленими законодавством. Розрізняють щомісячні, щоквартальні та щорічний звіти.

Річний звіт, який КМУ подає до Верховної Ради України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, містить такі частини:

1) звіт про  фінансовий стан Державного бюджету;

2) звіт про  виконання Державного бюджету;

3) звіт про  рух коштів;

4)  інформацію  про виконання захищених статей  видатків Державного бюджету;

5) звіт про  бюджетну заборгованість;

6) звіт про  використання коштів резервного  фонду;

7) інформацію  про стан державного боргу;

8)  звіт  про кредити й операції, що  стосуються  державних гарантійних зобов’язань;

9) зведені показники  звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію  про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану КМУ потрібною для  пояснення звіту.

Рахункова палата розглядає Річний звіт й готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами обговорення.

На всіх стадіях  бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Законодавство чітко закріплює строки та порядок  проходження кожної зі стадій бюджетного процесу. Дотримання строків формування та виконання бюджетів є необхідним для безперервного функціонування держави та органів місцевого самоврядування.

 

 

1.3. Учасники бюджетного процесу

Учасники бюджетного процесу визначені Бюджетним  кодексом, де передбачені їх функції, повноваження та відповідальність. Окремі повноваження учасників бюджетного процесу визначені Конституцією України та іншими правовими актами.

Розглянемо найбільш вагомі повноваження основних учасників  бюджетного процесу.

Президент України:

Підписує Закон Про  Державний бюджет України на (бюджетний) рік.

У разі незгоди із Законом  про Державний бюджет, прийнятий Верховною Радою, накладає вето.

Вносить в установленому  чинним законодавством порядку зміни  та доповнення до державного бюджету.

Вносить на розгляд Верховної  Ради законопроекти, у тому числі  в першочерговому порядку, які стосуються бюджетного процесу.

Видає укази, які можуть регулювати окремі поточні питання, що стосуються бюджетного процесу.

Верховна Рада України:

Розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бюджетному кодексі.

Приймає постанову про  схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики.

Розглядає проект бюджету  в трьох читаннях.

Ухвалює Закон про  Державний бюджет України.

Вносить зміни і доповнення в Закон про Державний бюджет України.

Розглядає та приймає  рішення щодо звіту про виконання  Закону про Державний бюджет України.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету:

Бере участь практично  в усіх стадіях бюджетного процесу, а саме:

розглядає і вносить  пропозиції стосовно Основних напрямів бюджетної політики;

бере участь у підготовці, розгляді, уточненні, узагальненні пропозицій, доповіданні на всіх трьох читаннях проекту Закону про Державний  бюджет при його проходженні у  Верховній Раді;

розглядає звіт про проведені таємні видатки;

розглядає ситуації, пов'язані  із перевиконанням дохідної частини  Державного бюджету;

готує співдоповідь, з  якою виступає Голова комітету, про  виконання Державного бюджету України.

Рахункова палата:

Здійснює зовнішній  контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету.

Після закінчення бюджетного року готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету.

Здійснює контроль за проведенням таємних видатків.

Готує співдоповідь, з  якою виступає Голова Рахункової палати, — про виконання Державного бюджету.

Кабінет Міністрів України:

Подає на розгляд Верховної  Ради проект Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період.

Розробляє проект Закону про Державний бюджет.

Доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України  після першого та другого читання  у Верховній Раді.

Приймає рішення про  виділення коштів із резервного фонду  Державного бюджету.

Забезпечує виконання  Державного бюджету України.

Подає річний звіт про  виконання Державного бюджету Верховній  Раді.

Доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних  адміністрацій та виконавчих органів  відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів, текстові статті).

Міністерство фінансів:

Погоджує єдині правила  бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань.

Розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних  коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником  бюджетних коштів на будь-якій стадії бюджетного процесу.

Визначає основні організаційно-методичні  засади бюджетного планування, які  використовуються для підготовки бюджетних  запитів, і розробляє пропозиції щодо проекту Державного бюджету.

У період підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету розглядає  та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних  коштів.

Подає проект Закону про  Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України.

Допрацьовує проект Державного бюджету після першого та другого  читання у Верховній Раді України.

Здійснює загальну організацію  та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу.

Міністерство в особі  Міністра фінансів затверджує та контролює  розпис, за яким виконується Державний  бюджет України.

Здійснює прогнозування  та аналіз доходів бюджету протягом поточного бюджетного року.

Установлює факт перевиконання дохідної частини бюджету.

При суттєвому невиконанні (більш ніж 15 %) доходів бюджету  готує пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет.

Здійснює контроль (разом  з Рахунковою палатою) за проведенням  таємних видатків.

Доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Забезпечує опублікування  проекту Закону про Державний  бюджет, даних про виконання Закону по кварталах і за підсумками року, показників зведеного бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету.

Державне казначейство:

Визначає (за погодженням  із Міністерством фінансів) єдині  правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави.

Здійснює операції з  коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів.

Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних  коштів.

Контролює бюджетні повноваження при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Веде бухгалтерський облік та складає звітність про  виконання Державного та місцевих бюджетів.

Здійснює безспірне  списання коштів з рахунків згідно з порядком, установленим Бюджетним  кодексом та іншими юридичними актами.

Розпорядники бюджетних  коштів:

На підставі плану  своєї діяльності розробляють проекти  кошторису та бюджетні запити і подають  їх Міністерству фінансів чи місцевому  фінансовому органові.

Отримують бюджетні призначення  і доводять у встановленому порядку до розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого  рівня.

Головні розпорядники контролюють  хід виконання кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних  коштів у розпорядників нижчого рівня.