Бюджетний дефіцит та методи його фінансування. 2

 

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

 

кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з дисципліни «Фінанси-2»

 

на тему:Бюджетний дефіцит та методи його фінансування

 

 

                                                                       

 

 

 

                                                       Студентки 2 курсу 5  групи

                                                       напряму підготовки  6.030508  «Фінанси  і кредит»

                                                       Д’яченко К.О.

                                                       Керівник     к.е.н.,викл.Нєскородева І.І.

                                                       Національна шкала ________________   

                                                       Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

                               Члени комісії _______________к.е.н., доц. Нескородєва І.І.____

                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                       ______________к.е.н., викл._Гаврильченко О.В.__

                                                              (підпис)                 (прізвище та ініціали)

                                                        ________________ _к.е.н.,доц.Тисячна Ю.С.

                                                                   (підпис)               (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         

 

 

 

 

 

 

                                                  

м. Харків 2014  рік

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………..........3РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМ ДЕФІЦИТОМ ………………..…………………………………5

1.1 Сутність та методи обліку бюджетного дефіциту ………….……………....5

1.2. Види та вплив бюджетного дефіциту на економіку ………………….......12

1.3. Джерела, методи фінансування та особливості узгодження бюджету з дефіцитом та профіцитом ………………………………………………………18

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ ЗА 2009-2013 РІК ……………………………………………………………………28

2.1 Аналіз покриття бюджетного дефіциту України за 2009-2013 рік ………………………………………………………………………………….…28

2.2. Оцінка бюджетної безпеки…………………………………………………35

2.3 Шляхи подолання бюджетного дефіциту в країнах ………………………43

ВИСНОВОК………………………………………………………………….......49

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………...52

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішньому етапі розвитку країн явище бюджетного дефіциту набуває все більшого поширення серед багатьох країн. Ця ситуація обумовлена неплатоспроможністю держав які розвиваються, а також і в розвинених  країнах. Разом з тим, головним чинником виникнення дефіциту бюджету є перевищення доходів над видатками бюджету, що може бути зумовлено падіння ВВП, зниження ефективної діяльності підприємств, скорочення доходів бюджету внаслідок скорочення валютних надходжень, виникнення НС й таке інше. У процесі управління державою, кожен показник складової її бюджету є результатом взаємодії з іншими країнами, а також вміння мобілізувати власні ресурси для того, щоб зменшити дефіцит власного бюджету та покращення показників бюджету.

Велика частина видатків бюджету тісно пов’язана з виконанням держави економічної та соціальної функції, а саме: видатки на державні інвестиції, зовнішньоекономічну діяльність, соціальні виплати населенню, фінансування невиробничої сфери тощо. Тому особливо актуальним є пошук шляхів вдосконалення виконання держави  її головних функцій для покриття дефіциту бюджету. Показники державного дефіциту бюджету перевищують аналогічні показники в інших країнах, тому постає завдання щодо розробки методів її фінансування.

Питанням бюджетного дефіциту приділяли увагу провідні економісти всього світу. Серед них такі відомі західні вчені, як Ш. Бланкарт, М. Блейер, Дж. Б‘юкенен, В. Б‘ютер, А. Вагнер, Б. Гербер, Е. Кардосо, Дж.М. Кейнс,     П. Самуельсон, С. Сіманскі та інші.

Метою роботи є розроблення та обґрунтування концептуальних засад з причин виникнення бюджетного дефіциту та розроблення практичних рекомендацій щодо створення нових шляхів подолання бюджетного дефіциту.

 

У відповідності до визначеної мети поставлені наступні завдання:

з’ясувати сутність та проаналізувати основні методи обліку бюджетного дефіциту;

проаналізувати основні види та вплив бюджетного дефіциту на економіку;

оцінити основні джерела,методи фінансування та особливості узгодження бюджету з дефіцитом та профіцитом;

проаналізувати сучасний стан бюджетного дефіциту за 2009-2013 рік;

оцінити сучасний стан бюджетної безпеки;

з’ясувати  основні причини виникнення та запропонувати нові шляхи подолання бюджетного дефіциту;

Об’єктом дослідження є бюджетний процесс в Україні.

Предметом дослідження є причини виникнення та методи фінансування бюджетного дефіциту.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи дослідження: структурно-логічний аналіз (при побудові логіки та структури дипломної роботи); метод економічного аналізу; метод групувань (при дослідженні питання класифікації бюджетного дефіциту); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння – при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Методологічною основою дослідження слугували теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених із питань бюджетного дефіциту, закони України та інші нормативно-правові акти.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМ ДЕФІЦИТОМ

 

1.1.Сутність та методи обліку бюджетного дефіциту

 

Розгортання світової фінансової кризи, спад світового господарства та економіки призвели до значних економічних проблем у країнах загалом і зокрема у державному бюджеті. Особливо це позначилось на тих напрямах складових фінансування бюджету, які донедавна мали достатній рівень фінансування та мали змогу стрімко розвивались. Адже дефіцит коштів бюджету здійснює значний вплив на функціонування економічної системи України загалом. Саме тому дослідження проблем виникнення бюджетного дефіциту набувають особливої актуальності. Звісно, робота з будь-яким проблемними аспектами повинна носити індивідуальний характер, але в основі її повинні бути якісь стандартні методики, сценарії та схеми, складені для тих чи інших випадків,адже кожна країна має власні особливості.

Подолання високого рівня дефіциту бюджету сприятиме появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об’єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечить економічну стабільність в країні. На сьогоднішній день, провідні економісти світу, велика кількість науковців займаються вивченням цієї проблеми, розробляють спеціальних теорії,методи та підходи обліку бюджетного дефіциту [1].

Зміст поняття «бюджетний дефіцит» є предметом багатьох наукових праць та інших методологічних видань. Так, науковці А. Вагнер [2], Ф. Нітті та М. І. Боголєпов [3],визначають бюджетний дефіцит, як перевищення видатків над доходами бюджету, яка призводить до позитивного бюджетного сальдо – це перевищення доходів над видатками(бюджетного профіциту) та негативного бюджетного сальдо (бюджетний дефіцит).

Формування і стан бюджету мають особливе значення для держави,фізичних та юридичних осіб, оскільки  є системою всеохоплюваних

 перерозподільних відносин. Сутність бюджетного дефіциту полягає у визначенні поняття «державний бюджет», задля аналізу його основних постулатів та місця бюджетного дефіциту в бюджеті. Державний бюджет характеризується з 5 основних позицій його визначення. Кожна з цих позицій має власні особливості визначення та характеристики [4]. Схематичне зображення  позиції представлено на рис. 1.1.

     

Рис.1.1. Основні визначення поняття «державний бюджет»

 

Державний бюджет характеризується з 5 основних позицій його визначення,а саме: як економічна категорія, як правова категорія,                        по матеріальному утриманню, по організаційній структурі, а також по формі. Кожна з цих позицій має власні особливості визначення та характеристики.  Розглянемо їх більш детально [4].

Бюджет як економічна категорія становить сукупність економічних відносин між державою(з одного боку), фізичними та юридичними особами  (з іншого) з приводу розподілу та перерозподілу ВВП, а в окремих випадках й національного багатства, з метою формування та використання централізованого фонду грошових коштів, які необхідні для виконання державою її функцій. Для стабільної економічної ситуації в країні характерним об’єктом розподілу та перерозподілу є ВВП. При кризовому стані в економіці  об’єктом розподілу та перерозподілу виступає національне багатство. Наприклад, природні ресурси країни, матеріальні ресурси, золотовалютний запас країни та інше.

Бюджет як правова категорія становить нормативний документ, у якому надається розпис доходів та витрат бюджету. Наприклад, закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» [5].

Бюджет по матеріальному утриманню становить основний централізований грошовий фонд держави.

Бюджет по організаційній структурі представляє собою певну фінансову схему розподілу фінансів. Ця схема ілюструє значення бюджету як основного джерела державних фінансів та фінансової системи загалом. На рис.1.2 представлена основна схема складових фінансової системи.

Рис.1.2. Схема основних складових фінансової системи

 

В даній курсовій роботі було запропоновано орієнтуватися на наступне

визначення бюджетного дефіциту саме як економічної категорії – це сукупність економічних відносин між державою(з одного боку), фізичними та юридичними особами  (з іншого) з приводу розподілу та перерозподілу ВВП, а в окремих випадках й національного багатства, з метою формування та використання централізованого фонду грошових коштів, які необхідні для виконання державою її функцій. Таке визначення бюджету дає змогу оцінити провідне місце бюджету в економіці будь-якої країни,а також місце кожного учасника його формування та перерозподілу.

Оскільки, головними складовими державного бюджету є доходи і видатки, то перевищення будь-якої складової у бюджеті призведе до відповідних наслідків. Кожна з цих складових бюджету поділена на два фонди: загальний і спеціальний. Залежно від співвідношення доходів і видатків бюджет може бути збалансованим, з дефіцитом або з                    профіцитом [6].

Нині не має єдиної точки зори щодо відносної оцінки стану бюджету. Разом з тим розповсюджені такі точки зору та бачення даної проблеми. Головні точки зору щодо оцінки стану бюджетного дефіциту представлені на рис. 1.3.

   

Рис.1.3. Оцінки стану бюджетного дефіциту

 

Розглянемо кожну з цих складових більш детально, спираючись на 72

статтю Бюджетного Кодексу України.

I) Відносно збалансування бюджету – протиставляють такі думки:

─ рівність доходів та видатків є найбільш доцільним та обґрунтованим станом бюджету, у стані якого усі видатки мають відповідний рівень фінансування;

─ баланс бюджету не завжди є ознакою здорової, динамічно розвиненої економіки, адже навіть для високорозвинених країн характерне невелике значення бюджетного дефіциту.

Проте, згідно зі ст. 95 Конституції України «держава прямує до збалансування бюджету».  Будь – яка країна, місто чи регіон повинні ставити перед собою саме цю мету та намагатися знайти шляхи її досягнення [6].

II) Відносно бюджетного профіциту:

─ перевищення доходів над видатками означає економічну та фінансову стабільність в державі;

─ бюджетний дефіцит не може розглядатися як позитивний результат фінансової діяльності держави,оскільки його наявність означає вилучення державою зайвих коштів, які могли бути використані ефективніше суб’єктами господарювання та населенням.

III) Відносно бюджетного дефіциту переважають такі точки зору:

─ бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, гальмує соціальний розвиток держави; бюджетний дефіцит характеризується як ніщо інше, як «зло», – це негативна точка зору економістів неокласичного напрямку,на їхній погляд, хронічний дефіцит неминуче потребує більш високих податків у майбутньому, що рівноцінно перекиданню поточного часу на майбутні покоління;

─ прихильники концепції дефіцитного фінансування бюджетних видатків вважають, що дефіцит не є деструктивним чинником та не становить загрози для національної економіки, оскільки усі видатки здійснюються на території даної країни та сприяють росту його добробуту. Якщо дефіцит зосереджений у бюджеті розвитку, в цьому разі ріст його рівня може призвести до інвестиційного та інноваційного розвитку. Окрім того, дефіцит бюджету,згідно з неокласичною теорією, означає збільшення доходів

одержувачів бюджетних коштів, що призводить до підвищення купівельної здатності населення та,як наслідок, розширення національного виробничого зросту виробництва і зросту податкових надходжень;

3) бюджетний дефіцит не можливо оцінювати рівнозначно – не правильно вважати його негативним явищем так само, як і стверджувати, що він зовсім нешкідливий. Тобто, дефіцит бюджету може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, бюджетний дефіцит може призвести до росту розмірів державного кредиту та державного боргу, а з іншої – при правильним та ефективним використанням коштів – забезпечити оживлення економіки країни [7, с. 201].

Слід відзначити, що бюджетний дефіцит не означає не збалансування бюджету,оскільки не збалансування бюджету та дефіцит – це різні речі. Для покриття бюджетного дефіциту передбачають відповідні джерела його фінансування та він становиться збалансованим. Не збалансування бюджету означає відсутність відповідних джерел фінансування видатків, що є неприпустимим, оскільки, стає не зрозумілим що потрібно фінансувати, а що ні.

Існує 2 основних підходи до визначення бюджетного дефіциту:

─ дефіцит визначається як перевищення видатків над доходами;

─ дефіцит визначається як підсумок операцій держави з фінансовими активами та зобов’язаннями.

До 2003 року включно дефіцит бюджету визначався як різниця між доходами та витратами. Починаючи з 2003 року величина дефіциту бюджету в Україні розраховується як різниця між доходами та видатками(з урахуванням сальдо операцій кредитування) [8].

Основні відмінності у визначення величини дефіциту стосуються відмінностей у відображення окремих операцій, зокрема:

• кредитування з бюджету;
• надходження від приватизації;
• пенсіонні відрахування та виплати пенсій;
• відображення фінансових деривативів.

Тобто, при визначення величини дефіциту потрібно не брати в урахування окремі операції, які прописані у бюджеті.

На підставі цього існують 2 головних методи відображення операцій в бухгалтерському обліку: при надходженні чи сплаті коштів (касовий метод) та під час безпосереднього здійснення операцій незалежно від того, опосередковані вони рухом коштів або ні(метод нарахувань). Переважно більша кількість  імпортних та експортних операцій використовують саме касовий метод.

Велике значення для адекватної та обґрунтованої оцінки величини бюджетного дефіциту є розрахування його відносних показників [9]. Найбільш поширені серед них представлені у таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1

Відносні показники бюджетного дефіциту

 

Номер	Назва показника	Формула
1	2	3
1	відношення бюджетного дефіциту до величини його валового внутрішнього продукту, %
2	відношення бюджетного дефіциту до величини доходів бюджету, %
3	відношення бюджетного дефіциту до величини витрат бюджету, %;
4	визначення величини дефіциту без урахування у складі доходів надходжень у вигляді трансфертів (доцільний для розрахування виключно  окремих бюджетів – державного або місцевого та не доцільний для зведеного бюджету)
5	визначення величини дефіциту, розрахованого без урахування у складі витрат бюджету платежу, пов’язаних з обслуговування державного боргу
Закінчення таблиці 1.1.
1	2	3
6	визначення величини дефіциту, розрахованого без урахування у складі доходів бюджету надходжень разового характеру

 

Визначення дефіциту як підсумку операцій держави з фінансовими активами та зобов’язаннями широко використовується у розвинених країнах, зокрема в Європейському Союзі. Маастрихтська угода, підписана 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт(Нідерланди) між учасниками Європейського суспільства, одним із умов для учасників союзу визначив значення дефіциту державного бюджету на рівні 3% від валового внутрішнього продукту.

Бюджетний дефіцит в Україні розраховується окремо для Державного бюджету, місцевих бюджетів та Зведеного бюджету. Головними причинами, які спотворюють реальний стан бюджетного дефіциту в Україні є:

а) кредиторська заборгованість бюджетних установ;

б) заборгованість бюджету з  відшкодування  податків на додану вартість;

в) урахування у складі доходів бюджету джерела його фінансування;

г) наявність переплачування по обов’язковим платежам в бюджет.

Таким чином, питання щодо точної оцінки стану бюджетного дефіциту залишається й досі відкритим та потребує значних досліджень з боку держави.

 

1.2. Види та вплив бюджетного дефіциту

 

Бюджетний дефіцит має різні вияви, характеризується розмаїттям причин, чинників і наслідків. Сучасна фінансова наука передбачає наступну класифікацію видів бюджетного дефіциту та представлено у таблиці 1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Класифікація видів бюджетного дефіциту

 

Номер	Назва виду бюджетного дефіциту	Підвиди бюджетного дефіциту
1	2	3
1	По рівню в бюджетній системі	Дефіцит державного бюджету
		Дефіцит державного (федерального) бюджету
		Дефіцит бюджету членів федерацій
		Дефіцит місцевого бюджету
2	По складовим фонду бюджету	Дефіцит загального фонду
		Дефіцит спеціального фонду
3	По формі виявленню	Відкритий дефіцит
		Прихований дефіцит
4	По причинам виникнення	Вимушений дефіцит
		Свідомий дефіцит
5	По спрямуванню коштів	Активний дефіцит
		Пасивний дефіцит
6	В залежності від терміну дії	Стійкий дефіцит
		Тимчасовий дефіцит

 

Розглянемо кожний з видів бюджетного дефіциту більш детально.

По рівням в бюджетній системі: дефіцит державного бюджету та дефіцит місцевого бюджету( характерно для унітарних держав); дефіцит державного(федерального)бюджету, дефіцит бюджету членів федерацій та дефіцит місцевого бюджету (характерно для федеративних країн).

По складовим фонду бюджету розрізняють дефіцит загального та спеціального фонду. Бюджетний кодекс України визначає як загальний порядок утвердження бюджету з дефіцитом (профіцитом) так й особливості утвердження дефіциту(профіциту) по фондам [10].

По формі виявлення розрізняють відкритий та прихований бюджетний дефіцит.

Відкритий дефіцит – це офіційно визнаний у відповідному документі стан бюджету(наприклад, «Закон України про Державний бюджет або рішення про місцевий бюджет»).

Прихований дефіцит – це офіційно не визнаний у відповідному документі стан бюджету(наприклад, «Закон України про Державний бюджет або рішення про місцевий бюджет»). Оскільки цей вид дефіциту офіційно не визнається, його наявність можливо виявити ґрунтовного аналізу відповідного бюджету. Він виникає як результат:

–   перевищення доходів бюджету, у тому числі в результаті включення в їхній склад невизначеної суми надходжень;

• включення в доходи бюджету джерела його фінансування.

Перевищення планових показників доходів бюджету може бути пов’язане з недостатньою  обґрунтованістю існуючих методів планування доходів, постійними змінами законодавства, яке регулює порядок стягання бюджетних платежів, існування великої кількості пільг, вплив яких не завжди можливо рівнозначно оцінити, наявність найпростіших помилок, які існували в процесі бюджетного планування й таке інше.

Прихований дефіцит надзвичайно негативне явище, яке впливає та тягне за собою низку важкостей з виконанням державними або місцевими органами влади покладених на них зобов’язань внаслідок фіктивності певної частини доходів,  потреба в корегуванні об’єму запланованих витрат або потребує перегляду граничних показників дефіциту та пошук нових джерел фінансування дефіциту [11, c. 174].

По причинам виникнення розрізняють вимушений та свідомий дефіцит бюджету.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком обмеженості фінансових ресурсів держави в умовах економічної та фінансової кризи. У ситуації, коли надходження коштів в бюджет при умові згортанні діяльності базових галузей та уповільнення або навіть припинення існування підприємств, держава не може суттєво зменшити об’єм існуючих соціальних гарантій,

програм підтримки окремих галузей на які починають зазіхати усе більша частина фізичних та юридичних осіб.

Більш того, для збереження власних стратегічних об’єктів, недопускання посилення соціального напруження в країні держава може уживати відповідні заходи підтримки. Саме ці обставини змушують приймати бюджет з дефіцитом.

Свідомий бюджетний дефіцит є наслідком дискреційної фінансової політики держави, яка свідомо обмежує існуючий рівень оподаткування та об’єми позик, затверджує бюджет з дефіцитом в очікуванні, що надані послаблення в частині оподаткування обернуться ожвавленням економіки, зростом доходів господарюючих суб’єктів та їхніх власників, найманих працівників, а як результат цього – самої держави.

Тобто, якщо вимушений дефіцит має місце в умов незадовільного стану економіки країни, то вимушений – переважно спостерігається у країнах з задовільною економічною ситуацією.

По спрямуванню коштів розрізняють активний та пасивний дефіцит.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестиційно–інноваційний розвиток економіки. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується витрачанням на поточні потреби: надання соціальних трансфертів, виплата заробітної плати, сплата комунальних послуг та енергоносіїв й таке інше.

В залежності від терміну дії розрізняють стійкий дефіцит бюджету, який має місце в довгостроковому періоді та тимчасовий дефіцит, який виникає періодично та є наслідком касових розривів при виконанні бюджету або непередбачуваних подій та обставин [12].

Незважаючи на очевидність того, що бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зокрема, стимулює в ній інфляцію, є й протилежні позиції. Як було зазначено раніше, бюджетний дефіцит може мати й позитивні риси для економіки. Умови виправдання та заохочення бюджетного дефіциту представлені у таблиці 1.3.

 

 

Таблиця 1.3

Умови виправдання та заохочення бюджетного дефіциту

 

Назва	Умови виправдання та заохочення	Приклад
1	2	3
1	Існування дефіциту в межах об’єму бюджетних інвестувань	«Золоте правило державних фінансів»
2	Використання дефіциту як джерела боротьби з надвиробництвом шляхом забезпечення відповідно високого рівня платоспроможного попиту  та досягнення повної зайнятості	Концепція Кейнса
3	Використання дефіциту як засобу вирівнювання циклічного розвитку економіки	В період спаду об’єм бюджетного фінансування зростає та виникає дефіцит, в період зросту об’єм бюджетний фінансувань зменшується й виникає бюджетний профіцит
4	Виникнення дефіциту як другорядного наслідку в умовах реалізації основних завдань державної політики	Підтримка цінової стабільності та забезпечення повної зайнятості населення