Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Бюджетний процес в Україні особливості його здійснення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НОВОВОЛИНСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Виконала:

студентка групи Фснв - 52 Навроцька К.В

Перевірила:

Ст.Викладач Румянцева Г.І

м. Нововолинськ - 2009 р.

Бюджетний процес в Україні особливості його здійснення

План

Вступ

Сутність та призначення бюджетного процесу.
Учасники бюджетного процесу та їх бюджетні права.
Стадії бюджетного процесу на загальнодержавному рівні.-
Стадії бюджетного процесу на місцевому рівні.

Основні напрямки удосконалення бюджетного процесу. Висновки

Список використаних джерел

Зміст

Вступ З

Сутність та призначення бюджетного процесу 6
Учасники бюджетного процесу та їх бюджетні права 15
Стадії бюджетного процесу на загальнодержавному рівні 22
Стадії бюджетного процесу на місцевому рівні 32
Основні напрямки удосконалення бюджетного процесу 39

Висновки 45

Список використаних джерел 47

Вступ

Актуальність обраної теми полягає в тому, що бюджетний процес - це

таке універсальне економічне явище, у якому відображаються всі бюджетні відносини, виявляються їхні позитивні і негативні якості, рівень впливу цих відносин на розвиток економіки, соціально-культурної сфери, добробут населення, забезпечується реалізація бюджетної доктрини держави.

Об'єктом даної роботи є бюджетний процес в Україні, його правове регламентування, зміст та засади реалізації бюджетних повноважень учасниками бюджетного процесу.

Предметом дослідження є фінансові відносини між учасниками бюджетного процесу з приводу складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету та формування звіту про його виконання.

Метою написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу в Україні, поглиблення теоретичних і практичних знань з бюджетної системи України, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі задачі : вивчення
та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації
бюджетного процесу в Україні. Бюджетний процес можна вважати

ефективним за умови чіткого визначення завдань, які ставить перед ним суспільство, та якості їх реалізації:

уточнення стратегічних пріоритетів, завдань та функцій держави;
забезпечення своєчасного та повного надходження до державної скарбниці фінансових ресурсів в обсягах, достатніх для реалізації цільових державних програм, пов'язаних з піднесенням економіки,

проведенням її структурної перебудови та розв'язанням соціальних проблем, з одного боку, раціонального та цільового використання мобілізованих бюджетних коштів, з другого" [5, 93].

виявлення матеріальних, трудових та фінансових резервів;
забезпечення реальності прогнозних обсягів доходів і видатків бюджету держави;
збалансування бюджету;
якісне та своєчасне розроблення і затвердження бюджетної звітності;
здійснення контролю за дотриманням податкового і бюджетного законодавства.

Теоретично-методологічну основу автором були використані різноманітні теоретичні, аналітичні та статистичні матеріали, закони України, зокрема, Бюджетний Кодекс України, Закон „Про державний бюджет України на 2009 рік", та інші нормативні документи, які регламентують бюджетний процес в Україні. Особливу увагу автор приділив вивченню аналітичних матеріалів Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету. Серед українських економістів на окремих стадіях бюджетного процесу акцентують свою увагу В. Андрущенко, О. Василик, О. Кириленко, В. Кравченко, К. Павлюк, В. Федосов, С. Юрій та інші.

Основними методами при написанні роботи є: описовий, аналітичний, програмно-цільовий, та метод порівняння.

Наукова новизна полягає у узагальнені результатів роботи визначають умови оптимізації бюджетного процесу в Україні та містять рекомендації щодо його подальшого вдосконалення і розвитку.

Основні положення, які формують наукову новизну результатів дослідження, полягають у наступному:

вперше:

— теоретичне обґрунтування необхідності і можливості удосконалення напрямів і методів державного управління бюджетним процесом на регіональному рівні.

визначено необхідність формування бюджетів усіх рівнів, встановлення на основі нормативів їх досягнення на базі прогнозованої динаміки показників економічного розвитку держави і окремих територій;
обґрунтовано підходи до визначення співвідношення між плануванням регіонального розвитку і демократичними процедурами при прогнозуванні соціально-економічного розвитку регіону, що базуються на відповідності структури бюджету загальним та регіональним суспільним потребам.

Удосконалено дефініцію бюджетний процес, яку слід трактувати так: бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок: складання, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів; виконання та контроль за виконанням бюджетів; затвердження звітів про виконання бюджетів" [16, 32].

На нашу думку, дефініцію найбільш змістовно розкрив К. Павлюк, що бюджетний процес - це діяльність законодавчих, виконавчих і судових органів влади, пов'язана з формуванням цілей і завдань бюджетної політики на наступний бюджетний рік і середньострокову перспективу, складанням, розглядом і затвердженням бюджетів, оцінкою одержаних результатів і контролем на усіх цих етапах, організацією управління цією діяльністю [4, 60-61]. Загалом погоджуючись із запропонованою концепцією, ми вважаємо, що залучення до бюджетного процесу судової влади є дискусійним, а також не до кінця обгрунтованим вилучення із бюджетного процесу такого етапу, як складання і затвердження звітності про виконання бюджету. На наш погляд, бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність органів державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, всіх учасників бюджетних відносин, пов'язана з уточненням цілей і завдань бюджетної політики на наступний бюджетний рік і середньотермінову перспективу відповідно до бюджетної доктрини, формуванням, розглядом, затвердженням, виконанням бюджетів, складанням і затвердженням звітності про виконання бюджетів усіх рівнів.

Структура роботи складається зі вступу, 5 основних розділів, висновку та списку використаних джерел.

1. Сутність та призначення бюджетного процесу.

В науковій літературі подано значну кількість тлумачень дефініції «бюджетний процес». Так, В. Загорський, О. Вовчак, І. Благун, І. Чуй стверджують, що бюджетний процес - це "... організація і порядок складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету" [7, 100], С. Юрій, В. Стоян, О. Даневич, характеризуючи бюджетний процес, обгрунтовано, на нашу думку, зазначають, що він "... має бути спрямований не тільки на збалансування доходів і видатків одного року, а й бути стратегічним за змістом. І. Я нуль наголошує, що бюджетний процес не обмежується лише підготовкою закону про асигнування коштів за групами статей видатків бюджетів - це постійний процес визначення пріоритетів держави, її завдань та функцій на певному етапі, розроблення відповідних цільових програм, визначення управлінських стратегій, оцінки ефективності використання бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та виконанням бюджетних повноважень [6, 25].

Особливістю бюджетного процесу є залучення до нього всіх політичних структур суспільства, підприємств, організацій, установ, незалежно від форм власності, місця знаходження, рівня підпорядкування, галузевих, функціональних та організаційних особливостей, а також населення, які пов'язані з дохідною та видатковою частиною бюджету. Нема жодного органу державної влади, управління, місцевого самоврядування, який не брав би активної участі у бюджетному процесі. Саме якість цієї участі дає змогу оцінювати рівень їхньої компетенції, вміння та здатність керувати бюджетними відносинами та соціально-економічними процесами у суспільстві, виконувати свої функціональні обов'язки. [6, 29]

Одночасно бюджетний процес - дуже тривале безперервне явище. Складання, розгляд, затвердження, виконання бюджетів, атакож розробка звітності про виконання бюджетів та її затвердження на один бюджетний рік проходить не менше трьох календарних років. Під час одного календарного року одночасно виконуються роботи, пов'язані з бюджетним процесом трьох бюджетних років, причому до цих робіт залучені одні й ті ж виконавці.

Враховуючи складність та значущість бюджетного процесу, більшість законів України, нормативно-розпорядчих документів органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовані на його забезпечення.

В економічній літературі питання бюджетного процесу є центральним питанням державних фінансів. Серед українських економістів на окремих стадіях бюджетного процесу акцентують свою увагу В. Андрущенко, О. Василик, О. Кириленко, В. Кравченко, К. Павлюк, В. Федосов, С. Юрій та інші.

В бюджетній системі України важливе місце посідає бюджетний процес, згідно якого складаються та затверджуються бюджети різних рівнів, здійснюється їх виконання та контроль тощо. [7, 139]

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний процес — це діяльність органів державної влади, державного управління, місцевого самоврядування таусіх учасників бюджетних відносин, що здійснюється на основі відповідних принципів, положень, заходів, методів та засобів, регулюється правовими нормами і пов'язана з уточненням цілей, завдань бюджетної політики на наступний бюджетний рік та середньотермінову перспективу відповідно до бюджетної доктрини, складанням, розглядом,затвердженням, виконанням, розглядом і затвердженням звітів про виконання бюджету держави й усіх його ланок.

Правове регулювання бюджетного процесу в Україні проводиться згідно з Конституцією України (п.4.14 ст.85; п.1 ст.94; ст.ст. 95-98; п.6 ст.116; п.4 ст.119; п.4 ст.138; ст.143); Законом України "Про бюджетну систему України" від 05.12.90 р. з змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 08.10.91 р., 05.05.93 р., 29.06.95 р., 21.05.97 р.; Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р.; Постановою Верховної Ради України № 170 від 06.05.96 р. яка затверджує "правила оформлення Закону "Про державний бюджет України"; Законом України "Про рахункову палату Верховної Ради України" від 11.07.98.

■

Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Розглядаючи законодавчі і нормативні акти, які регламентують бюджетний процес, в останньому можна виділити такі етапи:

складання проекту бюджету;
розгляд бюджету;
затвердження бюджету;
виконання бюджету;
складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Складенню проектів бюджету передує розробка основних програмних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану.

Складання проекту Державного бюджету має бути підпорядкованим принципу, що Державний бюджет забезпечує необхідними коштами фінансування заходів економічного розвитку держави. Через нього здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями задля вирівнювання їх фінансового стану і належного забезпечення.

Верховна Рада України не пізніше 15 червня поточного року розробляє і надсилає Президентові України спеціальну постанову (бюджетну резолюцію) про основні напрями бюджетної політики на наступний рік.

Кабінет Міністрів України організує складання проекту Державного бюджету відповідно до тих засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України на плановий рік, які визначені у бюджетній резолюції.

Попередній проект зведеного бюджету України складає Міністерство

фінансів на основі прогнозних макроекономічних показників економічного і

соціального розвитку України на плановий рік і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств відомств та інших органів державної влади які розглядають ці показники і в двотижневий термін подають Міністерству фінансів пропозиції з відповідними розрахунками і обгрунтуваннями. Міністерство фінансів після розгляду пропозицій готує проекти зведеного та держаного бюджетів України і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів разом з викладом питань, які не вдалося узгодити з міністерствами і відомствами. [10, 98]

Кабінет Міністрів розглядає на своєму засіданні проекту зведеного і Державного бюджетів, приймає остаточне рішення щодо проекту Закону "Про Державний бюджет України" і подає останній на розгляд Президентові України, котрий розглядає його і, в разі згоди вносить до Верховної Ради України.

До проекту Закону додаються: основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зведений баланс фінансових ресурсів України, основні напрямки бюджетної і податкової політики, пропозиції по взаємовідносинах з бюджетами бюджетної системи, обсяги централізованих капітальних вкладень з розрахунками і обгрунтуваннями по окремих позиціях і загальні показники зведеного бюджету України. Крім того до проекту Закону "Про Державний бюджет України" додаються необхідні інформаційні матеріали.

Аналогічні етапи проходить процес складання проектів бюджетів місцевих органів влади.

Другою ланкою бюджетного процесу є розгляд Верховною Радою проект Закону "Про Державний бюджет України". З доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів.

Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засідання Верховна Рада розглядається в її постійних комісіях.

Верховна Рада затверджує: ^ граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття; ^ суми доходів Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

^ суми видатків Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштів

відповідно до бюджетної класифікації; ^ суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань відрегульованих доході до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; ^ розмір оборотної касової готівки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи і видатки цільових загальнодержавних фондів; вони затверджуються по кожному фонду окремо. І це є третьою ланкою бюджетного процесу.

Слід визначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсійного фонду на інші цілі, крім передбачених положенням про цей фонд.

Поточні витрати інших цільових загальнодержавних фондів (Чорнобильського, зайнятості) затверджуються Верховна Рада України в межах доходів цих фондів, однак видатки з цих фондів, які спрямовуються на розвиток даних фондів можуть бути скорочені й направлені на фінансування інших статей Державного бюджету.

Затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів провадиться за поданням відповідних органі виконавчої влади Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів. У разі, коли Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи місцева рада народних депутатів не затвердить свій бюджет до ЗО грудня року, що передує тому, на який складено бюджет та набуває чинності ті показники бюджету, які подані на затвердження Урядом Автономної Республіки Крим чи виконавчим органам рад народних депутатів або відповідною державною адміністрацією. [12, 318]

Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетного процесу бюджетів. Касове виконання бюджетів здійснюється через установи Національного банку України, Державного експортно-імпортного банку України, Акціонерно-комерційного агропромислового банку "Україна", Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", Українського Акціонерно-промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк". Названі банки здійснюють касове виконання державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного, який обслуговує Акціонерно-комерційний банк "Аваль".

Раніше, до створення Державного Казначейства розпорядником бюджетних коштів (перераховувало їх) було Управління по виконанню Державного бюджету Міністерства фінансів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року за № 590 створено Державне Казначейство та одночасно ліквідовано Управління по виконанню Державного бюджету та Головне управління обслуговування державного зовнішнього боргу Міністерства фінансів України. Цією ж Постановою затверджено Положення про Державне Казанчейство. Згідно з Положенням, Державне Казанчейство:

організує виконання Державного бюджету і здійснює відповідний контроль за цим;
здійснює управління наявними коштами Державного бюджету, в тому числі в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, що встановлені на відповідний період;
здійснює фінансування видатків Державного бюджету;
веде облік касового виконання Державного бюджету, складає звітність про стан виконання Державного та зведеного бюджетів;
здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
розподіляє між Державним бюджетом, бюджетом Автономної Республіки Крим, областей міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами затвердженими Верховної Ради України;
здійснює контроль за надходженням і використанням державних позабюджетних коштів.

У разі, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада України Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів за пропозицією Кабінету Міністрів України та відповідних виконавчих органів або державних адміністрацій приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення бюджетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету до кінця поточного року. Пропорційне скорочення може бути запроваджене тоді коли в ході виконання бюджету його дефіцит не зменшується і, фінансування передбачених бюджетних заходів стає неможливим.

Якщо Верховна Рада не прийме рішення про скорочення видатків бюджету при зростаючому дефіциті, то Президент України має право зупинити або скоротити фінансування окремих видів видатків, відповідним чином попередивши про це Верховну Раду України.

У своїй діяльності і Верховна Рада України, і відповідні місцеві ради часто приймають такі рішенні, які зумовлюють скорочення надходжень або збільшення видатків по нижче стоячих бюджетах бюджетної системи, у таких випадках вони повинні передбачити джерела їх покриття. Тобто у разі коли рада вищого рівня або її виконавчій орган у межах своєї компетенції приймає рішення, яке зумовлює зменшення доходів або збільшення видатків бюджетів нижчого рівня, то кошти, необхідні для збалансування мінімального бюджету нижчого рівня, мають комплектуватися тим органом, який прийняв рішення за рахунок коштів його бюджету або коштів передбачених для цього Законом. Слід зазначити, що при визначені нестачі коштів у бюджеті нижчого рівня не враховується вільний залишок коштів цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року-і який не було використано до моменту прийняття даного рішення.

Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що складається Міністерством фінансів відповідно до показників цього бюджету. Аналогічно складаються фінансовими управліннями розписи доходів і видатків з поквартальним розподілом бюджетів місцевих рад.

Усі бюджети бюджетної системи України виконуються по видатках у тих пропорціях щодо загальної суми видатків бюджетів, які затверджені відповідно Верховна Рада України і місцевими радами. Контроль за пропорційним фінансування здійснюється щоквартально.

Фінансування видатків з резервного фонду Кабінету Міністрів здійснюється за Постановою Кабінетів Міністрів відповідно до обгрунтувань їх необхідності та екологічної ефективності.

Виконання бюджетів Автономної Республіки Крим чи місцевого органу влади провадиться Урядом Республіки чи виконавчим органом тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне використання бюджетних коштів. [14, 17]

При тимчасових розривах у виконанні доходів або необхідності збільшення видатків бюджетів виконавчі органи входять з клопотанням до вищих фінансових органів про надання позички на покриття тимчасових касових розривів, при цьому вони подають також гарантійні зобов'язання щодо погашення позичок в обумовлені строки в межах поточного бюджетного року.

В разі необхідності внесення змін щодо доходів і видатків відповідних бюджетів державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад можуть в межах наданих їм законом прав вносити зміни. Внесення змін, уточнень та доповнень до бюджетів протягом бюджетного року здійснюється в порядку, передбаченому Законом для затвердження відповідних бюджетів.

Усі бюджети України, від Державного до сільського, є самостійними, а в сукупності складають зведений бюджет України. Звіт про його виконання робить Міністерство фінансів України на підставі звітів про виконання бюджетів Автономної Республіки Крим, областей міст Києва і Севастополя.

Зведений звіт надсилається до Верховної Ради України.

Затвердження радами бюджетів всіх рівнів підлягають опублікуванню. Публікуються звіти про виконання бюджетів.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит, проводиться економічний аналіз та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:

постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;
оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та

планам;

- інформування керівника бюджетної установи про результати кожної

перевірки, проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю. Бюджетний процес спрямований не тільки на збалансування доходів і видатків, але й є стратегічним за змістом. Він охоплює стратегічний та оперативний фінансовий план з розподілу ресурсів відповідно до визначених цілей. Добре організований бюджетний процес виходить за межі традиційної концепції постатейного контролю видатків, стимулюючи діяльність головних розпорядників коштів щодо вдосконалення ефективності і продуктивності програм. [15, 256]

Основним завданням бюджетного процесу є допомога суб'єктам ухвалювати слушні рішення щодо надання послуг і сприяти участі в процесі зацікавлених осіб. Для виконання цього завдання потрібно дотримуватись таких принципів бюджетного процесу:

Оцінити потреби, пріоритети та можливості учасників бюджетного процесу.
Визначити загальні цілі для ухвалення рішень.
Розробити управлінські стратегії для досягнення цілей.
Розробити бюджет, що узгоджується з підходами до досягнення цілей. Для цього підготувати і затвердити фінансовий план і бюджет, що дозволить досягнути поставлені цілі зважаючи на обмеження наявних ресурсів.
Постійно оцінювати бюджетну програму, її фінансову ефективність та за необхідності коригувати її, щоб заохочувати наближення до цілей.

Бюджетний процес в Україні особливості його здійснення 📙 Курсовая → 🆔 44613