Дослідження рентабельності підприємства

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...4

Розділ І. Рентабельність як економічний показник ефективності функціонування підприємства.

1.1. Поняття рентабельності.........................................................................6

1.2. Показники рентабельності та методи їх обчислення..........................8

1.3. Чинники підвищення рентабельності.................................................16

 Розділ ІІ. Аналіз ефективності діяльності ВАТ “АТП №3” м. Вінниця.

2.1. Загальна характеристика  підприємства..............................................19

2.2. Розрахунок показників рентабельності по підприємству ВАТ “АТП №3”..........................................................................................................................23

2.3. Аналіз ефективності  функціонування підприємства ВАТ “АТП №3”..........................................................................................................................34

Розділ ІІІ. Шляхи підвищення рентабельності підприємства ВАТ “АТП №3”………………………………………………………………………………..37

Висновки......................................................................................................42

Список використаних джерел....................................................................44

 

Вступ

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства (організації) характеризується ступенем його (її) прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості  й динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими  зобов’язаннями.

Вивчення даної теми курсової роботи важливе, адже перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці, а особливо у визначенні фінансово-економічної діяльності підприємства. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками  — прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект  без урахування використаних ресурсів. Тому щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність.

Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).

Метою даної курсової роботи є дослідження рентабельності підприємства, як головного економічного показника ефективності функціонування підприємства. Для написання роботи було поставлено наступні завдання:

  1. дати визначення поняттю рентабельність, визначити систему показників рентабельності підприємства;
  2. визначити чинники підвищення рентабельності підприємств;
  3. на прикладі конкретного підприємства розрахувати та проаналізувати показники рентабельності;
  4. визначити шляхи підвищення рентабельності підприємства.

Об’єктом дослідження виступають показники фінансово-економічної діяльності підприємства.

Предметом дослідження виступає проблема визначення умов підвищення рентабельності підприємства за рахунок підвищення прибутку та підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  І. Рентабельність як економічний показник ефективності функціонування підприємства

1.1. Поняття рентабельності

Узагальнюючий, кінцевий результат  роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат.

Прибуток є однією з  основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються  в процесі суспільного виробництва. Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках. По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Водночас абсолютна сума прибутку не характеризує рівня ефективності господарської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність.

Термін рентабельність веде своє походження від слова “рента” , що в буквальному сенсі означає дохід. Таким чином, термін рентабельність у широкому сенсі слова означає прибутковість, дохідність.

Рентабельність є однією з базових економічних категорій  економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визначає різних думок, оскільки під  ним розуміється відношення, в  чисельнику якого завжди фігурує  прибуток.

У найширшому, найзагальнішому  розумінні рентабельність означає  прибутковість або дохідність виробництва  і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ  у цілому як суб'єктів господарської  діяльності; прибутковість різних галузей  економіки.

Рентабельність безпосередньо  пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з  абсолютною сумою отриманого прибутку. Отже, рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може грунтуватися на показниках прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від  реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При  цьому прибуток зіставляється з  авансованою вартістю, яку можна  визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній  низькорентабельних і збиткових  підприємств.

 

1.2. Показники рентабельності  та методи їх обчислення

 

Показники рентабельності використовуються для порівняльної оцінки ефективності роботи окремих підприємств і  галузей, що випускають різні обсяги і види продукції. Ці показники характеризують отриманий прибуток по відношенню до витрачених виробничих ресурсів.

Показники рентабельності є  важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного  аналізу та оцінки фінансового стану  підприємства. Рентабельність підприємства (загальна рентабельність) визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів. Відношення фонду до матеріальних і прирівняним до них витратам відображає прибутковість підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна  об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності  продукції;

2) показники рентабельності  капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства (рис.1.1).

 


Рис. 1.1 Показники рентабельності продукції

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції  базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків  рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру  авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал (рис.1.2).

 

 

 

 

 

Рис. 1.2 Показники рентабельності капіталів

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних  інвесторів і кредиторів - віддача  на інвестований капітал; власників  та засновників - доходність акцій.

   Рівень загальної рентабельності - це ключовий індикатор при аналізі рентабельності підприємства. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток фірми виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два ключових індикатора:  рентабельність обороту і число оборотів капіталу.

   Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою (оборотом) підприємства і його витратами.  Чим більше прибуток в порівнянні з валовою виручкою підприємства, тим більше рентабельність обороту.

Кожний з перерахованих  показників легко моделюється по факторним залежностям (рис. 1.3).


Рис. 1.3 Факторна залежність показників рентабельності

Число оборотів капіталу відображає відношення валової виручки (обороту) підприємства до величини його капіталу. Чим вища валова виручка фірми, тим  більше число оборотів її капіталу.

У результаті витікає, що:

РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ = РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ОБОРОТУ * ЧИСЛО ОБОРОТІВ КАПІТАЛУ.

Ця формула розкриває  зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає  в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при  низькій доходності продаж необхідно  прискорювати обіг виробничих активів.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня  рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис.1.4).

Рис. 1.4 Показники, розраховані  на підставі потоків власних грошових коштів.

Дані показники дають  уяву про ступінь важливості для  підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з  використанням його виробничого  потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку  грошової "готівковості", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типа виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі  шляхів підвищення рентабельності важливо  розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між  собою в тісному функціональному  зв'язку.

Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від  того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовуються у розрахунках.

Передусім розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Основні показники рентабельності:

Рентабельність  активів (Ракт) характеризує ефективність використання наявного майна підприємства, характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

Обчислюється за формулою:

                                      ,                                                 (1.1)

           ,                                                (1.2)

де Пз – загальний прибуток підприємства за рік (весь прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу);

Пч – чистий прибуток підприємства за рік, тис.грн;

СА – середньорічна  вартість активів, тис. грн.

Рентабельність  власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

                                                   (1.3)

де Кв – власний капітал підприємства.

Рентабельність  акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так :

                                                                                    (1.4)

де Кст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на виробництво і збут, тобто ступінь прибутковості продукції щодо витрат, пов’язаних з її виробництвом та реалізацією, або щодо ціни. Показник рентабельності продукції вказує на  ступінь привабливості виробництва певної продукції порівняно з іншою. Визначається за формулами:

                                       (1.5)

                                                  (1.6)

де  - загальна рентабельність продукції, %;

Пз – загальний прибуток підприємства за рік, тис. грн.;

ВС – виробнича собівартість продукції, тис. грн.;

ВА – адміністративні  витрати, тис. грн.;

ВЗ – витрати на збут продукції, тис. грн.;

ВВз – витрати на виробництво та збут продукції, тис. грн.

                                      (1.7)

                                                (1.8)

де  чиста рентабельність продукції, %;

Пч – чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн.

Рентабельність  конкретного виду продукції розраховується за формулами:

                            (1.9)

                                              (1.10)

де  Рі – рентабельність конкретного виду продукції, %;

Ві – виручка від реалізації і-го виду продукції, тис. грн.;

ВСі – виробнича собівартість конкретного виду продукції, тис. грн.;

ВАі – розподілені адміністративні витрати на певний вид продукції, тис. грн.;

ВЗі – розподілені витрати на збут певного виду продукції, тис. грн.;

Пві – валовий прибуток і-го виду продукції, тис. грн.

Рентабельність  підприємства характеризує загальну ефективність діяльності підприємства, є орієнтиром для майбутніх акціонерів на шляху прийняття рішення про інвестування коштів:

                                      (1.11)

де  Пз – прибуток підприємства;

СО – середньорічна  вартість основних засобів підприємства, тис. грн.;

СЗ – середньорічний залишок  обігових коштів, тис. грн.;

СВ – середньорічна  вартість нематеріальних активів, тис. грн.

Рентабельність  окремих економічних ресурсів підприємства (основних засобів, обігових коштів, нематеріальних активів, інвестицій). Застосовується для оцінки ефективності використання окремих економічних ресурсів, якими володіє підприємство:

                                           (1.12)

де Пз – загальний прибуток підприємства;

Вакт – вартість конкретного виду активу підприємства, тис. грн.

Рентабельність  продажу продукції або обороту. Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції. Визначається за формулами:

                                              (1.13)

                                              (1.14)

де  загальна рентабельність від реалізації продукції, %;

 чиста рентабельність  від реалізації продукції, %;

                Пз – загальний прибуток підприємства від реалізації продукції, тис.грн;

РП – обсяг реалізованої продукції, тис. грн.;

               Пч – чистий прибуток підприємства від реалізації продукції,тис. грн.

Валова  рентабельність основної діяльності:

,                                                (1.15)

 

де Пв – валовий прибуток, тис. грн.;

Срп – собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Рентабельність  операційної діяльності:

                                                (1.16)

де Под – прибуток від операційної діяльності, тис. грн.;

ОВ – операційні витрати, тис. грн.

Рентабельність  звичайної діяльності:

                                               (1.17)

де Пзд – прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

Рентабельність  господарської діяльності:

    1. для загальної оцінки ефективності підприємницької діяльності:

                                              (1.18)

де Пзд – прибуток від господарської діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

                2) щодо оцінки ефективності підприємницької діяльності для власника:

                                               (1.19)

де ЧП – чистий прибуток від господарської діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних  факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності й розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

1.3. Чинники підвищення  рентабельності

 

На сьогоднішньому етапі  розвитку економіки кожне підприємство незважаючи на форму власності, тип чи розміри ставить собі за мету в результаті фінансово-господарської діяльності здобути якомога більше економічних вигод, тобто максимізувати свої прибутки.

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов’язані з  напрямами господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

Показники рентабельності і  прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відображають кінцеву  ефективність роботи підприємства і  продукції, що випускається їм.

   Головним з показників  рівня рентабельності є відношення  загальної суми прибутку до  виробничих фондів.

   Існує багато чинників, що визначають величину прибутку  і рівень рентабельності. Ці чинники  можна підрозділити на внутрішні  і зовнішні. Зовнішні - це чинники  не залежні від зусиль даного  колективу, наприклад зміна цін  на матеріали продукцію, тарифів  перевезення, норм амортизації  і т.д. Такі заходи проводяться  в загальному масштабі і   сильно впливають на узагальнювальні показники виробничий – господарської діяльності підприємств. Структурні зрушення в асортименті продукції істотно впливають на величину реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва.

Показники рентабельності (прибутковості) є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитках, про реалізацію, про дохід і рентабельність.

  Рентабельність можна  розглядати як результат дії  техніко - економічних чинників, а значить як об'єкти техніко - економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо-господарської діяльності від основних техніко-економічних чинників.

Рентабельність є результатом  виробничого процесу: вона формується під впливом чинників, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних  коштів, зниженням собівартості і  підвищенням рентабельності продукції  і окремих виробів.

  Загальну рентабельність  підприємства необхідно розглядати  як функцію ряду кількісних показників  - чинників: структури і фондовіддачі  Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності  реалізованої продукції.

Методика аналізу загальної  рентабельності: 

1) по чинниках ефективності;

2) залежно від розміру  прибутку і величини виробничих  чинників. 

Під рентабельністю підприємства розуміється його здатність до приросту вкладеного капіталу

Резерви підвищення рівня  рентабельності, як правило,  групуються по трьох напрямах:

    - зниження собівартості  окремих видів продукції за  рахунок  зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських  працівників, збільшення фондовіддачі;

    - збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) промислового підприємства за рахунок зростання об'ємів виробництва і реалізації, поліпшення структури і якості продукції;

    - збільшення кінцевого  балансового прибутку в результаті  зниження собівартості реалізованої  продукції і усунення втрат  від іншої реалізації і   не реалізаційних заходів.

     Резерви зростання  прибутку і рентабельності практично   невичерпні, оскільки не  зупиняється  розвиток науки і техніки, постійно  удосконалюються форми і методи  організації виробництва і праці.  У завдання аналітиків входить  розширення і вдосконалення методів  пошуку резервів, особливо резервів  зростання прибутку за рахунок  інтенсифікації виробництва.

 

 

Розділ  ІІ. Аналіз ефективності діяльності ВАТ “АТП №3” м. вінниця

2.1 Загальна характеристика  підприємства

Відкрите акціонерне товариство “Вінницьке автотранспортне підприємство №3” засноване відповідно до рішення засновника регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області наказ від 26.01.95р. за №14 шляхом перетворення Вінницького державного автопідприємства № 3 Вінницького територіально-виробничого об’єднання державних підприємств автомобільного транспорту у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів від 26.11.94р. за № 699/94”.

Повна назва товариства: Відкрите акціонерне товариство “Вінницьке автотранспортне підприємство № 3” (далі ВАТ «АТП № 3»).

Місце знаходження товариства: 24351, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Леніна,65.

ВАТ «АТП № 3» є юридичною  особою і діє на підставі статуту  і законодавства України.

     ВАТ «АТП  № 3» є юридичною особою  і має у власності відособлене майно, відображене на його самостійному балансі.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку через диверсифіковану  підприємницьку діяльність пов’язану  в першу чергу з виконанням пасажирських і вантажних перевезень, ремонту рухомого складу фізичних та юридичних осіб різних форм власності.

Дослідження рентабельності підприємства