Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ОЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ  ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 КАБІНЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

 

 

Ігрові форми навчальної  діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі.

 

 

 

 

Виконала:

Павлюк Олена Володимирівна

Вчитель іноземної мови

НВК „ДНЗ–ЗОШ І ступеня” № 10

м. Кузнецовськ

кваліфікаційна категорія I

слухач курсів «Англійська мова у 1-4 класах » ( 05.11.12. -28.11.12. )

форма навчання: очна

науковий консультант: Куріч М.М.

 

 

м. Рівне 2012 р.

 

Зміст

 

I  ВСТУП           3

 

II  ОСНОВНА ЧАСТИНА. Ігрові форми навчальної діяльності як засіб

активізації учнів у навчальній та позакласній роботі

 

1. Шляхи реалізації методу активізації в початковій школі.

1.1. Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності    5

1.2. Принципи методу активізації       6

1.3. Особливості навчання англійської мови в початковій школі на

сучасному етапі.          9

1.4. Ігрові форми навчальної діяльності, як засіб активізаці учнів   11

1.5. Ігрові форми активізаці учнів у позакласній роботі 13

 

2. Види ігор, їх практичне застосування

2.1. Фонетичні ігри 16

2.2. На засвоєння літер алфавіту 17

2.3. Лексичні ігри 18

2.4. Граматичні ігри 19

2.5. Ігри на розвиток аудіювання 20

2.6. На засвоєння правил читання 21

2.7. Ігри на розвиток навичок письма 22

 

III   ВИСНОВОК 24

 

IV   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

 

V   ДОДАТКИ 28 
 

3

Вступ

Одним з найважливіших завдань освіти, визначених Державною національною програмою «Освіта» (Україна ххі ), є формування освіченої, творчої особистості. Зважаиючи на це, у загальноосвітніх навчальних закладах великого значення надається вивченню іноземних мов. З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне, особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Школяр не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.

Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання вчителя – зацікавити їх.

Для правильної організації процесу опанування іншомовної діяльності вчителю потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів.

У школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образне мислення, практичне ставлення до розв’язування завдань. Дослідження дитячих психологів показали, що діти дошкільного віку 80 % знань, вмінь та навичок здобувають через гру, молодші школярі – 50 % , підлітки – 20 % .

Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження Б.Г. Ананьєва, Д.Н. Богоявленського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна,  
4

В.В. Давидова, Л.В. Занкова, В.А. Крутецького, Т.В. Кудрявцева, О.М. Леонтьєва, Н.О. Менчинської, С.Л. Рубінштейна, К.А. Славської, Н.Ф. Тализіної, М.Н. Шардакова, Д.Б. Ельконіна та інших.

Актуальність проблеми зумовила вибір теми: «Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів навчальній та позакласній роботі».

Метою написання  роботи є поглиблення знань про активізацію навчання за допомогою ігрових форм.

Теоретичне значення курсової полягає у висвітленні доцільності використання ігрових форми навчальної діяльності для активізації  учнів у навчальній та позакласній роботі.;

Практичне значення роботи: навести приклади застосування у навчальному процесі різновидів ігрових форм роботи на різних етапах у навчальній та позакласній роботі.

Завдання роботи:

- з’ясувати сутність поняття «активізації», її значення у навчально-виховному процесі;

- вивчити основні принципи активізації у психолого-педагогічній теорії і практиці;

- з’ясувати особливості навчання  іноземної мови учнів початкової школи;

- довести ефективність гри (ігрових форм роботи) для активізації учнів;

- показати можливості ігрових форм роботи на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні іноземних мов.

Для розв’язання поставлених завдань плануються адекватні методи дослідження: вивчення літературних джерел, у тому числі аналіз і синтез передового педагогічного досвіду, узагальнення опрацьованого матеріалу.

 

5

Ігрові форми навчальної діяльності як засіб активізації учнів у навчальній та позакласній роботі..

 

1. Шляхи реалізації методу активізації в початковій школі.

1.1. Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності

В контексті даної курсової роботи основоположним є поняття «активізація». В.Е. Краснопольський у своїї дисертації внаслідок аналізу різних підходів (П.С. Атаманчук, М.С. Головань, Н.М. Зверевої, Л.О. Іванової, М.Я.Ігнатенко, В.Ф. Кушиної, В.І Лозової, В.О. Онищук, А.Г. Сологуба, Т.І. Шамової, В.Ф. Шморгуна, Г.І. Щукиної) до визначення цього поняття доходить висновку, що активізація – процес, направлений на мобілізацію інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності долати труднощі, активну самостійну роботу.

Від учнів очікується, щоб вони активізували свою діяльність - доклали більше зусиль для вирішення проблемних завдань, які ставить перед ними вчитель, стали ефективними користувачами мови.

Таке уявлення про навчання є актуальним, оскільки проблеми взаємодії людей все більше зростаються з проблемами навчання іноземних мов. Адже сьогодні стратегічною метою навчання є оволодіння мовою як засобом спілкування, і як засобом залучення до іншомовної культури.

 

6

1 2. Принципи методу активізації

Як відомо, метод зумовлюється системою принципів. Основні принципи методу активізації:

1) принцип особистісного спілкування забезпечується створенням атмосфери групової активності, емоційного співпереживання, урахуванням особистісних якостей та психічних особливостей тих, хто навчається.

2) особистісно-рольовий принцип: бажаємо ми того чи ні, у спілкуванні ми беремо на себе певні ролі та пропонуємо якісь ролі іншим. Наші життєві ролі мають величезну кількість імен і назв, які важко піддаються визначенню та систематизації. Основним навчальним текстом в інтенсивному навчанні є текст-полілог, дійовими особами якого є самі учні. Ситуації спілкування, тексти-полілоги виховують норми колективної поведінки, навчають правил мовленнєвого спілкування, сприяють виникненню дружніх почуттів, коли успіх однієї людини - радість для всіх.

Отже рольове спілкування породжує психотерапевтичний ефект, звільняючи учнів від "комплексів", від побоювання зробити помилку, почуття ніяковості, сором'язливості, знімаються психічні бар'єри, відкриваються та активізуються творчі можливості учнів.

3) принцип концентрованої організації передбачає, що рух від етапу до етапу здійснюється не лінійно, а за спіраллю, тобто у кожний даний момент заняття певний мовний матеріал проходить різні етапи руху: від синтезу 1 до аналізу, а від нього знову до синтезу 2

4) принцип колективної взаємодії: виходячи з принципу колективної взаємодії, в інтенсивному навчанні іноземних мов перевага віддається колективним формам навчальної діяльності, таким як одночасна робота в парах або трійках, малих групах по 4-5 осіб, в командах тощо. Для реалізації колективних форм роботи на занятті розроблені високоефективні прийоми. Так, хорове повторення набуває рис спілкування, хоча й на імітативному рівні,

 

7

коли всі учні слідом за вчителем звертаються по черзі до першого, другого, третього і т.д. учня з запитанням, порадою, схваленням, коротким повідомленням тощо. У такий спосіб через "імітативне спілкування" пропускаються майже всі навчальні одиниці при збереженні таких рис спілкування як зверненість та наявність адресата мовлення Підвищенню ефективності роботи в парах сприяють такі прийоми як "рухомі шеренги", карусель" та "натовп", що передбачають переміщення учасників спілкування та зміну мовленнєвих партнерів.

5) принцип поліфункціональності вправ означає, що кожна вправа спрямована одночасно на засвоєння певного навчального матеріалу та на спілкування.

6) Наступний принцип – принцип глобального впливу на учня передбачає вплив на слуховий та зоровий канали сприйняття інформації, механізми тактильно-рухового аналізатора, емоційну сферу учня. Особливе значення приділяється впливові на емоційну сферу учнів з метою залучення механізму емоційної пам'яті. Питання емоційного співпереживання тісно пов'язане з проблемою підтримання цікавості учнів до навчальної діяльності.

7) Принцип глобального підходу до мови проявляється в тому, що учні вивчають більші за обсягом тексти. Введення більшого обсягу мовного матеріалу зумовлює в учнів мобілізацію всіх експресивних засобів комунікації (вербальних та невербальних), а також активізацію пам’яті.

8) Сутність принципу двоплановості навчання в тому, щоб одночасно спиратися на свідоме та латентне (несвідоме) оволодіння навчальним матеріалом; максимальна опора на емоційні процеси, що взаємодіють із процесами засвоєння матеріалу та полегшують їх протікання.

Специфіка заключається в тому, спілкування являється не тільки кінцевою ціллю навчання, але і його основним засобом. Тобто спілкування організовується таким чином, щоб учень завжди усвідомлював перш за все

 

8

пряму безпосередню ціль, що досягається за допомогою даного мовного акту, тобто комунікативну ціль, а мовні засоби необхідні для її досягнення, в процесі спілкування, обираються несвідомо. Поступово учень переносить мовний досвід із знайомих ситуацій на незнайомі. Принцип глобального впливу на учня передбачає вплив на слуховий та зоровий канали сприйняття інформації, механізми тактильно-рухового аналізатора, емоційну сферу учня.

9) Принцип радості та ненапруженості - є розвитком положення, висунутого Я.А.Коменським, про встановлення доброго, легкого, приємного та міцного навчання, щоб усе навчання та вправи випливали ніби з гри, а думка заманювалась чим далі, тим глибше.

 

9

1.3. Особливості навчання англійської мови в початковій школі на сучасному етапі.

           Початковий етап навчання англійської мови надзвичайно важливий у всьому навчальному курсі.в цей період формуються основи іншомовної комунікативної компетенції, потрібні та достатні для подальшого їх розвитку і вдосконалення. Тут відбувається становлення початків фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання й письма у межах програмових вимог [12].

На цьому етапі учні вчаться виконувати  нескладні творчі вправи і завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, хоча ще не зовсім добре володіють комунікативними вміннями і навичками рідної мови.

Позитивне ставлення до предмета у цьому віці досить тісно пов’язане з відчуттям психологічного комфорту, радості, потреби і готовності до спілкування, які створює вчитель на уроці. У зв’язку з цим учителю потрібна постійна методична підтримка, яка раціонально спрямувала б його діяльність, адже «чим більше позитивної почуттєвості одержує дитина в перші шкільні роки, тим необхіднішою буде потреба у самоствердженні її життєвою радістю і любов’ю від процесу навчання, від спілкування з учителем, з учнями у школі. Це спра-цьовуватиме довічно і сприятиме переходу навчання в самонавчання, освіти в самоосвіту, у самовиховання » [6].

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування.

Для правильної організації процесу опанування іншомовною діяльністю вчителю потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів.

Ігрова діяльність має місце у повсякденному житті дитини, тому її

10

максимальне використання може допомогти вчителю підвищити рівень мотивації, створити позитивну й емоційну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії.

Таким чином, гра, ігрові форми роботи є формою навчання, що забезпечують емоційний вплив на учнів і активізують резервні можливості особисто-сті, полегшують опанування іноземної мови.

 

11

1.4. Ігрові форми навчальної діяльності, як засіб активізаці учнів

Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. З огляду на особливості молодшого шкільного віку, можна констатувати, що застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку.

Тому особливо обґрунтованого підходу на уроці англійської мови у початковій школі потребують пізнавальна гра та ігрові форми навчання, які мають велике значення для розвитку активності школярів.

Молодші школярі досить легко і міцно запам’ятовують як окремі слова, так і словосполучення, фрази, вірші, кліше.  Зважаючи на все це, доцільним буде у роботі з ними на уроках іноземної мови систематичне використання різноманітних ігрових форм роботи. Це можуть бути:

- пісні, фізкультхвилинки, вірші, римівки, загадки, лічилки, цікаві завдання.

- ігри на засвоєння фонетики, літер алфавіту; лексичні, граматичні ігри;

- ігри на засвоєння правил читання, розвиток аудіювання, ігри на розвиток навичок письма;

- комунікативно-рольові ігри,

- елементи дидактичної гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи. Під поняттям «дидактичні ігри» розуміємо будь-яку гру або ігрову вправу, спрямовану на оволодіння учнями новими знаннями, уміннями, навичками.

Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному уроці Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів

Ігри можуть використовуватися на різних етапах уроку. За їх допомогою можна

-перевірити домашнє завдання,

- полегшити розуміння навчального матеріалу,

- закріпити його,

 

12

- перевірити знання учнів перед контролем..

Гра допомагає вчителю англійської мови організувати роботу на уроці, адже за 35-40 хвилин необхідно звертати увагу на граматику, мовлення, читання, письмо, аудіювання. Гра допомагає перевірити знання і уміння учнів швидко і цікаво. Адже, учням цікавіше виконувати певне, наприклад завдання із граматики, коли воно подане у вигляді гри (змагання), ніж писати звичайну вправу [14, 102].

Доцільність використання дидактичних ігор і їх ефективність неодноразово підтверджувалась. Дослідниця Р. Осадчук стверджує, що найсприятливіші умови гармонійного розвитку мотиваційної, змістової та операційної сторін пізнавальної діяльності учнів створюються у процесі проведення дидактичних ігор, де самостійна діяльність учнів і навчальні завдання вчителя є основним засобом засвоєння знань. Проведення дидактичних ігор вимагає від учнів певного рівня розвитку їхньої пізнавальної діяльності [14, 110].

 В грі формуються такі якості як самостійність, ініціативність, організованість, розвиваються творчі здібності, вміння працювати в колективі.

Дослідження психологів засвідчили, що людина запам’ятовує: 10% того, що читає; 20% того, що чує; 30% того, що бачить; 50% того, що бачить і чує одночасно; 70% того, що говорить; 90% того, що робить і говорить одночасно.

Поєднання рухової діяльності з мовленнєвою прискорює процес засвоєння навчального матеріалу. А якщо це відбувається в атмосфері гри, коли все цікавою та емоційною - за цих умов можливий максимальний результат.

 

13

1.5. Ігрові форми активізаці учнів у позакласній роботі

Вивчення англійської мови - процес складний, багатогранний і цікавий. Ефективність процесу навчання англійської мови у школі складається з багатьох складових, серед яких позакласній роботі відводиться одне з провідних місць.

З метою розширення й поглиблення лінгвістичних знань, розвитку комунікативних умінь і навичок, етичного виховання дітей доцільно в початкових класах проводити різні форми позакласної роботи. Молодші школярі є активними учасниками таких заходів.

Форми позакласної роботи можуть бути різними: «Тиждень англійської мови», тематичні вечори, ігри-конкурси, КВК, вікторини, олімпіади, гурток усного мовлення, гурток перекладу, літературний, ігровий, драматичний гуртки, тощо.

Проведенню «Тижня англійської мови» передує попередня підготовка: виготовляються стінгазети; опрацьовуються на уроках казки, готуються малюнки до них; учні після вивчення алфавіту готують книжку «My first ABC-book»; вчителі оформлюють школу: кожен кабінет має надпис англійською мовою, вислів відомих людей про англійську мову (“Live and learn”); відбираються найкращі зошити; вчителі готують майсер-класи та плани-конспекти уроків.

В рамках «Тижня англійської мови» проводяться:

- виставки стінгазет, зошитів,

- музичні перерви,

- конкурс на кращий малюнок,

- конкурсна програма “ABC-party”,

- вікторини,

- олімпіади.

На заняттях гуртків випускаються стіннівки. Стіннівки повинні підвищувати інтерес учнів до мови, а також поглиблювати їх знання з історії,

 

14

географії, літератури тієї країни, мову якої вони навчають.

Цікава форма позакласної роботи - тематичний вечір. Під час його організації треба пам’ятати про диференційований підхід до матеріалу, враховувати рівень знань учнів.

 У молодших класах рекомендується  проводити вечори, присвячені темам, які пов’язані з матеріалом підручників та шкільним життям, наприклад “Sports and Games”, “ABC Party”, “Months and Seasons”, “Women’s Day”.

Проведення кожного вечора передбачає застосування всіх видів технічного оснащення, наочності, інсценізації віршів, пісень, оповідань. Можна організувати конкурси на краще оформлення зала, кращий запрошувальний квиток для гостей, на кращу стіннівку, гумористичні малюнки.

Збори іноземною мовою можуть проводитися у формі гри. Збір-гра може бути проведений у вигляді вікторини, яка вміщує різноманітні питання з лексики, граматики й фонетики. Наприклад:

а) вчитель ставить запитання, в якому є добре відоме учням дієслово, після цього наводить слова – іменники, що можуть бути відповіддю на питання. “What flies” – a bird, a kite, an aeroplane, a butterfly, a fly тощо;

б) учні, які беруть участь у грі, об’єднуються у дві команди. Капітан першої команди називає слова: water, air, land тощо. Учень повинен швидко назвати предмет – water – a fish, a boat, a frog, a swimmer, a ship тощо.

Гра-конкурс – один із видів позакласної діяльності. Гра-конкурс є тією зв’язуючою ланкою, через яку вдало здійснюється єдність урочної та позакласної роботи.

Мета проведення гри – підвищення інтересу до іноземної мови, поширення країнознавчих знань, удосконалення навичок та вмінь усного мовлення та естетичне виховання учнів.

У кожній грі-конкурсі беруть участь класи однієї паралелі, що дає можливість враховувати вікові особливості, зробити матеріал доступним у

15

мовленнєвому розумінні.

Загальні вимоги до ігор-конкурсів:

1. Стовідсоткова відповідь усіх учнів з паралелі.
2. Змагання на шести „станціях” (за кількістю груп).
3. Мовний матеріал ускладнюється від класу до класу.
4. Форми проведення змагань не повторюються.
5. Обов’язковим є елемент самостійності та новини.
6. Дитяче самоврядування.

Ігри проводяться в 2-3 тури.

Перший тур – це конкурс стіннівок, емблем, перекладів віршів, саморобок, костюмів, малюнків, залежно від програми гри. Він проводиться за тиждень до початку другого туру.

Другий тур – це змагання на „станціях” у різноманітних вміннях.

Третій тур входить до програми ігор 7-9 класів. Це літературний вечір, на якому проводиться конкурс драматичних колективів команд, які змагаються.

У початкових класах ігри-конкурси мають більшою мірою розважальний характер. Кожна команда обирає собі гасло, готує привітання, робить емблему, випускає стіннівку, виконує саморобку тощо. Під час виконання завдань учні знайомляться з країнознавчою літературою. Для підготовки до гри створюються гуртки, в основному – музично-драматичні.

 На гуртку усного мовлення  можуть використовуватися такі види робіт: 1) слухання мови вчителя; 2) читання тексту учнями з перевіркою розуміння прочитаного або почутого шляхом питально-відповідних вправ або передачі учнями змісту українською мовою; 3)розучування діалогів, уривків із прози, п’єс, віршів та пісень іноземною мовою; 4)переказ цікавих оповідань, жартів, опис тематичних картин.

Кожний учень отримує завдання відповідно до його інтересів.Це активізує діяльність учнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати. Так веселіше виконувати навіть складне завдання.

 

16

2. Види ігор, їх практичне  застосування.

Ігрові форми роботи є невідємною частиною навчання з іноземної мови. Вони:

- сприяють інтенсивній мовній  практиці, розвитку комунікативних навичок;

- поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної і творчої діяльності,

- розвивають емоційну сферу дітей, їх пізнавальні інтереси, інтелектуальні й духові потреби.

Крім того, методично грамотне використання ігор підвищує навчальну активність учнів, мотивацію до навчанння, інтенсивність мислення, памяті та уяви, знімає психологічний бар’єр.

На урока іноземної мови у початковій школі можна використовувати, залежно від дидактичної мети, такі ігри:

-Фонетичні ігри.

-На засвоєння літер алфавіту.

-На засвоєння правил читання.

-Лексичні ігри.

-Граматичні ігри.

-Ігри на розвиток навичок письма

-Ігри на розвиток аудіювання.

В свою чергу вони можуть бути

- індивідуальними чи командними,

- рухливими чи статичними.

 

17

2.1. Фонетичні ігри 

Робота над вимовним аспектом мовлення є одним із пріоритетів початкового навчання англійської мови. Діти молодшого шкільного віку мають мають певні здібності для оволодіння звуковими та інтонаційними компонентами вимови. Це - розвинений фонематичний слух і гнучкий артикуляційний апарат [20].

„Звуки різні й однакові”. Гра сприяє розвиткові фонематичного слуху, а також найважливіших мисленнєвих операцій – аналізу й порівняння. У цій грі можуть використовуватись невідомі дитині слова, а також реально неіснуючі в англійській мові. Попросіть малюка визначити, які звуки в словах різні: [сæt- сæp], [f ks- b ks], [nouz-rouz], [k k- s k], [b ı- t ı], [pıg- bıg], [pεə-bεə], [nΛt-kΛt], [hæt-ræt], [bel-wel], [tri:- θri:] і т.д. Другий варіант гри полягає в тому, що дитині пропонують знайти однакові звуки в словах: [mΛg-nΛg], [drΛm-plΛm], [buk-rum], [læmp-træm] і т.д. Буде цікаво і корисно, якщо ви дасте завдання, яке не має вирішення. Наприклад, знайти однакові звуки в словах: [‘pΛpı-maus] [f ks-hæt], [hen-d g] та ін. У кожному варіанті цієї гри правильна відповідь винагороджується фантом. Наприкінці гри визначають переможця.

„Назви слова за першим звуком...” Для того ,щоб потренувати дитину розрізняти голосні і приголосні звуки, можна використати два варіанти цієї гри. Перший з них полягає у тому, що ви, виконуючи роль ведучого, називаєте слово , яке починається, наприклад, з приголосного звука. Дитина повинна пригадувати інші слова, що починаються з того ж звука. За кожне слово вона отримує фант. Можна ввести в гру правило називати слова почергово. Ваше бажання придумувати слова, які починаються із загаданого звука, без сумніву, збільшить інтерес дитини до гри. Коли дитина навчиться достатньо добре розрізняти голосні та приголосні звуки ,можна запропонувати їй самій виконувати роль ведучого.

 

18

2.3. На засвоєння літер алфавіту

В першому класі діти мають усвідомити, різницю між назвою букви і звуком, який вона позначає. Зясувати, що в англійській мові 26 букв можуть передавати 44 звуки. В англійській мові, за трудністю вивчення, виділяють літери трьох видів: ті що, схожі з рідною мовою, дещо відмінні від літер рідної мови, літери, які притаманні лише англійській мові

„Зобрази і назви”. Ведучий показує дітям букву „A” і кілька разів повторює „This is a letter  A”. Далі проводиться конкурс на те, хто найкраще пантомімічно зобразить „A” ,а потім –хто найкраще зможе написати її. При цьому діти багато разів повторюють „This is a letter  A”. Вони можуть вигукувати „A-A-A”. Запи-тайте дітей, на що схожа назва цієї букви – на вигук „ей-ей-ей”,що нагадує на-писання цієї літери. Коли будете за цією ж схемою вивчати літери „В” та „b”, поясніть різницю між назвою букви і звуком, який вона позначає. Тут ви може-те розповісти дітям про те, які дружні і розумні літери в англійській мові, як во-ни одна одній допомагають, щоб з допомогою 26 букв передавати аж 44 звуки. І є особливо працьовиті літери, які можуть позначати кілька різних звуків, залеж-но від того, яку літеру-сусідку вони мають. Саме такою літерою є „А”. А є літе-ри дуже горді,які майже завжди позначають лише один звук, котрий нагадує їх ім’я. Такою є буквою „В”.Слід навчити дітей виконувати такі прохання, як „Name the letter” та „Sound the letter”.

„Покажи букву”. Для гри підготувати плакат „Англійський алфавіт”. Вчитель просить показати букву, наприклад, „С”. Одна дитина показує її біля плаката. Далі решта дітей по черзі просять показати інші, обрані за їхнім бажанням, букви.Якщо дитина біля плаката неправильно показала букву,то вона сідає. А її змінює та дитина, яка „придумала” „важку” букву – тобто букву,яку попередній учасник не зміг показати.

„Вибери одне зайве”. Зміст гри полягає в тому, що дитина повинна із запропонованих букв вибрати зайву і виписати її на лінію. Букви слід підбирати так, щоб у їхньому написанні було щось схоже.(Додаток 1)

 

19

2.3. Лексичні ігри 

„Крок – слово”. Ця гра призначена для закріплення лексичних одиниць. Для її проведення знадобиться вільний простір в кімнаті, а також картки зі словами. Ведучий розкладає на столі картки лицем в низ. На них написано:animals, fruits, vegetables, furniture…Один з учасників витягає картку і починає робити кроки, називаючи, наприклад, тварин, якщо йому дісталась ця картка. Темп він вибирає сам, але неодмінною умовою є те, що  він не має права зупинятися. Якщо запас слів гравця вичерпався, а хтось  інший знає ще якісь слова, він може спробувати зробити більше кроків. Перемагає той, хто зробив найбільше кроків і назвав більше слів. Далі гра продовжується з іншою карткою. Можливо і такий варіант цієї гри, при якому до ключового слова, наприклад “room”, слід на кожний крок називати слова, пов’язані з ним за змістом.