Маркетингова товарна політика підприємства

 

                                              Зміст

Реферат…………………………………………………………………………….3

Вступ……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ  ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

          1.1. Сутність маркетингової політики підприємства…………………….6

          1.2. Маркетингова концепція товару…………………………………….10

         1.3. Життєвий цикл товару і особливості маркетингу на окремих його

          етапах………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

          2.1. Історія розвитку підприємства ТОВ «Фармацевтична компанія

          «Здоров'я» і його товарної політики………………………......................16

          2.2. Вдосконалення товарної політики підприємства…………..............19

          2.3. Аналіз товарної політики і прогноз розвитку фармацевтичного

          ринку України……………………………………………………..............24

Висновки і пропозиції…………………………………………………………...35

Перелік посилань………………………………………………………………...38

 

 

 

 

 

                                                         

 

 

                                                         Реферат

       Курсова робота: 39с., 6 рис., 21 джерело.

       Об'єкт дослідження: Маркетингова товарна політика підприємства ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»

       Мета роботи: розкриття та дослідження  маркетингової товарної політики підприємства, та з’ясувати призначення товарної політики на підприємстві «Фармацевтична компанія «Здоров'я».

       Методи дослідження: описовий, порівняльний.

       Для досягнення мети роботи було розглянуто теоретичні основи та методику маркетингової товарної політики.

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Вступ

       Актуальність:сучасна економічна наука знає багато визначень маркетингу. Переважна більшість із них пов’язує з маркетингом свідому, цілеспрямовану діяльність, що з різною мірою деталізації відображає трансформацію взаємовідносин і взаємодії виробництва та ринку.

       Маркетингова діяльність має забезпечити:

1) надійну, вірогідну та своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку попиту, смаки й побажання покупців та про інші зовнішні фактори, що впливають на діяльність підприємства;

2) створення такого товару, який має вищий рейтинг і конкурентоспроможність, ніж його аналоги в інших фірмах;

3) цілеспрямований вплив на споживачів, на попит, на ринок для досягнення максимальної контрольованості сфери реалізації.

       Головним змістом маркетингової діяльності є цільова орієнтація та комплексність. Саме на цьому базуються всі головні поняття сучасного маркетингу. Ключовим є «комплекс маркетингу», тобто комплекс засобів впливу на споживачів цільового ринку з метою викликати бажану зворотну реакцію. У сучасній літературі в понятті «маркетинговий комплекс» часто поєднують такі складові: товар, ціна, місце, стимулювання продажу, хоч кожен із цих елементів має комплексний і багаторівневий характер. Наприклад, з категорією «товар», що є предметом курсу, пов’язують такий напрямок діяльності підприємства, як товарна політика — комплексна діяльність з оптимізації асортименту, створення й виробництва нових товарів, модифікації товарів, припинення випуску продукції, що не має попиту. До товарної політики належать також питання розробки упаковки, товарного знака та найменування товарів, їхньої якості, кількості, дизайну й відповідності цільовому ринку. У сучасній ринковій економіці успішна товарна політика, динамізм і гнучкість виробництва, спрямованого на задоволення конкретних потреб покупців, є однією із головних умов ефективної виробничо-комерційної діяльності підприємства.

       Мета: розкрити  та охарактеризувати теоретичні  та аналітичні аспекти маркетингової  товарної політики підприємства  на прикладі ТОВ «Фармацевтична  компанія «Здоров’я».

       Завдання:

1) Визначити сутність маркетингової товарної політики підприємства.

2) Охарактеризувати маркетингову  концепцію товару.

3) Розкрити життєвий цикл товару  і особливості маркетингу на  окремих його етапах.

4) Висвітлити  історію розвитку підприємства ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» і його товарної політики.

5) Розглянути  вдосконалення тованої політики  підприємства.

6) Првести аналіз товарної політики і прогноз розвитку фармацевтичного ринку України.

       Об’єктом дослідження є маркетингова товарна політика.

       Методи дослідження:  бібліографічний, метод наукової абстракції, порівняння, спостереження, узагальнення.

       Інформаційні джерела: підручники, електронна бібліотека.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ

                                         ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Сутність маркетингової політики  підприємства

 

       Маркетингова товарна політика – це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.

       Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей [2].

       Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упакування, маркування, обслуговування товарів. Розробка й здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов:

• чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу;
• наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства;            
• хорошого знання ринку й характеру його вимог;
• чіткої уяви про свої можливості й ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збутові) нині та на майбутнє.

Структуру маркетингової товарної політики показано на рис 1.1

             Рис. 1.1 Структура маркетингової товарної політики

 

       Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

• здійснити прорив на ринок;
• перемогти конкурентів;
• зберегти й розширити свій ринок;
• збільшити доходи й прибуток [1].

       У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця.

       Обслуговування – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

       Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання – оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому [3].

       Одним з елементів товарної політики є створення служби сервісу для клієнтів. При налагодженні служби сервісу діячеві ринку необхідно прийняти три рішення:

• які послуги включати в рамки сервісу;
• який рівень сервісу запропонувати;
• в якій формі запропонувати послуги клієнтам.

       Послуги сервісу включаються до списку звичайно після вивчення думки покупців і складаються із забезпечення: надійності постачань, оперативності надання, можливості одержання технічної консультації, надання знижок, після-продажне обслуговування та ін.

       Рішення про рівень сервісу приймаються фірмою після вивчення думки клієнтів.

       Сервісне обслуговування розглядається як знаряддя проти конкуренції. У зв'язку з цим багато фірм створюють відділи, що вивчають зауваження й скарги клієнтів, розробляють питання технічного обслуговування та інформації.

       Сукупність усіх продуктів підприємця називається програмою. У промисловості використовується термін виробнича програма, у торгівлі – асортимент.

       Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу й пропонується ринкові з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї).

       Товарна одиниця – відособлена цілісність, яка характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду й інших атрибутів (наприклад, губна помада – товар, а тюбик – одиниця товару).

       Товар можна розглядати з позиції трьох рівнів:

1. Товар за задумом – це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання товару.
2. Товар у реальному виконанні – реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.
3. Товар з підкріпленням – це ті додаткові послуги й зиски, які отримує споживач у процесі купівлі й споживання саме цього товару.

       Товар за задумом перетворюється на товар у реальному виконанні. Товар у реальному виконанні має такі характеристики:

• рівень якості,
• набір властивостей,
• специфічне оформлення,
• марочну назву,
• специфічне упакування.

       Товар з підкріпленням означає особисту увагу до покупця, доставку на будинок, гарантію повернення грошей тощо.

        Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою якого є його оптимізація. У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

       Широта – це кількість асортиментних груп.

       Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

       Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

       Гармонійність – характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо.

       Оптимізація асортименту – безперервний процес реалізації товарної політики.

       Суть асортиментної політики:

• визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
• оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій,
• встановлення співвідношення присутності на ринку товарів [8].

1.2. Маркетингова концепція товару

 

       З погляду маркетингу, товар — це сукупність матеріальних і нематеріальних характеристик, які пропонуються для задоволення потреб і забезпечують очікувані вигоди як для споживачів, так і для товаровиробників. Для товаровиробників вигода від товару полягає в отриманні доходів та прибутку, або в досягненні інших ринкових цілей у тому разі, зрозуміло, коли товар буде проданий. Для споживачів товар — це сукупність властивостей, яка здатна задовольняти їхні потреби, розв’язувати певні конкретні проблеми [5].

       Отже, маркетинг розглядає товар передовсім як мультиатрибутивну річ (набір характеристик, властивостей, параметрів, тощо). Найпростіший підхід до розуміння концепції товару (рис. 1.2) вбачає в ньому тільки набір фізичних параметрів.

              Рис. 1.2. Класифікація фізичних параметрів товарів

       Однак Т. Левіт, наприклад, уважає, що товар, котрий розглядається як набір фізичних параметрів, навряд чи забезпечить очікувану користь. З огляду на це найпоширеніша маркетингова концепція товару (рис. 1.3) враховує очікування споживачів щодо різних його властивостей: фізичних, інформаційних, додаткових [9].

 

               Рис. 1.3 Загальна концепція товару

       За Т. Левітом, існує також розширена концепція товару, яка включає заходи, котрі допоможуть товару перевершити очікування споживачів, а отже, забезпечити для них додаткову цінність. Усе це створює потенціал товару або все те, що може привабити споживача чи допомогти підприємству втримати його як свого клієнта (рис. 1.4).

 

                 Рис. 1.4 Розширена концепція товару за Т. Левітом

       Згідно з концепцією Ф. Котлера товар розглядається як п’ятирівнева система. Кожен рівень підвищує споживчу цінність товару. Усі разом вони створюють ієрархію споживчої цінності (рис. 1.5).

Рис. 1.5 П’ять рівнів товару за Ф. Котлером

       Перший рівень становить основу будь-якого товару, бо є тією ключовою цінністю, тобто основною послугою чи перевагою, яку купує споживач. Наприклад, покупець автомобіля, як правило, заінтересований у тому, щоб отримати засіб пересування (бажано престижний), а не просто впорядковану сукупність металевих, пластмасових та інших деталей.

  Другий рівень — це основний товар, тобто набір тих чи інших його функціональних характеристик.

  Третій рівень — очікуваний товар (набір характерних ознак, котрі споживач очікує отримати, і умов, за яких він погоджується придбати товар).

  Четвертий рівень — поліпшений товар (що перевершує за ознаками реальні очікування споживачів).

  П’ятий рівень — потенційний товар (наявні можливості поліпшення товару в майбутньому) [10].

 

1.3. Життєвий цикл товару  і особливості маркетингу на  окремих його товару

      

       Життєвий цикл товару — концепція, яка характеризує розвиток обсягів збуту і прибуток від реалізації товару, пропонує заходи зі стратегії і тактики маркетингу з моменту надходження товару на ринок аж до його усунення з ринку. Уперше опублікована американським економістом Т. Левітом у 1965 р. концепція життєвого циклу товару — це, безперечно, лише теоретична модель життя товару в період його перебування на ринку. Проте ця модель широко використовується в маркетинговій практиці як така, що добре відповідає практичному досвіду, дає змогу описати, проаналізувати ринкове життя не тільки товарів, а й політичних партій, громадських діячів, ідей, послуг і т. п. [4].

       Класичну модель життєвого циклу товару можна побудувати у вигляді графіка, який ілюструє динаміку обсягів продажу і прибуток від реалізації за весь час перебування товару на ринку (рис. 1.6).

                      Рис. 1.6 Концепція життєвого циклу товару

І — дослідження та розроблення  товару;

ІІ — запровадження товару на ринок;

ІІІ — розширення ринку збуту;

IV — використання переваг;

V — зрілість товару;

VI — насичення ринку;

VII — витискування товару з  ринку.

       Відповідно до зміни обсягів збуту і прибутку модифікується і маркетингова програма. Основна мета такого модифікування – продовження часу існування товару на ринку, збільшення віддачі від нього для підприємства. Увесь цей період можна умовно поділити на кілька етапів.

       Першим етапом вважають період,коли товару на ринку як такого, практично нема. Ведеться тільки його розробка, дослідження ринку, апробація ідеї товару. Ані збуту, ані прибутку на цьому етапі ніхто не очікує. Навпаки, підприємство здебільшого інвестує значні кошти в розроблення товару, сподіваючись у майбутньому покрити їх доходами від його реалізації.

       На другому етапі товар запроваджується на ринок, починається його реалізація. На цьому етапі здійснюються заходи з пробного маркетингу, а також розгортається виробництво і комерційна реалізація товару. Обсяги продажу зростають, збитки зменшуються. Згідно з концепцією життєвого циклу другий етап необхідно починати з відносно низького обороту, оскільки товар іще недостатньо відомий на ринку, а його збут перебуває на стадії організації. Саме тому на цьому етапі мають місце високі витрати на рекламу і збут, а також відносно високі — на виробництво. Основна мета підприємства на другому етапі — привернути увагу споживачів, витримати перші, «іспитові», сказати б, покупки товарів, налагодити контакти з торгівлею, розвіяти її сумніви щодо успіху новинки.

       На третьому етапі здійснюється розширення ринку та збуту за рахунок збільшення обсягів виробництва товару, прискорення процесів його розповсюдження, посилення рекламної діяльності. Це потребує зміцнення відносин з торгівлею, розширення системи каналів розподілу, формування достатнього рекламного бюджету. Саме на цьому етапі життєвого циклу товару підприємство може перейти точку беззбитковості, а значить, мати відповідні прибутки. Як обсяги збуту, так і прибутки на цьому етапі мають сталу тенденцію до зростання.

       На четвертому етапі підприємство повною мірою відчуває свої переваги, забезпечені вдалою ідеєю товару, правильним вибором цільового ринку, оптимальною маркетинговою програмою тощо. Тут обсяги продажу і прибуток набувають певної інерції за рахунок заходів, реалізованих на попередніх етапах. Товар стає відомим на ринку, привертає до себе все нові групи споживачів. Водночас рівень прибутку на цьому етапі наближається до максимуму, хоч обсяги збуту продовжують зростати. Така невідповідність пояснюється тим, що тут починає відчуватись вплив конкурентів. Приваблені успіхом товару, вони починають копіювати його, випускати товари-аналоги. У відповідь підприємство змушене посилювати свій рекламний вплив, модифікувати товар, зменшувати ціни тощо. Усе це призводить до зростання витрат і відповідного зменшення прибутку.

       Наступним є етап зрілості товару. На цьому етапі обсяг його продажу досягає найбільшого значення, але стають усе помітнішими тенденції до його гальмування. Обсяги прибутку зменшуються, але вони ще настільки значні, що привабливість товару для підприємства зберігається.

       Стан насичення — наступний етап життєвого циклу товару. Його особливістю є спадний рівень обсягів продажу і прибутку. Причинами цього є, з одного боку, насичення ринку збуту, а з другого — загострення конкуренції через наявність великої кількості конкурентів.

Останнім етапом життєвого циклу  товару є його витискування з ринку. На цьому етапі обсяг продажу  спадає до нуля. Недостатній попит, загострення конкуренції та цінової  боротьби загрожують збитками. Головне  завдання підприємства на даному етапі — своєчасно, у максимально короткі строки зняти товар з виробництва, мінімізуючи можливі збитки [7].

       Головною ідеєю концепції життєвого циклу продукції є підтвердження тимчасового характеру ринкового життя товару. Навіть товари зі стрімким зростанням обсягів продажу і прибутку колись проходитимуть етапи зрілості, насичення і витиснення з ринку. У зв’язку з цим кожне підприємство мусить своєчасно потурбуватись про заміну своїх товарів новими [6].

                                                    РОЗДІЛ 2

           АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

2.1. Історія розвитку підприємства ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» і його товарної політики

 

       ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» веде свою історію з 1907 року. Саме тоді групою харківських аптекарів-підприємців було організоване товариство на вірі «Галеніка». У тому ж році товариство відкрило в Харкові «Парову фабрику хіміко-фармацевтичних і галенових препаратів «Галеніка».

Першими керівниками фабрики були Н.К. Дункель і А.Д. Розенфельд, а управителем фабрики - професор А.Д. Чіріков. Продукція «Галеніки» - це усілякі у той час настоянки, екстракти, мазі і пластири, які поставлялися в 15 аптек Харківської губернії. На фабриці працювали 19 чоловік і 3 двигуни. А річний обсяг виробництва не перевищував - 69 тисяч рублів.

       Після 1918 р. підприємство було націоналізовано, в 1923 р. увійшло до складу Харківського «Хімкомбінату», а в 1930 р. перейменовано в завод «Здоров'я трудящим». Вже до 1941 р. завод «Здоров'я трудящим» був великим хіміко-фармацевтичним підприємством, що випускає продукцію, яка відповідає всім вимогам радянських стандартів якості і безпеки лікарських препаратів.   Завод випускав більше 100 найменувань лікарських препаратів і перев'язувальних матеріалів.

       Новітня історія підприємства почалася на початку 90-х рр. Завод був роздроблений на частини, що мається на увазі само собою виведення з його складу не пригодного до приватизації цеху по виробництву наркотичних речовин. В 1997 р. підприємство було корпоратизовано, і приблизно в той же час заводом зацікавилося ТОВ «Ватхем-фармація», проте ступінь участі компанії в долі харківського ВАТ достовірно невідомий. З лютого 1997 року фірма була відкритим акціонерним суспільством. Серед акціонерів «Здоров'я» значилися: Apna House Limited (12,49% акцій), Premier Manufacturing (19,46%), Camserney Investments Limited (19,45%) і United Medical Supplies&Services (18,67%). Ще 12,49% акцій числилися на балансі номінального утримувача - Міжрегіонального фондового союзу, а інші - у фізичних і юридичних осіб.

       Відразу ж після приходу нових власників в 2002 р. на базі ВАТ «Фармацевтична фірма «Здоров'я» було утворене ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», якому і дісталася честь продовження славних традицій свого попередника.

       На сьогодні «Фармацевтична компанія «Здоров'я» входить в п'ятірку провідних українських виробників лікарських препаратів. Асортимент препаратів складає більше 200 найменувань всіх фармацевтичних груп. Пріоритети підприємства - висока якість і безпека продукції, а також охорона навколишнього середовища. Продукція компанії продається в 11 країнах Східної Європи. Важливим завданням підприємства є зміцнення своїх позицій на фармацевтичному ринку, як України, так і країн СНГ.

        В результаті постійної технічної модернізації, автоматизації і механізації виробничих процесів, на заводі функціонують 12 відділів, 3 лабораторії і чотири добре обладнані основні цехи по виробництву лікарських препаратів.

Ефективні технології, навики роботи і досвід співробітників, маркетингові зусилля, а головне - сучасні якісні лікарські засоби є основою конкурентоспроможності підприємства.

       В квітні 1999 р. була створена фірма Торговий дім «Здоров'я», засновником якої виступила компанія «Гала Трейдінг» - один з крупніших акціонерів колишнього ВАТ «Здоров'я». Торговий дім «Здоров'я» забезпечує збут більш ніж 80% продукції, що випускається заводом. Між заводом і Торговим домом підписаний договір про взаємовигідну співпрацю, якою передбачено 26% знижку з оптової ціни на продукцію заводу і відстрочення платежів протягом 2 місяців. Решта 20% відпускається, як правило, шляхом взаємообміну за поставлені допоміжні матеріали і у вигляді гуманітарної допомоги суспільним добродійним організаціям і медичним установам (на ці цілі в 1999 р. підприємство виділило 480 000 грн.). Будучи крупнооптовим покупцем, Торговий дім практично узяв на себе обов'язки по налагодженню каналів збуту, крім того, ця фірма здійснює на ТОВ «Здоров'я» постачання основних фармакологічних субстанцій.

       У ФК «Здоров'я» розуміють, що реклама відіграває велику роль в просуванні лікарських препаратів (особливо нових), проте з жалем констатують, що на це у підприємства практично не залишається коштів. По суті, роль «двигуна торгівлі» вітчизняних підприємств на українському фармринку в даний час виконує різниця в ціні на імпортні і вітчизняні лікарські препарати .

       Чимала заслуга відділу маркетингу в тому, що препарати-генерики ТОВ «Здоров'я» добре розкуповуються. Співробітники цього відділу ретельно аналізують ситуацію на фармацевтичному ринку (оцінюється потреба в даному препараті, кількість конкурентів і їх цінова політика), перш ніж рекомендувати для освоєння виробництва той або інший препарат.

       Лідери фармацевтичного ринку ретельно розробляють місію компанії і стратегії свого розвитку, а потім послідовно займаються реалізацією обраних стратегій. Від того, наскільки якісно і повно зроблений вибір на користь тієї або іншої стратегії поведінки компанії на ринку, наскільки враховані та інтегровані економічні пріоритети фірми, а також розроблені тенденції її подальшого розвитку, безпосередньо залежать ефективність і рентабельність роботи компанії і, кінець кінцем, успіх її діяльності.

       Головна складова стратегії «Фармацевтичної компанії «Здоров'я» - виробництво і просування на українському ринку сучасних високоефективних і високоякісних генеричних лікарських засобів, а також розробка оригінальних препаратів [15].

        Будь-яка фармацевтична компанія може виявитися перед вибором своєї стратегії: орієнтуватися на промоцію якісних переваг своєї продукції (стратегія диференціації) або вибирати стратегію малих витрат, зводячи витрати на виробництво препаратів до мінімуму.

        Друга стратегія у фінансовому плані може здатися більш вигідною для підприємства, оскільки дозволяє виробнику з успіхом приймати на фармацевтичному ринку участь в «цінових війнах». Але в той же час зосереджуючись на зниженні виробничих витрат, компанія може не помітити зміни кон'юнктури ринку або спектру споживацьких переваг. Крім того, необхідно постійно пам'ятати про підтримку параметрів якості продукції, що випускається, тому зниження витрат (максимальна економія) без збитку для якості можливе тільки до певної межі.

       Досвід «Фармацевтичної компанії «Здоров'я» яскраво свідчить про те, що ставка на оригінальність і якість продукції, хоча і має на увазі підвищення її собівартості (порівняно з цінами конкурентів), незмінно є головною складовою доброго імені фірми на ринку, а, отже - гарантує довіру і стабільний попит на її препарати серед споживачів.