Інформаційно-аналітична діяльність. 2

Міністерство  освіти і науки України

Рівненський державний  гуманітарний університет

кафедра документальних комунікації

 

 

 

 

Діяльність  інформаційних агентств

 

 

курсова робота

з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність»

 

 

 

 

 

Студентки ІІІ  курсу

Спеціальності «Документознавство

та інформаційна

діяльність»

групи Р-31

Вєтрової Олени

Василівни

  Науковий  керівник:

Бабенко Ж.В.

 

 

 

Рівне – 2010

 

Реферат курсової роботи

Вєтрова О.В. Діяльність інформаційних агентств: курсова робота/ Л.П. Рудика; РДГУ.  – Рівне, 2010. –  35 с. – На правах рукопису.

Інформаційна  діяльність торкається усіх сфер життя  держави та її громадян. Кожен меншою чи більшою мірою є суб’єктом  інформаційних відносин. Але існують  спеціалізовані інформаційні установи, які складають основу інформаційної інфраструктури держави, такі я к інформаційні агентства.

Їхня діяльність пов’язана із наданням інформаційних  послуг, створенням інформаційних продуктів, користувачами яких в майбутньому  можу стати як закордонні держави, Україна  вцілому є та її громадяни окремо. Відповідно до такого розгляду в курсовій роботі подається характеристика основних напрямків діяльності, ролі та місця інформаційних агентств в інформаційному просторі держави.

Метою є аналіз діяльності інформаційних агентств та визначення перспектив їх розвитку. Об’єктом дослідження курсової роботи є інформаційне агентство як елемент інформаційної інфраструктури держави. Предметом дослідження – діяльність інформаційного агентства в сучасному інформаційному просторі в аспекті розвитку сучасних інформаційних технологій. У курсовій роботі подається безпосередній розгляд змісту та організації інформаційної діяльності на прикладі окремого інформаційного агентства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  скорочень слів та словосполучень

ІА  – інформаційне агентство;

ІД  – інформаційна діяльність;

ІП  – інформаційний простір;

ІТ  – інформаційні технології;

ЗУ – Закон України;

ЗМІ – засоби масової інформації;

УНІАН – Українське незалежне інформаційне агентство новин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Інформаційні агентства як елемент інформаційної інфраструктури держави  7

1. Роль та місце інформаційних агентств в сучасному інформаційному просторі  7
2. Характеристика основних напрямків діяльності інформаційних агентств  11

Розділ 2. Аналіз діяльності інформаційного агентства «УНІАН»  17

2.1. Зміст та  організація інформаційної діяльності агентства «УНІАН» 17

2.2. Використання  сучасних інформаційних технологій  у діяльності «УНІАН» 23

Висновки  29

Список використаної літератури  32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           ВСТУП                 

Актуальність  теми курсової роботи полягає в тому, що у контексті загальної інформаційної діяльності складників інформаційної інфраструктури держави діяльність інформаційних агентств (ІА) завжди була основою виробництва якісних інформаційних продуктів, надання релевантних інформаційних послуг. Одним із найважливіших чинників опрацювання державного інформаційного простору (ІП) є вивчення діяльності інформаційних агентств, як суб’єктів інформаційних відносин, визначення їхньої ролі та місця серед інших суб’єктів інформаційної діяльності, визначення напрямків їхньої діяльності та способів організації самого виробництва інформаційних послуг та продуктів.

На сучасному  етапі розвитку інформаційного суспільства, вимоги до його репрезентації в ЗМІ та інформаційних структурах підвищилися. Інформаційна діяльність (ІД) – це сфера запровадження новітніх інформаційних технологій, які знаходять користь застосування і у процесах роботи з інформацією інформаційних агентств.

Розробленість теми. Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему, а також на основі аналізу web-сторінок мережі Інтернет [11, 23].

Питання діяльності інформаційних  агентств не є достатньо розкритим у працях як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Найбільший вклад у розробленість даної теми зробив дослідник Ю.В. Нестерняк [18, 19], у публікаціях якого знайшли відображення теоретичні аспекти дослідження діяльності інформаційних агентств, відомості про місце, роль та основні напрямки діяльності таких установ, а також були здійснені спроби аналізу діяльності інформаційного агентства УНІАН. Діяльність інформаційних центрів також досліджував І.І. Єгоров [9], який зосередив увагу на питаннях формування та структурування діяльності таких центрів.

До вивчення інформаційного простору України у своїх працях вдалися В.М Бебик [6], який розглядає становлення національного інформаційного простору в аспекті інформаційно-комунікаційного менеджменту, О.Ю.Бучковська [7] у своїй статті сформулювала проблеми розвитку національного інформаційного простору. В.Литвин [15] та Г. Покровська [20] у своїх статтях приділили увагу розгляду інтернет-ресурсів як способу формування ІП держави.

Інформаційні  технології (ІТ) та їх вплив на перебіг інформаційної діяльності, зокрема діяльності ІА, досліджував В. Климчук [14] та А.Д.Єляков [10], які зробили спроби систематизувати у своїх статтях новітні інформаційні ресурси, які знаходять втілення у процесах обробки, збереження та передавання інформації.

Мета  курсової роботи полягає у аналізі діяльності інформаційних агентств, у визначенні перспектив їх розвитку, а також у безпосередньому аналізі змісту та організації інформаційного агентства УНІАН.

Завдання  курсової роботи:

• розкрити роль та місце інформаційних агентств в сучасному інформаційному просторі;
• дати характеристику основних напрямків діяльності інформаційних агентств;
• проаналізувати діяльність УНІАН;
• визначити зміст та способи організації діяльності інформаційних агентств, зокрема УНІАН;
• визначити роль інформаційних технологій в діяльності інформаційних агентств;
• визначити способи застосування інформаційних технологій в діяльності УНІАН;
• виявити та опрацювати роботи вітчизняних науковців з питання дослідження діяльності інформаційних агентств.

Об’єктом дослідження курсової роботи є інформаційне агентство як елемент інформаційної інфраструктури держави.

Предмет дослідження – це діяльність ІА в сучасному інформаційному просторі в аспекті розвитку сучасних інформаційних технологій.

Методи дослідження обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи, зокрема застосовано якісний та кількісний аналіз, конвент-аналіз. При опрацюванні вторинної інформації були застосовані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, групування та узагальнення матеріалу.

Теоретична  цінність курсової роботи полягає у спробі систематизації раніше зроблених досліджень з питання діяльності інформаційних агентств, зокрема змісту та організації такої діяльності, напрямків такої діяльності та способів їх реалізації в умовах розвитку новітніх інформаційних технологій. Курсова робота допомагає у ознайомленні з основними положеннями діяльності інформаційних агентств та знайомить з діяльністю інформаційного агентства УНІАН, розгляд якого відбувався на основі публікацій дослідників та безпосереднього аналізу web-сайту.

Практична цінність курсової роботи полягає у формуванні списку літератури, що висвітлює основні аспекти  досліджень з даної теми. Результати, отримані в процесі дослідження, можуть служити рекомендаціями щодо подальшого опрацювання теми іншими студентами.

Структура курсової роботи обумовлена темою та завданнями курсової роботи.

Перший розділ розкриває сутність поняття інформаційного агентства через розгляд його ролі та місця в інформаційній  інфраструктурі держави, а також подає систематизацію основних напрямків діяльності ІА.

Другий розділ зосереджений на розгляді питань змісту та організації діяльності конкретного  інформаційного агентства УНІАН, а  також питань запровадження в  такій діяльності сучасних інформаційних  технологій.

 

 

 

Розділ 1. Інформаційні агентства як елемент  інформаційної інфраструктури держави.

 

3. Роль та місце інформаційних агентств в сучасному інформаційному просторі.

Характерною рисою  сучасного суспільства є збільшення інформаційних потреб громадян, юридичних  облич, держави. Потоки інформації, які  безперервно ростуть, все більше впливають на політичні, економічні, культурні та інтеграційні процеси. Інформація лежить в основі прийняття будь-якого рішення.

Розвиток людства призвів  до створення нового типу суспільства, яке починає отримувати всі свої основні результати в інформаційній  сфері. Інформація – атрибут розвитку живих систем, в тому числі, суспільства та людини, які завжди існували в умовах визначеного інформаційного (історичного) середовища [10, с. 1]. Зайняла своє місце тенденція збільшення і обсягу інформації, і  зростання обсягів інформаційної техніки. В умовах розповсюдження електронних засобів, інформація стає структуроутворюючою основою розвитку суспільства нового типу – інформаційного, де створення інформації, її обробка, передача стають фундаментальними джерелами виробництва і влади.

Загалом, інформаційна інфраструктура представляє собою певну оболонку, яка захищає інформацію, що знаходиться всередині її, від негативного впливу зовнішніх факторів [15, c. 34]. А що ж до її більш локальних завдань, то до них відносять сприяння реалізації різноманітних інформаційних процесів. Саме діяльність інформаційних структур, установ та організацій найбільш чітко відображає їх сутність в загальному призначенні самого сектору інформаційної інфраструктури держави.

Розвиток інформаційної  інфраструктури в Україні підтверджує тенденції щодо значного зростання інформаційних ресурсів та трансформації інформації в товар. Це комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації [25, с.40].

Компонентами такої інфраструктури є технічні засоби, програмне забезпечення, різного роду установи і організації. Як зазначає академік А.З. Москаленко у своєму підручнику "Теорія журналістики": «в епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро становлять газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби...) як елементи інформаційної інфраструктури держави» [17].  

Елементи інформаційної інфраструктури разом із виконуваними ними функціями складають інформаційний простір України. Тобто сферу, де діють засоби інформації, які інформують, тобто повідомляють, зображають, складають про що-небудь уявлення. 

Державний інформаційний простір – надзвичайно  важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей можна поставити на друге місце після державної незалежності. Держава зобов'язана забезпечити використання свого інформаційного поля в інтересах саме держави та її громадян [13].

Інформаційний простір – це досить великий і складний комплекс. До складу цього поняття входять його суб'єкти, все матеріально-технічне середовище, вся інтелектуально-інформаційна власність цих суб'єктів [6].

Суб'єктами національного  інформаційного простору, є передусім  юридичні соби такі як органи державної влади, інші державні і недержавні установи, (організації) – через створені ними у встановленому порядку інформаційні служби, державні та недержавні установи, служби і центри збирання, зберігання, спеціальні галузеві та міжгалузеві (проблемні, банково-інформаційні, довідкові тощо), установи і центри (бюро) наукової та науково-технічної інформації, державні та недержавні аудіовізуальні і друковані засоби масової інформації, структури, які їх об'єднують (компанії, корпорації, асоціації, спілки тощо), інші структури, видавництва поліграфічні підприємства.

Але на думку дослідників  першими в числі суб’єктів  інформаційного простору є державні та недержавні інформаційні агентства [13].

У ЗУ «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 2005 року зазначено, що інформаційні агентства – це зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг [3]. Тобто основою діяльності таких установ є інформація або ж різноманітні інформаційні ресурси, які після обробки та оприлюднення циркулюють у всіх сферах діяльності держави. Опрацьовані інформаційними агентствами ресурси, інформація є продуктами їх інформаційної діяльності (ІД).

Інформаційні  агентства в ІП нашої держави  займають доволі відсторонене, але  й досить тісно пов’язане з  іншими елементами місце. Загальновизначеними складовими ІП суспільства є система засобів масової інформації (ЗМІ). До неї відносяться друковані, аудіовізуальні (радіо та телебачення) і електронні ЗМІ (глобальна інформаційна мережа Інтернет).

Окремою групою ЗМІ є інформаційні агентства.  І якщо належність преси, телебачення чи радіо до системи засобів масової інформації не викликає сумнівів, то з приводу віднесення інформаційних агентств до системи ЗМІ ще й сьогодні виникають дискусії.

Відомий російський фахівець у галузі журналістики Є. П. Прохоров відносить ІА до інфраструктури ЗМІ разом зі службами зв'язку, системою доставки, розповсюдження тощо. А на думку іншого російського дослідника Г. Ф. Хаценкова, інформаційні агентства органічно входять до системи ЗМІ, оскільки виконують у суспільстві ті самі функції, мають той же об'єкт впливу, ті ж загальні цілі й завдання, як і будь-який інший засіб масової інформації [19].

Декан факультету журналістики Московського державного університету Я.М. Засурський вважає інформагентства "спеціалізованими інформаційними підприємствами (організаціями, службами, центрами), що обслуговують ЗМІ".

Українська  школа журналістики, зокрема професори  В. Й. Здоровега, А. З. Москаленко, В. В. Різун, схиляються до визнання ІА самостійними засобами масової інформації [19]. Формуванню саме такого переконання сприяло те, що із розвитком інформаційно-комунікативних технологій ІА дістали змогу самостійно, без посередницької участі інших ЗМІ, поширювати інформацію, збільшити кількість та різноманітність пропонованих ними інформаційних продуктів, наблизити цю продукцію до споживача, а також всебічно збільшити масштаби своєї діяльності.

Сучасний стан розвитку ІП суспільства, глобалізація інформаційних процесів і, як наслідок, – підвищення ролі ІА в інформаційному спілкуванні, ріст та диверсифікація інформаційних продуктів свідчать на користь того, що інформаційні агентства займають правомірне місце самостійних ЗМІ.

Окремі науковці зголошуються класифікувати дослідження, присвячені системі засобів масової інформації в цілому чи окремим її складникам, а також загальнотеоретичні праці, окремі частини яких торкалися діяльності ІА на дві групи за хронологічними періодами радянського та пострадянського часу:

• література, опублікована до 1991 року;
• література, рік видання якої починається з 1992 [18].

І якщо до 1991 року спостерігалась тенденція трактувати роль інформаційних агентств як засобів пропаганди, зокрема, зовнішньополітичної, то сьогодні ІА в інформаційній інфраструктурі держави відіграють зовсім інші ролі. Вони зокрема займають місце «головного інструменту збору й передачі інформації всередині країн та між ними», як зазначає дослідник Ю.Б. Кашляєв [18]. Сьогодні ІА також відіграють провідну роль у функціонуванні глобальних комунікативних потоків. Вивчення найбільш потужних факторів на світовому ринку збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине не подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності в умовах глобалізації інформаційних потоків, а також сприятиме входженню країни в світовий інформаційний простір.

Стратегічною ціллю будь-якої демократичної держави є формування и становлення її ІП – сукупності доступних в країні інформаційних джерел і потоків. Наша держава відчула нагальну потребу формування власного інформаційного простору у 1991 році, який до того функціонував у відповідності до інформаційної й ідеологічної політики, яка вироблялася у єдиному центрі – у Москві. Для того, щоб прискорити створення власного ІП, потрібна була відповідна єдина загальнодержавна програма розвитку інформаційної сфери України. Одним з головних положень цієї програми має стати, власне, механізм координації та узгодження діяльності органів виконавчої влади у напрямку формування національного інформаційного простору, також інформатизації та захисту інформації [7, с.11].

ІА відіграють роль посередників у інформаційному просторі, є ключовими у існуванні ланцюжку «подія» - «інформаційне агентство» - «ЗМІ». Їх основна функція – забезпечувати оперативною політичною, економічною, соціальною, культурною інформацією редакції газет, журналів, телебачення, радіомовлення, а також інші установи, організації, приватних осіб, що є підпищиками на їх продукцію.

 

 

2.  Характеристика основних напрямків діяльності інформаційних агентств.

У державі ІД досить чітко організована: є спеціальні інформаційні установи, що утворюють систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Водночас інформаційні структури створюються як органічні складові багатьох установ, організацій, фірм, тобто інформаційна діяльність є наскрізною за своєю сутністю, пронизуючи всі сфери людської діяльності (науку, освіту, виробництво, управління, інтелектуальне дозвілля тощо).

У статті 5 ЗУ «Про інформаційні агентства» зазначено, що інформаційна діяльність ІА – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції [3]. Але всі ці дії ІА виконує в контексті загального значення інформаційної діяльності, тобто сукупності дiй, спрямованих на задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб i держави [2].

Саме з метою  задоволення таких потреб  органи державної влади та органи мiсцевого i регiонального самоврядування створюють iнформацiйнi служби, системи, мережi, бази i банки даних. Тобто й діяльність ІА безпосередньо випливає із загального поняття ІД. А остання включає такі напрямки як полiтичний, економiчний, соцiальний, духовний, екологiчний, науково-технiчний, мiжнародний тощо. Держава гарантує свободу iнформацiйної дiяльностi в цих напрямах всiм громадянам та юридичним особам в межах їх прав i свобод, функцiй i повноважень, тобто, всі структури, установи, створені для виконання ІД та задоволення інформаційних потреб, можуть розглядати в своїй діяльності дані напрямки, досліджувати їх, а головне висвітлювати перебіг подій на цих напрямках розвитку суспільства.

В межах українського інформаційного поля за класифікацією  вітчизняних науковців ІА за напрямками географічного охоплення та масштабами діяльності поділяються на:

- світові;

- національні  агентства міжнародного значення;

- національні;

- регіональні [18].

Світові (міжнародні) інформаційні агентства (такі як Юнайтед  Прес Інтернешнл, Ассошіейтед Пресс, Рейтер, Ажанс Франс Прес та ІТАР-ТАСС) займаються збором та поширенням інформації на всі країни нашої земної кулі. У діяльності таких агентств переважає збір найважливішої, найяскравішої інформації, такої, яка спричиняє до змін не в одній окремій країні, а наслідки яких поширюються за її межі. Це великі корпоративні організації, які займаються пошуком, накопиченням та поширенням інформації у різних сферах міжнародного співробітництва.

Національні агентства  міжнародного значення – це агентства, які здатні забезпечити інформацією пресу не тільки своєї країни, але і різні групи країн або регіони. Вони займаються пошуком інформації у своїй країні, також акумулюють основні відомості про темпи її розвитку, його визначальні фактори. Надають відомості як місцевим ЗМІ, так і співпрацюють з іноземними.

Національні ІА в деяких випадках мають статус агентств, хоча насправді є урядовими прес-службами або відділами друку при Міністерствах закордонних справ, а інформаційні служби, субсидовані урядами, як правило, займаються виданням бюлетенів інформації.

Регіональні ІА розповсюджують совою діяльність на декілька областей, тобто спрямовують сили на збір, обробку інформації про певну територію і оприлюднюють її безпосередньо для жителів цієї аудиторії [16].

Отже, безпосередньо  до напрямків діяльності інформаційних  агентств за спеціалізацією інформації по галузях життя держави можна  віднести той же політичний, науковий, соціологічний, економічний та інші напрямки діяльності, які виділені як напрямки власне інформаційної діяльності.

Частіше за все, одне ІА обирає для себе не один із вище перерахованих напрямків, а декілька найважливіших. Для міжнародних інформаційних агентств, наприклад, існує тенденція обирати один напрям галузевого спрямування (інформаційне агентство Рейтер спрямоване на опрацювання економічної та політичної інформації). Національні ІА обирають для себе декілька найважливіших галузей, наприклад, політика, економіка, міжнародні відносини та культура. Для регіональних агентств притаманно за напрямки опрацювання інформації брати і політичний, і економічний, і культурний, і соціальний і багато інших., адже обсяг інформації порівняно з інформацією цього напрямку для міжнародного агентства буде менший, що дає змогу охоплювати інші новини регіону, міста.

Можна виділити третю категорію напрямків діяльності ІА. Вона буде пов’язана зі збором, обробкою, створенням, зберіганням, підготовкою інформації до поширення, випуском та розповсюдженням інформаційної продукції., тобто з тими процесами, які, власне, становлять основу діяльності агентства, зумовлюють її як таку. Такі процеси зумовлюють завдання, які ставить перед собою агентство, а вони в свою чергу визначають напрямки діяльності. Тому, можна виділити такі напрямки за класифікацією дослідника Єгорова І.І.:

- інформаційний  моніторинг інформації за напрямком  спеціалізації у сферах життя  на певній географічній території.  Такий моніторинг окрім комплексного  збору, фільтрації і накопичення інформації, може включати аналіз, моделювання, прогнозування;

- формування, супроводження  і представлення довідкових, фактографічних  і проблемно-орієнтаційних баз  даних, які містять інформацію  про регіон, країну;

- співпраця  із ЗМІ, інформаційно-аналітичними центрами, органами влади та іншими структурами, від яких агентства можуть отримувати інформацію і, безпосередньо, поширювати її;

- поширення  інформаційної продукції агентств  через мережу Інтернет для ознайомлення своїх клієнтів з даних власних баз даних та власних архівів. Для реалізації цього напрямку часто використовують прийоми і методи маркетингу, які традиційно використовують на ринку консультаційних та інформаційних послуг, для розширення кола клієнтів та формування ринку аналітичної продукції [9].

За якими  б категоріями ми не розподіляли  напрямки діяльності ІА, вони є взаємозалежними, тобто такими, які орієнтуються на подібних завданнях. Або безпосередньо дотримуючись одного напрямку (або декількох), можна отримати хороший інформаційний продукт, тобто релевантний за запитами певної території.

Також який би напрямок чи їх сукупність у своїй діяльності не обрало те чи інше ІА, воно повинне дотримуватись певних вимог. Інформаційні агентства не  мають права у своїх матеріалах  розголошувати дані, що  становлять  державну  таємницю,  або  іншу інформацію,  яка  охороняється  законодавством,    закликати    до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного  ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву  її  безпеки, вести пропаганду  війни,  насильства  і  жорстокості,  розпалювати расову,  національну,   релігійну    ворожнечу,    розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь  і  гідність  людини,  а також інформацію, яка ущемляє законні права й  інтереси  громадян, давати  оцінку  щодо  винуватості  осіб  у   здійсненні   злочину, вказувати на особу,  яка  ніби  скоїла  злочин  до  рішення  суду, публікувати  матеріали,  які  розкривають   тактику   і   методику розслідування [3].

 

Інформаційну  інфраструктуру нашої держави складають  різноманітні установи, які займаються ІД, або ж спеціалізуються на впровадженні, реалізації цих результатів. Але установою, яка кооперує в собі найрізноманітніші аспекти пов’язані з інформаційним простором країни та яка функціонуючи об’єднує усі найважливіші процеси, які передбачені поняттям інформаційної діяльності як такої, що здійснює збір, обробку, збереження та поширення інформації є інформаційне агентство.

Завдяки своєму статусу установи, яка має доступ до всіх напрямків інформаційної  діяльності, ІА збирає та обробляє інформацію з усіх сфер життєдіяльності держави, суспільства. ІА є рушійною силою  інформування населення, адже співпрацюють як із ЗМІ, які публікують за допомогою своїх засобів масової комунікації оброблені ІА дані, та з різноманітними владними установами, які користуються в першу чергу послугами інформаційних агентств, як безпосередніх випускників первинної та вторинної інформації.

Роль таких інформаційних установ є важливою також в міжнародній та інтеграційній діяльності. Оскільки інформація в сьогоднішньому суспільстві є основним стимулом відносин на різних рівнях будь-якої діяльності, то й на міжнародному рівні країни співпрацюють в першу чергу на рівні отримання інформації. Тому таким важливим є створення світового інформаційного простору як засобу співпраці. І головними «гравцями» в таких інформаційних дійствах є міжнародні ІА. Класифікація ІА за напрямками діяльності та класифікація напрямків за спрямуваннями завдань ІА дає змогу для цих інформаційних установ не розпорошувати свої можливості на здобуття інформації на різних рівнях у різних сферах життя. Різнорівневість інформації зумовлює поділ завдань, функцій ІА в збиранні, обробці, збереженні та поширенні інформації потрібній на даному етапі інформаційних відносин та у конкретних сферах виникнення цієї інформації.