Інновації на світовому ринку туристичних послуг
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
Розділ І. Теоретико-методологічні засади формування світового ринку туристичних послуг
1.1. Теоретичні
основи розвитку світового ринку
туристичних послуг ………………………………………………………………………………
1.2. Міжнародний
туризм в системі міжнародної
торгівлі послугами………. ………………………………………………………………………………
1.3. Вплив
міжнародного туризму на
Розділ ІІ. Аналіз світового ринку туристичних послуг
2.1. Оцінка
сучасних тенденцій розвитку
світового ринку туристичних
послуг…………………………………………………………..
2.2. Дослідження
трансформації регіональних
2.3. Аналіз
розвитку туристичного ринку
України в контексті включення
до світового ринку
Розділ
ІІІ. Удосконалення механізму
3.1. Напрямки
удосконалення механізму
3.2. Забезпечення
конкурентоспроможності
3.3. Напрямки
оптимізації участі України на
світовому ринку туристичних
послуг ……………………………………………………………
Висновки ……………………………………………………………….….ст.
Список використаної літератури ………………………………...………ст.25-27
Вступ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
Сучасний етап розвитку
світового господарства характеризується
домінуванням сфери послуг як у структурі
національного виробництва
Серед основних видів послуг
найбільш високі показники розвитку
спостерігаються у сфері
Основні положення, що визначають
загальні теоретико-методологічні
основи міжнародної торгівлі послугами,
базуються на концепціях провідних
представників економічної
Разом з тим, недостатньо дослідженими
залишаються питання оцінки сучасних
процесів, що відбуваються на світовому
ринку туристичних послуг у сучасних
умовах регіональної трансформації, та
дослідження механізму
Об’єктивна необхідність подальшої
розробки і вдосконалення теоретико-
У курсовій роботі запропоновано напрямки оптимізації участі України у ринку туристичних послуг країн ЄС та СНД, а також удосконалено механізм включення України до світового ринку туристичних послуг.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних та науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації участі національної економіки у світовому ринку туристичних послуг в умовах його регіональної трансформації та глобалізації.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі задачі:
1.визначити основні теоретико-методологічні засади здійснення міжнародної торгівлі туристичними послугами;
2.визначити сутність, еволюцію розвитку та види міжнародного туризму як особливого виду послуг у сучасній системі міжнародних економічних відносин;
3.дослідити особливості напрямків і шляхів впливу міжнародного туризму на стан національної економіки та світового господарства;
проаналізувати особливості
4.дослідити сучасні регіональні трансформаційні зрушення світового ринку туристичних послуг та визначити чинники, що їх спричиняють;
5.проаналізувати динаміку та визначити основні тенденції і закономірності розвитку туристичного ринку України в сучасних умовах глобалізаційних процесів;
6.визначити шляхи удосконалення механізму подальшого функціонування світового ринку туристичних послуг відповідно до тенденцій розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин;
7.обґрунтувати напрями оптимізації участі України у світовому ринку туристичних послуг з урахуванням його структурних зрушень та загальносвітових тенденцій;
8.обґрунтувати необхідні заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності національної туристичної галузі з урахуванням перспективних напрямків розвитку світового ринку туристичних послуг.
Об’єктом дослідження є світовий ринок туристичних послуг як складова глобального світового ринку.
Предметом дослідження є економічні та організаційні засади, методичні та практичні аспекти механізму розвитку світового ринку туристичних послуг у сучасних умовах регіональних трансформаційних процесів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою курсової роботи виступають положення теорії міжнародної економіки, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження міжнародної торгівлі туристичними послугами.
У процесі дослідження використано: діалектичний метод і загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, системного аналізу та синтезу (для дослідження сутності міжнародного туризму та світового ринку туристичних послуг, закономірностей функціонування світового і національного туристичного ринків, а також їх впливу на економічний розвиток країн); порівняльного аналізу (для оцінки розвитку туристичної сфери залежно від соціально-економічного рівня розвитку країни та визначення конкурентних переваг національної туристичної галузі, а також для характеристики сучасних моделей регулювання міжнародного туризму); групування та класифікації (для дослідження особливостей організації туристичного ринку); структурний метод, статистичні та математичні методи (для аналізу тенденцій розвитку світового і національного ринку туристичних послуг); кореляційно-регресійного аналізу (для виявлення закономірностей розвитку світового та вітчизняного туристичного ринків); прогнозний (для прогнозування світових туристських прибуттів і валютних надходжень в цілому та за регіональним розподілом).
Інформаційною
базою дослідження є
Розділ І. Теоретико-методологічні засади формування світового ринку туристичних послуг
У цьому розділі досліджено сутність і концептуальні основи міжнародної торгівлі туристичними послугами та функціонування світового ринку туристичних послуг, оцінено вплив міжнародного туризму на національні економіки.
Дослідження традиційних і сучасних
концепцій міжнародної торгівлі
туристичними послугами та концепцій
світового ринку дозволило
1.1. Теоретичні
основи розвитку світового
Теоретико-методологічною
основою дослідження
1.2. Міжнародний туризм в системі міжнародної торгівлі послугами
На основі дослідження просторових, економічних (ресурсного та ринкового) і правових основ концепцій міжнародного туризму можна віднести існуючі визначення міжнародних організацій та сучасних дослідників туристичної галузі до двох ключових груп: такі, що характеризують туризм як відносини, та ті, що роблять наголос на туризмі як діяльності. На основі проведеного дослідження запропоновано під міжнародним туризмом розуміти специфічну форму міжнародних економічних відносин, що виникають між країнами, які виробляють, просувають і споживають туристичні продукти, супутні товари та послуги.
Досліджена та систематизована еволюція формування й розвитку міжнародного туризму на основі врахування особливостей розвитку продуктивних сил, виробничих відносин та інтернаціоналізації міжнародних економічних відносин дозволила виділити 6 етапів його розвитку: зародження міжнародного туризму (до Х ст.); становлення міжнародної туристичної сфери (Х – поч. ХІХ ст.); інтернаціоналізація ринку туристичних послуг (сер. ХІХ – сер. ХХ ст.); розвиток масового туризму (50-70-ті роки ХХ ст.); транснаціоналізація туристичної сфери (70-ті роки ХХ ст. – сьогодення). Тривала еволюція сприяла вдосконаленню форм і видів міжнародного туризму, які визначаються факторами, що характеризують його процеси, соціально-економічні і природно-ресурсні аспекти. [7]
На основі дослідження існуючих у світовій та вітчизняній науковій літературі визначень удосконалено поняття світового ринку туристичних послуг, під яким пропонується розуміти сферу стійких відносин між суб’єктами світового господарства у галузі туризму з приводу виробництва, реалізації, розподілу та споживання туристичних послуг і супутніх товарів. Аналіз існуючих класифікацій світового ринку туристичних послуг дозволяє доповнити їх такими класифікаційними ознаками: загальноекономічний рівень розвитку країн; роль країни на світовому туристичному ринку та регіональна приналежність (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація світового ринку туристичних послуг
1.3. Вплив міжнародного туризму на національні економіки
У результаті проведеного дослідження встановлено, що міжнародний туризм має багатосторонній вплив на розвиток національного і світового господарства, виконуючи при цьому такі економічні субфункції: виробничу, створення доходу, забезпечення зайнятості населення, згладжування, нівелювання платіжного балансу, стимулювання інвестиційних потоків, продуктивну. Дані функції кількісно можуть бути оцінені за допомогою таких показників, як туристські витрати, кількість туристських ночівель, туристських прибуттів, середня тривалість перебування, частка доходів від туризму у національному доході, частка доходів від туризму в експорті країни, частка витрат на туризм в імпорті країни, кількість та якість робочих місць у сфері туризму, вплив туристичної індустрії на регіональний розвиток, а також туристичний мультиплікатор. [21]
Досліджуючи концепції туристичного мультиплікатора, систематизує існуючі моделі його розрахунку на дві основні групи: кейнсіанську та модель «витрати-випуск», для яких спільною рисою є база розрахунку, однак методики розрахунку є відмінними. Встановлено, що кейнсіанська модель дозволяє використовувати мультиплікатор щодо різних видів туризму, однак вона не враховує вплив імпорту на обсяг виробництва туристичних послуг та не може використовуватись для різних видів мультиплікатора.
Таким чином, дослідження, проведені
у першому розділі
Розділ ІІ. Аналіз світового ринку туристичних послуг
У цьому розділі визначено й проаналізовано сучасні тенденції розвитку світового ринку туристичних послуг, досліджено трансформацію регіональних змін світового ринку туристичних послуг та оцінено основні показники розвитку туристичного ринку України в контексті його включення у світовий ринок туристичних послуг.
2.1. Оцінка сучасних тенденцій
розвитку світового ринку
Аналіз розвитку світового ринку послуг свідчить, що з другої половини ХХ ст. сфера послуг демонструє сталу тенденцію до зростання і на відміну від торгівлі товарами не має значних коливань у структурі світового ВВП. Найбільші темпи зростання серед усього різноманіття видів послуг має міжнародний туризм, частка якого в загальному обсязі світового експорту навіть у роки погіршання загальносвітової економічної кон’юнктури не була нижчою за 5%, а середній розмір коливання не перевищував 1%.
Встановлено, що розвиток
світового ринку туристичних
послуг відбувається відповідно до загальносвітових
тенденцій розвитку світового господарства
– транснаціоналізації та глобалізації.
Аналіз особливостей сучасного етапу
розвитку світового ринку туристичних
послуг дозволив визначити, що глобалізація
в туристичній галузі проявляється
в двох основних формах: зростанні
кількості туристичних
Проведений аналіз довів, що значний розвиток міжнародного туризму спостерігається з другої половини ХХ ст. Це пов’язано із зростанням чисельності населення в індустріально розвинутих країнах, збільшенням терміну відпусток, що оплачуються, та підвищенням доходів населення. Характерною рисою розвитку світового ринку туристичних послуг є випереджаючі темпи приросту валютних надходжень від міжнародного туризму над туристськими прибуттями (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка міжнародних туристських прибуттів та валютних надходжень від світової туристичної галузі, 2001-2012 рр.
Рік |
Кількість прибуттів, млн. осіб |
Приріст, % до попереднього періоду |
Валютні надходження, млрд. дол. |
Приріст, % до попереднього періоду |
2001 |
25 |
- |
2 |
- |
2002 |
69 |
176,0 |
7 |
250,0 |
2003 |
160 |
131,8 |
18 |
157,1 |
2004 |
285 |
78,1 |
102 |
466,7 |
2005 |
459 |
61,0 |
265 |
159,8 |
2006 |
686 |
49,5 |
476 |
79,6 |
2007 |
684 |
-0,3 |
463 |
-2,7 |
2008 |
703 |
2,8 |
474 |
2,4 |
2009 |
691 |
-1,7 |
525 |
10,8 |
2010 |
763 |
10,4 |
622 |
18,5 |
2011 |
806 |
5,6 |
680 |
9,3 |
2012 |
842 |
4,5 |
- |
- |
Це пов’язано, з одного
боку, з відкриттям нових туристичних
напрямків та розробкою нових
більш дорогих турпродуктів, збільшенням
дальності поїздки, а з іншого
– зі збільшенням витрат туристів
безпосередньо під час
Для виявлення взаємозв’язків та закономірностей розвитку світового ринку туристичних послуг було застосовано прикладну комп’ютерну програму BP STAT. На основі використання параметрів економічних моделей та інших статистичних характеристик, отриманих в результаті багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, було доведено, що основними факторами, які впливають на формування валютних надходжень від міжнародного туризму, є кількість туристських прибуттів, експорт товарів, частка міського населення, що відображають прямий зв’язок з результативною ознакою, а також рівень світового ВВП, ціни на нафту та чисельність населення.
2.2. Дослідження трансформації регіональних змін світового ринку туристичних послуг
Характерною рисою туристичного
ринку є значний вплив на нього
психологічних та соціокультурних
чинників, результатом чого виступають
зміни у структурі попиту на туристичні
послуги, що призводить до значних зрушень
у регіональній структурі світового
ринку туристичних послуг. Структурні
зрушення, що відбуваються на світовому
ринку туристичних послуг, характеризуються
збільшенням частки країн Східної
Азії та Тихоокеанського регіону
у світових туристських прибуттях,
яке відбувається за рахунок значного
зменшення відповідного показника
у країнах американського регіону,
а також в Європі (табл.2). Незначною
залишається частка країн Африки
й Близького Сходу, що пояснюється
нерозвиненістю туристичної інфра-
та супраструктури і неможливістю забезпечення
достатнього рівня безпеки
Таблиця 2
Зрушення в регіональній
структурі міжнародних
2001-2011 рр., %
Регіон |
2001 |
2006 |
2011 |
Європа |
68,2 |
50,0 |
54,0 |
Америка |
25,5 |
26,0 |
16,0 |
Азіатсько-Тихоокеанський регіон |
3,2 |
18,0 |
20,0 |
Решта регіонів |
3,1 |
6,0 |
10,0 |
Світ |
100 |
100 |
100 |
2.3. Аналіз розвитку
туристичного ринку України в
контексті включення до
Аналіз трансформацій розвитку світового ринку туристичних послуг свідчить, що участь України як країни з перехідною економікою на даному сегменті ринку є досить перспективною, однак на сьогодні її туристично-рекреаційний потенціал використовується неналежним чином, хоча в останні роки переважають обсяги в’їзного туризму над виїзним як у грошовому, так і в натуральному еквіваленті. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що внутрішній і виїзний туризм на початкових стадіях формування відкритого характеру економіки України та виходу країни на міжнародний ринок належали до взаємозамінних послуг: зростання обсягів внутрішнього туризму забезпечувалося на 83% завдяки зменшенню виїжджаючих туристів. У той же час на формування тенденцій виїзного туризму основний вплив здійснювали чинники соціально-економічного характеру – поступове зростання реального ВВП на душу населення. Уповільнення темпів розвитку виїзного туризму вже не забезпечує зростання внутрішнього туризму. Основним чинником його розвитку також стає зростання реального ВВП.[1]
У результаті проведеного дослідження встановлено, що основні чинники, які гальмують розвиток міжнародного туризму в Україні, доцільно віднести до трьох ключових груп: внутрішні, галузеві та зовнішні. До внутрішніх чинників відносяться недоліки в організації управлінні галуззю, нестача коштів на рекламу національного турпродукту, відсутність цілеспрямованої інвестиційної політики в туристичному секторі. Серед галузевих чинників найбільш вагомий вплив мають такі, як недостатній рівень розвитку об’єктів туристичної інфра- та супраструктури, відсутність скоординованої системи дій із просунення національного турпродукту, технологічне відставання галузі, низький рівень обслуговування та недостатнє нормативно-правове й організаційне забезпечення туристичної діяльності. Головними зовнішніми чинниками, що стримують розвиток туристичної галузі, є несприятливі умови для туристичного підприємництва, невисока купівельна спроможність громадян, а також висока частка податкових відрахувань від здійснення туристичної діяльності.[5]
Аналіз розвитку світового ринку
туристичних послуг дозволяє зробити
висновок, що міжнародний туризм розвивається
в тісному взаємозв’язку з
іншими сторонами міжнародного життя
і реагує підйомом або спадом темпів
зростання на загальноекономічну кон’юнктуру
і політичну ситуацію. Цим пояснюється
нерівномірність розвитку міжнародного
туризму в різні періоди та
його специфіка по регіонах. За таких
умов особливого значення набувають
питання розробки напрямків підвищення
конкурентоспроможності національних
туристичних ринків, українського зокрема,
що враховували б сучасні
Розділ
ІІІ. Удосконалення механізму
У цьому розділі запропоновано напрямки удосконалення подальшого розвитку світового ринку туристичних послуг, шляхи забезпечення конкурентоспроможності туристичної галузі економік країн у контексті вимог світового ринку на прикладі України, а також визначено напрямки оптимізації участі України у світовому ринку туристичних послуг.
3.1. Напрямки
удосконалення механізму
З метою визначення подальших напрямків механізму розвитку світового ринку туристичних послуг здійснено прогноз основних показників, що характеризують сферу міжнародного туризму: кількість туристських прибуттів та валютні надходження від світової туристичної галузі, в тому числі в регіональному аспекті. Результати прогнозування свідчать про помірне стабільне зростання валютних надходжень від міжнародного туризму. Міжнародні туристські прибуття будуть збільшуватись у середньому на 25-26 млн. осіб на рік. Валютні надходження від міжнародного туризму щорічно будуть зростати на 5% швидше за міжнародні туристські прибуття.[6]
Трансформація світового
ринку туристичних послуг відбуватиметься
в напрямку регіональних зрушень
туристських прибуттів та валютних
надходжень: частка європейського та
американського регіонів буде поступово
зменшуватись. Збільшення валютних надходжень
відбуватиметься в країнах
3.2. Забезпечення
конкурентоспроможності
Механізм регулювання світового ринку туристичних послуг має формуватися під впливом діяльності його суб’єктів – туристів, туристогенеруючих і приймаючих країн та міжнародних організацій (рис. 2). З метою подолання негативних наслідків впливу на сферу міжнародного туризму чинників економічного та неекономічного характеру суб’єкти глобального рівня мають усунути тарифні бар'єри, зокрема диференційований для жителів країни і відвідувачів податок при виїзді, та скасувати обмеження сум, що туристи можуть вивозити з країни при поїздках за кордон; виробити напрямки лібералізації міжнародної торгівлі туристичними послугами, а саме відмовитись від дискримінаційної практики видачі віз туристам, що віддають перевагу певним туроператорам і турагентам; стимулювати впровадження нових технологій у сферу туристського обслуговування.[3] Суб’єкти міждержавного рівня регулювання мають активізувати діяльність у сфері підписання та реалізації двосторонніх угод щодо спрощення туристичних формальностей. Відзначено особливу роль органів державного рівня в реалізації механізму розвитку світового ринку туристичних послуг, які шляхом застосування прямих і непрямих регуляторів можуть значно змінювати напрямки туристичної активності. Державним органам влади необхідно стимулювати розвиток інфраструктури, впроваджувати маркетингові заходи, здійснювати контроль над процесом розвитку територій, включаючи розробку нормативно-правових актів із зонування, забезпечення реалізації законодавчих актів з охорони здоров’я, безпеки та зайнятості, ліцензування фізичних та юридичних осіб. В умовах подальшої транснаціоналізації світової економіки зростатиме роль великих корпорацій та їх альянсів у сфері туризму, які шляхом зміни напрямків капіталовкладень змінюватимуть структуру світового ринку туристичних послуг.[7]

- Інновації як фактор економічного зростання
- Інноваційна діяльність
- Інноваційна діяльність на підприємстві, проблеми на Україні
- інноваційна діяльність підпнриємства
- інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Інноваційна діяльність підприємства
- Індустрія гостинності: становлення та основні поняття
- Індустрія туризму в Італії
- Індустрія туризму та її складові. Тематичні парки (Діснейленд в Парижі)
- Інженерна психологія
- Інженерний благоустрій та екологічні проблеми населених пунктів
- Інжнерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості м.Лубин
- Інновації на підприємстві