Інтегрований захист томатів

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….........4

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..…5

1.1 Стан і перспективи  розвитку захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів…………………………………………………………………………....5

1.2 Розповсюдження та біологічні  особливості шкідників, хвороб і бур’янів томатів ………………………………………………………………………….....6

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ……………………………………………………….………….….…12

2.1Агротехнічний метод………………………………………………………...12

2.2 Біологічний метод………………………………………………..…….……14

2.3 Імунологічний метод………………………………………….………….…16

2.4 Хімічний метод…………………………………………………..……….…18

РОЗДІЛ 3 ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ……………………………………………...…....23

3.1 Календарний план заходів  захисту томатів від шкідників, хвороб і бур’янів…………………………………………………………………………. 23

3.2 Розрахунок потреби  у пестицидах і біопрепаратах………………………27

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………..…...…28

4.1Заходи безпеки при  роботі з пестицидами……………………………...…28

ВИСНОВКИ……………………………………………………….……………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….…31

 

 

 

 

 

ВСТУП

Захист рослин – це одна з найважливіших галузей сільськогосподарської науки. Вона розробляє нові методи та прийоми боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами. Крім того, захист рослин є цілим комплексом заходів з боротьби з наслідками діяльності шкідників та хвороб.

Захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів є одним з найважливіших резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому в нашій країні приділяється все більша увага технічному оснащенню та організації служби захисту рослин.

Томат - одна з найпопулярніших овочевих культур в Україні, яка становить майже третину валового збору овочів. Завдяки поживної цінності, високої врожайності, смаковим якостям та універсальності використання томат поширений у всіх регіонах і вирощується як у відкритому, так і в захищеному грунті. Головною причиною зниження врожаю і погіршення якості плодів є ураження томату хворобами та шкідниками.

Щорічно приблизно на 20-25% потенційний світовий врожай продовольчих культур страждає від шкідників та бур’янів. Тому роль захисту рослин важко переоцінити.

Основні причини зниження врожайності томатів: наявність хвороб і шкідників, сприяють втрати до - 30% врожаю; несвоєчасне збирання врожаю; недолік живлення рослин в ранньому віці через наявність бур'янів, які використовують це харчування.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1  Стан і перспективи  розвитку захисту рослин від  шкідників, хвороб і бур’янів

 

Інтегрований захист рослин - комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергоощадних та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин й екологічну рівновагу довкілля.

Захисні заходи повинні ґрунтуватися на глибокому вивченні життя шкідливих організмів і проводитися з урахуванням встановлених економічних порогів шкодочинності, тобто щільності популяції шкідника, збудника хвороби, що викликають такі пошкодження рослин, при яких доцільно застосовувати захисні заходи. Підвищенню економічної ефективності захисту рослин сприятиме максимальне використання передових прийомів і методів захисту рослин. Методи і засоби боротьби з шкідливими організмами повинні вдосконалитися в застосування і ефективності поєднання з іншими методами боротьби.

В нинішніх умовах науково-технічного прогресу в зональних інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів використовуються такі методи їх контролю: карантинні, організаційно-господарські, агротехнічний, імунологічний і біотичний (генетичний), біологічний, фізико-механічний і хімічний методи.

Всі елементи інтегрованої системи у взаємозв'язку впливають на регулювання чисельності шкідливих організмів і при раціональному використанні забезпечують благополучний фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь. Однією з умов охорони навколишнього середовища є дотримання, враховуючи економічний поріг шкодочинності, шкідливих організмів і чисельність корисних організмів. Щоб успішно проводити захист рослин повинні знати знання біологій шкідливих організмів і їх поширення.

 

1.2 Розповсюдження та біологічні  особливості шкідників, хвороб і  бур’янів, небезпечних для культури  в зоні її вирощування

 

Томати дуже пошкоджуються хворобами і шкідниками. Головні хвороби томатів – це фітофтороз, септоріоз, макропоріоз, клядоспоріоз, чорна гниль плодів, верхівкова гниль, бактеріальний рак помідорів, чорна бактеріальна плямистість, тютюнова мозаїка, штрихуватість, бронзовість, стовбур. Більшість хвороб томата провокується дощами, недоліком тепла і сонця. Поєднання холоду і дощу може бути абсолютно згубним для томатів.

Головні шкідники томатів – це колорадський жук, картопляна совка, картопляна міль, листогризучі совки, тютюновий трипс, звичайна та велика картопляна попелиця, медведка звичайна, білокрилка.

Характеристика найбільш шкодочинних хвороб та шкідників подано в таблицях 1.2 та 1.3

Томатам потрібен високий рівень агротехніки. Тільки при своєчасному виявленні й профілактиці шкідників і захворювань можливо отримати високий врожай.

Для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, які включено до переліку препаратів дозволених до використання.

На Півдні України на томатах поширені дводольні бур’яни: мара біла, щириця, лобода, ярутки, гірці, молочай та ін. Однодольні бур’яни: куряче просо, мітлиця, мятлики та ін., пасльонові бур’яни, амброзія, та багаторічні злакові.

 Для боротьби з бур’янами на томатах застосовують ґрунтові та страхові гербіциди. Із ґрунтових гербіцидів найбільш поширений Трефлан. Він застосовується за 10-14 днів до висадки розсади з негайним загортанням в дозі 1-2 л/га. Цей препарат діє на дводольні та злакові бур’яни.

Характеристика шкодочинних бур’янів на томатах подана в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Головні бур’яни

Українська та латинська назва бур’яну	Біологічна група бур’яну	Зимує стадія бур'яну, їх джерела	ЕПШ
Осот жовтий Sonchus arvensis	Коренепаросткові	Насіння і коріння	1-3 екз/ м²
Вівсюг Avena fatua	Ярові ранні Однодольні	Насіння	1-4 екз/ м²
Амброзія Ambrosia artemisifolia	Однорічна, яра, дводольна	Насіння	1-6 екз/ м²
Щириця біла Amarantus albus	Однорічна, яра, дводольна	Насіння	1-4 екз/ м²
Пирій повзучий Agropyrom repens	Кореневищні, однодольні	Насіння і коріння	1-5 екз/ м²

[4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Головні шкідники томатів

Вид	Морфологічні ознаки	Характер пошкоджень	Період завдання шкоди, кількість поколінь	Зимуюча фаза, місце зимівлі	ЕПШ
1	2	3	4	5	6
Колорадський жук - Leptinotarsa decemlineata Say.	Жук довжиною 9-12 мм, з овальним випуклим тілом. Яйце довжиною 1,2-1,8 мм, подовжено-овальне, Личинка довжиною 15-16 мм.	Личинки старших віків жуки об'їдають листя з країв, пізніше - цілком платівки, черешки і навіть стебла їх плоди, вигризають порожнини в плодах.	Виходять на поверхню коли температура грунту прогріється до 15°С На півдні можливо три покоління за рік.	Жуки в грунті на глибині 10-22 см (до 1 м).	5% заселеності рослин  з чисельністю 20 личинок на кущ
Картопляна міль  Phthorimaea operculella Zell.	Невеликий метелик, розмах крил 12-16 мм. Передні крила коричнювато-сірі з чорнуватим внутрішнім краєм, помітні жовті лусочки і темно - коричневі штрихи без смуг.	Гусениці, які проникають в листки, виїдають паренхімну тканину.	Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях	Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах.

 

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6
Картопляна совка -Hyroecia micacea	Метелик розміром 28-40 мм, яйце розміром 0,7-0,8 мм. Гусениця довжиною 40-50 мм, від світло-жовтого до насиченого чорного кольору	Усередині нижньої частини стебла виїдають поздовжні ходи, і рослини в'януть, а в подальшому висихають, можуть ушкоджувати плоди, особливо зелені, вигризаючи великі отвори.	Гусениці відроджуються в травні 1-3 покоління на рік	Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав-пирію повзучого, тимофіївки, грястиці збірної	20-30 яєць на 100 рослин
Медведка звичайна Gryllotalpa gryllotalpa	Тіло завдовжки 35-50 мм. Забарвлення коричневе, з шовковим відтінком. Передні ноги копальні, розширені, з зубцями. Крила розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок. Личинки імагоподібні.	Пошкоджують висіяне насіння, розсаду, перегризають стебла і коріння рослин	Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 – 15 °С. 1 покоління за 14 місяці.	Личинки III-IV віків та імаго

[1] 

 

Таблиця 1.3

Основні хвороби томатів

Вид	Ознаки	Характер ураження	Період шкідливості	Зимуюча фаза, місце зимівлі
1	2	3	4	5
Фітофтороз	На листках утворюються бурі, на стеблах — темно-бурі смуги, а на плодах — темно-бурі великі, трохи вдавлені тверді плями з нерівною поверхнею.	Уражуються листки, стебла й особливо плоди	Масове ураження томатів фітофторозом потрапляє на період вологих і рясних опадів при різниці температури дня і ночі.	Уражене насіння і рештки уражених рослин.
Септоріоз	На нижніх листках спочатку з'являються одиничні дрібні брудно-білі плями з темно-бурою каймою, які потім збільшуються.	В окремі роки септоріоз знижує врожай на 30—40 і навіть 50 відсотків.	Розвивається септоріоз при температурі 15—27° і відносній'вологості повітря 77—94%.	Уражені не перегнилі рештки рослин, у яких зберігаються пікніди з пікноспорами

 

Продовження табл. 1.3

1	2	3	4	5
Альтернаріоз	На нижніх листах утворяться чорно-бурі концентричні плями. Дрібні, довгасті плями утворяться і на нижній частині стебел молодих рослин. Темні плями з чорним нальотом гриба і на плодах.	Втрата врожаю часом може досягати 30-40%	Розвивається при дощових опадах і теплих температурах повітря +25 +30.	Конідії на рослинних рештках
Макроспоріоз	Проявляється на нижніх, а потім і на верхніх листках, утворюючи концентричні округлі 7—15 мм у діаметрі коричневі плями із слабо помітним чорним нальотом	Грибне захворювання, що вражає всі надземні частини рослин	Умови для появи хвороби - температура 25 - 30 ° С, висока вологість повітря, дощі, рясні роси.	Неприбрані рослинні залишки і хворе насіння.

[3]

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ

2.1 Агротехнічний метод

 

Агротехнічні заходи захисту рослин — система агротехнічних при-йомів, спрямованих на забезпечення найвищої продуктивності агро-екосистем, підвищення польової стійкості рослин проти стресових абіотичних чинників, пошкоджень, уражень, пригнічення шкідливими організмами та обмеження їх розвитку і розмноження.

Агротехнічний метод — один із найстародавніших методів, що із часів виникнення землеробства виконував основну функцію обмеження забур'яненості полів, зменшення чисельності шкідників та джерел інфекції збудників хвороб. Відносно прості заходи, які, як правило, є невід`ємною складовою частиною технології обробітку грунту та догляду за посівами, в період вегетації дають змогу захищати урожай від комплексу шкідливих організмів без тотального застосування пестицидів [6].

Кращі попередники для томатів бобові, коренеплоди, зеленні. Погані попередники – всі рослини сімейства Пасльонові (картопля, перець, баклажани, фізаліс).

Повернення на колишнє місце не раніше 3-4 років. Вирощування томата в монокультурі, а також його розміщення після інших пасльонових (картопля, перець, баклажан) можуть привести до зниження врожаю на 40% і більше зважаючи одностороннього мінерального живлення та накопичення інфекції в грунті Обов'язковою також є просторова ізоляція томата від картоплі - не менше 500 м.

Підготовка насіннєвого матеріалу має велике значення для попередження і захисту томата від хвороб. Значною мірою це знезараження або протруювання насіння. Відомо також, що більше піддаються зараженню різними захворюваннями ослаблені рослини томата. Це може статися через порушення строків висаджування розсади, використання неякісного насіння, при нестачі мінерального і органічного харчування, мікроелементів, залежність росту і розвитку рослин від кліматичних умов. Тому сортування і калібрування насіння, загартовування, збагачення поживними і біологічно активними речовинами є необхідними прийомами в комплексі захисних заходів від хвороб.

Томати пізніх строків посіву або висадки розсади в грунт сильніше уражуються фітофторозом і стовбуром.

Проти фітофторозу і вірусних захворювань потрібна ізоляція томата від картоплі та баштанних культур.

Проти фітофторозу, макроспоріозу та верхівкової гнилі перш за все необхідно обробити насіння перед сівбою. Насіння перед сівбою протруюють, барботують, обробляють мікроелементами тощо.

Обробіток грунту має велике значення в боротьбі з хворобами. Глибока (25-30 см) зяблева оранка восени сприяє закладенню і швидкому розкладанню післяжнивних залишків та бур'янів разом зі збудниками хвороб, які залишаються зимувати на них.

При застосуванні звичайного поверхневого зрошення спостерігається збільшення ураженості рослин хворобами за рахунок підвищеної вологості поверхні рослин і повітря

Мульчування є ефективним прийомом у догляді за рослинами. Його суть полягає в тому, що поверхня ґрунту вкривають поліетиленовою плівкою (світлою або темною), соломою, пергаментним або іншим папером, тирсою і т.д. Це перешкоджає попаданню інфекції з ґрунту на рослини і тим самим значно зменшує можливість ураження грибковими та бактеріальними хворобами. Крім цього, мульчування пригнічує розвиток бур'янів, які є резерваторами збудників багатьох хвороб, а також сприяє збільшенню чисельності комах-ентомофагів - природних ворогів шкідливих комах-переносників вірусних захворювань.

 

 

2.2 Біологічний метод

 

Біологічний метод — використання живих організмів чи продуктів їхньої життєдіяльності для зниження чисельності та обмеження розмноження шкідливих організмів, створення сприятливих умов для діяльності корисних видів в агроценозах.

В даний час особлива увага приділяється розробці екологічно безпечних методів захисту рослин, а саме біологічного методу. У майбутньому цей метод займе важливе місце в інтегрованій системі захисту рослин, тому що в порівнянні з хімічним він не вимагає великих енергетичних витрат, не веде до забруднення сільськогосподарської продукції та навколишнього середовища, не порушує екологічної рівноваги.

Ефективне використання ентомофагів, як паразитів, так і хижаків в інтегрованих системах захисту від шкідливих фітофагів залежить переважно від їх сумісності з пестицидами, які застосовуються на даній культурі.

Біологічний метод захисту рослин від хвороб полягає у використанні мікроорганізмів-антагоністів та антибіотиків [6].

Грунтові гриби з роду Триходерма є активними антагоністами багатьох мікроорганізмів-збудників хвороб. Біопрепарат триходермин, виготовлений на торфі, рекомендується використовувати для обробки насіння 0,3-0,5% суспензією та для замочування коренів розсади томата в суміші з ґрунту, перегною і триходерміну (0,5-1 г триходерміну на рослину). При цьому значно знижується ураженість розсади чорною ніжкою після висадки в грунт.

Застосування компостів у системі біологічного захисту є досить ефективним засобом боротьби з хворобами. Крім цього, вони підвищують мікробіологічну активність грунту. Для виготовлення компостів використовують відходи рослинного і тваринного походження. Додавання вермікультури (культури червоного каліфорнійського дощового черв'яка) або канігі (рідини рубця жуйних тварин) до суміші відходів прискорює їхнє розкладання і перегнивання, а також збагачує компости поживними і стимулюючими речовинами.

Непоганий спосіб захисту - дезорієнтувати шкідників запахом, перебивався запахи рослин-господарів. Для цього можна робити регулярні обприскування насаджень настоями і відварами трав або двотижневим настоєм зброджених бур'янів, розбавлених водою в пропорції 1: 5. Оскільки запах з часом вивітрюється, ці обприскування треба повторювати раз на тиждень, поки йде літ шкідників.

Вирощуючи рослини з сильним запахом серед овочів і ягідників, ви дезоріентіруете таких шкідників томатів, як совки, попелиці, вогнівки, пильщики, гусениці.

Також для захисту томатів можна використовувати різні відвари. Для приготування тютюнового відвару висушене листя і стебла тютюну або тютюновий пил заливають водою (100 г на 1 л води) і кип'ятять 30 хвилин, доливаючи воду в міру її випаровування. Отриманий відвар настоюють добу, фільтрують. Перед вживанням розбавляють водою в 10-20 разів і додають 40 г мила на кожні 10 л відвару. Застосовують проти попелиць, трипсів. Загибель баштанної попелиці досягає 95%.

 Листя кульбаби порвати, подрібнити, покласти у відро з теплою водою з розрахунку 0,4 кг на 10 л, настояти 2 години, використовувати проти попелиць і кліщів.

Відвар з перцю стручкового. 1 кг плодів гірких сортів перцю розрізають і кип'ятять 1 годину в 10 л води в закритому емальованому посуді, потім настоюють дві доби. Після цього перець розтирають, віджимають, а відвар проціджують. Для боротьби з попелицями, трипсами 0,5 л концентрату розбавляють до 10 л, додаючи 40 г мила.

Біологічний препарат який застосовують на томатах – це аренарин. Отриманий з квіток безсмертника піщаного, випускають у вигляді 5,2% -ного розчину. Ефективний проти чорної бактеріальної плямистості та бактеріального рака томата. Прискорює розвиток рослин, підвищує урожай; 1 кг насіння замочують у 5л водного розчину аренарин в розведенні 1: 1000 протягом 2,5ч, після чого насіння підсушують. Обробку ведуть перед посівом або не раніше, ніж за 2 місяці до посіву.

 

2.3 Імунологічний метод

 

Імунологічний метод захисту рослин — використання стійких сортів та гібридів проти збудників хвороб, пошкоджень фітофагами, стресових абіотичних чинників.

Стійкість рослин проти шкідливих організмів — одна із присто-сувальних властивостей, зумовлених комплексом генетичних, фізіологічних, біохімічних та морфологічних особливостей рослин і є надзвичайно цінною екологічною ознакою сорту, що дає змогу отримувати сталі врожаї без застосування пестицидів.

Використання стійких проти шкідників і збудників хвороб сортів дає змогу зменшити втрати урожаю культур та енерговитрати загалом на 25—30%, спростити технології вирощування за зменшення операцій на захист рослин, активізувати дію корисної ентомофауни та уникнути негативних наслідків застосування пестицидів [6].

Сорти вишневидних типу Черрі мають особливо високою стійкістю до всіх шкідників. До вершинної гнилі плодів особливо стійкі сорти Ляна і Травневий. До альтернаріозу (макроспориозу) дуже стійкий сорт Ляна. До фітофторозу більш інших стійкі Семко 98 F1 і Фронтера F1, Гном, Дубрава, Гранд, Аллен 2000. До мозаїки стійкі: Аврелій F1, Браво F1, Діамант F1, Віраж,Інтуїція F1, Карузо ,Марфа F1, Самара F1, Стриж F1, Танго F1, Фігаро F1, Фламінго F1 і деякі інші сорти та гібриди. До фузаріозу стійкі: Атлетіко F1, Браво F1, Діамант F1, Женарос F1, Інстинкт F1, Кунер F1, Купець F1, Марфа F1, Моніка F1,  Пілігрим F1, Рефлекс F1, Романс F1, Самара F1.

Сорт томата Гном - детермінантний ранньостиглий, універсальний сорт, від сходів до дозрівання 95-116 днів.

Рослина компактна, висота головного стебла 45см. Плоди червоні, округлі, гладкі, щільні, 2-3-х камерні, масою 50-60гр. Перше суцвіття закладається над 6-7 листом, подальші - через 2-3 листи. Чим чудовий - висока завязиваемость за будь-яких погодних умовах, стабільно високий урожаєм (до 3-х кг з куща). На одній рослині до 60 плодів.

Не вимагає пасинкування. Завдяки тому, що цей сорт холодостійкий, можлива більш рання посадка рослин в грунт. Стійкий до фітофторозу.

Сорт Ляна - детермінантний, висотою 35-40 см. Урожайність - 4,5-6 кг / кв.м. Терміни дозрівання: ультраскоростиглий: період від сходів до дозрівання 87-93 дні. Плоди округлі, гладкі, яскраво-червоні, транспортабельні, масою 70-80 г, 2-3-х камерні, містять до 6% сухої речовини і 4% цукрів. Стійкість: слабо уражується хворобами.

F1 'Золота бусинка' - ранньостиглий гібрид висотою від 70 см до 1,5 м. Рекомендований для плівкових і засклених теплиць, а також для відкритого грунту. Посів на розсаду - наприкінці березня - початку квітня. Кисті прості, часто подвійні, компактні. У кисті 12-20 дрібних округлих плодів масою близько 15 г. Прекрасно підходять для маринування, засолювання, дуже смачні в свіжому вигляді. Врожайність - 2-2,5 кг. Стійкий до вірусної мозаїці, фузаріозного в'янення, бурої плямистості.

F1 'Богема' - середньостиглий низькорослий (80 см) гібрид, рекомендується для теплиць, тунелів і відкритого грунту. З розсадою поспішати не варто, насіння сіють в кінці березня і навіть на початку квітня, в теплиці висаджують у травні, у відкритий грунт - після закінчення заморозків. Плоди плоско-округлої форми, масою 140 г, стійкі до розтріскування, транспортабельні. Відмінно підходять для цільноплідного консервування і салатів. Урожайність 3,5-4 кг, максимум - 7 кг. Сорт стійкий до комплексу хвороб.

F1 'Опера' - один з найбільш ранньостиглих сортів . Висота рослини - 1,5 м. На розсаду сіють в кінці березня - початку квітня, на початку - середині травня висаджують у теплицю. Плоди круглі, рівні, гладкі, масою 100-110 р Завдяки яскраво вираженого томатного аромату і гармонійному смаку особливо гарні в свіжому вигляді, але підходять і для консервування. Сорт дуже врожайний - 5-5,5 кг, максимум - 8,5 кг. Стійкий до багатьох хвороб.

 

 

2.4 Хімічний метод

 

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати) [6].

В таблиці    подано перелік пестицидів дозволених до використання на томатах від шкідливих організмів. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування.

В таблиці 2.1 подані пестициди які дозволено використовувати на томатах [2].

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Характеристика засобів захисту рослин томату

Назва препарату (препаративна форма, вміст д.р.)	Норма витрати, г, кг, л/га, м2, т	Об’єкт, проти якого обробляється	Спосіб, час обробок, обмеження	Кратність обробки/ термін очікування
1	2	3	4	5
Інсектициди
Актара 25 WG, в.г., (тіаметоксам, 250 г/кг)	0,07-0,09	Колорадський жук	Обприскування в період  вегетації	2/7
Актеллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос метил, 500 г/л)	0,3 – 1,5	Білокрилка, кліщі, попелиці, трипси	Обприскування в період  вегетації	2/7
Воліам Флексі 300 SC, КС, (тіаметоксам, 200 г/л + хлорантраніліпрол,100 г/л)	0,3 – 0,4	Листогризучі совки, колорадський жук, тютюновий трипс, картопляна міль, картопляна совка	Обприскування в період  вегетації	2/7
Децис Профі 25 WG, ВГ (дельтаметрин, 259 г/кг)	0,05	Підгризаючі совки	Обприскування в період  вегетації	2/7
Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ (дельтаметрин 25 г/л)	0,25 – 0,5	Попелиці, совки	Обприскування в період  вегетації	2/7
Енжіо 247 SC, к.с. (лямбда- цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л)	0,18	Колорадський жук, велика картопляна попелиця	Обприскування в період  вегетації	2/7
Карате 050 ЕС, к.е. (лямбда- цигалотрин , 50 г/л)	0,1	Колорадський жук	Обприскування в період  вегетації	1/10
Конфідор 200 SL, РК (імідаклоприд, 200г г/л)	0,15- 0,2	Колорадський жук, попелиці, трипси	Обприскування в період  вегетації	1/3

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4	5
Протеус 110 OD, МД (тіаклоприд, 100 г/л + дельтаметрин, 10 г/л)	0,5 – 0,75	Личинки підгризаючих совок	Обприскування в період  вегетації	2/7
Регент 20 G, г. (фіпроніл, 20 г/кг)	5	Комплекс грунтових шкідників	Внесення в грунт спеціальними сошниками та дозаторами під час посадки	1/7

Фунгіциди

Акробат МЦ, в.г. (диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг)	2,0	Фітофтороз, суха плямистість	Обприскування в період  вегетації	3/7
Антракол 70 WP, з.п. ( пропінеб, 700 г/кг)	1,5	Альтернаріоз, фітофтороз	Обприскування в період  вегетації	3/7
Дітан М-45, ЗП ( манкоцеб, 800 г/кг)	1,2-1,6	Фітофтороз, макроспоріоз	Обприскування в період  вегетації	3/7
Кабріо Дуо, КЕ (піраклостробін, 40 г/л + диметоморф 72 г/л)	2,5	Альтернаріоз, фітофтороз	Обприскування в період  вегетації	2/7
Квадріс Топ 325 SC, КС (азоксістробін, 200 г/л + дифеноконазол, 125 г/л)	0,75- 1,0	Фітофтороз, альтернаріоз, септоріоз	Обприскування в період  вегетації	3/7

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3		4	5
Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г. (металаксил-М, 40 г/кг, + манкоцеб 640 г/кг)	2,5	Фітофтороз		Обприскування в період  вегетації	3/7
Ревус Топ 250 SC, КС (мандипропамід, 250 г/л + дифеноконазол, 250 г/л)	0,6	Фітофтороз, альтернаріоз		Обприскування в період  вегетації	3/7
Метаксил, ЗП (металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг)	2,5	Фітофтороз, септоріоз, макроспоріоз, альтернаріоз		Обприскування в період  вегетації	3/7
Татту, к.с. (манкоцеб, 302 г/л +пропамокарб гідрохлорид, 248г/л)	3,0	Фітофтороз		Обприскування в період  вегетації	2/7
Гербіциди
Зенкор 70 WG, ВГ (метри бузин, 700 г/кг)	0,7	Однорічні дводольні та злакові бур’яни	Обприскування у фазі 2-4 листків культури		1/7
Примекстра ТZ Голд 500 SC, к.с. (S- метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л)	4,0-4,5	Однорічні та багаторічні злакові, пасльонові бур’яни, амброзія	Обприскування грунту до висаджування розсади		1/15