Інвестиційна привабливість регіонів України
Міністерство освіти і науки України
Чорноморський державний університет
імені Петра Могили
Факультет економічних наук
Кафедра фінансів та кредиту
Інвестиційна привабливість регіонів України
Курсова робота з напрямку “фінанси”
Виконала
студентка ІІІ курсу
312групи
Якушкіна Валентина Юріївна
“Допущено до захисту”
Керівник курсової роботи
__________________________
«____»______________20___ р.
Миколаїв – 2010
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП………………………………………………………………… | 3 | |
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ…………………… | … | |
| 1.1. Інвестиційна привабливість як економічна категорія..…………….............. | … |
| 1.2 Методи оцінки інвестиційної привабливості регіону....................... | … |
| 1.3 Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону....................... | … |
Розділ 2. АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ регіонів УКРАЇНИ ..........................….…… | … | |
| 2.1. Загальна характеристика інвестиційної привабливості України....................... | … |
| 2.2. Аналіз показникі інвестиційної привабливості регіонів України .......………………………………….......... | … |
| 2.3. Інвестиційна привабливість Миколаївської області............... | … |
Розділ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ……………………………….. | … | |
| 3.1. Загальні тенденції розвитку інвестування в Україні ............. | … |
| 3.2. Рекомендації щодо покращення інвестиційної привабливості регіонів ........................ .…………………………. | … |
ВИСНОВКИ………………………………………………………… | … | |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. | … | |
ДОДАТКИ…………………………………………………………… | … | |
ВСТУП
Міжнародна конкуренція, світовий поділ праці, інтеграційні процеси, що відбуваються на європейскому та інших континентах, спонукають держави, які ще вчора стояли осторонь світових тенденцій та не відчували динаміку економічних процесів, активно долучатися до зовнішньоекономічної конкуренції, приймати виклики глобалізації, адаптуватися до жорстких вимог світового ринку.
Як наслідок, виникає потреба правильного методичного визначення інвестиційного потенціалу як країни вцілому, так і регіону в часності, забезпечення залучення інвестицій, створення цілісної системи формування механізмів інноваційного розвитку територій.
Актуальність: В системі функціонування регіональної економіки прямі іноземні інвестиції слід розглядати в якості одного з найбільш значущих факторів розвитку підприємств різноманітної галузевої спеціалізації, модернізації матеріально-технічної бази, впровадження інноваційних технологій, збільшення конкурентноспроможності економіки вцілому. Крім того, процес інтенсифікаціїї залучення іноземних інвестицій в економіку України та її регіонів нині розглядається як один із шляхів виходу з ситуації, яка склалася та обумовлена світовою фінансово-економічною кризою, що має вплив на економічні, політичні та соціокультурні аспекти. Для прийняття ефективних управлінських рішень потенціальному інвестору необхідна інформація про диференціацію інвестиційної привабливості регіону інвестування, яка дозволяє виявити найбільш пріоритетні види економічної діяльності в межах контретної території.
Мета: Аналіз існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості регіонів і визначення особливостей її регіональної диференціації.
Для досягнення мети курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:
Вивчити всі наявні літературні джерела, що розглядають інвестиційну привабливість як економічну категорію;
Визначити методики визначення інвестиційної привабливості та індикатори;
Аналізувати наявну статистичну та емпіричну інформацію щодо інвестиційної привабливості України та окремих регіонів;
Виявити закономірності та диференціацію.
Об´єктом є інвестиційна привабливість регіону, а предметом – наявна система показників, що зумовлюють інвестиційну привабливість регіону.
В рамках обраної теми використовуватимуться наступні методи.
Методи систематизації, синтезу надають змогу виявити еволюцію наукових підходів щодо визначення сутності та методичного забезпечення поняттевого апарату інвестиційної привабливості як економічної категорії.
Застосування методу аналогії та протиставлення допомагає визначити переваги та недоліки, наприклад існуючих методів визначення інвестиційної привабливості.
Методи порівняльного аналізу, динамічних рядів, економіко-математичного моделювання дозволяють об’єднати різноманітну статистичну інформацію щодо стану предмету дослідження курсової роботи за структурою, часом, галузями, регіонами та порівняти їх.
Презентація результатів проведеного в курсовій дослідження виконана завдяки табличному та графічному методам, а їх інтерпретація – завдяки методу аналізу.
Розглядається наукова та навчально-методична література з фінансово-економічної тематики курсової: «Інвестиції», «Інвестиційна діяльність», «Інвестиційний клімат», «Інвестиційна привабливість та потенціал».
Нормативно-законодавча база: Закони України, Укази Президента України, Міжнародні договори, – використовується для чіткого визначення основних термінів курсової роботи згідно чинного законодавства України.
Періодичні видання: журнал „Фінанси України”, „Економіка України”, „Регіональна економіка”, - інформація про різні точки зору відомих вітчизняних та іноземних науковців, що також займаються проблематикою, аналогічною зазначеній у курсовій роботі, її теоретичним дослідженням, вдосконаленням та практичним впровадженням.
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ
1.1 Інвестиційна привабливість як економічна категорія
Інвестиції, як фінансовий інструмент залучення капіталу, є невід’ємною складовою існування сучасного суспільства та домінуючим фактором економічного зростання переважної більшості країн світу. Слід зазначити, що сам процес інвестування спричинений нерівномірністю розподілу фінансових ресурсів як в маштабі світового господарства, так і господарства окремої країни. Тобто, світове суспільство поділено на дві нерівні частини: одна складається з суб’єктів економіки, які мають надлишок капіталу та прагнуть його вигідно вкласти, інша – з осіб, яким, навпаки, не вистачає власних коштів для організації бізнесу, розширення та модернізації виробництва тощо. При цьому необхідно відзначити, що в середині кожної групи існує жорстка конкуренція. Так, потенційні інвестори змагаються за найбільш економічно-вигідний інвестиційний проект, тоді як ті, хто прагне залучити кошти, ведуть боротьбу за найкращі умови отримання інвестицій.
Зважаючи на інтернаціоналізацію процесу інвестування, все частіше на заваді реалізації конкретних бізнес ідей стає незнання міжнародних вимог та стандартів, а також відсутність у потенційного інвестора достовірної оперативної інформації про конкретний об’єкт інвестування, зокрема, його основні переваги та недоліки.
Сьогодні з метою вирішення даної проблеми ведуться активні дослідження експертними групами відомих рейтингових агентств, консалтингових компаній, аналітичних видань, Світового економічного форуму тощо щодо розробки універсальних методологічних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства як безпосереднього об’єкта інвестування, які задовольнятимуть вимогам як вітчизняних, так й іноземних інвесторів, та враховуватимуть кількісні та якісні характеристики, а також формальні та неформальні зв’язки з зовнішнім середовищем.
Для отримання залучених інвестиційних ресурсів регіон повинен відповідати ряду характеристик, тобто бути інвестиційно привабливим.
Інвестиційна привабливість це не тільки фінансово-економічний показник, а модель кількісних і якісних показників - оцінок зовнішнього середовища (політичного, економічного, соціального та правового) і внутрішнього позиціонування об'єкта у зовнішньому середовищі, оцінка його фінансово технічного потенціалу, що дає змогу варіювати кінцевий результат.
В сучасній економічній літературі немає чіткості у визначенні сутності інвестиційної привабливості та системи її оцінки. Так, Глазунов В.І. стверджує, що оцінка інвестиційної привабливості повинна дати відповідь на питання куди, коли і скільки ресурсів може спрямувати інвестор у процесі здійснення інвестицій. Русак Н.О. і Русак В.А. зводять визначення інвестиційної привабливості об'єкта в основному до евристичних методів пов'язаних з ранжуванням досліджуваних об'єктів на підставі оцінки спеціалістів (експертів).
Ступінь інвестиційної привабливості промислового підприємства є індикатором, показання якого дозволяють зробити висновки потенційним інвесторам про необхідність і доцільність вкладення фінансових засобів саме в даний об'єкт.
В економічний літературі до сьогодні не вироблений єдиний підхід до визначення сутності поняття "інвестиційна привабливість" і її взаємозв'язків з конкурентоспроможністю регіону та його сталим розвитком.
Інвестиційна привабливість регіону як об'єкта інвестування є важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-еконо-мічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та інформаційної забезпеченості тощо.
Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від:
1) цілей інвесторів;
2) виробничо-технічних особливостей регіону, у який інвестуються кошти;
3) економічного розвитку регіону у минулому, на теперішній час, а також очікуваного у майбутньому економічного розвитку.
Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний об'єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта - до визначення конкретного інвестиційного проекту [20].
Зважаючи на те, що рівень інвестиційної привабливості, як результат комплексної об’єктивної оцінки, значною мірою вливає на процес прийняття рішення як інвестора, так і особи, яка потребує інвестицій, деякі вчені-економісти, пропонують розглядати інвестиційну привабливість в поєднанні з ефективністю інвестицій та інвестиційною діяльністю: "ефективність інвестицій визначає інвестиційну привабливість, а інвестиційна привабливість активність інвестиційної діяльності" [24].
Так як, рівень ефективності інвестицій при прийнятті рішення щодо інвестування має вирішальне значення для інвестора, а обсяг інвестицій та умови, на яких вони надаються, є дуже важливими для особи, яка прагне їх залучити, можна зробити висновок, що інвестиційна привабливість – це результат узгодження інтересів учасників інвестиційного процесу (рис.1. 1).
Рис. 1.1 Інвестиційна привабливість як результат узгодження інтересів потенційного інвестора, та суб’єкта економіки, який потребує інвестицій
При цьому, ефективність інвестицій – слід розглядати як підприємницький прибуток суб’єкта економіки, який прагне залучити капітал. Зокрема, він включає винагороду за ризик та підприємницький талант. Ефективність інвестиційної діяльності – це підприємницький прибуток інвестора. Основна різниця між цими двома поняттями полягає в тому, що інвестора цікавить максимальне примноження власного капіталу за якомога нижчого ризику, переважно, в короткостроковій перспективі (чим більший період реалізації інвестиційного проекту тим вищий для інвестора ризик). В свою чергу особа, що прагне залучити інвестиції, перш за все, розглядає їх у довгостроковій перспективі. Для неї реалізація інвестиційного проекту є лише одним з заходів посилення своїх конкурентних переваг та підвищення ефективності використання ресурсів.
Отже, значною мірою, суперечливий статус поняття "інвестиційна привабливість" пояснюється тим, що кожен з учасників процесу інвестування вкладає в інвестиційну привабливість свій зміст та розуміє його по-своєму.
Оцінювання інвестиційної привабливості регіону, що є сполучною ланкою між етапом аналізу та етапом прийняття рішень про вкладення коштів, являє собою інтегральну характеристику окремих регіонів як об'єктів перспективного інвестування [28].
Отже, інвестиційна привабливість відіграє вагому роль в активізації інвестиційних процесів. В умовах обмеженості ресурсів і гострої конкуренції між регіонами за одержання більш якісних і дешевих ресурсів, у тому числі і фінансових, на перший план виходить питання про створення в інвесторів представлення про регіон, як привабливий об'єкт інвестування - формуванні інвестиційної привабливості. Роль визначення інвестиційної привабливості регіонів полягає в тому, що потенційних інвесторів необхідно переконати в доцільності вкладень за допомогою конкретних показників.
Інвестиційна привабливість підприємства є багаторівневою інтегральною характеристикою. Це економічна категорія, що характеризується комплексом фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, техніко-організаційних та інших показників, на основі яких можна прийняти об'єктивне рішення про доцільність вкладання коштів у певне підприємство (інвестиційний об'єкт).
1.2 Методи оцінки інвестиційної привабливості регіону
Сучасні методики оцінки інвестиційної привабливості регіону мають дві точки диференціації:
1) методи обробки даних,
2) система показників.
За методами обробки даних можна виділити два підходи до оцінки інвестиційної привабливості: описово-творчий та рейтинговий .
Описово-творчий підхід полягає в описі абсолютних показників, структури та динаміки показників розвитку регіону. Експерт з власних міркувань обирає найбільш значущі показники а формує на їхній основі висновки щодо бізнесового клімату в регіоні. Здебільшого такий аналіз базується на дослідженні соціально-економічного розвитку регіону. До такого аналізу вдавалися Н. М. Гапак [17], І. М. Школа [29], М. І. Маниліч, С. С. Слава та Г. Грін [25], С. Максименко (SWOT-аналіз) [22].
Багато авторів-теоретиків дають рекомендації щодо груп показників та конкретного списку показників, які визначають інвестиційну привабливість регіону, але не пропонують методики їх оцінки та консолідації. Ці методики можна віднести до першого підходу, оскільки метод аналізу показників залишається на виконавця аналізу. Зокрема, списки показників можна знайти у працях В. В. Гомольської [18], Г. О. Доленко [19], І. В. Хмарської [27], А. В. Асаула [14].
Рейтинговий підхід полягає в аналізі різних аспектів розвитку регіону, формуванні на їхній основі аналітичних показників, подальшій консолідації їх у синтетичні показники за групами та, зрештою, формуванні інтегрального показника. За цим показником, або системою синтетичних показників, визначається рейтинг регіону в списку аналізованих регіонів. На рейтинговому підході базуються методики, запропоновані І. О. Бланком, Д. М. Стеченко, С. П. Сонько, В. В. Кулішовим та В. І. Мустафіним [26], Інститутом Реформ [13], «SOCIS Gallup International», а також зарубіжні методики, що застосовуються до аналізу інвестиційної привабливості країн та територій (World Bank, Institutional Investor [4], Euromoney [3], Business Environment Risk Index (BERI), Індекс сприйняття корупції інституції Transparency Iternational [6], Moody's Investor Service [5]).
Інші методики на території України здебільшого наслідують методику Інституту Реформ із деякими доповненнями чи особливостями.
Для зручності характеристики сучасних підходів та методів оцінки інвестиційної привабливості регіонів подано в додатку 1.
Друга точка диференціації - система показників - забезпечує багато різноманітних підходів до її формування.
Проналізувавши таблицю, можемо зробити такі висновки.
По-перше, описові методики, які розвивалися на території СНД, можуть давати відчутні та змістовні результати. Це залежить від кваліфікації аналітика, який проводить оцінку. Проте ці методи не є уніфікованими і вимагають від автора збору великої кількості даних з різних аспектів діяльності, сортування їх за впливом на інвестиційну привабливість регіону тощо. Результати аналізу є громіздкими, і ними важко оперувати. Рейтингові методики, що розвивалися на території СНД, є більш наочними в отриманні результатів, а процес оцінки є певним чином стандартизованим і варіюється лише за кількома ознаками. Проте результати таких оцінювань формують інтегральний показник інвестиційної привабливості регіону, який лише показує місце регіону серед інших і нічого не говорить про пріоритетні напрями інвестицій на даній території, тобто вони не містять галузевого аспекту. Також методики, що розвивались в СНД, «працюють» із тими чи іншими групами макроекономічних показників. Однак кожна з методик
містить лише частину цих груп. Разом із тим робота з макроекономічною статистикою має велику перевагу над проведенням опитувань у тому, що вона потребує значно менших ресурсів та витрат.
Методики західних агенцій, зокрема Світового Банку, долають попередні недоліки. Вони базуються не на макроекономічній статистиці, а на опитуванні суб'єктів економічної діяльності даного регіону, які визначають ступінь та напрям впливу тих чи інших факторів на їх функціонування. Результати таких опитувань наочні й можуть бути згруповані за видами діяльності. Проте такі опитування вимагають значних ресурсів, які навряд чи мають інституції в Україні. Крім того, постає питання репрезентативності такого опитування у зв'язку з вибором підприємств і неврахуванням збанкрутілих та вибулих підприємців, а також з надто довгими анкетами.
Для аналізу інвестиційної привабливості в поєднанні з експертно-рейтинговими методами, досить часто використовують параметричний аналіз. Він проводиться шляхом зіставлення конкретного об’єкта інвестування з еталоном чи іншими однорідними об’єктами через певні параметри діяльності. Цей підхід використовують у тому випадку, коли інформація про рівень інвестиційної привабливості потрібна для розробки інвестиційної стратегії.
Зручність параметричного аналізу полягає в тому, що він дозволяє більш детально, ніж це можливо за допомогою експертно-рейтингових методів, диференціювати між собою близькі за фінансово-економічними та виробничими показниками об’єкти. Цей підхід можна звести до реалізації наступних етапів:
1. Визначення групи об’єктів, які будуть порівнюватися між собою або з еталоном.
2. Вибір однієї чи декількох ознак, за якими будуть порівнюватись об’єкти.
3. Вибір та обґрунтування методу співставлення.
4. Встановлення обов’язкових умов потенційного інвестора та формування відповідних обмежень.
5. Встановлення обов’язкових умов особи, яка прагне залучити інвестиції, та формування відповідних обмежень.
6. Порівняння об’єктів за обраними ознаками з урахуванням сформованих обмежень.
7. Встановлення рівня інвестиційної привабливості об’єкта як результат порівняння.
Цей підхід є дуже зручним та дієвим, коли необхідно встановити відмінності між однорідними об’єктами в середині невеликої групи. Крім того, його можна використовувати під час дослідження динаміки розвитку об’єкта інвестування.
Основний недолік параметричного аналізу полягає в тому, що чим більша кількість об’єктів, тим складніше їх порівняти. Крім того, як вже зазначалось, на його основі можна проаналізувати лише більш-менш однорідні об’єкти.
Отже, методика оцінки інвестиційної привабливості регіону повинна відповідати таким вимогам:
• характеризувати інвестиційну привабливість із точки зору сприятливості бізнес-клімату;
• враховувати інтереси як приватних, так і державного інвесторів;
• базуватися на аналізі макроекономічних показників (із метою економності дослідження);
• містити всі групи показників (для всеохопності);
• давати наочний результат щодо пріоритетних напрямів вкладання (галузевий аспект);
• інформувати про можливі проблеми, що можуть виникати у конкретного бізнесу в даному регіоні, та особливості його (бізнесу) функціонування.
В сучасних умовах переважна більшість фінансових аналітиків для оцінки інвестиційної привабливості використовують експертно-рейтинговий підхід, який часто поєднують з економіко-математичними методами та елементами параметричного аналізу. Проте, ці методи не враховують якісну інформацію та неформалізовані зв’язки, які значною мірою впливають на перебіг економічних процесів. Поєднання експертно-рейтингового підходу з елементами нечіткої логіки дозволить вийти за межі однорідного середовища, описати та формалізувати якісні ознаки об’єкта інвестування.
1.3 Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість регіону
За наведеною в пункті 1.2 інформацією можна зробити висновок, що існують фактори які впливають на інвестиційну привабливість не залежно від методу оцінки цієї привабливості.
Проаналізувавши основні регіональні дослідження, здійснені аналітиками різних держав у різні періоди часу, визначили систематизований перелік основних показників, за якими робилися висновки щодо рівня інвестиційної привабливості того чи іншого регіону.
Виходячи з цього, на основі систематизації, визначено три основні групи чинників:
I. Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіонів.
II. Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків.
III. Інвестиційна активність
Інвестиційний потенціал враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення і т. п. Його визначає ряд факторів, які, у свою чергу, залежать від співвідношення кількох інвестиційно значущих часткових показників.
1.1. Природно-географічний потенціал представляє сукупність ресурсно-сировинного потенціалу та географічного розташування регіону. Ресурсно-сировинний потенціал регіону - частина сукупності природних ресурсів, які на даному рівні економічного і технічного розвитку суспільства і вивченості території можуть бути використані в господарської та іншої діяльності людства в даний час і в перспективі [8,10,14].
1.2. Трудовий потенціал. Однією з основних складових трудового потенціалу є демографічний потенціал регіону.
Для потенційного інвестора важливою є не тільки кількісна, але і якісна складова робочої сили. До якісними характеристиками може бути віднесений рівень професійної підготовки населення регіону і освіти, вік, стать, стан здоров'я. Важливими напрямками в області вивчення трудового потенціалу є такі показники, як загальна чисельність працюючих, середньомісячна оплата праці, кількість безробітного населення, що займається пошуками роботи (за даними служби зайнятості), віковий склад працюючого і безробітного населення, з виділенням осіб передпенсійного віку, і професійний склад безробітних.
1.3. Виробничий потенціал - характеризує стан виробничої сфери регіону. У рамках оцінки виробничого потенціалу регіону визначається валовий регіональний продукт (ВРП), що представляє різниця між сумою випуску та сумою проміжного споживання.
1.4. Інноваційний потенціал представляє рівень розвитку науки і впровадження досягнень науково-технічного прогресу в регіоні. У переважній більшості випадків розвиток науково-технічного потенціалу перетворюється на один з найбільш важливих елементів відтворювального процесу. Причому розвиток регіонів, що застосовують наукові досягнення, здійснюється за екстенсивного шляху.
1.5. Інституціональний потенціал представляє ступінь розвитку провідних інститутів ринкової економіки. Від ступеня розвитку інституційної сфери регіону залежить ефективність і надійність обміну на товарному, ресурсному, фінансовому ринках.
1.6. Інфраструктурний потенціал представляють економіко-географічне положення регіону і його інфраструктурна забезпеченість. Це один з важливих факторів, що впливають на рішення інвестора.
1.7. Фінансовий потенціал регіону. У рамках цього показника визначається загальна вага прибуткових і збиткових підприємств у регіоні. Також підлягає обліку рівень прибутковості підприємств, від якого залежить обсяг податкової бази регіону, що визначає дохідну складову регіонального бюджету і, в налідок, можливість розвитку соціального сектору, інфраструктуру регіону, соціальну стабільність і багато іншого.
1.8. Споживчий потенціал - це сукупна купівельна спроможність населення регіону. Платоспроможний попит населення регіону представляє сумму грошових коштів, яке воно може направити на придбання товарів
та послуг на даний момент часу. Структура платоспроможного попиту
позитивно корельована з джерелами формування доходів населення:
заробітною платою, дивідендами, рентними платежами, субсидіями.
- Інвестиційна привабливість України
- Інвестиційна привабливість України для іноземного інвестора
- ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА І РИЗИК
- Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств
- Інвестиційний договір, як вид цивільно-правового договору
- Інвестиційний контроль і моніторинг інвестиційної діяльності підприємства
- Інвестиційний потенціал регіону
- Інвестиційна діяльність страхових компаній
- Інвестиційна діяльність суб’єктів підприємництва
- Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій
- Інвестиційна діяльність у ринковій економіці
- Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств
- Інвестиційна привабливість економіки України
- Інвестиційна привабливість підприємства