Особливості формування прибуткової частини місцевих бюджетів у поточному році

Місцеві бюджети – це основний фінансовий план розвитку територій  Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, селищ, сіл України. Прибуткова частина кожного місцевого бюджету  відображає результати роботи підприємств, організацій та інших суб'єктів  господарювання, що діють на визначеній території, масштаби їхньої діяльності й обсяги прибутків, частина з  яких мобілізується в прибутки місцевих бюджетів за допомогою податків, зборів та інших обов'язкових платежів. На формування місцевих бюджетів впливає  рівень прибутків населення, що також  є платником податків. Вагомість  цього джерела прибутків зростає  в умовах розвитку підприємницької  діяльності громадян.

Видаткова частина місцевих бюджетів відображає стан житло-комунального господарства, визначає напрямок витрат мобілізованих  у бюджет коштів. Місцевий бюджет це план формування фінансових ресурсів визначеної території, необхідних для  забезпечення функцій і повноважень  місцевого самоврядування та їхнє використання з метою задоволення різних економічних  і соціальних потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міста обласного, республіканського в АР Крим, значення), районні, селищні, сільські ради затверджують місцеві, районні  бюджети – у  загальній сумі доходів – з  виділенням окремих доходних джерел, і в загальній сумі видатків з  виділенням всіх асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної  влади та їх виконавчих органів, а  також розмір оборотної касової  готівки. Для бюджетів нижчого рівня  затверджуються нормативи відрахувань  від загальнодержавних податків і зборів, розміри дотацій чи субвенцій.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від  операцій з капіталом, трансферти.

Податковими     надходженнями    визнаються    передбачені податковими  законами України загальнодержавні і  місцеві  податки, збори та інші обов'язкові платежі. Неподатковими  надходженнями визнаються: доходи від  власності та підприємницької діяльності; адміністративні    збори    та    платежі,    доходи   від некомерційного та побічного  продажу; надходження від штрафів  та фінансових санкцій; інші неподаткові  надходження. Трансферти  -  це  кошти,  одержані  від   інших   органів державної влади, органів  влади АР Крим, органів місцевого  самоврядування, інших держав або  міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі.

Формування і розподіл видатків починається на стадії планування, за основу беруться очікуване виконання  бюджету по видатках за попередній період. Звітні дані про виконання  бюджетів по видатках, що є у розпорядженні  як Міністерства фінансів України, так  і у фінансових органів, як правило, за півріччя, доповнюються оцінкою  очікуваного виконання показників по видатках за період, який залишається  до кінця року. Аналіз звітних показників і оцінка перспективи до кінця року дають змогу визначити очікуване виконання бюджету по видатках. Із одержаних видатків виключаються видатки яких не буде у плановому році. Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволені потреб соціально-економічного розвитку країни. Регулювання бюджетних видатків знаходить своє конкретне вираження в цільовому направленні бюджетних коштів. Найважливішим принципом планування бюджетних видатків є додержання пропозицій розподілу коштів із врахуванням реальної  необхідності в них.

Формування місцевих бюджетів - це дуже складний процес. Одним з напрямків  ефективного формування дохідної частини  бюджету є детальний аналіз виконання  кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від  передбачених показників. Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної  частини бюджету пов’язані з  удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів. Потребує вирішення  питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об’єктів комунальної власності, які перебувають  у власності членів територіальної громади.

1/3/ 

1. Типи бюджету.

2. Бюджетний процес.

3. Система касового виконання місцевих бюджетів.

1. Типи бюджету

Залежно від методологічного  підходу до складання бюджету вирізняють три основних типи бюджету.

2. Лінійно-об'єктний (постатейний) бюджет.Основні його риси:

^ кошти розподіляються  між статтями або об'єктами  витрат; ^ основою розрахунків на  наступний бюджетний рік є доходи і видатки минулого року.

Перевагою такого підходу до формування бюджету є проста організація контролю за складанням і виконанням бюджету.

До недоліків можна віднести те, що таким чином складений бюджет є слабким інструментом фінансового управління. Відомчі інтереси розпорядників бюджетних коштів полягають в отриманні розширеного фінансування порівняно з минулим роком. Тому збільшення фінансування певних бюджетних статей носить суб'єктивний характер. Крім цього такий бюджет складно співвіднести з основною місією місцевого бюджету - наданням конкретних соціальних послуг у режимі зростання їхньої якості, ефективності і адресності.

3. Виконавчий бюджет: розподіл витрат відбувається за видами діяльності, а не за статтями витрат.

Перевагою такого типу бюджету  є те, що він розкриває якісні сторони використання бюджетних  коштів.

До недоліків можна  віднести роботу з великим обсягом  інформації і пов'язані з цим прорахунки.

Приклад. Необхідно вирішити проблему допомоги сім'ям з малими дітьми. Для вирішення цієї проблеми можна провести розрахунки таких варіантів:

1. Цільові виплати по догляду за дітьми.

2. Організація системи  дитячого харчування за соціально низькими цінами, для певних категорій батьків (наприклад, студентів) - безкоштовного.

3. Організація продажу  чи розподілу дитячих товарів  за соціально низькими цінами. В рамках вирішення цієї програми організація фонду взаємної допомоги батьків.

З цих можливих варіантів вирішення проблеми обирається найбільш ефективний. Бюджетне фінансування отримують ті розпорядники бюджетних кош^ті^в, ^які беруть участь у виконанні цього бюджету.

Програмний  бюджет: ^ бюджет створюється під певні програми; ^ новий бюджет спирається не на досвід минулої роботи, а на перспективний результат;

^ дозволяє збільшити раціональність  рішень, що приймаються.

Програмний бюджет має  обмежену сферу застосування і не може повністю замінити систему лінійно-об'єктних бюджетів, що склалася.

2. Бюджетний процес

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Суб 'єктами бюджетного процесу у сфері місцевих бюджетів є:

> Міністерство  фінансів України;

^ Бюджетний  комітет Верховної Ради України;

^ Верховна  Рада Автономної  Республіки Крим, місцеві ради народних  депутатів усіх  рівнів;

^ Рада  Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів;

^ розпорядники  бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Суб'єкти бюджетного процесу мають такі повноваження в сфері місцевих бюджетів:

Міністерство  фінансів України:

> доводить Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;

^ після ухвалення КМ України проекту Закону України про Державний бюджет України доводитьРаді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансферів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.

Верховна  Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міст Київ і Севастополь, міст обласного і республіканського значення ради народних депутатів:

> затверджують відповідні бюджети постановою ВР АР Крим, рішенням місцевої ради не пізніше, ніж у двотижневий термін після офіційної публікації Закону про Державний бюджет України.

Міські  міст районного значення, сільські, селищні, районні в містах ради народних депутатів:

> затверджують бюджети на наступний бюджетний період не пізніше, ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського міст Київ, Севастополь, міст обласного і республіканського значення бюджетів.

Рада  Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів:

> надають необхідну  інформацію: Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; бюджетному Комітету Верховної Ради - для перевірки достовірності цих розрахунків;

> готують проекти  рішень про відповідні місцеві бюджети;

> забезпечують виконання відповідних бюджетів. Місцеві фінансові органи:

> розробляють і  доводять головним розпорядникам бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

^ на  будь-якому етапі  складання і розгляду  проектів місцевих  бюджетів проводять  аналіз бюджетних  запитів, на основі  результатів аналізу  керівник місцевого  фінансового органу  приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету;

^ здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

^ їхній керівник затверджує бюджетний розпис, за яким виконується бюджет;

^ у процесі виконання  бюджету здійснюють прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Головні розпорядники бюджетних  коштів:

> організують розроблення  бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам, несуть відповідальність за якість і зміст бюджетних запитів;

> здійснюють видатки.

3. Система касового  виконання місцевих  бюджетів

Організація касового виконання  місцевих бюджетів є  важливим елементом  системи управління місцевими фінансами.

Касове  виконання місцевих бюджетів - це організація прийому, зберігання та видачі бюджетних коштів.

Спосіб  касового виконання  місцевого бюджету  великою мірою впливає на весь процес його виконання.

Є кілька систем касового виконання  місцевого бюджету: > банківська; ^ казначейська; ^ змішана.

За роки незалежності українська система касового виконання місцевих бюджетів мала різні організаційні форми.

Так, Законом  України "Про бюджетну систему України" в редакції 1995 р. касове виконання всіх бюджетів покладалось на установи Державного бюджетного банку. Цей банк так і не був створений.

Реально касове виконання  місцевих бюджетів на той час здійснювалося  як установами Національного  банку України, так  і рядом комерційних  банків (Державний  експортно-імпортний банк, банк "Україна", "Укрсоцбанк", "Промінвестбанк").

Банківська  система касового виконання бюджетів продемонструвала такі недоліки:

^ безальтернативна  прив'язка розпорядника  бюджетних коштів  до конкретної  банківської установи привела до відсутності важелів впливу на поведінку банків у системі відносин "банк - розпорядник бюджетних коштів";

^ затримка  бюджетних виплат  комерційними банківськими  установами;

^ нездорова  ситуація в сфері  отримання права  комерційними банками  на касове обслуговування  місцевих бюджетів (з  1996 по 1998 р. перелік банків з правом касового виконання місцевих бюджетів неодноразово змінювався і розширювався).

Бюджетним кодексом України  закріплена і зараз  практично реалізована  казначейська система  касового обслуговування місцевих бюджетів.

Казначейське  обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними  органами Державного казначейства України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) до місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритого в територіальному органі Державного казначейства. Вони не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Територіальний  орган Державного казначейства України  здійснює платежі  за дорученням розпорядників  бюджетних коштів у разі:

^ наявності  відповідного зобов'язання  для платежу в  бухгалтерському  обліку виконання відповідного місцевого бюджету;

^ відповідності  напрямів витрачання  бюджетних коштів  бюджетному асигнуванню;

^ наявності  у розпорядника  бюджетних коштів  невикористаного  залишку бюджетних  асигнувань.

У західних країнах у колах фахівців йде гостра дискусія про переваги та недоліки тієї чи іншої системи організації касової справи на місцях.

Казначейська  система дає можливість уряду розпоряджатися усією касою, що дозволяє оперативно вирішувати фінансові проблеми. Але вона позбавляє  автономії місцеві  органи, їхньої ініціативи забезпечити найбільш ефективне використання каси в конкретних умовах кожної території.

Автономія в питаннях організації  касової справи розширює межі фінансової автономії  територій. Разом  з тим вона пов'язана  з можливістю певних зловживань, з розпорошенням  ресурсів, перерозподілом доходів від користування касою в банківські структури.

ЗМІСТ

Вступ 2

1. Поняття та види фінансових  бюджетів в Україні 3

2. Принципи формування місцевих бюджетів 4

3. Принципи використання  місцевих бюджетів  України 7

Висновки 12

Список використаної літератури 13

Вступ

Місцеві бюджети це основний фінансовий план розвитку територіальних громад, районів  і областей України. Прибуткова частина  кожного місцевого бюджету відображає результати роботи підприємств, організацій  та інших суб'єктів господарювання, що діють на визначеній території, масштаби їхньої діяльності й обсяги прибутків, частина з яких мобілізується  в прибутки місцевих бюджетів за допомогою  податків, зборів та інших обов'язкових  платежів. На формування місцевих бюджетів впливає рівень прибутків населення, що також є платником податків. Вагомість цього джерела прибутків  зростає в умовах розвитку підприємницької  діяльності громадян.

Видаткова частина місцевих бюджетів відображає стан житло-комунального господарства, визначає напрямок витрат мобілізованих  у бюджет коштів. Місцевий бюджет це план формування фінансових ресурсів визначеної території, необхідних для  забезпечення функцій і повноважень  місцевого самоврядування та їхнє використання з метою задоволення різних економічних  і соціальних потреб.

Мета  цієї роботи – визначити особливості  формування та використання місцевих бюджетів, зробити висновки, наскільки  важливе значення вони мають для  економіці України.

1. Поняття та види фінансових бюджетів в Україні

Провідне  місце в системі регулювання  економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці  належить бюджету. Він є невід’ємною  частиною ринкових відносин і одночасно  важливим інструментом реалізації державної  політики. Бюджет як одна з ланок  фінансової системи відображає виробничі  відносини, відтворює відносини  розподілу і перерозподілу, опосередковує  рух грошової маси.

Бюджету належить важлива роль у  фінансовій системі держави. Через  бюджет здійснюється фінансування заходів  економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також стосуються міждержавних відносин. За його допомогою  перерозподіляється частина фінансових ресурсів між  адміністративно-територіальними одиницями  України з метою вдосконалення  структури суспільного виробництва  і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в  цілому.

Бюджет  -  план  формування  та  використання   фінансових ресурсів  для  забезпечення  завдань  і функцій,  які здійснюються органами державної влади,  органами  влади  Автономної  Республіки Крим  та  органами  місцевого  самоврядування  протягом бюджетного періоду.

Бюджетна  система України складається  з державного бюджету та місцевих бюджетів.  Серед місцевих бюджетів виділяють:

• Бюджетами  місцевого  самоврядування  визнаються   бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;
• Місцевими    бюджетами    визнаються   бюджет   Автономної Республіки Крим,  обласні,  районні  бюджети,  бюджети  районів  у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Державний  бюджет  України  та місцеві бюджети  є самостійними. Держава коштами  державного бюджету не  несе  відповідальності  за бюджетні зобов'язання органів влади  Автономної Республіки Крим та  органів  місцевого  самоврядування. Органи  влади  Автономної  Республіки  Крим  та  органи  місцевого  самоврядування   коштами   відповідних    бюджетів    не    несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного,  а також за бюджетні    зобов'язання    держави.  Самостійність  бюджетів забезпечується  закріпленням  за  ними відповідних джерел доходів, правом  відповідних  органів  державної   влади,   органів   влади Автономної  Республіки Крим та органів місцевого  самоврядування на визначення   напрямів   використання    коштів    відповідно    до законодавства  України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад  самостійно і  незалежно  одне  від  одного розглядати та затверджувати  відповідні бюджети.   [1]

2. Принципи формування  місцевих бюджетів

Обласні, міські, районні ради народних депутатів  затверджують міський, районний  бюджети  – у загальній сумі доходів  – з виділенням окремих доходних джерел, і в загальній сумі видатків з виділенням всіх асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної  влади та їх виконавчих органів, а  також розмір оборотної касової  готівки. Для бюджетів нижчого рівня  затверджуються нормативи відрахувань  від загальнодержавних податків і зборів, розміри дотацій чи субвенцій.

Доходи  бюджету класифікуються за такими розділами:

1. податкові надходження;
2. неподаткові надходження;
3. доходи від операцій з капіталом;
4. трансферти.

 Податковими     надходженнями    визнаються    передбачені податковими законами  України загальнодержавні і   місцеві  податки, збори та  інші обов'язкові платежі. Неподатковими  надходженнями визнаються: доходи  від власності та підприємницької  діяльності; адміністративні    збори    та    платежі,    доходи   від некомерційного  та побічного продажу; надходження  від штрафів та фінансових  санкцій; інші неподаткові надходження.  Трансферти  -  це  кошти,  одержані  від   інших   органів державної  влади, органів влади Автономної  Республіки Крим, органів місцевого  самоврядування, інших держав або  міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі.

Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого  самоврядування та враховуються при  визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:

До   доходів,  що  закріплюються  за  бюджетами  місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів  між бюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

• прибутковий  податок  з  громадян  у  частині,  визначеній Бюджетним  Кодексом України;
• державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
• плата   за   ліцензії   на   провадження   певних    видів господарської діяльності та сертифікати,  що видаються виконавчими органами відповідних рад;
• плата за  державну  реєстрацію  суб'єктів  підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
• плата  за  торговий  патент  на  здійснення  деяких  видів підприємницької  діяльності  (за  винятком  плати   за   придбання торгових  патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями,  заправними  пунктами),  що  справляється   виконавчими органами відповідних рад;
• надходження   адміністративних  штрафів,  що  накладаються виконавчими  органами  відповідних  рад  або  утвореними  ними   в установленому порядку адміністративними комісіями;
• єдиний  податок  для  суб'єктів  малого  підприємництва  у частині, що належить відповідним бюджетам.

Податки і збори (обов'язкові  платежі) складають  кошик  доходів,  що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються  при  визначенні  обсягів міжбюджетних трансфертів.

До доходів  бюджетів міст Києва і Севастополя  зараховується 100 відсотків загального обсягу прибуткового податку  з  громадян, що справляється на території  цих міст.

До  доходів  бюджетів міст республіканського (в  Автономній Республіці Крим) та обласного  значення зараховується 75  відсотків  від   загального   обсягу  прибуткового  податку  з  громадян,  що справляється на території цих  міст.

До доходів  бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх  об'єднань  зараховується  25  відсотків  від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і  культурних  програм  територіальних   громад   доходи   бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів,  які враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних  трансфертів,  формуються  за рахунок:

• 25   відсотків   прибуткового   податку   з громадян,  що справляється на відповідній території;
• 25 відсотків плати за землю,  що справляється на території Автономної Республіки Крим та відповідної області;
• плати    за   ліцензії   на   провадження   певних   видів господарської  діяльності  та  сертифікати,  що  видаються   Радою міністрів  Автономної  Республіки  Крим  та  обласними  державними адміністраціями.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і   культурних   програм  територіальних  громад  доходи  районних бюджетів,  які враховуються при  визначенні  обсягів  між  бюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

• 50  відсотків прибуткового   податку   з   громадян,   що справляється на території сіл,  селищ,  міст районного значення та їх об'єднань;
• 15 відсотків плати за землю,  що сплачується на  території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
• плати    за   ліцензії   на   провадження   певних   видів господарської діяльності та сертифікати,  що  видаються  районними державними адміністраціями;
• плати  за  державну  реєстрацію  суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;
• надходження  адміністративних  штрафів,  що   накладаються районними   державними   адміністраціями  або  утвореними  ними  в установленому порядку адміністративними комісіями. [1]

3. Принципи використання місцевих  бюджетів  України

Формування  і розподіл видатків починається  на стадії планування, за основу беруться очікуване виконання бюджету  по видатках за попередній період. Звітні дані про виконання бюджетів по видатках, що є у розпряженні як Міністерства фінансів України, так і у фінансових органів, як правило, за півріччя, доповнюються оцінкою очікуваного виконання  показників по видатках за період, який залишається до кінця року. Аналіз звітних показників і оцінка перспективи  до кінця року дають змогу визначити  очікуване виконання бюджету  по видатках. Із одержаних видатків виключаються видатки яких не буде у плановому році.

Видатки бюджету класифікуються за:

• функціями,    з    виконанням   яких   пов'язані   видатки (функціональна класифікація видатків);
• економічною характеристикою операцій,  при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
• ознакою  головного  розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);
• за    бюджетними    програмами   (програмна   класифікація видатків).

До  видатків,  які  здійснюються  з  районних  бюджетів та бюджетів міст республіканського  Автономної Республіки Крим і  міст обласного   значення   та   враховуються   при  визначенні  обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне  управління:

• органи  місцевого  самоврядування  міст  республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;
• органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

• дошкільну  освіту  (у  містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення);
• загальну   середню   освіту:   загальноосвітні   навчальні заклади,    у   тому   числі:   школи-дитячі   садки   (для   міст республіканського Автономної Республіки  Крим  та  міст  обласного значення),   спеціалізовані  школи,  ліцеї,  гімназії,  колегіуми, вечірні (змінні) школи;
• заклади освіти для  громадян,  які  потребують  соціальної допомоги   та   реабілітації:   загальноосвітні   школи-інтернати, загальноосвітні  школи-інтернати  для  дітей-сиріт  і  дітей,  які позбавлені  піклування  батьків,  дитячі будинки, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї,  допомога на дітей,  які перебувають під опікою і піклуванням;
• інші державні освітні програми;