Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні інженерів-металургів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донбаська державна машинобудівна академія

Машинобудівний факультет

Кафедра українознавства та гуманітарної освіти

Курсова робота

студента групи ЛВ 10-2 Татаркулова Р.А.

Науковий керівник - викладач Ковальова Г.М.

Краматорськ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи дослідження особливостей використання прийменникових конструкцій в українській лінгвістиці

Основні підходи до статусу визначення прийменника в українському мовознавстві……………………………………………………………………………5
Походження прийменників та їх уживання в українській мові……….9
Прийменникові конструкції 10

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 12

РОЗДІЛ II. Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні інженерів-металургів

2.1. Прийменникові конструкції у діловому мовленні ……………………..13

2.2. Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні інженерів-металургів…………………………………………………………………..15

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II………………………………………………..17

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..19

ВСТУП

Проблема дослідження особливостей використання прийменникових конструкцій полягає передусім у тому, що до цього часу в мовознавстві відсутня єдність поглядів стосовно того, чи взагалі наявна семантика у прийменникових конструкціях, яку функцію виконують вони в мовленні людини, її комунікації, якою є їхня прагматична наповненість. Ці та інші проблеми дослідження прийменникових конструкцій вирішують зокрема такі науковці, як В. С. Бондаренко, А. М. Пашківський, І. Г. Чередниченко, А. С. Колодяжний, А. С. Мельничук, З. І. Іваненко та багато інших.

Майже весь процес мовлення фахівців галузі «Металургія» пов'язаний з прийменниковими конструкціями. Прийменники використовуються скрізь: при звертанні один до одного; коли йде розмова про печі та станки різних видів; коли обговорюють маршрут перевезень (траси, шляхи сполучень, морські та річкові маршрути,міста, села та інше); коли ведуть переговори про імпорт та експорт, у професійних термінах та інше.

Не до кінця вивченим залишається сьогодні і питання щодо специфіки використання прийменникових конструкцій у професійному мовленні, зокрема у мовленні інженерів-металургів. Цим і зумовлена актуальність курсової роботи.

Напрям дослідження відповідає: науковій проблемі вивчення використання прийменникових конструкцій у мовленні фахівців галузі «Металургія».

Метою роботи є з'ясування основних значень і функцій прийменникових конструкцій у мовленні фахівців галузі «Металургія».

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

Зафіксувати у текстах та мовленні фахівців галузі «Металургія» значення та функції прийменникових конструкцій різних тематичних груп;
Встановити особливості використання прийменникових конструкцій у текстах та мовленні фахівців галузі «Металургія»;
З'ясувати зв'язок прийменникових конструкцій з мовленням фахівців галузі «Металургія», що використовуються ними у процесі виробництва, та їхня роль у ньому;
Виявити закономірності їхнього використання саме у процесі виробництва або спілкуванні фахівців галузі «Металургія».

Об'єктом дослідження є значення і функції прийменникових конструкцій у мовленні фахівців галузі «Металургія».

Предмет дослідження - використання прийменникових конструкцій у процесі виробництва або при звичайному спілкуванні фахівців галузі «Металургія».

Основним методом дослідження є описовий, що дозволило на основі аналізу схарактеризувати значення та функції вживання прийменникових конструкцій серед фахівців галузі «Металургія».

Теоретичне значення - комплексне дослідження значень та функцій прийменникових конструкцій на матеріалі їх використання у процесі виробництва або при звичайному спілкуванні фахівців галузі «Металургія» дає змогу з'ясувати проблему їх систематизації на тлі мовлення самих фахівців.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати його можуть бути використані у певних наукових джерелах, які описують проблеми даного тину, або у посібниках з української мови за професійним спрямуванням.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків. Загальний обсяг роботи 20 сторінок.

РОЗДІЛ І

Теоретичні основи дослідження особливостей використання

прийменникових конструкцій в українській лінгвістиці

1.1. Основні підходи до статусу визначення прийменника в українському мовознавстві

Прийменники є особливим пластом в лексичній системі мови. Вони належать до категорії найбільш частотних слів у текстах різних стилів. Наявність у мовленні прийменників вказує на такі якості мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність, виразність, логічність, послідовність.

У сучасному мовознавстві ще немає єдиного погляду на визначення, роль і місце прийменника в системі частин мови.

Найпоширенішою теорією є тлумачення прийменника як службового слова з послабленим лексичним значенням. Такого погляду дотримуються в українській, російській, білоруській, узагалі у слов'янській граматиці цілий ряд мовознавців: Бондаренко В. С., Пашківський А. М., Чередниченко І. Г.,. Колодяжний А. С., Мельничук А. С., Іваненко З. І. та багато інших.

Прибічники іншої теорії характеризують прийменник як особливого роду морфему. До такого розуміння прийменника наближалися у своїх судженнях Потебня О. О., Бодуен де Куртене І. О., Пєшковський О. М., Богородицький В. О., Виноградов В. В. та інші. Теорію морфемної природи прийменника теоретично довів Є. Курилович [8;с.13]. Поглибив, розбудував і послідовно використав на матеріалі прийменникової системи сучасної української літературної мови Вихованець І. Р. [9;с.28]. У морфемній теорії прийменник має лише граматичне значення і цілковито позбавлений лексичного значення, тому що він не відображує предметів і явищ матеріальної дійсності, а лише свідчить про взаємозв'язки між предметами та явищами цієї дійсності. Лексичне ж значення асоціюється з семантикою відношень, які вони виражають. На користь такої точки зору прийменника вказує [9; с. 17]:

- нездатність окремого номінативного вживання;

- неспроможність самостійно поширювати словосполучення;

- неможливість паузи після цих слів у мовленні;

- морфологічна або семантична нерозкладність більшості з них;

- нездатність нести на собі смисловий наголос (за винятком тих випадків, коли відбувається протиставлення за контрастом);

- відсутність самостійного наголосу більшої частини службових слів;

- своєрідність граматичних значень, які розчиняють у собі лексичний зміст службових слів.

За третьою теорією, яка не знайшла поширення в мовознавстві, прийменник виділяється як самостійне слово. Дослідники, які вивчають прийменник як самостійне слово, ототожнять його лексичне значення з лексичним значенням повнозначних слів. Так, І. К. Кучеренко переконаний у тому, що прийменники є прислівниками узагальненого значення: основна роль прийменників полягає в тому, щоб утворювати складений член речення (прийменник + іменник = прислівник). Прийменник виконує в складеному члені речення роль повнозначної зв'язки, яку можна назвати обставиною[16; с. 23]. Потебня О. О. назвав прийменник зв'язкою об'єкта[18; с. 237]. Іменник же, який фактично є додатком, що характеризує по-своєму те, що виражається зв'язкою, у цьому разі як компонент складеного члена речення, тут конкретно — обставини, може бути названим іменною частиною складеної обставини. Отже, за Кучеренком І. К., прийменник граматичними рисами схожий на ознаки дієслівної зв'язки. Щодо так званих післяйменників (слова або морфеми (за іншою теорією), що виражають синтаксичні відношення між іменними частинами мови та дієсловами), то їх прибічники цього погляду називають дієслівними суфіксами. Також існує думка, що прийменник не є ні словом, ні морфемою. Структурно він набуває ознак слова, функціонально — ознак морфеми.

1.2. Походження прийменників та їх уживання в українській мові

За походженням прийменники поділяються на дві групи: первинні і вторинні.

Первинні (не мають у мові співвідносних повнозначних слів). Такі прийменники здебільшого багатозначні: вживаються з кількома відмінками і виражають різні синтаксичні зв`язки, наприклад: в, з, за, між та ін., кожний з них об`єднує різноманітні значення.

Вторинні (утворилися від різних частин мови, від слів з конкретним лексичним значенням порівняно недавно - близько, спереду, поперек, іззаду, посеред та ін.).

У більшості випадків вибір прийменника вживанням у мовленні визначається звичаєм, наприклад: їхати на Кавказ — їхати у Крим, відпочивати у санаторії — відпочивати на туристичній базі, у вихідні — на цьому тижні тощо. Доволі часто у мовленні трапляються помилкові прийменникові конструкції замість нормативних словосполучень: вітер п'ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії тощо. Уживаючи прийменники, важливо зважати на їхню стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії притаманні діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки. У деяких випадках у прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: усупереч вимогам, завдяки підготовці, наперекір бажанням тощо. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників. Кожний прийменник уживається з тим чи іншим непрямим відмінком.

1.3. Прийменникові конструкції

Прийменниковою конструкцією називається прийменник разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників), або відповідне безприйменникове словосполучення. Наприклад, російський вираз "бежать по тропинке" залежно від змісту речення, що перекладається, українською можна перекласти кількома прийменниковими конструкціями: "бігти по стежці", "бігти вздовж стежки", "бігти стежкою".

Проблема статусу прийменника тісно пов’язана з питанням про його семантику. Надання прийменнику статусу слова (службового чи повнозначного, самостійного) означає виділення в нього не тільки граматичного, а й лексичного значення, оскільки саме слову притаманна єдність лексичного і граматичного значень. Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: працювати до обіду – працювати по обіді. Можна погодитися з висновками І.Кучеренка [16; с. 34], який стверджує, що прийменник щодо значення принципово не відрізняється від інших слів: у ньому знаходять відображення об’єктивно існуючі явища дійсності. Але значення прийменника має свої особливості. Насамперед воно визначається високим ступенем узагальненості, який, однак, не означає «збіднення», «стирання» чи навіть «втрати» лексичного значення. Через таку особливість прийменникове значення – конкретне в кожному окремому випадку – розкривається в контексті, у сполученні з іншими словами [2, с.22]. Деякі прийменники мають чітко виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу на думку, з точки зору, за повідомленням та інші сприяють послідовності викладу змісту наукової інформації, тому їх уживають у текстах наукового стилю. Для мови ділових паперів характерні усталені прийменникові сполучення, наприклад: з метою, до уваги, у зв’язку з тим, з приводу тощо.

У словосполученнях із прийменниками виявляється і своєрідна національна специфіка мови. Так, щоб висловити мету дії, в українській мові нормативно використовувати конструкції з прийменником по: піти по воду, а не за водою, бо цей зворот означає услід, як піти за (услід) братом; щоб означити вид діяльності, вживають у синтаксичній конструкції прийменник з, а не по: майстер спорту з боксу, заступник директора з виховної роботи тощо.

Таким чином, прийменник – це один із засобів мови, ефективне засвоєння якого допомагає оволодіти правильним, комунікативно доцільним українським мовленням.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Прийменники належать до категорії найбільш частотних слів у текстах різних стилів. Наявність у мовленні прийменників вказує на такі якості мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність, виразність, логічність, послідовність. Прийменник має лише граматичне значення і цілковито позбавлений лексичного значення, тому що він не відображує предметів і явищ матеріальної дійсності, а лише свідчить про взаємозв'язки між предметами та явищами цієї дійсності. Лексичне ж значення асоціюється з семантикою відношень, які вони виражають.

Таким чином, прийменник – це один із засобів мови, ефективне засвоєння якого допомагає оволодіти правильним, комунікативно доцільним українським мовленням.

РОЗДІЛ II

Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні

інженерів-металургів

2.1. Прийменникові конструкції у діловому мовленні

Документ - основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованім і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов'язковими для документа є заголовок, чітка композиція, цілісність змісту, зв'язність викладу, структурна організація, завершеність. Документи використовуються і в роботі інженерів-металургів.

Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми. Документи мають правове і господарче значення. Типові та фірмові документи оформляються на бланках або стандартних аркушах.

Слід зауважити, що в роботі інженерів, конструкторів, керівників виробництва багато часу відводиться вивченню, аналізу та складанню різної документації. Це -- конструкторська, технологічна, експлуатаційно-ремонтна документація; організаційно-розпорядчі, інформаційні, рекламні та інші документи.

Часто буває, що робота з подібними документами ускладнюється тільки тому, що в побудові їх немає необхідної послідовності або ж документи перевантажені несуттєвою для користування інформацією. Щоб не марнувати часу в процесі складання і використання документів, слід розумно поєднувати формальний підхід і творчість.

Щодо прийменникових конструкцій, то слід пам'ятати, що в будь-якому діловому тексті варто використовувати звичні стандартизовані форми. Це прискорює складання і сприйняття документа.

Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад: Завод повідомляє про виконання планів.

Високий ступінь стандартизації ділового мовлення забезпечують похідні прийменники. Найбільшу групу становлять похідні прийменники сучасної української мови із причиновими й цільовими функціями, що вживаються з різними відмінковими формами іменників: з родовим відмінком поєднуються прийменники внаслідок, з приводу, з нагоди, з метою, в інтересах; зі знахідним відмінком - прийменники зважаючи на, з огляду на; з орудним відмінком - прийменники у зв'язку з, порівняно з, напр.: аварія сталася внаслідок технічної несправності гелікоптера; відбулися урочисті з нагоди Десятої річниці проголошення Незалежності України; вжито заходів з метою поліпшення роботи; зважаючи на ситуацію, що склалася в колективі, пропонуємо провести повторні вибори директора; з огляду на викладені вище факти рекомендуємо відмовити позивачеві; у зв'язку з аварійним станом будинку наказуємо відселити мешканців.

Велику групу утворюють похідні прийменники зі значенням відповідності: відповідно до, залежно від, згідно з; перші два прийменники вживаються з формою родового відмінка іменників, а третій - з орудним відмінком, напр.: відповідно до указу Президента; залежно від потреб населення; згідно з розпорядженням голови комісії.

2.2. Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні інженерів-металургів

Прийменники належать до категорії найбільш частотних слів у текстах різних стилів. Наявність у мовленні інженерів-металургів прийменників вказує на такі якості мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність, виразність, логічність, послідовність.

Прийменники служать одним із засобів вираження синтаксичних відношень між словами: просторових (провідне місце в Росії, на території); часових (з того часу, придумані в Стародавньому Китаї, без п’ятнадцяти хвилин дванадцята година); причинових ( дякуючи вам, з огляду на обставини); об’єктних (взятися за роботу, металурги працюють з трьома основними складовими); відношень мети (золото також використовується для виготовлення електричних з'єднань); способу дії (сплави звичайно одержують за допомогою змішування компонентів в розплавленому стані з подальшим охолоджуванням) тощо.

Кожний прийменник має визначене коло зв`язку з відповідними відмінками і виражає певні відношення тільки з відповідною формою.

Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми.

Прийменникової сполуки у відповідності з у мовленні інженерів немає — це калька з російського в соответствии.

Прийменник внаслідок (пишеться разом) і прийменникова сполука в результаті (пишеться окремо) взаємозамінні, пор.: внаслідок (у результаті) реакції, вибуху, пожежі, аварії, перевантаження, процесу, обговорення та ін. Обидва прийменники типові для книжних стилів.

Деякі прийменники мають виразно виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу на думку, на наш погляд, з точки зору, за повідомленням, зважаючи на сказане, які за своєю природою сприяють логічній послідовності викладу змісту наукової інформації. У мові ділових паперів також є набір усталених прийменникових сполучень, покликаних обслуговувати адміністративно-виробничі ситуації: по лінії, з боку, в напрямку, з метою, до уваги, у зв’язку з тим, з огляду на те, з приводу тощо.

У словосполученнях із прийменниками виявляється національна специфіка мови. У мовленні інженерів-металургів також вживаються конструкції з прийменником по: по всьому периметру шлакової ванни, по всій поверхні зіткнення; усталилося вживання прийменника з: На горловині є кільце з різьбою для накручення захисного ковпака.

Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: до — після: Крім того, металургія відноситься до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище.

Часом плутають ці прийменники, хоч вони й мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось означає «через те, що», «зважаючи на те, що», напр.: З огляду на можливу перерву в постачанні матеріалу.

Прийменникова сполука згідно з керує орудним відмінком іменника: згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники відповідно до і згідно з — типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми відповідно з, згідно до — неправильні.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II

Прийменники, як невід'ємний елемент будь-якого стилю мовлення характеризується значним семантико-стилістичпим потенціалом, актуалізація якого зумовлюється відповідними дискурсами та глибоким контекстом. Прийменникові конструкції у мовленні різних галузей зазнають певних трансформацій. Процес мовлення фахівців галузі «Металургія» пов'язаний зі службовими частинами мови. Ці частини мови використовуються скрізь: при звертанні один до одного; коли йде розмова про печі та станки різних видів; коли обговорюють маршрут перевезень; коли ведуть переговори про імпорт та експорт, різні професійні терміни та таке інше.

Не можна сказати, що якийсь певний вид прийменникових конструкцій використовується ширше чи більше. Усі види прийменників у мовленні фахівців галузі «Металургія» використовуються майже в рівній кількості.

ВИСНОВКИ

Єдина державна мова в Україні – українська. Державна мова – це літературна, нормативна, перспективна і сучасна мова, унормована мова. Одна з найтиповіших помилок, які зустрічаються в усному і писемному мовленні наших сучасників – вибір прийменника.

Стилістично безграмотні вислови є головними засмічувачами української мови. Тому, шукаючи власне національне «Я» рідної мови, необхідно користуватися словниками, довідниками, звертати увагу на історію та традиції української мови.

Інженери-металурги теж повинні дотримуватися мовних норм. Як усі громадяни, фахівці технічної сфери є носіями рідної мови у сучасному мовному становищі нашої країни.

Знання морфологічних норм дає можливість фахівцям галузі «Металургія» власним прикладом донести до широкого загалу позитивний образ української мови.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Іванова І. Б., Дейнека Н. П., Кондрашенко Г. П. Українська мова. Навчальний посібник для школярів, абітурієнтів та студентів. Шанс. — Харків: Парус, 2005.
Росінська О. А., Культура сучасної української мови. Довідник для всіх. — Донецьк: ТОВ "ВКФ «БАО», 2009.
Зубков М. Г. Сучасне ділове мовлення. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007.
Зубков М. Г. Універсальний довідник. Українська мова. — 5-те вид., випр. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2009.
Радишевська М. Погребник В. Михайлюта В. Корольова Т. Трош Т. Гудзенко О. Українська мова та Українська література. Новий довідник. — Київ: ТОВ «Казка» 2008.
Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови. — Ужгород, 1960.
Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. — К.: Либідь, 1993.
Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. — К.: Наук. думка, 1980.
Вихованець І. Р. Семантико-синтаксичні параметри прийменника (на матеріалі східнослов'янських мов) // Мовознавство. — 1986. — № 6.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.— К.: Наук. думка, 1988.
Горпинич В. О. Українська морфологія. — Дніпропетровськ: ДДУ, 2000.
Жовтобрюх М А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. — К., 1965. — Ч. І.
Загнітко А. П. Основи функціональної морфології української мови. — К.: Вища шк., 1991.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. — Донецьк: ДонДУ, 1996.
Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1961. — Ч. 1.; 1964. — Ч. 2.
Кучеренко І. К. Лексичне значення прийменника // Мовознавство.— 1973. — № 3.
Прийменник на сайті «Ridnamova.com.ua»

Особливості використання прийменникових конструкцій у мовленні інженерів-металургів 📙 Курсовая → 🆔 168854