Економічна оцінка ефективності запропонованого зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі

Зміст

Вступ

Розвиток процесів глобалізації та інтеграції викликав прагнення індустріально  розвинутих країн скорочувати у  себе обсяги виробництва сталі за рахунок її імпорту з менш розвинутих країн або тих, які тільки почали розвиватися, різко змінив ситуацію на міжнародному ринку сталі. Ці зміни відображаються в обсягах експорту та імпорту сталі як розвинутих, так і країн, що розвиваються.

В даний час існує багато невирішених  проблем, пов’язаних із надвиробництвом  та неврегульованістю цінової ситуації на світовому ринку сталі. Тому на сьогоднішній день для багатьох країн світу, в тому числі і для України, актуальним є глибокий аналіз кон’юнктури та тенденцій розвитку світового ринку сталі та пошук шляхів виходу з кризи, що створилася.

Тому при детальних дослідженнях структури та особливостей зовнішньоекономічної діяльності нашої країни, які постійно відбуваються в різних сферах діяльності, виникає багато нагальних питань: яким є стан ринку певного товару в Україні та в світі; яким чином укладаються зовнішньоторговельні угоди на експорт чи імпорт певної продукції; що необхідно для забезпечення правового та економічного обґрунтування комерційних контрактів та угод тощо. Тому аналіз існуючих проектів зовнішньоторговельних угод, який включає дослідження ринку певних товарів, вивчення нормативно-правової бази зовнішньоторговельних контрактів (угод) (ЗТК) й оцінку їх ефективності та рентабельності, залишається дуже актуальним питанням, особливо в умовах сучасного законодавства, яке постійно змінюється та вдосконалюється в процесі розвитку внутрішньогосподарських та міжнародних економічних відносин.

Гірничо-металургійний  комплекс (ГМК) України є одним  з економікоутворюючих: на ГМК припадає до 45% загальної експортної валютної виручки, його доля в промисловому виробництві держави році складає біля 31,5%. Близько чверті ВВП України формується металургією і галузями, які безпосередньо її обслуговують.

Криза в металургії, внаслідок  якої ціни на металопродукцію знизилися  в 3-4 рази в порівнянні з минулими роками, має безпосередній вплив на українську металургійну галузь. Так, в жовтні 2008 року після порівняння з червнем виробництво сталі скоротилася удвічі, в той час, як світове виробництво скоротилося лише на 15,7%. Як наслідок, Україна опустилася на 2 рядки на 10-е місце в рейтингу країн-виробників сталі.

Дослідження, яке проводиться в  даній роботі, має за мету комплексний аналіз ринку певного товару – сталі, розробку проекту зовнішньоторговельної угоди і визначення її ефективності та рентабельності.

Поставлена мета дослідження зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

• Здійснення аналітичної маркетингової оцінки ринку сталі на основі огляду вітчизняної та світової економічної преси;
• Нормативно-правове обґрунтування можливостей розробки і укладання зовнішньоекономічної угоди про експорт сталі;
• Складання проекту зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі до України;
• Економічна оцінка ефективності та рентабельності запропонованого зовнішньоторговельного контракту.

Об’єктом даного дослідження є зовнішньоекономічна угода з експорту прокату плоского з вуглецевої сталі, а також вітчизняний і світовий ринок сталі.

Предмет дослідження – процес підготовки та укладання експортної угоди в галузі чорної металургії.

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі

1.1. Аналіз світового ринку сталі

Світова металоторгівля – одна із старіших сфер міжнародного товарообміну. За деякими оцінками, за весь час  розвитку металургії (а це 4 тис. років) у світі було вироблено більш 11 млрд. т чорних металів, з котрих біля 80 % припадає на перші 70 років ХХ ст. Чорна металургія характеризується великою кількістю видів продукції, але серед них лідируюче положення займає саме сталь. Від її випуску залежать обсяги виробництва як сировинних товарів (руди, чавуна), так і готових виробів у вигляді прокату, труб та метизів. По сталі визначають потужність окремого металургійного підприємства та всієї світової чорної металургії.

В першій половині ХХ ст. розвиток металургії визначався зростом потреб у металах  і супроводжувався екстенсивним нарощуванням виробничих потужностей та випуском продукції. В другій половині ХХ (тобто після Другої світової війни) в світі сталися істотні політичні та економічні зміни, які вплинули на розвиток чорної металургії.

В сучасному світі метали, та, зокрема, сталь, продовжують залишатися головним конструкційним матеріалом. Тенденції зростання виробництва та споживання продукції чорної металургії на практиці спростували популярні в 70-80-х роках припущення про перспективи радикального заміщення металу новими матеріалами. Ще одним підтвердженням цього є факт концентрації металургійних виробництв саме в розвинених країнах, що є лідерами в створенні різноманітних синтетичних замінників, – зокрема, в США, Канаді, державах ЄС та у Японії, де зосереджено 44% світового виробництва сталі.

У 2009 – 2011 роках спостерігається поступове уповільнення його розвитку, головним чином через порушення зовнішньоторговельних зв’язків та негативний вплив світової економічної кризи 2008 року, яка охопила всі підприємства металургії та змісила всі країни світу скоротити обсяги видобування та обробки сталі внаслідок падіння попиту та зменшення поточної купівельної спроможності кінцевих споживачів. Згідно даних компанії Nippon Steel (Японія), у 2009 році обсяг ринку сталі зменшиться на 14 – 15%, у 2011 – 2013 роках стагнація буде заміщена на стабілізацію та поступове зростання, у зв’язку з поточними потребами промисловості світу та активними діями урядів щодо подолання наслідків кризи, в тому числі й у металургійній галузі.

Загалом, на обсяг та структуру виробництва, постачання та споживання сталі у різних країнах та регіонах світу протягом 2000 – 2010 років вплинули наступні фактори та чинники (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Чинники, фактори і тенденції  розвитку світового ринку сталі [19]

В цілому, у 2005 – 2010 роках у переважній більшості країн-виробників спостерігалось зростання обсягів виробництва і реалізації сталі, однак мали місце й випадки негативних сценаріїв розвитку національного виробництва сталі та її продажу (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Тенденції і структура реалізації сталі на світовому ринку

у 2005 – 2010 роках у різних країнах-виробниках і постачальниках сталі [19]

У 2005 – 2010 роках товарна структура світового ринку сталі практично не змінилась, що пояснювалося відносною стабільністю попиту і структурою споживання, яка передбачає поділ загального обсягу видобутої та обробленої продукції на декілька товарних категорій, які відрізняються за показниками споживчої цінності та вартісними характеристиками.

Динамічні зміни цінової політики і обсягів виробництва практично  не вплинули на товарну структуру світового ринку сталі. Протягом 2004 – 2008 років на ринку спостерігалося традиційне домінування конструкційних і листових сталей.

Виробництво сталі в  світі за підсумками 11 місяців 2009 р. (січень-листопад) перевищило 1 млрд. т і склало 1,090 млрд. т проти 1,222 млрд. т за аналогічний період 2008 р., виходить з даних статистики міжнародної організації World Steel Association (Worldsteel). Таким чином, за підсумками 11 місяців 2009 р. відставання світового виробництва сталі щодо аналогічного періоду попереднього року склало 10,8%.

За підсумками 11 місяців 2009 р. відставання виробництва сталі  від аналогічного періоду попереднього року відзначалось в Європі, СНД, Північній  Америці, Південній Америці, Африці і Океанії. В той же час в Азії і на Близькому Сході в річній динаміці виробництва стали за підсумками 11 місяців 2009 р. була позитивна динаміка.

Відзначимо, в 2008 р. світовий ринок сталі перевищив відмітку 1 млрд. т за підсумками перших дев'яти місяців - у вересні.

Статистика Worldsteel охоплює 66 країн світу (включаючи Китай), частка виробництва яких в світовій сталеливарній галузі складає не менше 98%.

Як повідомлялось, за даними Worldsteel, виробництво сталі  в світі за підсумками жовтня 2009 р. склало 112,2млн. т проти 108,8 млн. т місяцем раніше.  У жовтні виробництво сталі в світі збільшилося за місяць на 3,4 млн. т, або на 3,1%, і стало найвищим за останні 14 місяців після серпня 2008 р., коли в світі було вироблено 112,7 млн. т сталі. У річному численні світове виробництво сталі в жовтні також збільшилося. Так, щодо жовтня 2008 р. випуск сталі в світі зріс на 13,1% - з 99,2 млн. т. Виробництво сталі в світі за підсумками десяти місяців 2009 р. (січень-жовтень) склало 982,1 млн. т проти 1,136 млрд. т за аналогічний період 2008 р. За підсумками десяти місяців 2009 р. виробництво сталі в світі знизилося відносно показника за аналогічний період попереднього року на 13,5%. Тоді як в світі в цілому за підсумками десяти місяців світове виробництво сталі скоротилося, в Китаї її виробництво збільшилося відносно аналогічного періоду попереднього року на 10,5% - до 472,5 млн. т проти 427,8 млн. т.

У більшості регіонів світу ціни на сталеву продукцію в середині лютого 2011 року були стабільними, проте  повернення на ринок східноазійських компаній може істотно змінити ситуацію. Далекосхідні металурги мають намір різко підняти ціни на плоский прокат, в цьому відношенні їх повністю підтримують і постачальники з СНД. Між тим, і в західних країнах все більше аналітиків схиляються до того, що припинення росту цін на плоский прокат в першій половині лютого стало не початком знижувальної корекції, а паузою перед новим підйомом.

Близькосхідний ринок заготівель як і раніше знаходиться в стані  летаргії. Єгипетська криза триває, напружена обстановка зберігається ще в деяких країнах регіону, так що покупці практично не здійснюють нових угод, чекаючи прояснення ситуації. Проте, спад цін на заготівлі припинився. Постачальники з СНД пропонують свою продукцію не дешевше $615 - 635 за т FOB, вказуючи на подорожчання ломи в Росії і Україні. Об'єм пропозиції дуже обмежений. Більшість російських виробників переорієнтовувалися на випуск готового прокату, який має підвищений попит на внутрішньому ринку, а деякі заводи скоротили або навіть припинили виплавку через дефіцит і дорожнечу сировини.

В той же час, турецькі компанії проявляють велику поступливість, оскільки вартість ломи для них, навпаки, скоротилася. Минулого тижня деякі з них  були готові продавати заготівлі  навіть по $600 - 610 за т FOB, хоча в останні дні сталася стабілізація до $630 за т FOB.

На думку аналітиків, якщо ситуація в Єгипті нормалізується, а в інших  арабських країнах вдасться уникнути серйозних потрясінь, на регіональному  ринку заготівель почнеться новий  підйом. Місцеві прокатні компанії вже декілька тижнів не закуповують напівфабрикати і тому значною мірою витратили свої запаси.

У Східній Азії ціни на заготівлі  продовжують знижуватися із-за слабкого попиту. Регіональні прокатні компанії ще не приступили до закупівель напівфабрикатів, хоча багато хто з них має лише обмежені запаси. Крім того, постачальники заготівель з Кореї і Малайзії схильні до поступок із-за здешевлення ломи. Котирування на напівфабрикати в результаті скоротилися до $640 - 670 за т CFR в порівнянні з більше $680 за т CFR у кінці січня.

Сляби, в той же час, продовжують  підніматися. Російські експортери різко напружили ціни, довівши  вартість продукції до $730 за т FOB для  європейських і американських покупців. Азіатські компанії також вимушені орієнтуватися на цей рівень; у останні дні пропозиції про постачання напівфабрикатів в цей регіон поступали по $740 - 765 за т CFR. Втім, на думку прокатників, їм вдасться підняти ціни на гарячий прокат до більше $830 за т FOB, щоб виправдати купівлю слябів за новими цінами.

Конструкційна сталь. Політичні потрясіння практично паралізували будівельну галузь Близького Сходу. Активність в цьому секторі спостерігається нині тільки в Саудівській Аравії, в інших країнах ні держава, ні приватні інвестори не оголошують про старт нових проектів.

Турецькі компанії вимушені знову  знизити ціни, щоб зацікавити покупців в США, Саудівській Аравії і Балканських  країнах. За даними трейдерів, угоди  на постачання арматури здійснюються по $640 - 660 за т FOB. Цікаво, що турецька продукція при цьому стала дешевша, ніж арматура з СНД, яка пропонується по $660, - 670 за т FOB. Російські і українські заводи вимушені підтримувати котирування на відносно високому рівні із-за дорожнечі ломи.

Як сподіваються турецькі металурги, ринок вже досяг крайньої точки падіння. Принаймні, в самій Туреччині ціни на арматуру в останні дні зросли. Постачальники покладають основні надії на наближення весни, коли будівельна галузь пожвавиться. Крім того, споживачі і дистриб'ютори, не здійснюючи нових закупівель, поступово витрачають запаси, які у березні-квітні у будь-якому випадку доведеться поповнювати.

На весняний підйом сподіваються і  європейські виробники довгомірного прокату, яким також доводиться знижувати  котирування із-за слабкого попиту. Алжирські і лівійські компанії пішли з ринку незважаючи на зменшення вартості південноєвропейської арматури до 490-515 євро за т FOB, а у більшості країн ЄС будівельний сектор як і раніше знаходиться в глибокій депресії. На думку експертів, цього року об'єми фінансування будівельних проектів в Євросоюзі будуть ще нижчі, ніж у минулому із-за загальної боротьби з бюджетними дефіцитами.

Тільки у Східній Азії постачальники  конструкційної сталі налаштовані  більш-менш оптимістично. У Китаї  вартість арматури в східних провінціях наблизилася до відмітки 5000 юанів ($759) за т з металобази завдяки активізації попиту після свят. Ентузіазм учасників ринку викликаний, передусім, заявою уряду про прийняття нової програми житлового будівництва з бюджетом більш ніж в $210 млрд. і подвоєнні в найближчі 10 років інвестицій в управлінні водними ресурсами - на ці цілі виділятиметься порядку $60 млрд. в рік. У інших країнах регіону меткомпанії також підвищують котирування на довгомірний прокат, розраховуючи на ріст споживання цієї продукції в найближчому майбутньому.

Листова сталь. Східноазіатські компанії, повернувшись в середині лютого на ринок після канікул, приступили до підняття цін. Причому, якщо в перші дні після свят розмова йшла про надбавку не більше $20 - 30 за т, то тепер постачальники налагоджені радикальніше. В порівнянні з початком місяця ціни зросли вже більш ніж на $50 за т, причому, на цьому металурги зупинятися явно не збираються.

Вартість китайських гарячекатаних  рулонів, що пропонуються в Індію  і країни ЮВА, досягла $770 - 800 за т CFR, а до кінця лютого експортери мають намір довести ціни більше $800 за т FOB. Корейські, тайваньські і японські компанії вже зараз котирують свою продукцію на рівні $810 - 830 за т CFR, плануючи на березень і квітень ще радикальніші підвищення. Так, деякі японські фахівці заявляють, що в другому кварталі г/до рулони дійдуть і до $1000 за т FOB.

Різко підняли ціни на плоский прокат російські компанії. Із-за розширення попиту усередині країни вони обмежили об'єми пропозиції на зовнішні ринки. Котирування на гарячий прокат для покупців в Індії, країнах Близького Сходу і Латинської Америки підскочили до $815 - 830 за т FOB, а холоднокатані рулони практично не пропонуються до продажу. Українські виробники доки не наслідували приклад росіян : останні продажі їх г/до рулонів в країни Близького Сходу здійснювалися з розрахунку $745 - 775 за т CFR, хоча комерційна товстолистова сталь подорожчала до $750 за т FOB і більше.

В цілому попит на листову сталь  у більшості близькосхідних країн  знаходиться на украй низькому рівні. Місцеві виробники, оголосивши про незначне підвищення цін в першій половині лютого, вичікують. Втім, за оцінками аналітиків, в найближчі тижні покупцям доведеться відновити закупівлі, щоб поповнити запаси, так що не виключено, що постачальникам вдасться закріпитися на новому ціновому рівні.

Європейський ринок плоского прокату  консолідується. Ціни на г/до рулони стабілізувалися  в інтервалі від 620 до 660 євро за т EXW, хоча деякі постачальники в  Німеччині, Франції і Бенілюксі  намагаються довести їх до 680 євро за т EXW і більше. Попит скоротився, оскільки дистриб'ютори і кінцеві споживачі до теперішнього часу встигли поповнити свої запаси. Проте, європейські металурги вважають, що у березні підйом цін в регіоні поновиться. Вони розраховують на те, що розширення реальних об'ємів споживання сталевої продукції допоможе їм компенсувати зростаючі витрати на сировині і поправити своє фінансове положення.

Спеціальні сорти сталі. Нікель продовжує підніматися, наближаючись до рубежу $30000 за т, так що виробникам нержавіючої сталі також доводитися збільшувати вартість своєї продукції, благо попит на неї досить високий. В середині лютого котирування на нержавіючий холодний прокат 304 2В в Східній Азії досягли $3700 - 3800 за т CFR при постачаннях в Китай і країни АСЕАН, але постачальникам цього здалося не досить.

Корейська Posco і ряд тайваньських компаній оголосили про підвищення цін на нержавіючу продукцію у  березні на $200 - 300 за т як для внутрішніх, так і для іноземних покупців. Правда, на думку аналітиків, здійснити такий підйом буде дуже складно, оскільки споживачі ще не готові платити за нержавіючі х/до рулони $4000 за т і більше.

Металобрухт. Ціни на лом в Середземномор'ї продовжують падати. Європейські міні-заводи, здебільшого, не стали поповнювати свої запаси сировини в лютому, через що у трейдерів утворилися значні надлишки, а котирування на матеріал Е3 (HMS № 1&2) в Італії впали до 300-310 євро за т з доставкою. По суті, єдиним покупцем європейського матеріалу залишилися турецькі компанії, які не забули скористатися можливістю збити ціни на HMS № 1&2 (80:20) до біля $440, - 450 за т CFR. Лом із США і Росії котирується вище, проте попиту абсолютно не має.

У Східній Азії вартість американського HMS № 1&2 при доставці контейнерами досягла стабілізації на рівні $450 - 460 за т CFR, великотоннажні постачання здійснюються по $470 - 490 за т CFR, але їх об'єм незначний. Проте, як вважають аналітики, ринок скоро повинен піти на підйом. Після свят східноазіатські компанії поповнюють запаси сировини, між тим, об'єм його пропозиції досить обмежений. У останні дні продовжили ріст внутрішні ціни в Японії і Китаї.

Китайські компанії доки не виявляють великої цікавості  до придбання лому за кордоном. Проте  вартість сталевої продукції в країні росте, лом дорожчає і, на думку фахівців, найближчим часом імпортні ціни досягнуть рівноваги з внутрішніми. Тоді можна буде чекати різкого розширення китайських закупівель і нового стрибка цін.

Сьогодні завдяки  своєму домінуванню в АТР не зустрічають  протидії з боку конкурентів компанії з КНР та Японії, які зацікавлені в зростанні вартості продукції. У своїх діях китайські та японські компанії спираються на внутрішні ціни, що швидко піднімаються, на зростаючий попит, а також на очікуване у найближчому майбутньому зростання витрат на енергоносії та сировину – залізну руду та металобрухт. Проте, аналогічні проблеми мають виробники сталі і в інших регіонах світу, що пояснює швидкість і плавність нинішнього стрибка цін, вкрай необхідного всім постачальникам.

1.2. Дослідження українського ринку сталі

Україна за підсумками роботи металургійних підприємств в  жовтні 2010 року наростила виробництво  сталі на 42,9% в порівнянні з жовтнем 2009 року - до 2,660 млн. тонн і зберегла восьме місце в рейтингу 66 країн - основних світових виробників цієї продукції. У першу десятку країн-виробників за підсумками жовтня увійшли Китай (51,747 млн. тонн, зростання на 42,4%), Японія (8,795 млн. тонн, падіння на 12,9%), США (5,921 млн. тонн, падіння на 12,4%), Росія (5,607 млн. тонн, зростання на 24,2%), Індія (4,860 млн. тонн, зростання на 1,1%), Південна Корея (4,579 млн. тонн, падіння на 0,7%), Німеччина (3,453 млн. тонн, падіння на 11%), Бразилія (2,797 млн. тонн, падіння на 3,5%), Україна (2,660 млн. тонн, зростання на 42,9%) і Туреччина (2,279 млн. тонн, зростання на 25,5%). Збільшення об'ємів виплавки стали в жовтні поточного року в порівнянні з попереднім місяцем було зафіксовано у всіх країнах першої десятки, окрім України.

За прогнозами Worldsteel, в Україні  в 2011 р. споживання сталі збільшиться на 9,7%. Крім того, наступного року очікується зростання на традиційних для українських металургів ринках збуту - в країнах Близького Сходу та Північної Африки: на 15,1% збільшиться споживання в Туреччині, на 12,3% - у Саудівській Аравії та на 10,2% -- в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings очікує стабілізації сталеливарної  галузі СНД в 2011 р. у зв'язку з прогнозованим  повільним відновленням об'ємів і  стабілізацією цін на сталь. За прогнозами Fitch, в Україні відновлення компаній сталеливарної галузі, ймовірно, займе більше часу, ніж в Росії, з урахуванням істотного боргу в іноземній валюті, обмеженій ліквідності у деяких емітентів і вищої риски дефолтів.

"Інфраструктурні проекти, технічне  обслуговування існуючих і споруда нових нафто- і газопроводів продовжать бути основними чинниками зростання внутрішнього попиту на сталь. В той же час внутрішній попит з боку загального машинобудування і будівельної галузі може вирости лише на 2-4% з урахуванням складних фінансових позицій відповідних галузей, а в рамках будівельного сектора, зокрема, зважаючи на відсутність нових проектів", - відзначають аналітики агентства.

В цілому в 2011 р. Fitch очікує збільшення видимого попиту на сталь (тобто скоректованого на торгові запаси) в СНД на 7-9% на внутрішніх ринках і на 10-12% на ключових експортних ринках. За прогнозами, в 2011 р. ціни на сталь стабілізуються на рівнях, досягнутих в III-IV кварталі 2010 р., з можливим повільним зростанням в літні місяці у зв'язку з сезонним попитом.

Говорячи про вихід металургії на докризовий рівень, експерти зазначають, що це відбудеться не раніше 2012 р.

За даними Держкомстату, виробництво металопродукції в Україні за 10 міс. 2010 р. скоротилося на 33,4%, тоді як випуск металу в жовтні виріс на 7,4% в порівнянні з вереснем цього року.

У 2011 році українські метпідприємства  збільшать виплавку сталі на 14,5% порівняно з показником 2010 року, до 37,4 млн. тонн, згідно з прогнозом фахівців ГИК BG Capital. Таким чином, темпи росту галузі в нинішньому році перевищать торішні 10% [6].

Глобальна макроситуація, що стабільно  покращується, зниження об'ємів експорту сталі з Китаю, а також дефіцит  сировинних ресурсів на більшості ринків дозволяють чекати другої хвилі високого світового попиту на сталь, і, як наслідок, росту цін.

За оцінками BG Capital, середній зріст  експортних цін української металопродукції  в 2011 році складе 12% в річному вимірі, зокрема, середня по року ціна квадратної заготівлі складе $574/т, сляба - $570/т, г/до рулону - $665/т.

Основою для оптимістичного прогнозу виробництва на 2011 рік служить очікуване рішення проблем з фінансуванням операційної діяльності ряду підприємств сектора, в першу чергу, підприємств, що входять до групи Індустріальний союз Донбасу (ІСД). Алчевський МК і ДМК ім. Дзержинського за підсумками 2010 року понизили виробництво на 23% внаслідок недоліку оборотного капіталу, що не дозволив компаніям закуповувати залізняк в необхідних об'ємах.

Проте, згідно із заявами  групи, група ІСД має намір завершити реструктуризацію своїх зовнішніх боргів вже в I кварталі цього року, що дозволить вивільнити фінансові ресурси, необхідні для закупівель сировини, і послужить каталізатором росту обсягів виробництва як підприємств групи, так і української металургійної галузі в цілому.

Головною причиною низьких темпів росту галузі в 2010 році стала нестача оборотного капіталу у окремих її представників. За підсумками минулого року українські метпідприємства наростили виплавку сталі на 10%, при рості світового виробництва сталі на 15% і збільшенні виплавки російськими і турецькими підприємствами на 11,7% і 14,6%, відповідно.

В той же час попит  на українську металопродукцію на експортних ринках залишався високим упродовж усього 2010 року. Про це свідчать результати діяльності трьох найбільших вітчизняних меткомбінатів, АрселорМиттал Кривої ріг, Азовсталі і ММК ім. які минулого року збільшили випуск сталі на 22-27% в річному вираженні, істотно випередивши по динаміці росту сектор в цілому. Такі результати означають, що порівняно низькі темпи росту сектора в минулому році викликані виключно проблемами конкретних підприємств і груп, але не низьким попитом на вітчизняну металопродукцію.

Таблиця 1.3

Техніко-економічні показники розвитку Гірничо-металургійного комплексу  України [8]

Згідно з прогнозами аналітиків BG Capital, попит на українську сталь продовжить рости і в 2011 році. Чинниками, які підтверджують оптимістичний погляд на сектор в 2011 році, служать (1) збільшення попиту на сталь у світі (+5.3%) і СНД (+12.1%), (2) збільшення експорту в Південно-східну Азію, а також (3) зростаючий внутрішній попит перед ЄВРО-2012.