Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” 

Кафедра: економіки та маркетингу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсовий  поект

з курсу «Економіка підприємства»

на тему : “Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Виконав:

студент групи ЕК-40б

     Микитась О.О.

      Перевірив:

асистент  каф. економіки та маркетингу

ас. Васільцова  С.А. 
 
 
 
 

Харків 

2011

 

 

Зміст 

Вступ…………………………………………………………………………………………...3

1 Опис виробу…………………………………………………………………………………3

2 Оцінка ринку збуту……………………………………………………………………….....3

3 Розрахунок витрат на виробництво. Розрахунок собівартості і ціни виробу…………...4

3.1 Розрахунок  витрат на основні матеріали  і напівфабрикати 

власного  виробництва………………………………………………………………...5

     3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати……………….5

     3.3 Розрахунок основної заробітної  плати…………………………………………..6

     3.4 Додаткова заробітна плата………………………………………………………..7

     3.5 Відрахування на соціальні заходи………………………………………………..7

     3.6 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання……………………………..8

     3.7 Загальновиробничі витрати……………………………………………………....8

     3.8 Втрати від браку…………………………………………………………………...8

     3.9 Інші витрати……………………………………………………………………….8

     3.10 Адміністративні витрати………………………………………………………...8

     3.11 Витрати на збут…………………………………………………………………..8

4 Визначення  вартості виробничих фондів і розрахунок амортизаційних відрахувань…10

      4.1.Розрахунок  вартості виробничих фондів………………………………………..10

      4.2 Розрахунок вартості нематеріальних  активів.…………………………………..14

      4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань………………………………………..14

5 Оцінка  показників ефективності використання виробничих фондів……………………17

6 Розрахунок  показників по праці і заробітній  платні……………………………………...18

7 Оцінка  ризику і страхування……………………………………………………………….20

8 Фінансовий  план……………………………………………………………………………21

9 Оцінка  стратегії фінансування і економічної ефективності інвестицій………………..22

      9.1 Економічний ефект у виробника  ……………………………………………….23

      9.2 Економічний ефект у споживача  ……………………………………………….23

      9.3 Оцінка економічної ефективності розробки виробу …………………………..25

Висновок……………………………………………………………………………………...28

Список джерел інформації…………………………………………………………………..29

Додаток А «Структура основних виробничих фондів підприємства»…………………...30

Додаток Б «Структура оборотних коштів підприємства»………………………………...30

Додаток В «Початкові дані»………………………………………………………………...31

 

       Вступ 

      Економічна  оцінка виробництва виробу на промислових  підприємствах є важливою задачею, яка розв'язується при виконанні  науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних робіт. В курсовому проекті (КП) виконується оцінка передбачуваних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, визначається вартість виробничих фондів і величина амортизаційних відрахувань. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платні, виконується оцінка показників ефективності використання виробничих фондів. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників. Розраховуються також елементи фінансового плану, виконуються розрахунки ефективності необхідних для виконання відповідного проекту інвестицій. Оцінюється можлива стратегія фінансування, розраховуються показники кредитування. Ряд розділів, виконуваного курсового проекту, оформляються з використанням методики розробки бізнес-плану.

      У вступі до курсового проекту коротко висловлюється зміст розробки і основні задачі, які належить вирішити. 

      1 Опис виробу 

      В даному розділі курсового проекту  приводиться таблиця основних параметрів виробу (табл.1.1).  

Таблиця 1.1 - Основні  параметри виробу

 
 

      Таблиця 1.1 складається за даними ДСТУ, ГОСТа, ТУ або іншого виду конструкторської документації (КД) на вироби, які розглядаються в КП. Надається також короткий опис потреб, які задовольняються виробом, його особливості і переваги перед аналогічними виробами цього типу. За наявності надається  інформація про патенти або авторські свідоцтва, пов'язані з виробом або технологією його виготовлення, коротко висловлюються особливості його обслуговування. При цьому використовуються необхідні літературні джерела і практичні матеріали по конкретному виду виробів. 

      2 Оцінка ринку збуту 

      На  практиці цей розділ є, як правило, найважливішою  частиною бізнес-плану. Досвід показує, що невдача більшості комерційних  проектів була пов'язана саме із слабким  вивченням ринку і переоцінкою його місткості. Вивчення ринку включає: визначення сегментів ринку по галузевих, функціональних ознаках і по напрямах використання виробів; оцінку місткості ринку виробів усередині країни і місткості окремих його сегментів; виявлення частки імпорту в місткості ринку виробу; аналіз товарної і фірмової структури ринку; прогнозування кон'юнктури ринку на період до двох років і тенденцій розвитку ринку на віддалену перспективу.

      Методика  дослідження ринку в загальному випадку включає:

      а) Формулювання проблеми і попередній виклад задач, рішення яких дозволить  розв'язати всю проблему, в короткій і ясній формі зі вказівкою необхідних видів інформації.

      б) Організація пошукового дослідження, включаючи збір даних про основні  аспекти проблеми. Етап закінчується остаточним формулюванням задач.

      в) Визначення необхідних початкових даних, методів їх отримання і видів  аналізу, які необхідно виконати.

      г) Збір даних.

      д) Аналіз зібраних даних.

      е) Розробка і реалізація заходів щодо використання даних.

      Розрахунок  місткості ринку при невеликій  кількості споживачів виконується  методом підсумовування ринків, що допускає визначення всіх потенційних споживачів виробу на кожному ринку. При достатньо великій кількості споживачів місткість ринку визначається за допомогою статистичних методів, що враховують як минулі тенденції, так і перспективні чинники.

      Річна місткість ринку (М) по виробу виробничого призначення в загальному випадку може бути виражена так: 

М = В + З_в – Е + І + З_п – Е_н + І_н 

де: В - загальний випуск виробу;

     З_в - залишок товарних запасів на складах виробів і баз постачання;

     Е - експорт;

     І - імпорт;

     З_п - зниження (збільшення) запасів виробу на складах споживачів;

     Е_н - непрямий експорт;

     І_н - непрямий імпорт.

      Основними питаннями, на які відповідають в цьому розділі, є:

        - хто купуватиме вироби? (які підприємства, фірми);

       - чому? (за високу якість або  низькі ціни і т. д.);

       - коли? (сьогодні, завтра і на найближчі  два роки);

       - за якою ціною?

       - скільки?

      Рішення цих задач на практиці є предметом  спеціальних маркетингових досліджень. В курсовому проекті об'єм робіт задається у кожному конкретному випадку викладачем і може, наприклад, включати:

      - оцінку найважливіших галузей  - споживачів виробу і основних  видів машин і     обладнання, комплектованого цими виробами;

      - визначення потреби у виробі  даного типу з різним рівнем  головних параметрів;

      - аналіз тенденцій розвитку ринку  виробів даного типу;

      - оцінку відповідності виробу  стандартам найважливіших імпортерів;

      - укрупнений розрахунок місткості  ринку одним з методів. 

3 Розрахунок витрат  на виробництво. Розрахунок собівартості і ціни виробу 

      В цьому розділі виконуються розрахунки собівартості і ціни по варіантах виробу, а також розраховуються, відповідно до нормативних документів, важливі для оцінки використання ресурсів показники технологічності.

     Відповідно  до діючих нормативних документів повна  собівартість виробу ( С_п ) включає:

С_п = С_в + С_а + С_з 

де:       С_в – виробнича собівартість, грн.;

      С_а – адміністративні витрати, грн.;

      С_з – витрати на збут продукції.

    У свою чергу, виробнича собівартість визначається: 

С_в = В_м + В_пк + В_пе + З_о +З_д + В_сз + В_уе + В_зв + В_б + В_ін  

де:  В_м – витрати на основні матеріали;

     В_пк – витрати на покупні комплектуючі і напівфабрикати;

     В_пе – витрати на паливо і енергію;

     З_о – основна заробітна плата;

     З_д – додаткова заробітна плата;

     В_сз – відрахування на соціальні заходи;

     В_уе – витрати на утримання і експлуатацію обладнання

     В_зв – загальновиробничі витрати

     В_б – втрати від браку продукції

     В_ін – інші витрати 

      Собівартість - це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці виробу даного типу. Калькуляція (розрахунок) собівартості виконується відповідно до методичних рекомендацій по калькуляції собівартості промислової продукції (робіт, послуг) 2001 г.

      В калькуляціях собівартості на підприємствах, як правило, приводяться такі розрахунки:

      3.1 Розрахунок витрат  на основні матеріали  і напівфабрикати  власного виробництва

     Витрати на основні матеріали (В_м) і напівфабрикати власного виробництва (В_нф) визначаються по формулах:

,

де: К_т - коефіцієнт, що враховує транспортний - заготовчі витрати на матеріали (К_т=1,05 - 1,1);

     Н_ві - норма витрат на одиницю виробу матеріалу i-го виду (в прийнятих одиницях вимірювання);

     Ц_i - ціна одиниці i-того виду матеріалу, грн. Приймаються реальні або світові ціни на матеріали;

     С_з - вартість зворотних відходів, грн. (приймається рівною 1 - 2% від суми витрат на основні матеріали з обліком транспортно-заготівельних витрат);

     m - кількість видів основних матеріалів  у виробі;

     Н_pi - норма витрат на одиницю виробу напівфабрикату власного виробництва i-го виду;

     C_npi - виробнича собівартість одиниці i-го виду напівфабрикату власного виробництва, грн.;

     m - кількість видів напівфабрикатів власного виробництва у виробі.

      3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати

      Розрахунок  цих витрат виконують по формулі:

, 

де: K_т - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на покупні комплектуючі (К_т = 1,1);

     Ц_nj - ціна одиниці j - того виду покупних комплектуючих, грн.;

     N_nj - кількість покупних комплектуючих j - того виду на виріб, шт.;

     n - кількість видів покупних комплектуючих на виріб, шт.

      Результати  розрахунків по статтях 1 і 2 зводяться  в таблицю 3.1. 

Таблиця 3.1 - Розрахунок витрат на основні матеріали, напівфабрикати і покупні комплектуючі

 

      3.3 Розрахунок основної  заробітної плати

      Основна заробітна плата визначається як:

З_о = З_п + Д

де: З_п - пряма заробітна плата основних виробничих робітників, грн.;

     Д - доплата до прямої заробітної платні, грн. 

      Пряма заробітна плата на один виріб  розраховується по формулі:

,

де: С_г- годинна тарифна ставка першого розряду, грн.;

     К_ті - тарифний коефіцієнт середнього розряду i-того виду робіт;

     t_i - трудомісткість i-того виду робіт на один виріб;

     m - число видів робіт. 

      Згідно  діючим нормативним документам в машинобудуванні встановлено три значення годинних тарифних ставок:

1. для висококваліфікованих робітників допоміжного виробництва, що виконують особливо складні і унікальні роботи, верстатників на унікальному устаткуванні, зайнятих виготовленням особливо складної продукції (С_г1=4,12 грн.);
2. для робітників основного і допоміжного виробництва (С_г1=3,8 грн.);
3. для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не пов'язаних з основним характером діяльності підприємства (С_г1=3,43 грн).

     Для робіт з важливими і шкідливими умовами праці передбачено збільшення тарифних ставок на 4, 8, 12, 16, 20 і 24 відсотка.

     Оплата  праці проводиться по тарифній сітці, приведеній в таблиці 3.2. 

Таблиця 3.2 - Тарифна сітка, по якій здійснюється оплата праці робітників в машинобудуванні

 

    Праця робочих, зайнятих на різних роботах (верстатні, холодні, гарячі і шкідливі) зазвичай оплачуються по різному. Тому розрахунок по цих видах робіт ведеться окремо, а пряма заробітна плата на виріб визначається як сума відповідних значень. Якщо середній розряд робіт не ціле число, то його тарифний коефіцієнт знаходиться методом інтерполяції.

      Так, наприклад, тарифний коефіцієнт середнього розряду 4,6 визначається як:

Kт4,6 = Kт4 + 0,6 * (Kт5 – Kт4) = 1,7 + 0,6*(1,7 – 1,5)= 1,82.

де  Kт4 і Kт5 - тарифні коефіцієнти 4 і 5 розрядів відповідно. 

      Розмір  доплати складає 20% від прямої заробітної плати.

      Розрахунок  заробітної платні на один виріб зводиться  в таблиці 3.3. 

Таблиця 3.3 - Розрахунок основної заробітної платні на один виріб

 

      3.4 Додаткова заробітна  плата.

     Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної платні. В курсовому проекті цю величину узято 20%.

      3.5 Відрахування на  соціальні заходи

     Включають: відрахування до пенсійного фонду, відрахування на соціальне страхування, відрахування до фонду зайнятості і відрахування на індивідуальні страхування. Відрахування до пенсійного фонду (В_пф), станом на 2009 рік, складають 33,2% від суми основної (З_о) і додаткової (З_д) заробітної платні. Відрахування на соціальне страхування станом на 2009 рік, складають 1,5% від суми основної і додаткової заробітної платні. Відрахування до фонду зайнятості станом на 2009 рік, складають 1,6% від суми основної і додаткової заробітної платні. Відрахування на страхування від нещасного випадку визначаються в розмірі 1,01% від тієї ж суми.

      3.6 Витрати на утримання  і експлуатацію  обладнання

     Розподіляються  на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат узято в 300%.

      3.7 Загальновиробничі  витрати 

     Розподіляються  на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат узято 200%.

     3.8 Втрати від браку

     Втрати  від браку продукції можна  прийняти 2% від суми попередніх статей витрат.

     3.9 Інші витрати.

     Інші  витрати приймаюто в розмірі  до 2% від суми попередніх статей витрат.

     3.10 Адміністративні  витрати

     Адміністративні витрати знаходимо пропорційно  виробничій собівартості 3%.

     3.11 Витрати на збут

     Витрати на збут знаходять пропорційно сумі виробничої собівартості 2%.

    Знаходиться також оптова ціна, ПДВ і відпускна ціна виробу. Всі розрахунки зводяться в табл. 3.4.

    У калькуляції собівартості розраховуються також прибуток на один виріб, ціна підприємства, податок на додану вартість і відпускна ціна виробу (ціна продажу).

    Прибуток  на один виріб для машинобудівної продукції складає не більше 20 % від  повної собівартості і визначається по формулі:

де  20 %- граничне значення рівня рентабельності на один виріб.

      Оптова  ціна визначається як:

Ц = С_п + П

      Податок на додану вартість на дану продукцію  згідно законодавству України визначається:

ПДВ=20%Ц

      Відпускна ціна виробу (ціна продажу) розраховується як:

Цпр=Ц+ПДВ=С_п+П+ПДВ

      Всі розглянуті розрахунки зводяться в  таблицю 3.4. 

Таблиця 3.4 - Розрахунок собівартості і ціни виробу