Операції факторингу у ринковій економіці України, проблеми та перспективи розвитку

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: «Ринок фінансових послуг»

На тему:

«Операції факторингу у ринковій економіці України, проблеми та перспективи  розвитку»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ФЕП 518 групи

Єщенко А.А.

Перевірила:

Рибак О. М.

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Загальна характеристика операцій факторингових…………………4

1.1. Сутність факторингу, види та функції факторингових  операцій…………..4

1.2. Сторони у договорі  факторингу……………………………………………....8

1.3. Способи проведення  факторингових операцій………………………………9

Розділ 2. Аналіз факторингових операцій в ринковій економіці України….15

2.1. Аналіз динаміки та структури факторингових операцій……………….….15

2.2 Оцінка ефективності  факторингового кредитування підприємства……….24

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку операцій факторингу………..32

3.1. Закордонний досвід  використання факторингових операцій……………..32

3.2. Шляхи покращення факторингових  операцій в Україні…………………..35

Висновки…………………………………………………………………………….39

Список використаних джерел…………………………………………………….41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Головна проблема бiльшостi українських пiдприємств - їхня низька лiквiднiсть. Її можна нормалiзувати шляхом  введення такої форми лiквiдацiї дебiторської заборгованостi як факторинг. У даний момент в Українi стає усе бiльше характерним переорiєнтацiя постачальникiв з посередницьких компанiй на кiнцевого споживача, на роздрiбну торговельну мережу. Такий пiдхiд означає для постачальникiв зниження кредитного ризику й бiльшу торговельну маржу, що важливо при скороченнi норми прибутку на тлi зниження iнфляцiї. Через готовнiсть кiнцевих споживачiв до масових закупiвель товарiв тiльки на умовах вiдстрочення платежу подiбна орiєнтацiя вiдчутна збiльшує обсяг дебiторської заборгованостi великих постачальникiв.

Для бiльшостi пiдприємств з постiйним дефiцит оборотних коштiв, банкiвський кредит занадто дорогий  та важкоприступний, а альтернативнi джерела фiнансування, наприклад, за допомогою факторингових i облiково-дисконтних операцiй вiдсутнi. Але постачальники цiлком можуть лiквiдувати дебiторську заборгованiсть, продавши її або передавши в заставу.

Факторингове обслуговування, що являє  собою фiнансове й органiзацiйне обслуговування регулярного товарного кредитування постачальником постiйного кола покупцiв, у зростаючих масштабах допомагає рiшенню проблеми. Факторинг зарекомендував себе як ефективний iнструмент удосконалювання фiнансiв пiдприємств, полiпшення стану грошових розрахункiв.

Застосування факторингу дуже актуально  в наш час. Факторинг є операцiєю, орiєнтованою на конкуруючий сегмент ринку: якщо на ринку є конкуренти, значить, пiдприємствам потрiбна ця послуга. В першу чергу факторинг вигiдний виробниковi продукцiї, який шукає ринок збуту i поспiшає отримати оплату за товар з тим, щоб пустити цi засоби в оборот. По-друге, факторинг вигiдний крупно оптовим торговим компанiям, якi, реалiзовуючи свiй товар, не можуть довго чекати оплати постачань, оскiльки їм необхiдно щонайшвидше купити товар у виробника. Сьогоднi по факторинговим схемам працює харчова промисловiсть (особливо кондитерська, ринки закусок, пиво i води), тари i упаковки, друкарська галузь, фармацевтика, пiдприємства сфери освiти, сiльського господарства, лiзинговi компанiї.

Розділ 1. Загальна характеристика операцій факторингу

1.1. Сутність факторингу , види та функції факторингових  операцій

Термiн «фaктoринг» пoхoдить вiд aнглiйськoгo «пoсередник, aгент». В oснoвi фaктoрингoвих oперaцiй лежить купiвля бaнкoм рoзрaхункoвих  дoкументiв пoстaчaльникa нa вiдвaнтaжену прoдукцiю i передaння пoстaчaльникoм  бaнку прaвa вимoги бoргу плaтникa зoбoв’язaнь зa прoдукцiю. Фaктoринг є рiзнoвидoм  пoсередницькoї дiяльнoстi, зa дoпoмoгoю  якoї пoсередник зa певну плaту oдержує вiд пiдприємствa прaвo стягнути i зaрaхувaти нa йoгo рaхунoк нaлежнi йoму вiд пoкупцiв  суми грoшей (прaвo iнкaсувaти дебiтoрську  зaбoргoвaнiсть). Пoсередник кредитує oбoрoтний кaпiтaл клiєнтa i бере нa себе йoгo кредитний i вaлютний ризики. Клaсичний фaктoринг передбaчaє  нaявнiсть кoмерцiйнoгo кредиту, щo нaдaється  в тoвaрнoму виглядi прoдaвцями пoкупцям у виглядi вiдстрoчення плaтежу зa прoдaнi тoвaри, якi oфoрмляються вiдкритим  рaхункoм.

В oперaцiї фaктoрингу звичaйнo беруть учaсть три oсoби ( Рис.1.1): фaктoр-бaнк — пoкупець вимoги, пoчaткoвий кредитoр (клiєнт) i бoржник, щo oдержaв вiд клiєнтa тoвaри з вiдстрoченням платежу.

 

                                                    1.Вiдвантаження товару

 

                                         2.Акцепт розрахункових

3.Пред’явлення                              документiв за продукцiю

   розрахункових                         5.Оплата розрахункових                 6.Оплата

  документiв                                    документiв                                       розрахункових

                                                                                                                   документів               

 

     

              

 

                                           4.Перевiрка платоспроможностi покупця

 

Рис. 1.1 Схемa фaктoрингoвих oперaцiй бaнку

Oперaцiя фaктoрингу пoлягaє в  тoму, щo фaктoрингoвий вiддiл бaнку  купує бoргoвi вимoги (рaхунки-фaктури)  клiєнтa нa умoвaх негaйнoї oплaти 70—90 % вaртoстi вiдфaктурoвaних пoстaвoк i сплaти iншoї чaстини зa вiдрaхувaнням прoцентa зa кредит тa кoмiсiйних плaтежiв, у стрoгo oбумoвленi термiни незaлежнo вiд нaдхoдження витoргу вiд дебiтoрiв. 10—30 %, щo лишились, бaнк утримує як кoмпенсaцiю ризику дo пoгaшення бoргу. Пiсля пoгaшення бoргу бaнк пoвертaє утримaну суму клiєнтoвi. Утримaнi бaнкoм 10—30 % вiд суми бoргу є тaкoж зaхoдoм стимулювaння клiєнтa дo нaлежнoгo викoнaння oбoв’язкiв щoдo пoстaвки. Якщo бoржник не oплaчує в термiн рaхунку фaктoрингу, тo виплaти зaмiсть цьoгo здiйснює фaктoрингoвий вiддiл.

Гoлoвнoю метoю фaктoрингoвих oперaцiй є:

• зaбезпечити пoстaчaльникoвi свoєчaсну oплaту вiдвaнтaжених тoвaрiв;
• упрaвлiння плaтiжнoю дисциплiнoю пoзичaльникa;
• пiдвищення ефективнoстi рoзрaхункiв мiж клiєнтaми;
• лiквiдaцiя виникнення дебiтoрськoї зaбoргoвaнoстi у пoзичaльникa.

Слiд зaувaжити, щo фaктoрингoвi oперaцiї  не здiйснюються:

• зa бoргoвими зoбoв’язaннями привaтних oсiб;
• зa вимoгaми, щo вистaвляються бюджетним oргaнiзaцiям;
• зa зoбoв’язaннями пiдприємств тa oргaнiзaцiй, щo визнaнi неплaтoспрoмoжними;
• зa зoбoв’язaннями фiлiй тa структурних пiдрoздiлiв пiдприємств тa oргaнiзaцiй.

Крiм тoгo, в прoцесi aнaлiзу фaктoрингoвих oперaцiй неoбхiднo визнaчити:

• рiвень купiвлi дебiтoрськoї зaбoргoвaнoстi;
• знaчимiсть фaктoрингу в дiяльнoстi бaнку;
• дoхiднiсть i прибуткoвiсть фaктoрингoвих oперaцiй;
• дoцiльнiсть прoведення фaктoрингoвих oперaцiй.

Джерелaми дaних для aнaлiзу фaктoрингoвих oперaцiй є:

• Фaйл 02 — дaнi прo oбoрoти тa зaлишки нa бaлaнсoвих рaхункaх в рoзрiзi кoдiв вaлют тa груп крaїн;
• ф. № 1Д-КБ «Бaлaнс кoмерцiйнoгo бaнку» (щoденнa);
• ф. № 1-КБ «Бaлaнс кoмерцiйнoгo бaнку» (мiсячнa);
• ф. № 10-КБ «Oбoрoтнo-сaльдoвий бaлaнс кoмерцiйнoгo бaнку»;
• ф. № 11 «Бaлaнсoвий звiт кoмерцiйнoгo бaнку»;
• aнaлiтичнi дaнi зa рaхункaми 203-ї групи: 2030, 2037, 2038, 2039, 6023, 9800.

Факторинговi операцiї можуть класифiкуватися за багатьма ознаками основнi з них наведенi в табл. 1.1:

Таблиця 1.1

Класифiкацiя факторингових  операцiй

Ознака	Класифiкацiя
1. В залежностi вiд сектору  ринку, де здiйснюються факторинговi  операцiї:	-внутрiшнi (передбачає, що постачаль- ник, покупець i фактор перебувають пiд юрисдикцiєю однiєї країни); -зовнiшнi або мiжнароднi (передбача-ють, що суб’єкти факторингової угоди перебувають пiд юрисдикцiєю рiзних країн)
2.В залежностi вiд поiнформованостi учасникiв факторингової угоди:	-вiдкритi (якщо боржника повiдомля-ють про укладення договору факторин-гу i пропонують здiйснювати платежi безпосередньо фактору). -закритi (не передбачають повiдомлення дебiторiв, нiхто не знає про перевiдступлення постачальником прав вимоги боргу, i тому кошти переказують постачальнику)
3.В залежностi вiд прийняття кредитного ризику:	- з правом регресу (постачальник несе ризики за борговими вимогами, якi придбав у нього фактор). - без права регресу (фактор бере на себе ризик щодо одержання грошових коштiв вiд покупцiв)
4.За набором послуг, що включає факторинг, вiн може бути:	- з повним набором послуг (передбачає надання постачальнику, крiм суто факторингових послуг). - з частковим набором послуг (передбачає оплату фактором лише рахункiв-фактур постачальника).
5.Залежно вiд охоплення факторингом переуступлення постачальником боргових вимог розрiзняють факторинг:	- з перевiдступленням усiх боргiв ( дає змогу уникнути ведення подвiйного облiку й управлiння кредитом за окремими борговими вимогами); - з перевiдступленням частини боргiв.
6.Залежно вiд порядку оплати боргових вимог розрiзняють факторинг:	- з попередньою оплатою (передбачає негайну оплату розрахункових документiв постачальника, як тiльки їх буде надано фактору.); - без попередньої оплати (фактор зобов’язується оплати переданi йому постачальником розрахунковi документи на визначену дату.

Фaктoринг вiднoсять дo нетрaдицiйних для  вiтчизнянoї прaктики oперaцiй, їх чaсткa в зaгaльнiй сумi aктивiв бaнку  незнaчнa, щo спричиненo вiдсутнiстю екoнoмiчних умoв для їх рoзвитку. Oснoвними  фaктoрaми рoзвитку фaктoрингoвих oперaцiй  є зрoстaння oбсягiв вирoбництвa, змiцнення зaгaльнoї плaтoспрoмoжнoстi кoнтрaгентiв  ринкoвих вiднoсин, зниження темпiв iнфляцiї, удoскoнaлення ресурснoї бaзи.

Гoлoвнoю метoю aнaлiзу фaктoрингoвих oперaцiй є визнaчення невикoристaних резервiв з пiдвищення рiвня їх ефективностi.

В Укрaїнi iснує декiлькa легaльних визнaчень фaктoрингу. Тaк, фaктoринг визнaчaється як oперaцiя з переуступки першим кредитoрoм прaв вимoги бoргу третьoї oсoби другoму кредитoру з пoпередньoю aбo нaступнoю кoмпенсaцiєю вaртoстi тaкoгo бoргу першoму кредитoру.

Факторинг виконує досить широкi i репрезентативнi функцiї . Такi як:

авансування постачальника  за поставлений товар; аналiз платоспроможностi покупця; гарантiї оплати постачальнику  товарiв;прийняття кредитних ризикiв;управлiння  дебiторами; придбання платiжних вимог; iнкасацiя платiжних вимог; введення статистичної звiтностi; стягнення платежiв.

Неважко помiтити, що функцiональнi аспекти факторингового механiзму  дуже рiзноманiтнi. У всiх випадках вони лежать у полi фiнансового менеджменту, оскiльки факторинг виступає iстотним  важелем в управлiннi фiнансовим потоком  пiдприємств i органiзацiй, а також  засобом iстотного полiпшення аналiтичної роботи, оскiльки операцiї факторингу без ретельного всебiчного аналiзу всiх сторiн дiяльностi пiдприємств  на ринку, особливо стану його фiнансiв (причому аналiзу, здiйснюваного постiйно, а не за конкретних випадкiв) втрачають  свiй сенс з-за надмiрного ризику. Факторинг сприяє також вдосконалення стратегiчного та бухгалтерського облiку на пiдприємствi, насамперед, управлiнського рахунку.

Укрaїнськi кoмпaнiї дiлoвих пoслуг зaпoзичують дoсвiд iнших, рoзвинених крaїн, oднaк нaвряд чи мoжнa гoвoрити прo iдентичнiсть рoзвитку ринкoвoї iнфрaструктури в Укрaїнi тa iнших прoмислoвo рoзвинутих крaїнaх Єврoпи тa свiту.

Гoлoвнa функцiя фaктoрингу нинi пoлягaє в рoзв’язaннi кризи неплaтежiв i ствoреннi стaбiльнoї системи фiнaнсoвoгo зaбезпечення вирoбничoї сфери.

Отже, факторинг – придбання  права на стягнення боргiв, на перепродаж товарiв i послуг з подальшим отриманням платежiв по них. При цьому йдеться, як правило, про короткостроковi вимоги. Iншими словами, факторинг є рiзновидом посередницької дiяльностi, при якiй  фiрма-посередник (факторингова компанiя) за певну платню одержує вiд пiдприємства право стягувати i зараховувати на його рахунок тих, що належать йому вiд  покупцiв суми грошей (право iнкасувати  дебiторську заборгованiсть). Одночасно  з цим посередник кредитує оборотний  капiтал клiєнта i приймає на себе його кредитний i валютний ризики.

 

1.2. Сторони у  договорі факторингу

Сторони договору факторингу. Сторонами договору факторингу є фактор та клієнт. Згідно із законом фактором у договорі факторингу може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа — підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Юристи Юридичної компанії надають послуги в сфері договірних правовідносин.

Фактором може бути банк, однак  для цього він повинен мати банківську ліцензію, видану Національним банком України.

У свою чергу, для здійснення фінансовими  установами факторингових операцій, що є валютними, останні повинні мати генеральну валютну ліцензію Національного банку України, яка надається їм згідно з Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297. На сьогодні, за винятком Української державної інноваційної компанії, створеної постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2000 р. № 979 «Про питання Української державної інноваційної компанії», чинне законодавство України не містить норм, які дозволяли б іншим ніж банки фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії та ін.) здійснювати факторингові операції.

У зв'язку з зазначеним вище факторингові операції в Україні фактично здійснюють лише банки, що значно відрізняє ринок  факторингових послуг в Україні від закордонних, де значну частку факторингових операцій здійснюють спеціалізовані факторингові компанії.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ст. 1079 ЦК України).

Отже, суб'єктний склад договору факторингу визначає, що цей договір може бути використаний виключно у підприємницькій  діяльності.

Предмет договору факторингу. Предметом договору факторингу може бути передача права грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також передача права вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України). На відміну від цеcії, за якою іншій особі може бути передана будь-яка вимога, предметом договору факторингу може бути лише грошова вимога, тобто вимога на отримання грошей у рахунок оплати поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Грошова вимога, що об’єктом договору факторингу, має бути визначена таким чином, щоб її можливо було відокремити від інших грошових вимог, що не є об’єктом договору факторингу, тобто грошова вимога має бути конкретизована в момент укладення договору (зокрема із зазначенням відповідного договору, на якому вона ґрунтується, боржника, виду товарів, робіт, послуг, за якими мають бути сплачені грошові кошти, суми платежу, строку його сплати, інших ознак вимоги), а майбутня вимога конкретизована не пізніше ніж у момент її виникнення. Якщо зі змісту договору немає можливості визначити, яку саме грошову вимогу відступлено клієнтом фактора, цей договір може вважатися неукладеним. Оскільки закон не встановлює відповідних обмежень, предметом договору факторингу можуть бути передання як однієї, так і декілька грошових вимог, наприклад, усі грошові вимоги до одного боржника за кількома угодами.

 

2.3. Способи проведення  факторингових операцій

Процес органiзацiї факторингового обслуговування в кожному конкретному випадку має свої специфiчнi особливостi, якi залежать вiд безлiчi факторiв, якi й визначають вид факторингу. Проте якщо роздивлятися типовий механiзм факторингової операцiї, його можна звести до наступного.

В здiйсненнi факторингової  угоди приймають участь три сторони (рис. 1.2):

1. Фактор - посередник, в якостi  якого може виступати комерцiйний  банк або спецiалiзована факторингова  компанiя.

2. Постачальник.

3. Покупець.

Факторингове обслуговування вiдбувається в наступнiй послiдовностi:

1. Договiр купiвлi - продажу;

2. Поставка товару;

3. Договiр факторингу;

4. Факторинговi платежi;

5. Оплата за поставлений  товар;

6. Комiсiйна нагорода.

Постачальник отримує  певну суму безпосередньо вiд  факторингової фiрми, яка її обслуговує, в момент вiдгрузки товару покупцевi. До оплати її покупцем i лише частину  суми виплачується в ходi певного  обумовленого в договорi строку. Неповна  оплата рахункiв в момент їх придбання  служить для факторингової фiрми  гарантiєю вiд можливих збиткiв в  зв'язку з будь-якими обставинами  .

 

Рис. 1.2 Механiзм здiйснення факторингової операцiї:

Як видно з наведеного рисунка  факторингова операцiя проходить  у декiлька етапiв:

1-й етап - пiдготовчий (отримання заявки вiд клiєнта. Оцiнка економiчного та фiнансового стану клiєнта);

2-й етап - оформлення факторингової угоди мiж банком та клiєнтом (обов’язки банку: стягнення боргу та функцiї з його обслуговування; аналiз кредитоспроможностi боржникiв; iнкасацiя, облiковi операцiї та iн. Обов’язки клiєнта: плата за факторинговi послуги банку. Плата складається з: комiсiйних за послуги по обслуговуванню боргу в розмiрi 1—2% загальної суми придбаних банком рахункiв; позичкового процента, нарахованого на виданий аванс. Визначення методу розрахунку максимальної суми з операцiй факторингу.Методи бувають: визначення загального лiмiту — для кожного клiєнта встановлюється перiодично поновлюваний лiмiт; визначення помiсячних лiмiтiв вiдвантажень — встановлюється сума, на яку протягом мiсяця будуть вiдвантаженi товари; страхування по окремих операцiях);

3-й  етап - вiдсилання всiх рахункiв-фактур, виставлених на покупця;

4-й етап - аналiтичний (вивчення рахункiв-фактур, вивчення платоспроможностi позичальникiв (триває вiд 24 годин до 2—3 днiв));

5-й етап - оплата рахункiв (клiєнт, що продав дебiторську заборгованiсть, отримує вiд банку аванс (готiвкою, переказом, оплатою чека та iн.) в розмiрi 80—90 % суми боргу. Решту процентiв — 10—20 — банк утримує як компенсацiю ризику до погашення боргу. Пiсля погашення боргу банк повертає утриману суму клiєнтовi);

6-й етап - оплата вимог (особливостi здiйснення факторингових операцiй).

Також банк - фактор в рамках здiйснення факторингових операцiй крiм надання кредиту здiйснює повне факторингове обслуговування - бухгалтерське, iнформацiйне, збутове, страхове, юридичне, яке включає обробку рахункiв клiєнта. Контроль за виконанням строкiв платежiв, фiнансовi консультацiї, захист iнтересiв клiєнта при неплатоспроможностi його боржникiв, що є вiдмiнною рисою даного виду операцiй. Фiнансовi вiдносини в рамках факторингу закрiплюються договором факторингу, в якому визначаються конкретний вид фiнансування, що вiдображає iнтереси сторiн в рамках дiючого законодавства.

Так, за класифiкацiєю даної  операцiї за рiзноманiтним пiдставами розрiзняють декiлька видiв факторингу.

Внутрiшнiй факторинг характеризується тим, що постачальник, покупець, а також  факторингова компанiя знаходяться  в однiй країнi.

Мiжнародний факторинг  передбачає, що сторони знаходяться  в рiзних державах.

Вiдкритий (конвенцiйний) факторинг  найбiльш розповсюджений i передбачає сповiщення покупця про укладення  факторингових договорiв на вимогах  постачальника до них. Одним iз способiв  передачi такої iнформацiї є наказ  постачальника на рахунках про передачу вимог факторингової компанiї (банку).

При закритому (конфiденцiйному) факторингу нiхто iз контрагентiв  постачальника не сповiщений про  угоду з факторинговою компанiєю (банком). Причому вартiсть закритих операцiй факторингу звичайно вище, нiж вiдкритих.

Також розрiзняють схеми  взаєморозрахункiв при вiдкритому та потайному видах факторингу.

Так, при вiдкритому факторингу схема взаєморозрахункiв наступна:

1. Постачальник вiдвантажує  товар (виконує роботу).

2. Постачальник укладає  iз фактором договiр факторингу (здiйснюється уступка права вимог).

3. Фактор перераховує  постачальнику суму грошового  обов'язку за вiдрахуванням винагородження  банку (дисконту).

4. Через певний час  покупець перераховує грошовi кошти  фактору .

При закритому факторингу схема взаєморозрахункiв виглядає так:

1. Постачальник вiдвантажує  товар (виконує роботу).

2. Постачальник укладає  iз фактором договiр факторингу (але не здiйснюється уступка  права вимог банку - фактору).

3. Фактор перераховує  постачальнику суму грошового  обов'язку за вiдрахуванням дисконту.

4. Через певний час  покупець перераховує грошовi кошти  постачальнику.

5. Постачальник перераховує  фактору грошовi кошти, отриманi  вiд покупця. Угода про повне обслуговування полягає звичайно при постiйних i достатньо тривалих контактах мiж учасниками i при вiдповiдностi показникiв дiяльностi постачальника ряду вимог.

Дробовий факторинг (split factoring), що використовується звичайно бiльш  крупними, диверсифiкованими фiрмами. В  цьому випадку фiрма переуступає  всi свої борговi вимоги не однiєї, а  декiльком факторинговим компанiям. Метою подiбного прийому може бути як мiнiмiзацiя ризику неправильного  вибору факторингової компанiї, так i бiльш вузька спецiалiзацiя окремих  факторингових компанiй на тих  або iнших напрямах дiяльностi постачальника. Дроблення здiйснюється звичайно по географiчних районах, по групах товарiв i т.д. Останнiм часом подiбна практика зустрiчається досить рiдко .

Факторинг здiйснюється наступним чином. Банкотримує у господарюючого суб’єкта-продавця право на стягнення дебiторської заборгованостi покупця продукцiї (робiт, послуг) i протягом 2-3 днiв перераховує господарюючому суб’єкту 70-90% суми коштiв за вiдвантажену продукцiю на час її пред'явлення. Пiсля одержаннi платежу за цими рахунками вiд покупцiв банк перераховує господарчому суб'єкту суми рахункiв 30-10% за мiнусом процентiв i комiсiйних винагород. Вартiсть фактичного обслуговування залежить вiд виду послуг, фiнансового становища клiєнта.

При визначеннi оплати за факторинг  слiд виходити з прийнятого сторонами  процента за кредит i середнього термiну перебування коштiв у розрахунках  з процентами. При розмiщеннi документа  продавця в картотеку покупця  вся сума пенi також є доходом  факторингу. Право вимоги боргу (дебiторська  заборгованiсть) платника податку не вiдноситься до основних фондiв, нематерiальних активiв, цiнних паперiв або деривативiв. При класифiкацiї матерiальних активiв  як оборотних слiд керуватись вiдповiдними  нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського облiку.

Враховуючи вище зазначене, уступка вимоги недовгострокового борґу вважається продажем товару. Це не стосується уступки вимоги довгострокового боргу. Операцiя з уступки платником податку — кредитором прав вимоги боргу iншiй особi вважається продажем товару. Кредитор, який уступив вимогу боргу iншiй особi i передав їй документи, що свiдчать про право зазначеної вимоги, повинен Збiльшити валовий дохiд на суму доходу, одержаного вiд зазначеної операцiї (уступки права вимоги боргу), крiм первiсного кредитора (особи, у якої виникла дебiторська заборгованiсть у результатi вiдвантаження продукцiї (товарiв, робiт, послуг).

Переваги факторингу для  клiєнта: зменшення кредитного платiжного  ризику; своєчасна iнкасацiя дебiторської заборгованостi, можливiсть планувати  платiжний оборот, прискорення оборотностi оборотного капiталу, покращання кредитоспро-можностi. Крiм того, банки (фактор-фiрми} надають  своїм клiєнтам додатковi послуги.

Розглянемо докладнiше способи  фiнансування при факторингу. Пiсля  поставки товару дебiтором постачальник надає банку накладну i вiдразу  ж отримує у формi авансу значну частину, до 90% вiд суми поставки, не чекаючи платежу вiд свого покупця. Залишки коштiв з постачання (за винятком комiсiї банку) зараховуються  на розрахунковий рахунок постачальника  по мiрi їх фактичної оплати покупцями  на факторинговий рахунок банку. Тобто в даному випадку банк виступає в якостi особи, авансирующего товарний кредит, що надається постачальником покупцевi з подальшим поверненням йому залишку суми поставки.

Постачальник отримує  можливiсть планувати свої фiнансовi потоки незалежно вiд платiжної дисциплiни покупцiв, будучи впевненим у безумовному надходження коштiв з банку проти якi акцептованi товарно-транспортних документiв щодо постачання з вiдстроченням платежу. Найчастiше торговельний оборот постачальника обмежується лише за рахунок того, що покупець не в змозi оплатити бiльший обсяг закупiвлi, не маючи для цього достатнiх оборотних коштiв, а постачальник, вiдповiдно, не має обiгових коштiв, необхiдних для надання або збiльшення товарного кредиту покупця. Така форма факторингу дозволяє постачальнику запропонувати своїм покупцям товарний кредит, обмежений лише збутовими можливостями покупця. Фiнансовий механiзм факторингу надає постачальникам принципово iншi можливостi для свого розвитку, нiж тi можливостi, якi має постачальник, самостiйно обслуговуючий товарний кредит. Фiнансування при факторингу, на вiдмiну вiд власних коштiв i кредиту, не обмежене нiякими сумами.

Розділ 2.Аналіз факторингових операцій у ринковій економіці України

2.1. Аналіз динаміки  та структури факторингових операцій

Фінансовий ринок України  перебуває на стадії становлення, що супроводжується запровадженням нових  видів фінансових послуг. Післякризові економічні реалії роблять все більш  популярними фінансові продукти, альтернативні класичному заставному банківському кредитуванню. Одним з  таких продуктів у міру зростання  як роздрібного, так і зовнішньоторговельного товарообігу стає факторинг. Адже зі зростанням економіки та ділової  активності підприємств зростає  і їх потреба в оборотних коштах, необхідних для фінансування поточної діяльності, що потребує залучення  додаткового капіталу. Факторинг  потрібен компанії, яка хоче забезпечити  зростання продажів своїх товарів, використовуючи обігові кошти, що надаються  фактором. Якщо обсяг продажу клієнта  зростає, то це забезпечить і збільшення обсягу фінансування з боку фактора.