Особливості перекладу сталих словосполучень і кліше

ВСТУП

Вивчення фразеологічних одиниць є необхідною складовою  частиною дослідження лінгвоментальності певного народу. Стійкі звороти відбивають досвід, накопичений протягом тисячоліть, та маніфестують концептуальний шар  свідомості народу.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що фразеологічні одиниці часто використовуються, як в художній, політичній літературі, так і в розмовній мові. Перекладачу необхідно знати ці мовні одиниці, щоби легко їх розпізнавати та давати адекватний переклад. потребують в додатковому глибокому всесторонньому, компаративному дослідженні.

Метою дослідження є проведення аналізу особливостей та способів перекладу сталих словосполучень та кліше, а саме виділення особливостей перекладу сталих словосполучень у художній літературі. Реалізація поставленої мети передбачає наступні завдання: 1) дати визначення кліше та сталим словосполученням ; 2) дослідити структурну специфіку сталих словосполучень; 3) дослідити основні прийоми трансформації сталих словосполучень та кліше та їх класифікацію; 4) визначити і проаналізувати особливості перекладу сталих словосполучень.

Об’єктом даного дослідження є сталі словосполучення та кліше в англійській та українській мовах.

Предметом даного дослідження є особливості та способи перекладу сталих словосполучень та кліше.

Фактичний матеріал дослідження – це етимологічні словники, фразеологічні словники, енциклопедії, тлумачні словники, вказані в бібліографії.

Для розв’язання поставлених  завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. В процесі аналізу дослідницького матеріалу були використані наступні методи дослідження:

а) описовий метод;

б) порівняльний метод;

в) методика компонентного  аналізу.

Наукова новизна даної роботи полягає втому, що до цього часу приділялось недостаньо уваги особливостям трансформацій сталих словосполучень та кліше.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що результати проведеного аналізу щодо специфіки перекладу сталих словосполучень та кліше, труднощів при їх перекладі можуть бути використані студентами в процесі навчання, а також для проведення подальших досліджень з цієї теми.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання цього матеріалу на практичних заняттях з англійської мови, а також у перекладі.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО СТАЛІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ  ТА КЛІШЕ

Англійська мова має тисячолітню  історію. За такий проміжок часу в  ній накопичилось величезна кількість  виразів та словосполучень, які вийшли напрочуд вдалими та гарними. Так  і виник особливий шар мови – фразеологія, сукупність сталих виразів, що мають самостійне значення [5, с. 3] добре знання будь-якої мови, в тому числі і англійської, неможливе без знання її фразеології. Знання фразеології значно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. Більше того, розумне та доречне використання фразеологізмів робить мову більш ідіоматичною. За допомогою фразеологічних виразів, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, підсилюється естетичний аспект мови. «З допомогою ідіом, як з допомогою різних відтінків квітів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя» [10, с. 33].

1.1. Лінгвістична  природа сталих словосполучень

В сучасному мовознавстві нема однієї відповіді на питання  про сутність та визначення фразеологічного звороту як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності з приводу об’єму фразеології та характеру мовних фактів, трактованих як фразеологізми. Про важливість точного визначення фразеологічної одиниці свідчить лексикографічна практика, коли в словниках в якості фразеологізмів приводяться звичайні словосполучення та слова.

Фразеологічні одиниці відображають у своїй семантиці довгий процес розвитку культури народу, фіксують та передають від покоління до покоління культурні установки. Фразеологічні одиниці завжди звернені на суб’єкт, тобто «виникають вони не стільки для того, щоб описувати світ, скільки для того, щоб його інтерпретувати, оцінити та виразити в його адресу суб’єктивне відношення» [10, с. 11]. У центрі фразеологічного значення – сама людина, її світогляд. Світ речей людина порівнює, у першу чергу, з самою собою, проводячи аналогії з будовою свого тіла, зі своїми діями, якостями. У плані вираження це проявляється у використанні в якості компонентів фразеологічної одиниці слів – назв частин тіла та органів людини, назв його природних станів, рухів, інтелектуальних, емоційних процесів (body and soul – душою та тілом; be the heart and the soul of something – бути душею компанії; anger begins with folly and ends with repentance – злість починається з безглуздя, а закінчується каяттям; angry man open his mouth and shuts his eyes – розлючена людина втрачає розум і дає волю язику; anger and haste hinder good counsel – злість і поспіх заважають прийняти добру пораду).

В.Телія висував гіпотезу: «Система образів, закріплених у фразеологічному складі мови, служить свого роду «нішею» для кумуляції світогляду і так чи інакше пов’язана з матеріальною, соціальною або духовною культурою даної мовної спільноти, а тому може засвідчити її культурно-національний досвід та традиції» [33, с. 7].

Фразеологізми вважаються придатним  грунтом для дослідження мови та культури. В.В. Виноградов відмічав: «Вивчення процесів виникнення та еволюції ідіом необхідно пов’язувати з історією суспільних форм, з історією матеріальної культури, з історією взаємодії та боротьби різних класових, національних, професіональних мов та діалектів» [14, с. 13]. Необхідність збору, вивчення та опису фразеологізмів як номінативних одиниць завжди була актуальною.

Питання аспекту утворення фразеологізмів розглядались у роботах В.В.Виноградова, В.Л.Архангельского, Г.А.Селіванова, А.М.Бабкіна, Б.А.Ларіна, Ю.А.Гвоздарьова, Л.І.Ройзензона, Р.Н.Попова, М.М.Копиленко, В.М.Мокієнко та ін.

Дослідники В.Л.Архангельский, С.Г.Гаврин, В.Н.Телія визначають фразеологізм як мовну одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки, як метафоричність, еквівалентність та синонімічність. В.В.Виноградов висував як найбільш суттєву ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність та синонімічність слову [14, с. 15]. Але, на думку Н.М.Шанського, багатьом словам також властива метафоричність, а еквівалентність – не всім сталим виразам [37, с. 17]. Тому включення цих другорядних та залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім правильно. Вчений підкреслював, що «правильна дефініція фразеологізму неможлива без урахування його відмінностей від слова та вільного словосполучення» [37, с. 17].

1.2. Структурна специфіка сталих словосполучень та кліше

Клішовані мовні одиниці  повинні володіти деякими ознаками, які б і визначали їх статус, як мовних одиниць. Головною ознакою  мовних клішованих одиниць є їхня відтворюваність у мовленні [23, с. 18]. У лінгвістиці існує кілька різних підходів стосовно їхньої відтворюваності. Перший підхід запропонований дослідниками, котрі вважають, що відтворювати мовленнєву діяльність – це означає постійно виробляти та інтерпретувати нові вирази, які комуніканту досі чути не доводилось [24, с. 23]. Згідно з такою точкою зору, мовленнєва діяльність – творчий процес створення унікальних комбінацій одиниць мови. Виходячи з такої позиціїї, ми не можемо говорити ні про які клішовані мовні одиниці, оскільки заперечується сама їх природа.

Інша теорія базується на твердженні про те, що у пам’яті людини  існують готові комунікативні фрагменти, при допомозі яких він пізнає світ і взаємодіє з ним. Такі фрагменти зберігаються в пам’яті після першого візуального контакту або слухового сприйняття, а потім саме воно відтворюються в мовленнєвому процесі [34, с. 22].

Мовні кліше, як і усі відтворювані мовні одиниці, необхідно розглядати усередині фразеологічної системи мови. При широкому розумінні фразеології, при якому до її складу включаються не лише мовні одиниці з переосмисленими компонентами, але і звороти, і вирази у своїх прямих значеннях, які мають критерій відтворюваності, подібне включення не викликає сумнівів. Про фразеологічну природу кліше говорить Д.Розенталь у своєму визначенні цього терміну : «мовний стереотип, готовий зворот, що використовується як легко відтворний в певних умовах і контекстах стандарт. Кліше утворює конструктивну одиницю, зберігаючу свою семантику, а у багатьох випадках і виразність» [28, с. 33]. Як видно з цього визначення, Д.Розенталь, у свою чергу, констатує наявність у кліше такої ознаки фразеологізму, як відтворюваності.

Як зазначає В. В. Гвоздєв, кліше – це «фразеологізми плюс ще щось», і тільки визначивши це «щось», ми виявимо специфіку кліше [17, с. 16] У вказаній роботі В. В. Гвоздєва пропонуються досить чіткі критерії виділення кліше в окремий клас лексичних одиниць: 1) відтворення кліше в мові; 2) їх поява в конкретних умовах мовного акту, в типових ситуаціях-контекстах; 3) реалізація семантики кліше винятково в реальному контексті; 4) деяке послаблення їх синтагматичних зв'язків з іншим висловлюванням [17, с. 19].

Фразеологізм як мовна  одиниця має не тільки особливу семантику, котра представляє собою частину  мовної картину світу, здатну виражати різноманітні експресивно-оціночні відтінки в мові, але і своє походження, свої словотворчі зв’язки з іншими словами, індивідуальну етимологію та історію, певне відношення до літературної норми та місце в стилістичній системі, більшу чи меншу актуальність і, відповідно, частотність вживання у мові.

Саме такі стійкі словосполучення  називають фразеологічними одиницями (ФО). Проте, поняття фразеологічної одиниці неоднозначне, і різні  лінгвісти дають різне визначення ФО, так як критерії фразеологічності не являються загальноприйнятими.

Наприклад, А.В. Кунін, визначає ФО як «стійке поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням» [26, с. 44].

В.В. Виноградаров дає детальніше визначення. Він вважає, що ФО ніщо інше, як «стійкі словесні комплекси, що протиставляються вільним синтаксичним словосполученням як готові мовні утворення, що не створюються в процесі мовлення, а лише відтворюються» [14, с. 33].

Ретельно опрацювавши  суперечливі теорії відомих спеціалістів в галузі фразеології, ми можемо виділити деякі спільні ознаки, характерні для ФО:

1) це готові мовні одиниці,  котрі не створюються в процесі  спілкування, а добуваються з  пам’яті цілими. На відміну від  вільних словосполучень, котрі створюються  нами безумовно в процесі мовлення, фразеологізми використовуються в готовому вигляді такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам'ять;

2) це складні мовні  одиниці, вони створюються поєднанням  декількох компонентів, не зберігаючи  при цьому значення самостійних  слів;

3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, в яких складові компоненти мають два і більше основні наголоси;

4) вони володіють постійністю складу. Той чи інший компонент не можливо замінити близьким за значенням словом, в той час, як вільні словосполучення допускають заміну у своєму складі;

5) дослівна неперекладність  фразеологізмів;

6) граматична категоріальність, тобто здатність усього звороту виступати в ролі одного члена речення (сторч головою – обставина способу дії, шкіра та кістки – означення);

7) сталість граматичної  форми також властива для фразеологічної  одиниці. Кожний член фразеологічного  словосполучення відтворюється  з певною граматичною формою, котру не можна самовільно  замінити;

8) для більшості фразеологізмів  характерний сталий порядок слів. Не можна міняти місцями компоненти, котрі входять до складу сталого  виразу.

Фразеологізми мають володіти всіма згаданими властивостями, котрі відрізняють їх від вільних  словосполучень [14, с. 64].

Фразеологізми є мовними одиницями, для яких характерне власне значення, незалежне від значень їх компонентів. Фразеологізми відрізняються непроникністю структури. Основна маса фразеологізмів виступає в вигляді цілісних мовних одиниць.

В основі класифікації українських фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [13, с. 33].

Фразеологічні зрощення –  семантично неподільні ФО, у яких цілісне  значення немотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти) [33, с. 19].

Фразеологічні єдності –  тематично неподільні одиниці, але  цілісне значення їх певною мірою  мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика) [33, с. 19].

Фразеологічні сполучення –  це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)) [33, с. 19].

Зберігши три основні  типи фразеологічних одиниць, М. Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: не все те золото, що блищить; вовків боятися – в ліс не ходити [37, с. 45].

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто  з мовознавців співвідносить  ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька [56, с. 22].

Фразеологічні зрощення, або  ідіоми – це абсолютно неподільні стійкі словосполучення, загальне значення яких не залежить від значення слів-компонентів: kick the bucket (розм.) – загнутись, вмерти; протягнути ноги; send smb. to Coventry – бойкотувати кого-небудь, припинити спілкування з кимось; at bay – загнаний, в безвихідному становищі; to be at smb.’s beck and call – бути завжди до послуг; бути на побігеньках; to rain cats and dogs – лити як з відра (про дощ); be all thumbs – бути незграбним;  Kilkenny cats – смертельні вороги [54, с. 23]. Фразеологічні єдності виникли на базі переносних значень їх компонентів, але в результаті ці переносні значення стали незрозумілими з позиції сучасної мови. Образність фразеологічних зрощень відкривається тільки в історичному аспекті. Наприклад, слова «bay», що означає «глухий кут» та «beck» – помах руки, є архаїзмами і ніде, окрім вищезгаданих фразеологізмі,в в цих значеннях не використовуються [60]. Або ж, наприклад, словосполучення «to be all thumbs» історично сформувалось з виразу «one’s fingers are all thumbs» [40, p. 47]. Така ж ситуація з фразеологізмом «Kilkenny cats» (яке, очевидно, пішло від легенди про запекле протистояння між містами Кілкенні та Айріштайн в XVII столітті, що привело до розорення) [40, p. 37].

Фразеологічні зрощення мають  ряд характерних ознак:

1. до їх складу можуть входити так звані нейротизми – слова, які ніде, окрім даного зрощення, не вживаються, і тому не зрозумілі з точки зору сучасної мови;
2. до складу зрощень можуть входити архаїзми;
3. вони синтаксично нероздільні;
4. в них в більшості випадків неможливо переставити місцями компоненти;
5. їм характерна непроникність: вони не допускають до свого складу додаткових слів [23, с. 56] ;

Фразеологічні єдності –  це такі стійкі поєднання слів, в яких при наявності спільного переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів:  to spill the beans – мати таємницю; to burn bridges – спалити мости; to have other fish to fry – мати справи по важливіше; to throw dust into smb.’s eyes – замовляти зуби; to throw mud at smb. – поливати когось брудом;  to be narrow in the shoulders – не розуміти жартів; to put a spoke in smb.’s wheel – вставляти палки в колеса; to hold one’s cards close to one’s chest – тримати щось в таємниці, не розголошувати; to gild refined gold – золотити чисте золото, прикрашати що-небудь і без того досить добре;  to paint lily – намагатися прикрасити щось, що потребує покращення [56, с. 84].

Відмітимо, що фразеологічні  єдності дещо зближуються є фразеологічними  зрощеннями своєю образністю, метафоричністю.

Для розуміння фразеологічної єдності необхідно сприймати  її компоненти в переносному значенні. Наприклад, суть виразу make a mountain out of a molehill – робити з мухи слона, тобто перебільшувати що-небудь, розкривається лише в тому випадку, якщо слово molehill трактувати в значенні «щось незначне і маленьке», а слово «mountain» – щось дуже велике [60]. До складу фразеологічних єдностей не входять слова, що є незрозумілими з точки зору сучасної мови.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

1. яскрава образність і можливість співпадання з паралельно існуючими словосполученнями (to throw dust into smb.’s eyes, to be narrow in the shoulders, to burn one’s fingers, to burn bridges) [40, p. 240];
2. збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb.’s wheel) [40, p. 289];
3. неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one’s cards close to one’s chest) [40, p. 25];
4. емоційно-експресивне забарвлення має вирішальну роль (to throw dust into smb’s eyes, to paint the devil blacker than he is) [40, p. 265];
5. можливість вступати в синонімічні відносини з окремими словами та іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily) [40, p. 266].

Фразеологічні сполучення –  це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових части [23, с. 22]. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку. a bosom friend – нерозлийвода друг, a pitched battle – запекла сутичка, (to have) a narrow escape – чудом врятуватися, to frown one’s eyebrows – насупити брови, Adam’s apple – адамове яблуко, a Sisyfean labor – Сізіфова праця, rack one’s brains – ломати голову, to pay attention to smb. – звернути на кого-небудь увагу, і т.д [7, с. 45].

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

1. в них припустима варіантність одного з компонентів (a bosom friend – нерозлийвода друг, a bosom buddy – нерозлийвода приятель)
2. можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle – запекла сутичка, a fierce battle – лютий бій);
3. може включати означення (he frowned his thick eyebrows – він насупив густі брови);
4. можлива перестановка компонентів (a Sisyfean labor – Сізіфова праця, a labor of Sisyphus – праця Сізіфа);

Фразеологічні вирази –  це стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням. Це звороти з буквальним значенням компонентів. До складу фразеологічних виразів включають численні англійські прислів’я та приказки, котрі вживаються в прямому значенні, і не мають алегоричного значення: live and learn – вік живи, вік учись; many men, many mind – скільки людей, стільки ж думок; easier said then done – легше сказати, аніж зробити; nothing is impossible to a willing heart – хто хоче, неодмінно досягне [36, с. 45].

Структурно-граматична організація  фразеологічних одиниць надзвичайно  різноманітна. Проте слова в них  пов’язані за правилами граматики  й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень  слів.

В сучасному мовознавстві академіком В.Виноградовим була досить детально розроблена класифікація граматичної структури фразеологічних одиниць. До числа основних типів сталих виразів належать наступні:

1. Фразеологічні одиниці зі структурою речення. Вони мають у своєму складі компоненти, котрі співвідносяться як підмет та присудок (+ другорядні члени речення): One wouldn’t say boo to a goose, one wouldn’t hurt a fly (мухи не образить). Як правило, фразеологічні одиниці, утворені за зраком складних речень, є прислів’ями: All is fish that comes to his net (він в усьому шукає користь), fish and visitors smell in three days (риба та гості псуються через три дні, не слід зловживати гостинністю), every white has its black, and every sweet – its sour (даремно й чиряк не вискочить, все має свою причину), experience keeps a dear, but fools learn in no other (досвід дається дорого, але дурнів нічим іншим не навчиш) [13, с. 34];
2. Фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення:

Дієслівні ФО 

Дієслівні ФО володіють узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об'єктивованою  в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу. У  реченні дієслівні ФО виконують  синтаксичну функцію присудка та поділяються на наступні підкласи:

1. Найчисельніший підклас становлять ФО зі структурою дієслово+іменник: take the bit and the bullet (змиритися з приниженнями заради особистої користі), to bear the cap and bells (робити із себе шута), to see the elephant (здобути життєвий досвід), to play the bear (грубо поводитися), to raise/wake snakes (розпочати сварку), to smell a rat (почуяти недобре, відчути нечесну гру) [38, p. 83].

До цього ж підкласу відноситься підвид фразеологізмів з препозитивним розширенням  іменника присвійним займенником: дієслово+присвійний займенник+іменник: to quarrel with one’s bread and butter (діяти не для своєї користі, а проти неї), to cook somebody's goose (зруйнувати чиїсь плани), to eat one’s cake and have it (намагатися поєднати непоєднуване), to eat somebody’s bread and salt (бути чиїмось гостем) [38, p. 63].

2. Підклас дієслово+прикметник+іменник, постійним компонентом яких є прикметник:

to beat a dead horse (даремно витрачати зусилля), make buckle and tongue meet (зводити кінці з кінцями), to back the wrong horse (зробити поганий вибір) [38, p. 67].

3. Підклас дієслово+іменник+прийменник+іменник: take the bull by the horns (взяти бика за роги), to let the cat out of the bag (видати секрет) [38, p. 45].

Також сюди відносимо ФО, розширені за рахунок прикметників чи присвійних займенників:

to help a lame dog over a stile (допомогти комусь в біді), to have bats in one's belfry (бути не при своєму розумі, не всі дома) [38, p. 74].

4. Підклас дієслово+іменник+іменник: to die a dog's death (померти, як собака) [38, p. 76].

5. Підклас дієслово+підрядний сполучник+дієслово: підрядні сполучник у даній схемі вживається «like/as», як, ніби. Тo run like a deer/hare/rabbit (втікати як олень, заєць, кріль), to grin like a Cheshire cat (сміятися як Чеширський кіт) [29, с. 34].

6. Підклас дієслово+сурядний  сполучник+дієслово, а також складні ФО зі структурою дієслово+іменник+сурядний сполучник (and)+дієслово+іменник із розширенням іменників: to give a dog a bad name and hang him (дурна слава пристає намертво), to run with the hare and hunt with the hounds (служити і вашим і нашим, вести подвійну гру), to strain at a gnat and swallow a camel (звертати увагу на дрібниці і не помічати головного) [29, с. 74].

Цей список доповнюється й  іншими структурами на зразок дієслово+прийменник+іменник; дієслово+іменник+прислівник.

Субстантивні  ФО

Субстантивними називають  ФО з узагальнено-предметною семантикою, об'єктивованою в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні субстантивні ФО виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка.

Виділяються такі підкласи субстантивних ФО:

1. ФО зі структурою  прикметник+іменник і атрибутивним зв'язком між компонентами: An early bird (рання пташка), a lazy/dirty/big dog (ледащо, наволоч, велика собака), a fat cat (жирний кіт, багата людина), a white elephant (білий слон, контракт, у якому прибуток набагато перевищить очікувані результати) [29, с. 38].

2. Підклас іменник+іменник: An animal spirit (життєрадісність), a publicity hound (любитель самореклами) [29, с. 68].

3. Підклас іменник+прийменник+іменник  з можливим розширенням за  рахунок прикметників: а wolf in sheep's clothing (вовк в овечій шкурі), a jackdaw in peacock's feathers (ворона з крилами павича) (іменник+прийменник+іменник+іменник), a cuckoo in the nest (небажаний гість), a beggar on horseback (вискочень, вискочка) [29, с. 70].

4. Підклас дієприкметник+іменник: a lost sheep (людина, котра збилася з істинного путі), a willing horse (роботяга) [29, с. 76]. Також можливі й інші конструкції.

Ад'єктивні ФО

Ад'єктивними називаються  ФО, яким притаманне категоріальне  значення атрибутивності, здатність  виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. ФО, які мають у складі підрядний сполучник as (прикметник є стрижневим елементом, а іменник – елементом залежним): (as) greedy as a wolf (жадібний як вовк), (as) weak as a cat (зовсім безсилий), (as)cross as a bear (сердитий мов звір), (as) slippery as an eel (голими руками не візьмеш, верткий), (as) close as an oyster (німий як риба), (as) cheerful as a lark (веселий як жайворонок) [31, с. 55].

За ступенем структурно-семантичної  спаяності можна виділити дві  групи фразеологізмів: неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти [24, с. 45].

Значення частини неподільних  фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів (за вухом не свербить, на гарячому зловити, дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов’язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці) [55, с. 67]. Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих, невживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв’язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику, от тобі й на, пиши пропало.

Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів . що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки, прислів’я , афоризми. Наприклад: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси ); порушити питання (справу); охопити оком (поглядом ,зором); сльозами горю не поможеш [23, с. 56].

Отже, фразеологічні одиниці  поділяються на групи на основі певних ознак. Тому існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць: класифікація на основі структурно-граматичної організації  та семантична класифікація. У свою чергу, за граматичною структурою сталі  вирази бувають дієслівними, субстантивними, ад’єктивними та адвербіальними. Клас дієслівних сталих виразів вважається найчисельнішим.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ СТАЛИХ  СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ТА КЛІШЕ

Завдяки літературним творам письменників і поетів, як самої  Великобританії, так і різних країн  світу, англійська мова нині налічує  величезну кількість фразеологізмів. Але, не слід забувати і про те, що з історії і культури різних країн  світу в англійську мову також  прийшла величезна кількість  фразеологізмів.

1. Особливості фразеологічних одиниць, запозичених з художньо-літературних джерел

Біблеїзми

Біблія є найголовнішим  літературним джерелом  фразеологічних одиниць. Саме Біблія збагатила фразеологізмами  не лише англійську мову, але і багато інших мов світу. Упродовж століть  Біблія була самою цитованою в  Англії книгою. Кількість біблійських  зворотів і виразів, що увійшли до англійської мови, настільки велика, що зібрати і перерахувати їх було б дуже нелегким завданням. До виразів, використовуваних в сучасній англійській  мові і біблейське походження яких твердо встановлене, належать наступні (див. Додаток Б) :