Особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів з англійської на українську мову

Особливості перекладу неологізмів та оказіональних  слів з англійської на українську мову

ВСТУП

     Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності їх вивчення та опису.

     Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).

     На сучасному етапі прослідковується нова тенденція до більш уважного і детального вивчення неологізмів, що відбувається внаслідок швидкого зростання їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає прискорення процесу номінації.

     Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти неології.

     Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення, додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті.

     Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.

     Одним із засобів появи нових слів є запозичення.

     До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця, лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності.

Актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів перекладу слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку, неповна визначеність багатьох ключових понять.

     Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології, класифікація неологізмів та оказіональних слів і проблема їх перекладу.

Об’єкт дослідження – неологізми та оказіональні слова

Предмет дослідження – процес перекладу неологізмів та оказіональних слів та їх адаптація у сучасній англійській та українській  мовах.

Мета роботи: визначити способи та особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів у сучасній англійській так українській мовах

Поставлена  мета визначила необхідність вирішення  наступних завдань:

• виявити основні критерії виділення неологізмів та переклад неологізмів зокрема;
• розглянути основні джерела і шляхи перекладу неологізмів та оказіональних слів з англійської на українську мову;
• визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі англійської мови;
• розглянути особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів;
• виявити особливості перекладу;

Методика дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу.

Теоретична цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих аспектів неології, словникового складу англійської мови.

Практична цінність роботи – використання основних висновків та результатів роботи .

Робота складається з вступу, трьох розділів і списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти неології

     1.1Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів.

     Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та почуття.

Не знаходячи  їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що узгоджуються із структурою та функціями системи.

     І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи не повинні змішуватися. [3;78]

Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися  як щось стабільне та незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати  мову, як щось змінюване, але систематичне.

     Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.

     Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.

     Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант виправдовує  себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.

    Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає.        Неологізми створюються для найменування нових речей, не подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.

    Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

     Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове. [11;25]

     Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти років.

     Однак,ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни. [11;38]

     Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для існуючих слів чи запозичень із іноземних мов.

     1.2 Класифікація неологізмів

      Багато неологізмів відноситься  до першої групи. Мовою давно  вже освоєні введені М.В. Ломоносовим  терміни "сузір'я, повний місяць, тяжіння"; спожиті М.М. Карамзіним слова "промисловість, майбуття" та використані вперше Джоном Мільтоном слова consolidate- об’єднуватися., disregard- ігнорувати.

      Ті неологізми , що з'явилися на  початку ХХ століття  (колгосп-collective farm; комсомол-Young Comunist League; п'ятирічка- five-year plan та багато інших) характеризуються узуальністю. До другої групи неологізмів також належить, наприклад, “unbeautiful-негарнийl” Бернарда Шоу. Переступивши межі індивідуально-авторського вживання, ставши надбанням мови, ці слова в даний час приєдналися до активної лексики. [9;65]                 

      Відносно  сьогодняшнього часу слід зауважити, що сучасна мова розвиваються на великій швидкості і таким чином з’явилося таке поняття як “вибух неологізмів”. Наприклад, за даними англійських вчених в сучасній англійській мові у середньому з’являється 800 неологізмів на рік. Це явище можна пояснити швидким прогресом науки і техніки та засобів масової комунікації. Наприклад, з розвитком комп’ютерних технологій з’явилися такі нові слова, як neuro-computer-нейрокомп’ютер, software-комп’ютерні програми, monitor-монітор, а людей,  які працюють з комп’ютерами називають комп’ютерщиками. Розвиток соціальної діяльності теж сприяє появі нових слів: youth quake- хвилювання молоді, Euromarket-Євроринок, yuppie- “яппі”. Повсякденне життя теж є джерелом появи словникових новоутворень: clingfilm- пластикова обгортка для їжі.

Що до диференціації неологізмів, то в основі їх класифікацій лежать різні критерії їх виділення і оцінки, які виглядають так:

Залежно від засобу утворення  розрізняють:

1)  Неологізми   семантичні, які виникають в результаті привласнення нових значень вже відомим словам.("кущ"-в значенні "об'єднання підприємств", "сигнал" -повідомлення про щось небажане в адміністративній інстанції; call в англійськой мові означє "називати", "викликати, закликати";  "виклик", "телефоний дзвінок" та ін. Однако з розвитком біржевої справи нещодавно у нього з'явилось нове значеня, зафіксоване в словниках як "колл, опцион колл" (тобто право придбати у продовженні певного строку  цінні папери за узгодженою ціною з попередньою виплатою преміальних) [10;357]

2) Неологізми лексичні, які створюються по продуктивних моделях або запозичені з інших мов.Серед лексичних неологізмів по словотворчій ознаці можна виділити слова, що ми перекладали за допомогою аффіксів ( kiteflyer - одержувач грошей під фіктивний вексель, користувач фіктивного векселя; "...that they taste the same in Peking as they do in London or New York, and so it was that world burgernomics was born by McDonald's." (The Independent, 1998). -"... в Пекіні вони до смаку так, як і в Лондоні або Нью-Йорку, ось так "Макдональдс" створив світову гамбургерноміку."), префіксів (прозахідний), а також суфіксально-префіксні утворення (робота посадки на місяць- розстиковувати), найменування, створені шляхом словоскладення (місяцехід; carryback - перенесення збитків на більш ранній період, citiplus- інструмент хеджування, запропонований клієнтам банком "Сітібенк" (США) та ін., складноскорочені слова (омон, спецназ., СНД- Союз Незалежних Держав, MEA- Music Educator Association- Асоціація музичних просвітителів) і скорочені слова (пом., заст., radar-radio detection and ranging, Benelux- Belgium, Netherlands, Luxemburg, V-Day-Victory Day). [10; 249]

Абревіація (скорочення) в сучасній мові стала одним з  найпоширеніших способів створення  неологізмів. [7;38]

Залежно від  умов створення неологізми слід розділити  на:

а) загальномовні, що з'явилися разом з новим поняттям або новою реалією, що мала місце в суспільстві; наприклад, з появою комп’ютерів з’явилося слово “монітор”, тобто екран комп’ютера;

б) Індивідуально-авторські неологізми порівняно широко простежуються в мові поезії (напр., у М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно»), у прозових гумористично-сатиричних творах (в Остапа Вишні — «селозатори міста» за зразком «урбанізатори села», «місто замайданилось»), у мові таких літературних напрямів, як футуризм (М. Семенко та інші) неологізми протиставляються застарілим словам. 

Залежно від  цілей створення нових слів, їх призначення в мові всі неологізми можна розділити на номінативні та стилістичні. Перші виконують в мові номінативну функцію, тобто служать для назви нових чи ще не названих понять, реалій, наприклад, нейрокомп’ютер; другі дають образну характеристику предметам, які вже мають назви, наприклад, the chickenest-hearted man (Ч.Діккенс), тобто малодушна людина. [16;13]

До номінативних неологізмів відносяться, наприклад, такі: футурологія, фемінізація, плюралізм. Поява номінативних неологізмів диктується потребами розвитку суспільства, успіхами науки і техніки. Ці неологізми виникають як назви нових понять. Номінатівні неологізми звичайно не мають синонімів, хоча можливо одночасне виникнення конкуруючих найменувань (космонавт - астронавт), одне з яких, як правило, згодом витісняє інше.

1.3 Властивості оказіоналізмів, їх класифікація

Оказіоналізми (від лат. occasionalis — випадковий) —  слова, що утворюються за наявними в  мові моделями, але не використовуються в загальновживаному словнику.[11;7]

Оказіоналізми мають індивідуальний характер, вживаються тільки в умовах певного контексту, який дає змогу розкрити їх значення. Наприклад: Я не люблю, як на мене кричать. Я змалку закричаний (Віктор Близнець).

 З'ясувавши механізм і специфічні особливості перекладу «класичних неологізмів», ми зробили висновок, що процес даного перекладу порівняно логічний і регламентований. Інша справа - індивідуально-авторське словотворення, що становить важливу особливість, перш за все, художньої мови. Воно різноманітне і визначається не тільки характером і широтою використовування лексичних і граматичних ресурсів мови, не тільки своєрідністю тропів автора і манерою написання творів, але і особливостями авторських словотворень. [11; 46]

Перш ніж  перейти безпосередньо до особливостей перекладу оказіональних слів, слід визначити поняття “оказіоналізм”.

Оказіоналізми, оказіональні неологізми (лат. осcasionalis - випадковий) – це лексичні одиниці, утворені письменниками і публіцистами згідно з існуючими в мові словотворчими моделями і спожиті лише одного разу в певному творі, виникнення яких обумовлено певним контекстом. Наприклад: - розхмарене чоло, білоодежна Дездемона, празима (М.Рильський), урбанізатори села, місто замайданилось(О. Вишня). Авторами таких оказіоналізмів можуть бути не тільки письменники; ми самі, того не розуміючи, часто вигадуємо слова на випадок (наприклад, відкривачка).[4;172]

Оказіональні  слова – це надбання мови. Вони завжди експресивні, створюються конкретним автором, породжуються цілями вислову  і контекстом, з яким пов'язані і зовні якого звичайно не відтворюються. Навіть в звичайній мові основна їх функція не номінативна, як у простих неологізмів, а характеризуюча. Слова ці іноді і стають загальновживаними, тобто входять в лексичну систему мови, але така метаморфоза трапляється рідко і, головне, вони на неї не претендують, бо це не просто слова, а особливі слова, спеціально призначені для експресивних і художніх цілей.

Слово, що увійшло  до мови, втрачає колорит незвичності  і новизни, але для оказіональних  слів в художній мові важливо бути "несподіваними", важливо привернути увагу до своєрідності своєї форми і змісту, дати зрозуміти читачу, що ці слова не відтворюються в мові, а творчо створюються в ній.[3;83]

     Індивідуально-авторські неологізми аналізувалися вітчизняними філологами і в 30-ті роки, а термін "оказіональний" вперше у пресі використала Розалія Шор, коли писала про "оказіональні вирази" в своїй незаслужено забутій книзі "Мова і суспільство", яка не втратила наукової цінності і в наші дні.

    Через десятиріччя після своєї появи багато які оказіоналізми не втрачають своєї новизни, яскравості і продовжують відображати індивідуальність словотворця. Щоб переконатися в цьому, достатньо перерахувати хоча б декілька оказіональних слів, створених П.Тичини: «Народи йдуть, червоно мають: свободі путь!Свободі путь! І кров’ю землю напаяють, і знов у землю тліть ідуть». Твірна основа оказіоналізму напаяють, як і в попередніх прикладах, використана не у прямому номінативному значенні. Внутрішня форма його: «з’єднувати частини задопомогою розплавленого металу», лексичне значення «перетворюватися на прахземлі». [5;9]

Оказіональні слова можна підрозділити на два різновиди: потенційні (потенціалізми) та індивідуально-авторські (егологізми) слова. Це два полюси своєрідності, новизни і експресивності оказіоналізмів.

Егологізми створюються згідно  незвичайним або малопродуктивним моделям мови і відрізняються індивідуально-авторською своєрідністю і помітною новизною. Частіше за все вони з'являються в письмовій мові і найбільш часті в сатиричних, гумористичних, пародійних літературних жанрах. Прикладом можуть служити егологізми, створені П.Тичиною незридані сльози, весніти, яблуневоцвітно.

Потенційні  слова - нові лексичні одиниці, які створюються в процесі спілкування на основі високопродуктивних словотворчих моделей. Авторська індивідуальність майже не впливає на їх створення, вони дуже схожі на існуючі в мові слова. Колір новизни як би стушовується в них завдяки високій регулярності словотворчого типу, до якого належить створене слово. Ракетоподібний, грушоподібний; та ін.. - все це приклади потенційних слів. Такі лексичні одиниці немов би скритно існують в мові, і потрібен лише певний екстралінгвістичний стимул для їх появи. Але все-таки, як справедливо вважають прихильники віднесення потенційних слів до оказіоналізмів, ці слова створюються у момент мови, до "відповідного випадку" і не відтворюються як "готові до вживання" лексичні одиниці. Створюються кожного разу конкретним індивідом для потреб контексту. В них завжди відчувається відома частка новизни. В літературній творчості будь-яке потенційне слово, як і будь-який інший оказіоналізм, виконує художню і експресивно-емоційну функції. Все це дозволяє надалі розглядати оказіональні мовні одиниці без диференціації їх на потенційні та індивідуально-авторські слова. Особливо слід згадати про оказіоналізми в науково-фантастичній літературі, коли ними називають вигадані об'єкти, думки або їм надається значення і форма наукового терміну. У всіх цих випадках художня функція нарочито зводиться до функції номінативної, хоча не можна заперечувати і того факту, що за допомогою цих "псевдо термінів" письменник-фантаст описує місце дії і социосферу, наприклад месклініт – назва істоти в романі Х. Клемента “Експедиція «Тяготіння»”,  Сардукар- назва планети в романі Ф. Херберта “Перші війни пустелі” та ін.[5;3]

РОЗДІЛ 2: Особливості перекладу неологізмів та оказіональних слів

     2.1. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ НЕОЛОГІЗМІВ

Розвиток не стоїть на місці. Кожного дня відбуваються зміни в соціально-політичній, економічній  сферах життя. Змінюються умови побуту людей, розвиваються наука і техніка, змінюються культура і мистецтво. Відповідно, для того, щоб мати можливість говорити про нові аспекти людського життя і розуміти один одного, їх потрібно якимось чином називати. У результаті з’являються нові слова – неологізми. [5;2]

Неологізми  – це нові слова, що з’являються у результаті різноманітних змін у суспільстві для позначення нових понять. Хоча вчені зазначають, що слід розрізняти неологізми двох видів: абсолютно нові слова і нові значення "старих" слів. Неологізми обох видів є важкими для перекладу. Нові слова з’являються дуже стрімко, і в словниках їх фіксують набагато пізніше (іноді проходить кілька років) за їх появу. До того ж, за словами вчених, лексикографи досить уважно ставляться до новоутворених слів, остерігаючись включати в словники так звані "оказіональні" неологізми, тобто індивідуальні новоутворення, що були введені автором для конкретного випадку, оскільки подібні слова дуже часто виявляються нежиттєздатними і зникають так само швидко, як і з’явилися [1, с. 127]. Це стосується не лише тих неологізмів, що пов’язані з побутом людини, але й з тими новоутвореннями, які відносяться до сфери політики, економіки, різних областей науки.[11;36]

Неологізми  є складними словами для перекладу, оскільки знайти ці слова у словниках  у більшості випадків неможливо, особливо якщо слово з’явилося зовсім нещодавно. Уся справа у тому, що словники публікуються не так швидко, як відбувається розвиток усіх сфер людського життя і відповідно виникнення нових понять і слів, що їх позначають. І все ж таки, на думку філологів, відсутність словників з неологізмами не можна назвати найголовнішою проблемою, з якою стикається перекладач під час перекладу текстів з неологізмами.[11;83]

Основною проблемою  перекладу неологізмів є з’ясування значення нового слова. Дуже часто трапляється так, що нового слова немає не тільки в англо-українському словнику, а й в англо-англійському.

Найчастіше  перекладач змушений з’ясовувати значення неологізму з контексту. Відповідно до жанру тексту й значення неологізму буде іншим. Іноді також потрібно враховувати історію виникнення нового слова та асоціації, пов’язані з ним. І було б доцільніше, якби перекладач вів власний словник неологізмів.[11;114]

Для з’ясування значення неологізму слід брати до уваги і його структуру, оскільки нові слова зазвичай створюються на основі вже існуючих слів. За словами вчених Комісарова В.Н., Рецкера Я.І. і Тархова В.І., неологізми утворюються наступними шляхами [1, с. 129-133]:

1. наданням вже існуючому слову нового значення;
2. утворенням форм за аналогією з вже існуючими у даній мові;
3. конверсією;
4. запозиченням з іноземних мов;
5. утворенням складного слова або скороченням вже існуючого;

6. за допомогою продуктивних суфіксів і префіксів.

     Що ж стосується передачі неологізмів у перекладі, то, як зазначають науковці, спеціальних прийомів перекладу не існує. Особливості кожного нового слова залежать від того, до якого типу слів воно відноситься, тобто чи є воно терміном, синонімом до існуючих слів, фразеологізмом і т.д. З появою нового слова перекладачі спочатку дають кожен свій варіант перекладу, тому часто виникають непорозуміння, але згодом відбувається відбір і в мову входить лише один еквівалент.

     В той же час вчені-лінгвісти пропонують кілька визначених способів перекладу неологізмів. Вони вважають, що найбільш розповсюдженим є спосіб підбору відповідного аналога на іншій мові.[6;154]

     Іншим способом є переклад шляхом транскрипції або транслітерації. Крупнов В.М. наводить такий приклад: steel lobby – лоббі сталеварних компаній. Він же зазначає, що неможливо визнати вдалим переклад-тлумачення цього новоутворення, оскільки він буде занадто довгим і недоцільним: група осіб (з числа колишніх конгресменів), які в кулуарах Конгресу намагаються здійснити вплив на членів Конгресу в інтересах власників сталеварних компаній [2, с. 78].

     І третім способом науковці називають метод калькування.

     Отже, під час передачі неологізмів у перекладі використовуються, головним чином, ті самі методи, що є основними способами і при перекладі реалій і термінів.

 2.2 СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ

     Оказіональні слова використовуються в творчості найрізноманітніших письменників. Досить часто перекладачі просто не помічають оказіоналізмів, приймаючи їх за невідомі їм загальновживані слова або ті що регіонально вживаються, і перекладають оказіоналізми звичайною лексикою. Навіть сприймаючи оказіональне слово, багато перекладачів не беруть на себе відповідальність зайнятися словотворенням і вдаються до більш менш вдалих описових еквівалентів.[8;174]

     Переклад за допомогою вибору однієї з декількох часткових описових відповідностей є вельми поширеним способом перекладу. Майстерність перекладача в значній мірі полягає в умінні відшукати ряд відповідностей одиниці оригіналу і вибрати з цього ряду варіант, що найбіль відповідає за умов контексту. Проте існування в одиниці початкової мови  одного або декількох перекладацьких відповідностей не означає обов'язкової появи таких відповідностей в будь-якому перекладі, якщо в оригіналі використана дана одиниця. У ряді випадків умови вживання мовної одиниці в контексті вимушують перекладача відмовитися від використовування регулярної відповідності і знайти варіант перекладу, найбільш точно передаючий значення одиниці початкової мови в даному контексті. Нерегулярний, винятковий спосіб перекладу одиниці оригіналу, придатний лише для даного контексту, називається оказіональною відповідністю або контекстуальною заміною.

     Умови контексту можуть спонукати перекладача відмовитися в перекладі навіть від вживання одиничної відповідності. Так, географічні назви мають постійні відповідності, які, як правило, створюються імітацією в перекладі звучання іншомовної назви.[8;192]

     Назва американського міста New Haven в штаті Коннектікут регулярно передається на українську мову як Нью-Хейвен. Але в перекладі романа Фіцджеральда “Великий Гетсбі” перекладачка О. Калашнікова відмовилася від використовування постійної відповідності і переклала речення “ I graduated from New Haven in 1915”, як “ Я закінчив Йельській університет в 1915 році”. Контекст ясно показує, що назва міста спожита в оригіналі у переносному розумінні замість учбового закладу, що знаходиться в цьому місті. А знання реальності підказало перекладачу, що в Нью-Хейвене розташований широко відомий в США Йельській університет. Оскільки цей факт може бути невідомий  рецептору, використовування постійної відповідності не забезпечить комунікативної рівноцінності перекладу.[6;148]

     До основних причин створення оказіоналізмів належать такі: 1) індивідуальна потреба підкреслити суб'єктивне ставлення до предметів, явищ екстралінгвістичної дійсності (або створених творчою фантазією автора), дати їм свою оцінку; 2) прагнення автора точно і лаконічно висловити думку; 3) бажання справити на адресата ефективне емоційне враження.[6;164]

На основі класифікацій оказіональних слів, запропонованих у роботах М.Д. Степанової, І.С. Улуханова, в дослідженні виділено такі два види оказіоналізмів:

1.Оказіоналізми, структура яких не суперечить мовній системі. Утворення таких оказіональних одиниць здійснюється шляхом існуючих у мові словотворчих способів, однак вони не кодифікуються словниками, тому що створюються для одноразового вживання в мові і не відтворюються.

2.Оказіоналізми, які є не тільки незвичайними, а й неправильними з точки зору словотворчих моделей. Утворення даних оказіональних одиниць відбувається шляхом способів, які не відповідають загальноприйнятим мовним нормам. Вони неправильні, ненормативні і знаходяться за межами мовної норми: "Gerard doesn't frighten me," he pronounced with a rather Gerard-like arrogance (Lee M. Fugitive Bride); «Жерар мене не лякає,» промовив він з самовпевненістю притаманною Жерару.

     Найбільший інтерес представляють ті оказіональні одиниці, які утворені нестандартними способами. Під нестандартними способами в роботі розуміються такі засоби породження оказіоналізмів, які представляють собою відхилення від словотворчої норми мови:

The moment the door had closed behind her, Hermione leaned forwards towards Harry with a most Hermione-ish look on her face (Rowling JK Harry Potter and the Half-Blood Prince). В момент, коли двері зачинилися за нею, Герміона нахилилась вперед до Гаррі з виразом обличчя що був притаманний лише їй. [12; 30-35]