Особливості перекладу інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики з англійської мови на українську

ЗМІСТ

ВСТУП ……...…………………………………………….………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика інтернаціоналізмів української та англійської мов ……...………………………………………………………...…….4

1. Визначення терміну «інтернаціоналізм» …...……………………….…..4
2. Розподіл інтернаціоналізмів за групами ……...…………………….…...8
3. Способи перекладу інтернаціоналізмів …...……………………………10

ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 1 …...…………………………………………….13

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика псевдоінтернаціональної лексики як окремої групи інтернаціоналізмів в українській та англійській мовах ………...14

2.1. Визначення терміну  «псевдоінтернаціоналізм» ………………...……..14

2.2. Причини виникнення ФДП …...…………………………………………15

2.3. Класифікація псевдоінтернаціоналізмів …...………………………...…17

2.4. Особливості перекладу  псевдоінтернаціоналізмів …...………………..19

ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 2 ...……………………………………………….20

РОЗДІЛ 3. Особливості  перекладу інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики  з англійської мови на українську ...………...22

3.1. Процедура формування корпусу  вибірки ...……………………………22

3.2. Особливості перекладу інтернаціоналізмів ...………………………….23

3.3. Особливості перекладу часткових псевдоінтернаціоналізмів ...……...24

3.4. Особливості перекладу повних псевдоінтернаціоналізмів ...………....25

ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 3 ...……………………………………………….26

ВИСНОВКИ …...……………………………………………………………...27

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ...…………………………………………………...29

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...………………...30

ДОДАТКИ ...…………………………………………………………………..31

ВСТУП

На сьогодні швидкий  розвиток науки і техніки робить переклад науково-технічної літератури з англійської на українську мову досить важливим і вимагає від перекладача-спеціаліста високого рівня професійної майстерності, обумовленої в тому числі знанням лексичних, граматичних та стилістичних особливостей науково-технічних текстів, важливу роль в яких відіграють інтернаціоналізми, що одночасно мають як позитивне значення, так і негативне. Знання лексичних особливостей НТЛ є необхідною умовою, оскільки при перекладі поруч з інтернаціональними словами, що певною мірою є помічниками перекладача, доволі часто трапляються провокуючі фактори тексту джерела, якими є псевдоінтернаціоналізми або ж «фальшиві друзі перекладача».

Тому вивчення особливостей перекладу інтернаціоналізмів і псевдоінтернаціоналізмів у науково-технічному перекладі саме зараз, при прискореному розвитку науки і техніки, є досить актуальним.

Об’єктом  нашого дослідження є інтернаціональна лексика, в якій особливу увагу приділяємо саме перекладу інтернаціоналізмів та псевдоінтернаціоналізмів, що є предметом дослідження.

Метою нашого дослідження є визначення способів перекладу інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики.

Матеріалом дослідження слугували речення, що містили одиниці інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики, взяті з перекладацьких підручників.

Методами дослідження були метод суцільної вибірки, зіставний та порівняльний методи.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика інтернаціоналізмів української та англійської мов

1. Визначення терміну «інтернаціоналізм»

Під інтернаціональною  лексикою визначають слова загального походження, що існують у багатьох мовах з одним і тим же значенням, але зазвичай оформляються відповідно до фонетичних та морфологічних принципів даної мови. [9, c. 132, тут і далі переклад мій Н.К.] Цей особливий прошарок слів позначає поняття у сфері суспільного та політичного життя, науки, техніки, культури та ін.: atom - атом, proton - протон, diameter - діаметр і т.д. Для позначення даного явища існують і авторські утворення, як-от: регіоналізми, інтерлінгвізми, міжмовні аналогізми ін. [8, c. 5]

Від простого запозичення інтернаціоналізм відрізняється тим, що будь-який елемент  може називатись інтернаціональним  тільки тоді, коли він зустрічається  принаймні в трьох неспоріднених  мовах. Інтернаціоналізми слід також  відрізняти від екзотизмів, які означають явища, що не мають місця в житті мови-реципієнта (культурні реалії).

Інтернаціоналізми – синхронічна категорія, яка виявляється лише у випадку стикання та зіставлення мов. Водночас важлива особливість інтернаціоналізмів – їх векторний характер: те чи інше слово може бути визнане міжнародним тільки з точки зору конкретної мови. [8, c. 5]

Верба Л.Г. визначає інтернаціоналізми як це здебільшого термінологічні утворення з морфем грецького та латинського походження у різних сферах життя – науки, культури, політики тощо. Вона визначає те, що особливістю інтернаціоналізмів є те, що ні в латинській, ні в грецькій мові таких слів не було (скажімо, telephone, organization, inauguration, consilium / телефон, організація, інаугурація, консиліум). [4, c. 123-124]

Арнольд І. В. визначає інтернаціоналізми як міжнародні слова, запозичені з одного джерела, які мають графічну та звукову схожість і, маючи деякий спільний лексичний зміст, складають якби спільну лексику ряду мов. Більша частина їх являється результатом паралельного збагачення нових мов за рахунок лексики древніх мов, тобто латинської та грецької (democracy, proletarian, philosophy, atom, satellite, synonym, rhythm). [2, c. 217]

Інша частина їх йде  з сучасних мов:

soviet, kolkhoz, sputnik – із  російської

revolution, bourgeois – із французької

sonata, soprano, violoncello – із італійської.

До інтернаціональних  слів не відносяться родові співвідношення, тобто слова, присутність яких в  ряді мов являється наслідком походження цих мов від однієї прамови – основи:

англ. mother               нім. Mutter                      рос. мать               укр. мати

англ. nose                   нім. Nase                         рос. нос                 укр. ніс

англ. goose                 нім. Hans                         рос. гусь               укр. гуска

Можна говорити про інтернаціоналізацію  синтаксичних конструкцій, елементи інтернаціонального в стилістиці та ін. Але В.В.Акуленко зауважує, що в мовознавстві інтернаціоналізмами слід називати не всі прояви інтернаціонального в мовах, а лише найбільш важливі форми міжмовної спільності в лексиці. [1, c. 376]

Інтернаціоналізми набувають  надзвичайно важливого значення в ситуаціях мовного контакту:

• штучного (в умовах вивчення іноземної мови в навчальному закладі та при перекладі з однієї мови на іншу)
• природного (при вивченні іноземної мови шляхом безпосереднього спілкування з її носіями).

Вони значно полегшують вивчення другої мови, сприяючи здоланню мовних бар`єрів. Виникнення та поширення  інтернаціоналізмів у словниковому складі мови сприяє її більш ефективному використанню в процесах міжнародного обміну інформацією. У більшості мов фонд інтернаціоналізмів несе значне функціональне навантаження. Його засобами значною мірою обслуговується сфера науково-технічної та суспільно-політичної термінології. Із сфери професійного спілкування багато інтернаціоналізмів переходить до побутової мови. [8, c. 5]

Інтернаціоналізми, як і будь-які  прояви сфери міжмовної спільноти, являються необхідною частиною кожної з мов. Вони завжди поєднують в собі повторюванні в різних мовах і неповторювані риси. При цьому проявляється закономірність взаємозв’язку спільного й окремого, на основі якої «всяке спільне лише приблизно обхвачує всі окремі предмети», а «всяке окреме неповністю входить в спільне...» Однак спільного в них більше, що і відрізняє їх від не інтернаціональної частини словника. [3, с. 42]

Основним джерелом виникнення інтернаціоналізмів широкого розповсюдження є запозичення. Із ходом історичного життя народу можуть запозичуватися нові предмети та поняття, назви яких не вигадують, а також запозичують. Терміни при цьому можуть переноситися без значних змін (blooming – блюмінг, modem – модем). Відмічають багато випадків, коли слово запозичують для старого поняття, для якого в мові вже є власне слово або описовий зворот (cracking - розщеплення і крекінг, deiterium - дейтерій і важкий водень). Крім того, не рідкі випадки використання іншомовних слів для найменування нового поняття, утвореного в рідній мові. Головна причина подібних запозичень у термінології – вимоги до точності терміна, з одного боку, та його практичної краткості, з іншого.

Уже в середині XIX ст. було помічено, що технічна мова в тій формі, в  якій вона існувала, далека від необхідної точності. Передусім необхідно було стандартизувати поняття, для понять необхідні умовні позначення, а зручніше за все будь-яке умовне позначення втілюється в слові – терміні.

Термін не має природного лексичного значення, воно йому більш чи менш вільно приписано; значення ж слова – результат культурно-історичних процесів, дії внутрішніх законів розвитку лексики як системи. Саме тому в якості терміна віддають перевагу іншомовному слову, оскільки воно позбавлене образності, не викликає додаткових асоціацій і таким чином виявляється більш чистим символом, ніж слово рідної мови. [8, c. 6]

На думку В.В.Акуленка, не слід будь що боротись за чистоту  мови. При можливості вибирати між  двома синонімами, що мають однакові значення, слід віддавати перевагу тому, яке має схожі форми в  інших мовах. Так англ. tube в електротехніці має перевагу перед valve, оскільки перше відповідає фр. tube electronique, іт. tubo electronico, ісп. tubo electronico. Якщо ж інтернаціональний термін сприймається в якій-небудь мові як іноземний елемент, його бажано вводити поруч з національним терміном: укр. ротор поруч з двигун. У випадках, коли „своє” та „чуже” слова співіснують, вони є, по суті, абсолютними синонімами, проте науковим терміном є лише останнє, тоді як перше вживається в основному у повсякденному мовленні. [1, c. 371-384]

Цілком унікальну роль грають терміни греко-латинського  походження. Вони особливо авторитетні  і тому, що властиві всім світовим мовам, і тому, що за ними стоять найбільш розроблені й уточнені системи понять та дефініцій. У цьому сенсі вони ідеальні терміни.

І.К.Бєлодед зауважує, що кожна мова розвивається у своїх  власних специфічних умовах і  запозичує певну кількість інтернаціональних  термінів для задоволення певних потреб у номінації того чи іншого поняття. При цьому носії різних мов звертають увагу на різні семантичні ознаки форми, яку вони засвоюють. [3, c. 33]

Крім того, потрапляючи  до сфери живої мови міжнародний  термін неминуче підлягає впливу національної культури, сприймає семантику, що йде  від неї, з часом перестає сприйматися  як чужий, іноземний елемент і в подальшому підпорядковується всім законам розвитку лексики даної мови, змінюючи значення або поступово додаючи до первинної сукупності семантичних доль нові одиниці. Таким чином, інтернаціональні терміни зовсім не повністю інтернаціональні з точки зору їх семантики.

Національна специфіка  термінів виявляється в їх написанні, звучанні, членуванні, морфемному складі, словотворчій структурі, моделях сполучувані слів. Це принципово відрізняє інтернаціональні терміни від неналежних національним мовам елементів та систем позначень деяких наук: символи хімії, математики, фізики є спільними для багатьох мов вкрапленнями в писемну мову; при усній реалізації вони завжди набувають національної специфіки. [8, c. 6-7]

2. Розподіл інтернаціоналізмів за групами

Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів. На думку В.В.Акуленка, в інтернаціоналізмах завжди буває ідентичним або подібним лексичне значення, тоді як схожість форм може базуватися на трьох, двох чи одній з зазначених нижче ознак: звучанні, написанні та „внутрішній формі” (мотивації). Це дає сім теоретично можливих варіантів за способом запозичення, які можна наочно представити у вигляді таблиці, дерева або цифрового запису. [3, c. 17]

Таблиця 1. Класифікація інтернаціоналізмів

Ті ж  типи лексичних  інтернаціоналізмів наступним чином мають вигляд дерева:

Мал. 1 У вигляді дерева

      I    II    III   IV     V    VI  VII  Ø

Всі три види запису наочно демонструють відносність, багатоступінчастість якості інтернаціональності, яка проявляється тим в більшій мірі, чим більше параметрів співвідносних одиниць  співпадає в різних мовах. Вказані можливості повністю реалізовані мовами Землі, причому п’ять з них – в усіх мовних районах, а два (4 і 6) – лише в мовах зі спільною основою ієрогліфічної писемності, тобто на сьогодні є в китайській, японській та корейській мовах. [3, c.17]

В українській та англійській  мовах трапляються інтернаціоналізми  переважно перших двох типів:

1) укр. деформація, англ. deformation, де крім спільного значення та тієї чи іншої схожості звучання й написання є й спільна мотивація – „порушення форми”;

2) укр. анод, англ. аnode, де схожі тільки значення та звучання (написання) елементів.

Необхідно нагадати, що обов`язковою  умовою для визнання слів, що співвставляються, інтернаціональними, є ідентичність або подібність їх семантики. При цьому основною рисою лексичних інтернаціоналізмів є їх лексична ідентичність/подібність у мові джерела та в мові перекладу як на рівні мови, так і на рівні мовлення.

За вибором джерела  запозичення інтернаціоналізми  діляться залежно від етимології на інтернаціоналізми класичного походження (з мертвих мов – латини, грецької, санскриту і т.д.) та інтернаціоналізми національного походження (з живих мов). [8, c. 8]

Левицька Т.Р. поділяє інтернаціоналізми на дві групи:

1. слова, які мають одне й те ж значення в усіх мовах, наприклад, радіо, атом, алегро, преса, ваза та ін. Більшість цих слів являються термінами. Завдяки ідентичності значення вони не завдають труднощів при перекладі;
2. іншу групу складають слова, які в українській мові мають:

• зовсім інше значення, ніж в інших мовах;

• більш вузьке значення;
• більш широке значення.

Передача  слів першої підгрупи завдає деякі  труднощі. Перекладачу, зазвичай, приходить  аналогічне слово, яке, однак, в українській  мові має зовсім інше значення:

англ. rent –  квартирна плата               укр. рента – дохід від цінних паперів

англ.  complexion – колір обличчя    укр. комплекція – будова тіла

Прикладом слів другої підгрупи може служити англійське слово meeting, яке далеко не завжди співвідноситься з українським мітинг. Основне значення англійського слова – «зустріч», «побачення», значення ж «політичного зібрання» є вторинним.

Прикладом третьої групи  може бути слово бригадир, яке, крім позначення військового чину, має також значення «керівник бригади робітників». Це робить українське слово за значенням ширшим відповідному англійському brigadier. [6, c. 103-104]

3. Способи перекладу інтернаціоналізмів

Щодо перекладу інтернаціоналізмів, І. В. Корунець виділяє такі способи:

• буквений переклад (транслітерація),
• транскрибування,
• практичне транскрибування,
• описовий переклад,
• переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами,
• переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами.

У процесі перекладу інтернаціоналізмів на рівні як мови, так і мовлення до уваги треба брати кілька факторів: будову, джерело походження, звукову та орфографічну форму інтернаціоналізмів в обох мовах. Крім того, іноді переклад може залежати від встановленого стереотипу, згідно з яким інтернаціоналізм було запозичено в мові перекладу. [5, c. 53-57]

• Транслітерація

Мовна форма усіх складових частин інтернаціоналізмів значно частіше передається в тих словах, що походять із мови, чия орфографічна система основана на фонетичних законах. Отже адекватність буквеного перекладу з таких мов, як латина, грецька, українська, італійська, частково російська та іспанська буде більшою, ніж з англійської або французької.

В англійській та українській  мовах є багато інтернаціоналізмів, перекладених шляхом транслітерації:

electron - електрон,

formula – формула.

Переклад шляхом транслітерації не слід вважати механічним заміщенням кожної літери слова мовою джерела відповідною літерою мови перекладу. У багатьох випадках літера може додаватись, або випускатись, якщо вона не повністю відповідає звуковій або орфографічній системі мови перекладу:

dynamics - динаміка,

system – система.

• Транскрибування

Багато інтернаціоналізмів можна адекватно передати мовою  перекладу на основі їх звукової форми. Такий спосіб перекладу, який називають  транскрибуванням, забезпечує передачу лексичного значення багатьох інтернаціоналізмів, які походять з англійської, французької та деяких інших мов, в основу орфографічної системи яких покладено історичний або етимологічний принцип:

bloom –блюм,

computer - комп`ютер.

• Практичне транскрибування

Усі мови запозичують  інтернаціоналізми згідно з власними історично встановленими традиціями. У результаті будь-який інтернаціоналізм, з якої б мови він не походив і незалежно від мови джерела, з якої його перекладають, матиме одну й ту саму мовну форму та будову в мові перекладу. Отже, будь то англ. bankraptcy, нім. Bankerott або фр. banqueroute воно завжди залишатиметься банкрутством в українській. Такий спосіб перекладу інтернаціоналізмів І.В.Корунець називає практичним транскрибуванням.

При перекладі шляхом практичного  транскрибування прикметники, прислівники та дієслова часто додають в українському варіанті дериваційні або флективні афікси:

condenser - конденсатор,

automatic - автоматичний.

Проте, деякі інтернаціоналізми  мають в англійській мові більш  складну будову, ніж в українській:

analysis – аналіз.

• Описовий переклад

Значення багатьох інтернаціоналізмів неможливо передати одним словом, тому в такому випадку застосовують описовий переклад. Це можна зробити  двома дещо різними шляхами:

- мовна форма слова  мовою джерела може бути збережена  як основний складовий елемент словосполучення чи речення мовою перекладу:

energize - збуджувати  енергію;

- мовну форму інтернаціоналізма  не збережено або неможливо  зберегти в мові перекладу.  Це буває, якщо інтернаціоналізм  мовою перекладу не запозичено. Таким чином, іменник robot є інтернаціоналізмом у багатьох європейських мовах, проте утворений від нього прикметник robotic незрозумілий для українців. Його перекладають описово:

robotic - схожий  на робота.

• Переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами

Інтернаціоналізми мови джерела в  процесі перекладу можна заміняти синонімами мови перекладу. Такі заміни найчастіше трапляються в ширшому  контексті, хоча іноді цей спосіб можна застосувати і на рівні  мови:

diagram - схема,

phase – період.

• Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами

Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами виконують  згідно з мовною формою та будовою  їх складових елементів. Отже, слова  даного типу можна перекласти наступними способами:

- складним словом з  тими ж міжмовними коренями, що й в мові джерела:

gas-meter - газометр,

radio-active - радіоактивний;

- словосполученням, яке  складається з тих же частин, що й складне слово в мові  джерела:

gas-collector - газовий  колектор,

radio-active element - радіоактивний елемент.

ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 1

Під інтернаціональною  лексикою визначають слова загального походження, що існують у багатьох мовах з одним і тим же значенням, але зазвичай оформляються відповідно до фонетичних та морфологічних принципів  даної мови.

Від простого запозичення інтернаціоналізм відрізняється тим, що будь-який елемент може називатись інтернаціональним тільки тоді, коли він зустрічається принаймні в трьох неспоріднених мовах.

Основним джерелом виникнення інтернаціоналізмів широкого розповсюдження є запозичення.

За вибором джерела  запозичення інтернаціоналізми  діляться залежно від етимології на інтернаціоналізми класичного походження (з мертвих мов – латини, грецької, санскриту і т.д.) та інтернаціоналізми  національного походження (з живих  мов).

Існують такі способи перекладу інтернаціоналізмів як: буквений переклад (транслітерація), транскрибування, практичне транскрибування, описовий переклад, переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами, переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами.

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика псевдоінтернаціональної лексики як окремої групи інтернаціоналізмів в українській та англійській мовах

2.1. Визначення терміну «псевдоінтернаціоналізм»

Слова, які асоціюються  або ототожнюються в мові джерела  та в мові перекладу у зв`язку з подібністю в плані вираження, а в плані змісту або за вживанням неповністю відповідають або навіть повністю не відповідають одне одному, отримали у французькому мовознавстві назву «faux amis du traducteur» – «фальшиві (хибні) друзі перекладача». Цей термін закріпився в англійському («translator`s false friends»), а також українському і російському мовознавстві. Перед паралельно вживаними назвами фр. traquenards, англ. language traps (мовні пастки), англ. misleading words of foreign origin, нім. irreführende Fremdwörter (іноземні слова, що вводять в оману) та англ. deceptive cognates (когнати, що обманюють) термін ФДП має ту перевагу, що дозволяє описати всі слова даного типу, не обмежуючись поодинокими випадками.

В широкому сенсі ФДП  є проявом психолінгвістичного змішання мов, а саме - інтерференції, тобто уподібнення в мовній свідомості нерідної мови строю рідної, часткового ототожнення і змішання двох мовних систем, що веде до помилок у мовленні іноді на одній, а іноді на обох мовах. [8, c. 11]

В англійській та українській мовах слова такого типу нараховують кілька тисяч і в більшості випадків становлять прямі чи опосередковані запозичення із спільного джерела. Часто це інтернаціональна чи псевдоінтернаціональна лексика чи паралельні утворення від таких запозичень. Значно менше представлені результати власне українсько-англійських контактів: слова англійського походження в українській мові та українського походження в англійській.

І.В.Корунець зазначає, що, стикаючись з ФДП в англійській та українській мовах, ми найчастіше маємо справу з багатозначними словами, які є характерною рисою сучасної англійської мови і менш властиві українській (див. мал. 2). Як видно, з 6 слів лише одно має спільну мовну форму й лексичне значення в українській і англійській мовах (conductor - кондуктор). Усі інші значення, виражені англійським conductor, мають різні мовні форми в українській мові. [5, c. 50]

Мал. 2

Той факт, що часто подібні  англійські слова характеризуються більш розгалуженою семантичною  структурою, ніж відповідні українські слова, має важливі наслідки для  перекладацької практики: переклад міжмовних  омонімів з англійської мови на українську приховує в собі більше можливостей помилок, ніж переклад таких слів з української на англійську.

В.В.Акуленко нагадує, що багато з них пов`язано із специфікою використання англійських слів у  різних англомовних країнах. Наприклад, термін gasoline у Великій Британії позначає газолін, а в США - бензин. [1, c. 371]

2.2. Причини виникнення ФДП

Серед причин виникнення ФДП у сфері науково-технічної  термінології Е.Ф.Скороходько визначає основні:

1. використання однакових слів у різних мовах при у творенні термінів шляхом переносу назви;
2. асоціації первинного значення зі схожими ознаками різних об’єктів термінування;
3. надання переваги в різних мовах різним сторонам змістової структури міжнародних термінів. [8, c. 12]

Д.С.Лотте виділяє такі причини:

1) надання слову технічної визначеності;

2) звуження значення (перенос  терміна з родового поняття  на видове);

3) розширення значення;

4) зміщення значення за аналогією;

5) перенос терміна  за зовнішньою аналогією. [7, c. 7-17]

Перш ніж перейти  до перекладу ФДП, слід звернути увагу на те, що важливу роль при цьому відіграє їх класифікація згідно з розбіжностями в мові джерела та мові перекладу.

Розбіжності в парах ФДП можуть стосуватись предметно-логічного  змісту, реалій, стилістичних характеристик  та лексичної сполучуваності. На практиці всі ці розбіжності часто переплітаються.

У розбіжностях предметно-логічного  змісту слів мовою джерела та мовою  перекладу виявляється своєрідність класифікації явищ, властивостей об`єктивного  світу, характерних для семантики  цих мов. Англійське revolution - революція в техніці набуває значення обертання.

Розбіжності в предметно-логічному  змісті часто пов`язані з розбіжностями  в житті народу. В такому разі потрібні коментарі про реалії. Наприклад, англ. academy позначає: 1) спеціальні школи для дорослих; 2) навчальні заклади, які займають проміжне положення між середньою та вищою школою. Тому українські вузи краще називати colleges.