Особливості перекладуабревіатур та скорочень у англомовних комп’ютерних текстах

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………...……………… .3

РОЗДІЛ 1. Абревіатури та скорочення в англомовних комп’ютерних текстах………………………………………………………… ………………… 5

1.1. Визначення  понять “абревіатура” та “скорочення”………………….…… 9

1.2. Види абревіатур  та скорочень ……………………… …………………….10

РОЗДІЛ 2.Особливості перекладуабревіатур та скорочень у англомовних

комп’ютерних  текстах ………………………………………………………….16

2.1. Засоби перекладу  в комп’ютерних текстах……………………………… 17

2.2. Переклад  абревіатур та скорочень у  комп’ютерних текстах…………… 22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………..…… 26  
 

                                                   ВСТУП

      Із початком нового тисячоліття, розвиток технології набув нових обертів. Внаслідок цього, у сучасному житті кожна людина хоча б іноді користується різними пристроями, які полегшують спілкування або ж виконання певної роботи та задоволення власних потреб. Це такі пристрої, як мобільні телефони, коммунікатори, комп’ютери та ін. Багато людей вже й не уявляють життя без цих технологічних новинок, та часто використовують їх у повсякденному житті.

      Такий активний процес технологічного розвитку спровокував появу багатьох неологізмів, які поширились та затвердились у мовах різних країн. Особливо це стосується персонального комп’ютера, внаслідок використання якого виникло безліч жаргонізмів та професіоналазмів, які вже зараз широко вживаються користувачами ПК та продовжують поповнювати словниковий склад багатьох мов.

      Хоча, на початку своєї популярності, комп’ютер не часто використовувався простими користувачами, а частіше застосовувався на виробництві або у різних розробках. Але пізніше, із появою Інтернету та виникненням доступних операційних систем, він став справді широко використовуватись у повсякденному житті. Переконавшись у ефективності використання такого пристрою, почало з’являтись все більше користувачів персонального комп’ютера. Але цей процес освоєння нової технології був повільним на перших етапах, через незрозумілість алгоритму користування комп’ютером та великої кількості нової лексики, яка безпосередньо була задіяна у процесі користування комп’ютером.

Таким чином, виникла  необхідність у тлумаченні та роз’ясненні  таких нововведень. Видання різних технічних словників та видань полегшило  сприйняття нової лексики та специфічних  текстів. Завдяки активній праці  перекладачів, сьогодні ми можемо без  особливих труднощів користуватись  персональним комп’ютером та іншими високотехнологічними пристроями.

      Переклад комп’ютерних текстів, та їх складових – термінів (абревіатур, скорочень та ін.) справді є актуальною темою й сьогодні. Оскільки, процес поширення новітніх технологій продовжується, виникнення нової лексики та потреба у її тлумаченні залишається. Тому, варто виділити актуальність дослідження даної теми.

Мета даної роботи полягає у дослідженні абревіатур та скорочень в англомовних комп’ютерних текстів та аналізі особливостей їх перекладу.

У відповідності  з поставленою метою формулюються наступні завдання:

1. Дослідити  особливості англомовних комп’ютерних  текстів; 

2. Проаналізувати  засоби перекладу, які застосовуються  у англомовних комп’ютерних текстах; 

3. Визначити  особливості перекладу абревіатур  та скорочень у англомовних  комп’ютерних текстах. 

Об’єктами є абревіатури та скорочення в англомовних комп’ютерних текстах.

Предметом є особливості та засоби перекладу англомовних комп’ютерних текстів українською мовою.

Матеріалом дослідження слугували близько 280 одиниць – абревіатур та скорочень, що зустрічаються у комп’ютерних текстах, які було відібрано із технічних словників комп’ютерної тематики.

Структура роботи – вступ, перший – теоретичний розділ та другий – дослідницький, а також висновки, список використаної літератури та додатки.  
 
 
 
 
 
 

                                                       РОЗДІЛ 1

Абревіатури та скорочення в англомовних  комп’ютерних текстах

      Для того, щоб приступити до розгляду особливостей перекладу комп’ютерних текстів, варто звернутися до деяких базових теоретичних понять перекладу, що є характерними для цього процесу і увійшли в основу дослідження.

      Відомий перекладознавець А.Д. Швейцер визначає переклад, як "Однонаправлений і двофазний процес міжмовної й міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому (перекладацькому) аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), що заміняє первинний в іншому мовному й культурному середовищі; процес, який характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, частково модифікований розходженнями між двома мовами, між двома культурами й двома комунікативними ситуаціями" [Швейцер А.Д., 1988: 75]. У цьому визначенні науковець із перекладом пов'язує такі поняття, як "мова й соціальна структура" та "мова й культура".

      Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу й неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. "Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні норм мови перекладу" [Бархударов Л.С., 1969: 12]. У зв'язку з цим А. Д. Швейцер зазначає: "Адекватність опирається на реальну практику перекладу, що часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертв ." [Швейцер А.Д., 1988: 96]. Цим вчений хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими втратами смислу в змісті тексту. Далі він припускає, що "теоретично оптимальним можна вважати переклад, у якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць". Під визначенням функціональні характеристики маються на увазі властивості висловлення (функція, що служить для опису предметів і зв'язку між ними) та експресивна функція (функція, що виражає відношення мовця до висловлення).

      Переклад - це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бути предметом дослідження різних наук. У рамках перекладознавства вивчаються психологічні, літературознавчі, етнографічні й інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладацької діяльності в різних країнах. Залежно від предмета дослідження "можна виділити психологічне перекладознавство (психологію перекладу), літературне перекладознавство (теорію художнього або літературного перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство" [Бархударов Л.С., 1969: 65].

      Провідне місце в сучасному перекладознавстві займає лінгвістичне перекладознавство (лінгвістика перекладу), що вивчає переклад як лінгвістичне явище. Окремі види перекладознавства доповнюють один одного, прагнучи до всебічного опису перекладацької діяльності.

      В наш час, головна функція перекладу інформативна або комунікативна, тому переклад - це засіб забезпечити можливість спілкування (комунікації) між людьми, що розмовляють на різних мовах. Тому для теорії перекладу в наш час особливе значення мають дані комунікативної лінгвістики про особливості процесу мовної комунікації, специфіки прямих і непрямих мовних актів, про співвідношення вираженого і змісту який мається на увазі у висловленні й тексті, впливі контексту й ситуації спілкування на розуміння тексту, інших факторах, що визначають комунікативне поводження людини.

Переклад у  своєму розвитку пройшов кілька етапів: був переклад і дослівний (в основному  він стосувався перекладу біблії), був і період коли автори при перекладі  оригіналу одержували новий текст. У сьогодення, індивідуально-авторський стиль не такий важливий. Відомо, що повну тотожність між оригіналом і перекладом досягнути не можливо. Мовна специфічність будь-якого тексту, орієнтованість його змісту на певний мовний колектив, що володіє лише йому властивими "фоновими" знаннями й культурно-історичними особливостями, не може бути з абсолютною повнотою "відтворено" засобами іншої мови. Відсутність тотожності аж ніяк не заважає перекладу виконувати ті ж комунікативні функції, для виконання яких був створений текст оригіналу.

      В наш час, при перекладі автори часто використають реалії ("позначаються побутові й специфічні слова й звороти, що не мають еквівалента в побуті, а отже, і у мовах інших країн") [Швейцер А.Д., 1988: 92].

      Також, у читача може виникнути незрозумілість, при читанні текстів, де значення має й міра ваги й грошові одиниці. Наприклад, через незвичні системи міри, ми часто користуємось міжнародною метричною системою. І якщо аршини, стопи, дюйми, пінти, галони й ін. використовуються лише для колориту, не містять для читача перекладу зрозумілого кількісного позначення, читач не уявить собі спавжні величини того, що описується.

      Мистецтво зображення дійсності є невід’ємною властивістю творчого перекладу тому, що внаслідок несумісності мовного матеріалу оригіналу й перекладу між ними не може бути семантичної тотожності у вираженні й, отже лінгвістично правильний переклад неможливий, а можлива лише інтерпретація. Часто буває, що рідна мова перекладача не дозволяє висловитися так широко й багатозначно, як мова оригіналу; перекладачеві при цьому доводиться вибрати одну з більш вузьких семантичних одиниць, що передає лише частина змісту, а для цього також потрібно знати дійсність, що передає текст.

      Досить маленької деталі, щоб читач помітив, що читає доробок, пересаджений на інший ґрунт, подібно тому, як найменшої неточності актора досить, щоб нагадати глядачеві, що персонажі на сцені лише грають, і зруйнувати безпосередність його сприйняття. Тому й критика перекладів часто зводиться до дрібниць і виявлення, насамперед недоліків перекладацької праці.

      Сучасна теорія перекладу наполегливо наголошує на необхідності збереження національної й історичної специфіки оригіналу. І якщо національна специфіка вже сама по собі історична, то риси епохи не завжди виступають як складова частина національної специфіки: бувають історичні явища, міжнародні по самій своїй суті, наприклад лицарська культура епохи феодалізму, що вимагає від перекладача передачі історичних реалій (костюм, зброя) особливостей етикету, психологічних рис. Труднощі для перекладача при передачі історичного й національного колориту виникають вже через те, що тут перед ним не окремі елементи, що виділяються в контексті, а якості, тією чи іншою мірою властиві всім компонентам доробку: мовному матеріалу, формі й змісту.

      Літературний твір історично обумовлений й отже, неповторний, між оригіналом і перекладом не може бути тотожності (як між двома дублікатами або між оригіналом і копією), тому неможливо зберегти повністю специфічність оригіналу. Таке завдання практично граничило б з вимогою дослівності, натуралістичного копіювання соціальних, історичних і локальних діалектів.

      Відношення перекладу до оригіналу все ж таки не те саме, що й відношення відбиття до об'єкта (мистецтва до дійсності, самостійній варіації на тему до її конкретного літературного прототипу), у перекладі немає місця для художнього перетворення типових рис оригіналу, домислу; це призвело б на практиці до осучаснення й локалізації, а в теорії - до тези, що переклад може бути краще оригіналу. Відношення між оригіналом і перекладом - це відношення між доробком і його виконанням в іншому матеріалі, при цьому константою є здійснення в іншому матеріалі не єдності змісту й форми оригіналу, а конкретизації цієї єдності у свідомості людини яка це сприймає.

Тобто, підсумкового враження, впливу на читача, форму оригіналу  також не можна зберегти при перекладі  механічно, можливо лише відтворити її значеннєву й естетичну цінність для читача; у сфері, що нас цікавить це означає, що неможливо зберегти при перекладі всі елементи оригіналу, що містять історичну й національну специфіку, але, безумовно, варто викликати в читача враження, ілюзію історичного й національного середовища.

1.1. Визначення понять  абревіатура та  скорочення

      Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 % усіх слововживань та 15% словникового складу. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні , як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення.

      За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абривіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого складається у відсіканні частини основи , що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним змістом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms ). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

      Абревіатура (лат. Abbrevio – скорочую) — складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος — «найвищий, крайній» та όνυμος — «ім'я»)). [Пономарів О.Д., 2001: 76].

Щодо застосування терміну «акронім» існують різні  думки: за однією, акронімами називають  будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному  словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

1.2. Види абревіатур  та скорочень

      Також, варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

Лексичні скорочення. Види усічень 

      Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (з examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (з airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (з refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни ( mike – microphone, ambish – ambition, etc.).

      Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації привело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures). Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер. Графічні скорочення та напівскорочення. Графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин ( kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:

i.e. ( латинське id est, англійське that is)

e.g. ( латинське exempli gratia, англійське for example)

etc. ( латинське et cetera, англійське and so on)

До того ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад ( лат. libra, англ. pound), ( лат. denarius, англ. penny) і т.д.

      Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення. тобто комбінації акроніма одного члена словосполучення із повною основою іншого. Наприклад:

A-bomb – atomic bomb,

V-day – Victory Day

      Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується й широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста.

Скорочення 

      З приведених прикладів (ALGOL ( Algorithic Language) – Алгол; LISP (List Processing) – Лисп; FORTRAN ( Formula Translation) – Фортран) виходить, що для утворення акронімів використовуються частини слів, що входять до складу початкових термінологічних груп або корелят. На відміну від акронімів, для утворення абревіатур використовується лише перші літери слів, що входять до складу початкових термінологічних груп: FOB – free on board; ASAP – as soon as possible.

      В сучасній мові ділового спілкування процес утворення нових акронімів і абревіатур значно випереджає терміноутворюючі процеси. Процес перекладу відсутнього в словниках і довідниках скорочення виконується в два етапи, першою з яких є дешифровка скорочення, тобто виявлення початкової англомовної форми або корелята. Другим етапом є передача корелят засобами української мови, тобто пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передає виявлений зміст.

      Коли мова йде про скорочення, слід також згадати:

а) Використання приголосних (першої і останньої  або першої, середньої і останньої) для скорочення слова:

ctr (centre); fwd (forward); jr (junior); shtg (shortage); rqs (requirements); ppd (prepaid).

б) використання початкового складу:

libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes (nuclear weapons) – ядерна зброя;

в) змішані скорочення:

      ALGOL (Algorithic Language) – алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail ( Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені

      Літери в якості складових частин неологізмів можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають. H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева бомба; T-shirt – футболка з короткими рукавами у вигляді літери Т; U-turn – розворот машини на 180 градусів, тобто у вигляді літери U; Y-intersection – перехрестя доріг у вигляді літери Y; X-ing (Crossing) – перехід. Скорочення також використовуються в діловій переписці, наприклад: cc (carbon copy – копія); RSVP (абревіатура французького вислову respondez s’il vous plait – прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) – як найшвидше.

       Скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження слів і навіть, цілих фраз, які співпадають за звучанням із назвою літер і цифр: IOU – I owe you; O2 – you too; R – are; 4U – for you; B2B – business to business; B4U – before you ; ICQ – I seek you; 4X – forex (foreign exchange);B&B – bed and breakfast.

      У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій області, повинен слідкувати за появою нових скорочень і обновлення свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як: BOP – Balance of Payments (Платіжний балансу); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і надзвичайного фінансування, ССФФ); CPI – Consumer Price Index ( Індекс цін споживача, ІСЦ); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System ( Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Налог на додаткову вартість, НДВ);

      Окрему групу абревіатурних скорочень складають інтернет-абревіатури , абревіатури, що виникли під час листування у всесвітній мережі Інтернет. Найбільш поширені з них такі: BTW – By The Way – до речі; BOT – Back On Topic – повертаючись до теми спілкування; FWIW – For What It’s Worth – справжня ціна; FYI – For Your Information – до вашого відома; GIGO – Garbage In Garbage Out – за що купив за те і продав; HTH – Hope This Helps – сподіваюся, це допоможе; IBTD – I Beg To Differ – вибачте, але я з вами не згоден; ICQ – I Seek You – я шукаю вас; IIWM – If It Were Me – що до мене; IMNO – In My Considered Opinion – за моїм переконанням; IMHO – In My Humble Opinion – на мою скромну думку; KISS –Keep It Simple Stupid – будь простіше; LOL – Laughing Out Loud – від дущи сміюся; NRN – No Reply Necessary – відповідь не обов’язкова; OBTW – Oh By The Way – о, доречі; OTOH – On The Other Hand – з іншого боку; PLS – Please – будь ласка; RBTL – Read Between The Lines – читати між рядками; TAFL – Take; A Flying Leap – відсилаю повітряний поцілунок; TIA – Thanks In Advance – заздалегідь спасибі; TKVM – Thank You Very Much – дуже дякую та ін.

Акроніми та абревіатури 

      Внаслідок дуже тісного зв’язку усної та письмової форми мови, іноді дуже важко розрізнити усічення, створені в усному мовленні, від графічних абревіатур. Тим більше, що останні все частіше з’являються в усному мовленні і широко використовуються у спілкуванні. Протягом Першої Світової Війни і після неї традиція називати країни, урядові, соціальні, військові, індустріальні й торговельні організації й посадових осіб не тільки їхніми повними назвами, але й початковими скороченнями, отриманими з літер, стала дуже популярною не тільки в англомовних країнах, а й в усьому світі. Пізніше тенденція стала ще більш явною, наприклад, СРСР, the U. N.; the U. N. O.; M.P. Сьогодні тенденція полягає в тому, щоб опустити крапки між літерами: GPO ( General Post Office).

      Деякі скорочення однак з’являються в обох формах: EPA and E. P. A. (Enviroment Protection Agency). Такі слова, сформовані з початкової літери або літер від кожної із послідовних частин словосполучення має два можливих типи орфоепічної кореляції між письмовими й розмовними формами.

      Якщо скорочена письмова форма пишеться та читається як звичайне англійське слово, то сформоване у такий спосіб слово називається акронім. Акроніми утворюються з початкових літер слів, що входять у словосполучення, об’єднане загальним змістом. Наприклад: AIDS – acquired immune deficiency syndrome; USA – United States of America. Цей спосіб формування нових слів стає все більше популярним в майже всіх галузях людської діяльності і особливо в політичному й технічному словниках. Наприклад: U. N. O., також UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization; NATO – the North Atlantic Treaty Organization; SALT – Strategic Arms Limitation Talks.

      Останній приклад показує, що акроніми частіше омонімічні до звичайних слів; іноді навмисно обрані, щоб створювати деякі асоціації. Таким чином, наприклад, the National Organization for Women називається NOW. Акроніми стали настільки популярними, що їхня кількість виправдала публікацію спеціальних словників, типу „Комп’ютерний посібник по використанню акронімів” Д.Д. Спенсер (1974). Ми згадаємо тільки один приклад від комп’ютерної термінології – досить іронічний GIGO, що означає garbage in, garbage out. Акроніми становлять особливий інтерес, тому що вони ілюструють роботу лексичної адаптивної системи.

Інша підгрупа складається із початкового скорочення з буквеним збереженням читання, тобто як ряд літер. Вони також  зберігають кореляцію зі зразками. Наприклад: B. B. C. [‘bi:’bi: ‘ci:] – the British Broadcasting Corporation, G. I. [‘dzi:’ai] – Government Issue. Останнє скорочення було спочатку американізмом, але було твердо встановлене також в британській англійській мові. Інші приклади початкових скорочень із збереженням буквеного читання: S.O.S. [‘es’ou’es] – Save Our Souls – кодовий сигнал надзвичайної небезпеки. Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням, наприклад: CAD (Computer-Aided Design) – САПР (Система автоматизованого проектування).

      Отже, після опрацювання необхідної термінології, яка використовується у роботі, варто перейти до визначення особливостей перекладу комп’ютерних текстів, а саме абревіатур та скорочень.  

                                                     РОЗДІЛ 2

Особливості перекладу абревіатур та скорочень у  англомовних

комп’ютерних  текстах

      Комп’ютерна лексика англійської мови має специфічні особливості. Одна з них – притаманність деяким комп’ютерним термінам “образності”. [Носенко И.А., 1974: 125]. Хоча в цілому науково-технічні тексти характеризуються відсутністю емоційності та образності, деякі комп’ютерні терміни мають яскраво виражений відтінок конкретної образності англійської мови, наприклад, термін mouse, що позначає пристрій для регуляції пересування курсору, зовні дійсно нагадує мишу, а назва програми Windows базується на схожості принципу надання інформації у вигляді вікон на дисплеї комп’ютера.

      Даючи характеристику комп’ютерної терміносистеми, не можна не сказати про динаміку її розвитку, інтенсивність її збагачення новими лексичними одиницями. Бурний розвиток комп’ютерної техніки спричинив активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного характеру.

      Особливістю комп’ютерних термінів є те, що вони, на відміну від інших технічних термінів, у результаті глибокого проникнення комп’ютерної техніки у всі сфери життя суспільства, поступово втрачають вузькоспеціальний характер функціонування та стають здобутком загальнолітературної мови.

      Таким чином, у другій половині ХХ століття інформаційна революція спричинила формування та бурний розвиток комп’ютерної терміносистеми. У 80-90-ті роки вона збагатилася великою кількістю лексичних інновацій, які, на думку лінгвістів, складають 10% від кількості усіх неологізмів, створених за цей час [Зацний Ю.А., 1998: 371]. Основними вимогами до перекладу термінів є повне збереження семантичного наповнення одиниці перекладу. Переклад характеризується як процес вторинної номінації і терміни, що були перекладені, займають чинне місці в термінологічній структурі української мови і навіть отримують статус загальновживаної лексики.

2.1. Засоби перекладу  в комп’ютерних  текстах

      Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми. Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо" [Карабан В.І., 1999: 12]. До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення. "Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо" [Карабан В.І., 1999: 14].