Особливості перекладу абревіатур на матеріалі текстів авіаційної тематики

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................ 3

Розділ 1. Абревіатура  як об’ект лінгвістичного дослідження .................... 6

1. Визначення поняття “абревіатура” …………………………. 6
2. Шляхи утворення абревіатур в авіаційній термінології ........10
3. Фонетичні особливості перекладу абревіатур ....................... 13

Розділ 2. Особливості  перекладу абревіатур на матеріалі  текстів авіаційної тематики ........................................................................................................... 17

            2.1. Труднощі перекладу абревіатур .................................................. 17

            2.2. Методи розшифрування абревіатур ............................................ 21

            2.3. Основні способи перекладу  авіаційних абревіатур ................... 23

Висновки ........................................................................................................... 31

Список використаних джерел ......................................................................... 35

Додатки ............................................................................................................. 39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Переклад  – це складний та багатогранний  вид людської діяльності. Хоча зазвичай про переклад говорять – “з однієї мови на іншу”, але, в дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови на іншу. В перекладі зустрічаються різноманітні культури, різні особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку, традиції чи установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.

     Абревіації на даному етапі розвитку − досить актуальний об’єкт для вивчення серед перекладачів, особливо розповсюджені редуковані лексичні одиниці в технічній літературі.

     Актуальність  дослідження полягає в тому, що семантичне поле “авіація”, а саме абревіатури та специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями, не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям. Абревіатури та скорочення мають цілий ряд словотвірних семантичних та граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони займають особливе місце, при чому орієнтовані такі слова не на носіїв певної мови, а в основному на представників деяких професійних груп з певними екстралінгвістичними знаннями. Це також зумовлює зацікавленість у дослідженні даної теми. Дослідження присвячене аналізу особливостей перекладу абревіацій в фахових текстах, а саме в авіаційній сфері людської діяльності. Не зважаючи на те, що існують численні, хоча і фрагментарні, дослідження, що присвячені проблемам абревіації в сучасній англійській мові, скорочені лексичні одиниці досі залишаються об’єктом дослідження в лінгвістичному плані, оскільки відносно них доводиться розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми структури слова і його значення тощо. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але ця проблема ще не була повністю досліджена.

     Метою роботи є дослідження абревіатур в семантичному полі “авіація” та аналіз особливостей їх перекладу.

     У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:

     1) визначити поняття “абревіатура”;

     2) розглянути процес скорочення  як механізм формотворення та  словотворення в сучасній англійській  мові;

     3) вивчити шляхи утворення та  дослідити функціонування абревіатур в авіаційній термінології;

     4) виявити, які існують проблеми перекладу абревіатур в авіації;

     5) визначити способи перекладу абревіатур в авіації.

     Об’єктом  дослідження є терміни, які утворюються за допомогою абревіацій, структурні типи абревіатур, та різні шляхи утворення абревіаційних термінів.

     Предметом дослідження даної роботи є переклад авіаційної термінології та їх вживання в науково-технічних текстах.

     Фактичний матеріал дослідження – це 713 зразків скорочень та абревіатур, вибраних з авіаційних текстів, їх переклад на українську мову, а також лексеми, зібрані методом суцільної вибірки з Програми з авіаційної безпеки авіакомпанії “МАУ”, Керівництва з авіаційної безпеки, Керівництва з обслуговування літаків для працівників відділу технічного обслуговування та оперативного забезпечення, з англо-українського навчального словника авіаційних термінів, з інтернет-форумів для пілотів та працівників сфери авіації. Теоретичним матеріалом, що допомагав у процесі аналізу перекладу та особливостей скорочень та абревіатур стали роботи таких мовознавців як Л.С. Бархударов, Е.П. Волошин, Е.Н. Галкін, А.Л. Пумпянський, Л.П. Ступін.

     Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що лексичні одиниці авіаційної сфери на українській мові маловивчені, це зумовлено історично, так як офіційна мова авіації – це російська мова, а не українська, тому важко іноді відтворити англійський відповідник, та ще й, якщо він скорочений без урахування особливостей такого авіаційного тексту. Здійснюється спроба виділити ті способи перекладу, які є найпопулярнішими серед перекладачів сьогодні.

     Теоретичне  значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, термінознавства.

     Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання проблем, пов’язаних з перекладом, використати для укладання спеціалізованих словників, застосовувати для написання лекцій та проведення семінарів з певних спецкурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. АБРЕВІАТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО                                                                            ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Визначення поняття  “абревіатура”

     Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних абревіатур – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл абревіатур доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [21, с. 23].

     За  визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним смислом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

     Абревіатура (лат. аbbrevio – скорочую) – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – “найвищий, крайній” та όνυμος – “ім'я”) [13, с. 45].

     Також варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

     – Лексичні скорочення. Види усічень.

     Найчастіше  зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (від examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (від airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (від refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцевопочаткові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни (mike – microphone, ambish – ambition, etc.).

     Процес  словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації призвело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures) [5, с. 77].

     Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер. 

     Графічні  скорочення та напівскорочення.

     Графічні  скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:

     i.e. (латинське id est, англійське that is);

     e.g. (латинське exempli gratia, англійське for example);

     etc. (латинське et cetera, англійське and so on);

     До  цього ж типу скорочень відносяться  й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад (лат. libra, англ. pound), (лат. denarius, англ. penny) тощо [11, с. 112].

     Специфічно  англійський підтип скорочень –  напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення  із повною основою іншого. Наприклад:

     A-bomb – atomic bomb – атомна бомба;

     V-day – Victory Day – День  Перемоги.

     Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста [15, с. 55].

     Скорочення.

     Коли  мова йде про скорочення, слід також  згадати про:

     а) використання приголосних (першої і  останньої або першої, середньої  і останньої) для скорочення слова:

     ctr (centre) – центр; fwd (forward) – вперед; jr (junior) – молодший; shtg (shortage) – недостача; rqs (requirements) – вимоги; ppd (prepaid) – сплатити вперед.

     б) використання початкового складу:

     libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes (nuclear weapons) – ядерна зброя;

     в) змішані скорочення:

     ALGOL (Algorithic Language) – алгол 9 алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail (Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені.

     Літери  в якості складових частин неологізмів  можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.

     H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева  бомба; T-shirt – футболка  з короткими рукавами  у вигляді літери  Т; U-turn – розворот  машини на 180 градусів, тобто у вигляді  літери U; Y-intersection –  перехрестя доріг  у вигляді літери Y; X-ing (сrossing) – перехід [8, с. 3–5].

     Скорочення  також використовуються в діловій  переписці, наприклад:

     cc (carbon copy – копія); RSVP (абревіатура  французького вислову  respondez s’il vous plait –  прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) – як найшвидше.

     Нарешті, скорочення із літер і цифр стали  використовувати для вираження  слів і навіть цілих фраз, які  співпадають за звучанням із назвою літер і цифр:

     IOU – I owe you – я  винен тобі; U2 –  you too – ти також; R – are – бути; 4U – for you – для тебе; B2B – business to business – справа заради справи; B4U – before you – перед тобою; ICQ – I seek you – я шукаю тебе; 4X – forex (foreign exchange) – інвалюта; B&B – bed and breakfast – послуги готелю.

     У кожній сфері діяльності існують  свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

     BOP – Balance of Payments (платіжний баланс); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і Надзвичайного Фінансування, МКНФ); CPI – Consumer Price Index (Індекс цін споживача, ІЦС); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System (Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Податок на додану вартість, ПДВ) [19, с. 4–7].

     У висновку до цього підрозділу можна  зазначити, що інтенсивне входження в ужиток абревіатур зумовлене передусім позамовними чинниками, зокрема активізацією міжнародних зв’язків України в галузі літакобудування, організації повітряного руху, співпрацею держави з міжнародними організаціями ІСАО, ІАТА тощо. Поява значної кількості складних синтаксичних структур на позначення певних понять дещо перевантажує мову, робить її менш гнучкою, незручною для спілкування.  
 
 
 
 

     1.2. Шляхи утворення  аревіатур в авіаційній  термінології

     Активна співпраця лінгвістів та професіоналів  інших галузей науки говорить про необхідність багатоаспектного аналізу спеціальної термінології. Оскільки саме професійні знання, вимога точності, мовної та писемної економії стимулюють розвиток компресії поняття, і часто виникнення абревіатур – одне з найскладніших та цікавих явищ вираження мови.

     Природа побудови та вживання абревіатур різноманітна. Буквені абревіатури широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів [25, с. 26-27].

     Текстові  абревіатури вживаються при частому повторенні терміна з метою організації більш стислого та зв’язного тексту. В такому випадку абревіатури будуються шляхом збереження початкових літер терміну:

     aircraft\airplane – A\C – літак, act of unlawful interference – AUI – акт незаконного  втручання, crew member –  C\M – член екіпажу, improvised explosive device – IED – вибуховий пристрій, screening checkpoint – SCP – контрольно-пропускний пункт, capacity ton miles – CTM – місткість вантажу, component test memo – CTM – перевірка знань льотного екіпажу, control terminal centre – CTC – пункт міжнародного зв’язку, crew training officer – CTO – інструктор etc [25, с. 175], [31.с.-125].

     Розповсюдженні  також абревіатури за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. При скороченні зберігають або початкові літери, або приголосні певного слова:

     A1 – відділ авіаційного штабу, начальник відділу, А1 – перший клас, D – day – день початку операції, B – Boeing – Боїнг(літак), A – Airbus – Еабас(літак), Ant – Antonov – Антонов(літак), TU – Tupolev – Туполєв(літак), Yak – Yakovlev – Яковлєв(літак), Arr – arrival – прибуття, clb – climb – набирати висоту, 2-D – two-dimensional – двовимірний, ABD – aboard – закордон.

     Поряд з текстовими скороченнями трапляються  також термінологічні скорочення. Різниця  між ними в тому, що текстові скорочення вживаються для економії місця в тексті, в той час як утворення термінологічних скорочень – це необхідність використання коротких термінів [28, с. 132].

Наступний метод творення абревіації є конденсації переважно складних синтаксичних конструкцій унаслідок яких творяться ініціальні абревіатури на зразок: УАТК — українська авіатранспортна компанія; АНТК ім. О. К. Антонова— авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова тощо.

      Суть  способу творення абревіації полягає  в тому, що внаслідок скорочення слів утворюється слово-абревіатура, яке набуває граматичних ознак іменника (напр. ВПС (військово-повітряні сили) [5, с. 33].

     Характерною рисою термінологічної абревіації є те, що вживається вона лише в якості паралельних варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні. Багатокомпонентні терміни, підпадаючи під процес компресії, утворюють нові слова, які виражають ті ж ознаки, що і початковий термін:

     Сo – mail – company mail –  службова пошта, company material – службові матеріали, EPROM – Erasable Programmable Read Only Memory – запам’ятовуючий пристрій, STARS – Standard Terminal Arrivals – стандартний маршрут проходу в зону аеродрому, ABES – airbreathing engine system – повітряно-реактивна установка [25, с. 82].

     Для термінологічного контексту характерною  є семантико-синтаксична компресія, за якої полікомпонентна термінологічна одиниця функціонує в скороченому  варіанті:

     Керування за допомогою аеродинамічної поверхні – aerodynamic control, зусилля, спрямоване на ручку керування – stick force, двовимірне крило – 2-D wing.

     Екстралінгвістичні  фактори вказують на тенденцію вираження  понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється  тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень [20, с. 149–150].

     Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:

1. необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;
2. буквені абревіації є простішим способом для автора [22, с. 20].

     Наступною тенденцією можна назвати побудову понятійного смислу терміна. Так, класифікацію авіадвигунів можна представити  наступним чином:

     Reciprocating engine – RE – поршневий двигун,

     Turboprop engine – TE – турбінний  двигун,

     Jet engine – JE – реактивний  двигун.

     Такі  терміни стають основою для виникнення ще складніших термінів та багатокомпонентних назв, де розповсюдження йде по лінії “рід – вид”.

     Наприклад, турбореактивний двигун – turboprop jet engine – TJE, турбореактивний двоконтурний двигун – turboprop jet dual – profile engine – TJDPE, турбореактивний двигун з форсажною камерою – turboprop jet engine with afterburner – TJEA [36, c.412], [41].

     Розглянуті абревіації однозначні в межах цієї терміносистеми, для них характерна одна особливість – стислість. Вживання абревіатур в якості заміни терміну значно простіше, ніж побудова термінів за допомогою звичайних способів, які використовуються [18, с. 12].

     Проте кожне таке скорочення потребує попереднього пояснення, що означає кожна літера окремо і якому повному терміну відповідає абревіація в цілому. Внутрішня форма таких абревіатур втрачається значно скоріше, ніж загальновживані скорочення.

      Отже, абревіація – багатопланове явище, яке потребує дослідження різних аспектів її утворення і функціонування в технічній термінології, і головним чином в авіаційній тематиці. Однією з основних причин виникнення абревіатур є потреба в точності, мовленнєвій і графічній економії.  
 

     1.3 Фонетичні особливості перекладу абревіатур

     Вживання  абревіатур та скорочених словосполучень є широко розповсюдженим явищем в англо-американській технічній та професійній літературі. Зустрічаються три види скорочень: буквені скорочення, складові скорочення та урізані слова. Розглянемо кожну з категорій.

     Буквені скорочення утворюються з початкових літер скорочених слів та словосполучень. Такі ініціальні скорочення слів вимовляються повністю як слово – оригінал: 

     Скорочення  словосполучень вимовляються частіше  всього по літерах, відповідно до їх алфавітної назви: 

     У деяких випадках початкові літери скорочення співпадають і утворюють як би нове слово, яке вимовляють відповідно до англійських норм вимови [52, с. 44]:

     Буквені скорочення номінативних словосполучень можуть приймати закінчення множини  – букву – s (іноді її відділяють від скорочення апострофом, щоб уникнути злиття), а також закінчення присвійного відмінку – ‘s: 

     Серед буквених скорочень існує значна група скорочень стійких латинських словосполучень типу: 

     Деякі з них перетворилися лише в  символи, які при читанні передаються  повним англійським варіантом [14, с. 17–18]: 

     В мові існують ще ряд напівскорочень словосполучень, в яких буквеному  скороченню підлягає лише перший елемент. При читанні цей скорочений елемент  вимовляється як в алфавіті: 

     Складові  скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучення. Склади утворюють злите написання  і читаються як самостійне слово [10, с. 80]

     Іноді, особливо в американській літературі, зустрічаються об’єднання початкового складу першого елементу і останнього складу другого елементу словосполучення: BOMRON = Bomber squadron – ескадрилія бомбардувальної авіації.

     Урізані слова. При такому способі скорочення можуть відпадати:

1. початкова частина слова, причому та частина, що залишилася, читається як нове слово:

     chute – parachute – парашут;

     bus – omnibus – автобус.

2. кінцева частина слова:

     min – minute – хвилина;

     fig. – figure – малюнок, креслення;

     sub – submarine – підводний  човен.

3. середня частина слова:

     ry – railway – залізна дорога;

     ft – foot – фут.

4. окремі елементи слова, головним чином, початкові літери:

     opnl – operationa l – експлуатаційний;

     hb – haemoglobin – гемоглобін.

     Три останніх типи скорочень читаються  як повно буквені слова. Урізані  слова можуть утворювати словосполучення: