Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”

 

за  темою: «Аналіз динаміки виробництва  і реалізації продукції»

 

спеціальність 5.050111 “Бухгалтерський облік”

 

 

  

 

Керівник                                                       Виконала  студентка   

 

Баркалова Н.А.                                            3 курсу групи 2БО10/9 

 

Допушена/ недопущена до захисту                                  Підтинна К. В.

 

«___» ____________2012р.

              

Викладач_____________________

 

                          Підпис

 

 

 

 

 

Захищена з оцінкою________________ «_____» ____________2012р.

 

 

 

___________________     Третьяк М.В.

                          ___________________      Черкас  В.В.

                          ___________________      Редька  Л.М.

 

 

 

Р Е Ф Е Р А Т

 

 

     Курсова робота  містить  45 сторінок, 6  таблиць, 5 рисунків, список літератури з 17 найменувань.

 

         «Аналіз динаміки виробництва  і реалізації продукції»

Предметом роботи є  теоретичне, практичне і методологічне обґрунтування обліку виробництва готової продукції.

Мета курсової роботи: Мета аналізу виробництва продукції, робіт, послуг полягає у визначенні резервів можливого збільшення випуску продукції відповідної якості та асортименту з урахуванням попиту споживачів для досягнення позитивних фінансових результатів.

Основні завдання аналізу  наступні:

· оцінка динаміки основних показників обсягу продукції та виконання плану по них в поточному періоді;

· визначення впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на зміну обсягу продукції;

· аналіз асортиментно-структурних  зрушень у випуску продукції;

· аналітична оцінка показників якості продукції;

· аналіз ритмічності виробництва  продукції.

Результати роботи першого розділу: розглянули теоретичні аспекти и поняття динаміки виробництва і реалізації продукції

Результати роботи другого розділу: досліджували методику динаміки виробництва  і реалізації продукції

Результати роботи третього розділу: аргументували динаміку виробництва і реалізацію продукції

Результати роботи четвертого розділу: проаналізували запропоновані задачі за темою « Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції»

Ключові терміни: Аналіз, бюджетування, бюджет виробництва, асортимент продукції, ритмічність виробництва, ритмічна робота, продуктивність праці, реалізація продукції та ін..

 

 

Дата виконання курсової роботи:16.11.2012р.

Дата захисту курсової роботи _______________________

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………….……………………………………4

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

               1.1. Зміст та завдання аналізу виробничої програми………6

               1.2. Економічна обґрунтованість виробничої програми....10

               Висновки по розділу 1………………………………………12

РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

               2.1. Аналіз обсягів виробництва продукції………………..13

               2.2. Аналіз асортименту і структури випуску продукції…15

               2.3. Аналіз ритмічності виробництва………………………18

               2.4. Аналіз якості продукції…………………………………20

               2.5. Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань……………………..……………………………24

               2.6. Аналіз резервів виробництва та реалізації продукції..27

                Висновки по розділу 2 ……………………………………..28

РОЗДІЛ 3. ЧИННИКИ ТА ШЛЯХИ ЗРОСТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ……………………………..29             

               Висновки по розділу 3 ……………………………………..35

РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА………….36

                Висновки по розділу 4 ……………………………………..42

ВИСНОВКИ  …………………………………………………………….43

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….45

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

   Аналіз – це метод пізнання явищ, предметів та процесів шляхом їх розкладання на складові частини.

Сьогодні роль аналізу різко зросла. Ламаються стереотипи мислення мільйонів людей, які займаються підприємницькою діяльністю. Цих людей на кожному кроці підстерігають невдачі. Вони постійно ризикують не лише грішми, а й життям. Успіх цих людей залежить від уміння правильно аналізувати, перш за все, економічні процеси та явища.

Уникнути втрат зможе лише той, хто досконало володіє аналізом. Аналіз допоможе з кожної невдачі  завжди досягти удачі. Без аналізу  удачі ніколи не побачиш.

За умов ринкової економіки господарчим  суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов’язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції і її реалізації.

Реалізація продукції впливає  на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація продукції – це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

При виборі теми враховувалось слідуюче:

– актуальність теми, виходячи із перспективи розвитку об’єкта дослідження та економіки держави в цілому;

– достатню кількість статистичних даних для розкриття змісту теми.

Метою даної роботи є аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, а також ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

Завданням даної роботи є характеристика і аналіз обсягу і асортименту  виробництва і реалізації продукції  і узагальнення резервів росту обсягу реалізації продукції, аналіз прибутку і рентабельності підприємства.

Були використані традиційні способи  і прийоми економічного аналізу  господарської діяльності – порівняння, елімінування, групування, відносні та середні величини, прийом послідовних підставок тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ  ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ВІРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

               1.1. Зміст та завдання аналізу  виробничої програми

 

Економічна  ситуація,  яка склалася в Україні  потребує розроблення і

прийняття науково обґрунтованих рішень,  які б вирішили проблему поліпшення планування та аналізу виробничої програми, для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та в установлені терміни згідно з договорами поставки.

Науковий  рівень управління зумовлює всебічний  розвиток аналітичної роботи, зокрема  щодо аналізу виробничої програми підприємства. Тому

виникає необхідність в аналізі як проміжній  ланці в системі правління  між отриманням інформації та прийняттям відповідних управлінських рішень.

Об'єктом аналізу в умовах переходу до ринкових відносин є не просто

виробничий  процес,  а отримання замовлень  на продукцію, роботи, послуги, виконання  цих замовлень за обсягом, номенклатурою, асортиментом, якістю, термінами поставки, а також оплата виконаних замовлень, тобто обсяг реалізації продукції [1, с. 85].

Головною  метою аналізу виробничої програми є виявлення можливостей більш  раціонального використання виробничих ресурсів, зниження витрат на виробництво,  реалізацію та забезпечення зростання  прибутку,  раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційне забезпечення та всебічна оцінка досягнутих результатів, обґрунтування управлінських рішень [4, с. 251]. Однак інколи деякі автори під аналізом виробничої програми розуміють елемент функції контролю, який підготовляє інформацію для обґрунтованого їх планування [3, с. 137].

Основні завдання аналізу виробничої програми:

● дослідження  економічної обґрунтованості виробничої програми;

● перевірка  відповідності вимогам ринку  прийнятих завдань з обсягу виробництва  і реалізації продукції;

● аналіз ринку продукції, виконання договорів  поставки за попередній період з тим, щоб визначити, розширення чи продовження яких договорів може принести підприємству максимальну вигоду за наявних ресурсів;

● оцінка рівня виконання планових завдань  та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом, якістю та вплив цього рівня на фінансово-економічні показники;

● вивчення забезпечення виробничої програми матеріальними,  фінансовими, трудовими ресурсами, основними фондами та ефективності їх використання;

● виявлення  додаткових резервів підвищення ефективності використання засобів і предметів  праці, трудових ресурсів для встановлення найоптимальнішого обсягу та асортименту  виробництва під найбільш вигідні  пропозиції при укладенні договорів;

● розроблення  пропозицій щодо прийняття оптимальних  управлінських рішень з формування виробничої програми.

Для аналізу  виробничої програми використовують:

● бізнес-план підприємства;

● державні замовлення, господарські договори;

● звіти  про виконання планів з виробництва  продукції цехами,  дільницями, бригадами;

● дані оперативного, бухгалтерського та статистичного  обліку [1, с. 85].

Аналіз  виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості. Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці необхідно керуватися бізнес-планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути така важлива інформація, як:

● характеристика основних видів продукції з описом її конкурентних переваг, обґрунтуванням цінової політики, розрахунком оптимальних замовлень;

● оцінка ринку збуту: ємність ринку, характеристика потенційних клієнтів:

● дослідження  конкурентів: назва фірми, обсяги продажу  продукції конкурентів;

● план маркетингу:  канали збуту продукції,  реклами,  методи стимулювання, продажу продукції;

● план виробництва: виробничі потужності, обсяги виробництва, матеріально-технічне постачання, організація контролю якості, витрати на виробництво.

Вивчення  ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію, – чи не головне  питання аналізу. У процесі дослідження й аналізу ринку вивчають загальну ситуацію, а також позиції і конкретні можливості підприємства стосовно конкурентів.

Результати  аналізу використовують для визначення загальної потреби

ринку в  тому чи іншому товарі, а також для  визначення наявних на даний час і на майбутнє пропозицій конкуруючих підприємств.  Це дасть змогу керівництву підприємства виробити стратегію на перспективу.

Керівництво підприємства визначає можливі обсяги продажу конкрет-

ної продукції. За допомогою функціонально-вартісного аналізу розраховують попередню (орієнтовану) ціну продукції, очікувану величину прибутку на одиницю продукту.  Визначають час,  протягом якого відшкодовуються витрати.

Якщо  аналіз дасть позитивний результат, підприємство може братися за виготовлення дослідної партії продукції та її випробування. У тому випадку, коли

випробування  покажуть високі якісні характеристики продукції, її впроваджують у виробництво  невеликими партіями і постачають на ринок. Ринок і надасть інформацію про наявність попиту, правильність визначення ціни даної

продукції.  Залежно від отриманої інформації підприємство приймає рішення про збільшення випуску цього виду продукції або зняття його з виробництва.

У процесі  дослідження ринку вивчають попит  на продукцію під-

приємства.  Визначення попиту зовнішнього і  внутрішнього ринків товарів дійснюється шляхом систематичного проведення маркетингових досліджень.

Їх виконують  відділи маркетингу або інші економічні служби підприємства, що здійснюють аналогічні функції.

У процесі  аналізу попит поділяють на відповідні рівні:

● необмежений (попит значно перевищує пропонування);

● задовільний (відповідає можливостям підприємства, є досить стабільним);

● обмежений (нижчий за оптимальні можливості підприємства);

● нерегулярний (змінюється в часі під впливом  певних чинників);

● відсутність  попиту.

При оцінюванні економічної обґрунтованості виробничої програми

враховують  конкурентоспроможність продукції.  Конкурентоспроможність продукції перебуває в тісному зв'язку з її якістю. Формулу конкурентоспроможності можна подати так:

 

КС = Якість + Ціна + Витрати на обслуговування.

 

Дослідження ринку передбачає також  вивчення й інших його характеристик:

● географія ринку та його сегменти;

● ємність ринку, можливі її зміни;

● частка підприємства на ринку;

● основні конкуренти, гострота конкуренції;

● оцінка кон'юнктури ринку на перспективу.

Дослідження ринку продукції,  як відомо, надає інформацію про наявність  попиту на наданий продукт і про  правильність визначення ціни продукту. В умовах зміни ринкової кон'юнктури  іноді виникає потреба прийняття  рішення про випуск і реалізацію відповідної продукції за зниженою ціною [2, с. 141].

Основні завдання аналізу виробничої програми для потреб управління:

● забезпечення реальної оцінки величини виробничої програми;

● планування виробничої програми;

● контроль за ефективністю проведення аналізу на основі достовірної та повної інформації;

● економічні розрахунки для досягнення оптимального балансу між величиною  виробничої програми та її якістю.

          Необхідно зауважити, що управління витратами – це спосіб досягнен-

     ня підприємством найвищого економічного результату,  виконання всього комплексу функцій управлінського циклу,  спрямоване на підвищення ефективності використання виробничих ресурсів на підприємстві [3, с. 137].

           Для оцінки економічної обґрунтованості виробничої програми аналітики повинні визначити мінімальний обсяг реалізації продукції, що забезпечує підприємству вихід за межі банкрутства. Цей гранично мінімальний розмір поставки називають критичним обсягом реалізації продукції. Він характеризує таку масу продажу продукції чи виконання робіт і послуг, за якої витрати на виробництво і збут продукції дорівнюють виторгу від реалізації.

           Визначається максимальний обсяг випуску виробів,  що реально може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.  Проводяться розрахунки необхідного нарощування виробничої потужності впродовж періоду на який складено виробничу програму [1, с. 85].

1.2. Економічна  обґрунтованість виробничої програми

 

     Аналіз виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості.

    Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці слід керуватися бізнес-планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути така важлива інформація як:

• характеристика основних видів продукції з описом її конкурентних переваг, обґрунтуванням цінової політики, розрахунком оптимальних замовлень;
• оцінка ринку збуту: ємність ринку, характеристика потенційних

           клієнтів;

• дослідження конкурентів: назва фірми, обсяг и продажу                                    продукції конкурентів;
• план маркетингу: канали збуту продукції, реклами, методи стимулювання продажу продукції;
• план виробництва: виробничі потужності, обсяги виробництва, матеріально-технічне постачання, організація контролю якості, витрати на виробництво.

 

Вивчення  ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію, -

чи не головне питання аналізу.

    Ринок розуміють як взаємодію попиту, пропозиції і сукупності

домовленостей, які здійснюються в результаті такої взаємодії.

У процесі  дослідження й аналізу ринку вивчають загальну ситуацію, а

також позиції  і конкретні можливості підприємства стосовно

конкурентів.

     Результати аналізу використовують для визначення загальної потреби ринку в тому чи іншому товарі, а також для визначення наявних на даний час і на майбутнє пропозицій конкуруючих підприємств. Це дасть змогу керівництву підприємства виробити стратегію на перспективу.

     Керівництво підприємства визначає можливі обсяги продажу конкретної продукції. За допомогою функціонально-вартісного аналізу розраховують попередню (орієнтовану) ціну продукту й очікувану величину прибутку на одиницю продукту. Визначається час, протягом якого відшкодовуються витрати. Якщо аналіз дасть позитивний результат, підприємство може братися за виготовлення дослідної партії продукції та її випробування. У тому випадку, коли випробування покажуть високі якісні характеристики продукції, її впроваджують у виробництво невеликими партіями і постачають на ринок. Ринок і надасть інформацію про наявність попиту, правильність визначення ціни даної продукції. Залежно від одержаної інформації підприємство приймає рішення про збільшення випуску цього виду продукції або зняття його з виробництва.

    Важливим елементом аналітичної роботи з дослідження виробничої

програми  підприємства є оцінка виконання плану з номенклатури та

асортименту.

• Номенклатура - це перелік найменувань виробів із зазначенням кодів згідно із загальнодержавним статистичним класифікатором

продукції.

• Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного

найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

    Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити за:

• способом найменшого відсотка;

• оцінкою позицій асортименту;

• середнім відсотком.

  Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок

виконання завдання з випуску продукції  за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

   Оскільки цей спосіб не враховує, за скількома позиціями виробів не

виконано  завдання, то характеристику виконання  завдання за найнижчим відсотком доцільно доповнити даними про питому вагу асортиментних позицій в їх загальній кількості, за якими завдання виконано.

   Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов’язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

У практиці аналізу найбільше користуються способом середнього

відсотка.

  Суть способу середнього відсотка в тому, що з кожної позиції у

виконання плану за асортиментом зараховується  фактично випущена продукція, але не більше за передбачену плановим завданням. Обсяг продукції, зарахований у виконання плану, відносять до планового обсягу випуску й обчислюють відсоток.

   Визначений таким методом відсоток називають середнім, або

коефіцієнтом асортиментності.

  

      Фактичний випуск у межах плану

 

Кас = х 100 

Висновки  по розділу 1

 

   Обґрунтованості виробничої програми є важливим елементом успішного функціонування підприємств. Тому на підприємствах повинна проводитися робота, яка б дала змогу покращити аналіз виробничої програми, що значно покращить роботу даних підприємств.

   Аналіз виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості.

    Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці слід керуватися бізнес-планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути важлива інформація.

   Вивчення ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію,

 це  є головним питанням аналізу. Ринок вивчає загальну ситуацію, а

також позиції  і конкретні можливості підприємства стосовно

конкурентів.

 

   Оцінка виконання плану з номенклатури та ассортименту є важливим елементом аналітичної роботи з дослідження виробничої

програми  підприємства.

  Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок

виконання завдання з випуску продукції  за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

   Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов’язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

 

 

РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО І  РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

 

2.1. Аналіз обсягів виробництва  продукції

 

Аналіз  обсягів виробництва звичайно починають  з оцінки того, ж виконано план виробництва  в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання за місяцями і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

Враховуючи  складне економічне становище в країні, постійний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використаної натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекрученням, які заподіює інфляція.

Система вимірників обсягу продукції в натуральному вираженні зображена на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Вимірники обсягу продукції в натуральному вираженні

 

Якщо  ці вимірники не можна використати, то обсяг вимірюють у незмінних цінах.

 

Обсяг продукції  у вартісному вираженні, як правило, визначаться показником обсягу промислової продукції в:

•  оптових  цінах підприємств без податку на додану вартість і акцизного збору;

•  діючих цінах звітного року;

•  порівнянних цінах.

У ході аналізу  вивчають такі аспекти виробництва  та дають їм оцінку:

•  обсяг  продукції порівняно до виробничих завдань;

• динаміка продукції;

•  зміни  у структурі випущеної продукції, номенклатурі, асортименті.

Оцінка  обсягу продукції проводиться методом  порівняння фактичних показників випуску продукції за звітний період (рік, квартал, місяць) з виробничим завданням, яке враховує договори, а також з фактичними показниками попередніх періодів.

Аналіз  передбачає вивчення та оцінку факторів, що впливають на відхилення за обсягом  випуску продукції. Ці фактори об'єднують  у такі групи:

•  фактори, пов'язані з використанням трудових ресурсів;

•  фактори, пов'язані з використанням засобів  праці;

•  фактори, пов'язані з використанням предметів  праці. Аналізуючи динаміку обсягів  виробництва, треба обов'язково

визначити, які фактори спричинили таку тенденцію  розвитку та відокремити зовнішні фактори.

Також слід відзначити необхідність впровадження нових підходів до аналізу обсягів  виробництва продукції на основі бюджетування.

Бюджетування — це процес планування виробничо-господарської діяльності підприємства, процес розробки, виконання, контролю та аналізу фінансового плану, який охоплює всі сторони діяльності господарської структури, що дозволяє зіставити всі витрати і отримані результати на наступний період.

Бюджет виробництва — виробнича програма, яка визначає заплановані номенклатуру та обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді (зразок у табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

БЮДЖЕТ  ВИРОБНИЦТВА, ОДИНИЦЬ (зразок)

 

Показник	Квартал				Разом за рік
		1	2	3		4
Обсяг продажу
Необхідний запас готової продукції на кінець періоду
Разом
Запас готової продукції на початок періоду
Обсяг виробництва

2.2. Аналіз асортименту і структури  випуску продукції

 

     Асортимент продукції — це перелік найменувань виробів із вказівкою одиниць вимірювання кожного з них.

Значний вплив на результати господарської  діяльності мають асортимент (номенклатура) та структура виробництва продукції.

Вчасне  оновлення асортименту продукції (послуг) із урахуванням зміни кон'юнктури ринку є одним із важливих індикаторів ділової активності підприємства та його конкурентоспроможності.

    Мета аналізу — вироблення рекомендацій для зміни асортименту та структури продукції на майбутній період з урахуванням потреб ринку і можливостей підприємства.

Формуючи  асортимент і структуру випуску  продукції, підприємство має враховувати, з одного боку, попит на види продукції, а з другого -найефективніше використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, що є в його розпорядженні.

    Система формування асортименту продукції включає такі основні позиції:

•  визначення поточних і перспективних потреб покупців;

•  оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до випуску;

•  вивчення життєвого циклу виробів і  вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш досконалих видів продукції  і вилучення із виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;

•  оцінювання економічної ефективності і ступеня  ризику змін в асортименті продукції.

Асортиментна  програма спрямована на оптимізацію  використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.

Узагальнену характеристику змін в асортименті продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначають так:

 

К_ас

 

     При цьому враховують у виконання асортименту фактичний випуск продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше від базового (планового, минулого періоду).

   Також розраховують коефіцієнт оновлення асортименту продукції шляхом ділення обсягу випуску нових виробів на зальний випуск продукції.

   Для характеристики інтенсивності структурних перетворень на підприємстві можна використати коефіцієнт структурної активності:

К_{стр.акт}

 

де Ч_i, — зміна питомої ваги /-го виду (номенклатурної групи) продукції в загальному обсязі випуску (продажів) за досліджуваний період;

       п — число номенклатурних груп (видів) продукції.

   Чим активніші структурні перетворення на підприємстві, тим вищий рівень цього коефіцієнта. Це свідчить про те, що адміністрація підприємства активно реагує на зміни кон'юнктури ринку, вчасно оновлюючи асортимент продукції.