МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Хмельницький  інститут

імені Митрополита  Київського і всієї України,

Предстоятеля  Української Православної церкви, Блаженнійшого  Володимира

Курсова робота

На  тему : «Конституційно-правовий статус Президента України»

     Виконала:

 Студентка групи БП - 21

  Заєць К.І.

                                          Перевірила:

                                                Литвиненко І.Л. 
 
 
 
 
 

Хмельницький 2011

       
ВСТУП

     ПРЕЗИДЕНТ (від лат. praesidens – той що сидить спереду) – обраний народом, парламентом або представницькою колегією глава держави, який отримує владу на визначений термін у порядку делегації.

     Президент є главою держави в країнах  із республіканською формою правління. Він є носієм верховної державної влади і вищим представником держави у її відносинах з іншими країнами [9].

     В Україні посада Президента була введена  через рік після прийняття  Декларації про державний суверенітет України і майже зразу після схвалення Верховною Радою Концепції нової Конституції України, ставши одним із перших кроків на шляху її реалізації За Законом України "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" від 5 липня 1991 р., яким Конституція була доповнена гл. 12 "Президент Української РСР", Президента було визнано найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. Цей статус Президента підтверджено також Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р. Введення конституційного інституту Президента було пов'язане з необхідністю зміцнення системи центральних органів влади, забезпечення їх цілеспрямованої діяльності в складний період набуття Україною незалежності, надання динамізму розвитку української державності.

     Перший  Президент України був обраний  всенародно 1 грудня 1991 р. одночасно  з проведенням всенародного референдуму, що підтвердив Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня 1991 р [10].

     Правовий  статус Президента України визначено  у розділі V чинної Конституції, який встановлює місце і роль Президента в державі, окреслює коло його відповідальних повноважень, регламентує порядок  обрання Президента і припинення його посадових функцій, а також форми співпраці Президента з органами законодавчої і виконавчої влади, його участі у формуванні судової влади.

     Слід  зазначити, що з часу впровадження в  Україні посади Президента його правовий статус змінювався. Спочатку Президент  України був визначений як найвища посадова особа Української держави і глава виконавчої влади. Пізнішими змінами до Конституції України він визначався за статусом як глава держави та глава виконавчої влади.

     Цей статус було підтверджено Конституційним Договором 1995 року. За чинною Конституцією, Президент є лише главою держави. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів.

     Актуальність  дослідження. Нинішній етап реформування правової і політичної системи України  пов'язаний з необхідністю покращення функціонування демократичних інститутів. Досліджена тема на є найбільш актуальною тому що в Україні очікуються вибори президента України в останню неділю березня 2015 року.

     Мета  курсової роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання  щодо повноважень Президента України, визначити повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України.

     Об'єктом  курсової роботи є закріплення статусу  Президента України, а насамперед закріплення  в Конституції України статусу  глави держави, як гарант державного суверенітету

      РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ОБРАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.

     1.1. Нормативно-правове  регулювання обрання  Президента України.

     Президент України обирається безпосередньо  виборцями. Такий спосіб обрання  глави держави звичайно використовується в державах із президентськими та квазіпрезидентськими формами правління, де реалізується модель «жорсткого» поділу влади. Це пов'язано з тим, що подібна модель передбачає необхідність формування виконавчої гілки влади непарламентським шляхом (у президентських республіках виконавча влада здійснюється безпосередньо главою держави, а в квазіпрезидентських - урядом та іншими органами виконавчої влади, які формуються главою держави) з тим, щоб забезпечити її відносну автономність відносно законодавчої гілки влади [12].

     Згідно  з Конституцією України вибори Президента України здійснюються на основі загальних  принципів виборчого права України - вільних виборів, загального, рівного  та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

     Конституція України встановлює додаткові, порівняно з виборами народних депутатів чи місцевими виборами, обмеження щодо пасивного виборчого права громадян на виборах Президента України:

     - по-перше, підвищується віковий  ценз для пасивного виборчого  права (з 18 на місцевих виборах і 21 року на виборах народних депутатів України до 35 років на виборах Президента України). Це обумовлено тим, що діяльність глави держави потребує значного життєвого і політичного досвіду, належного освітнього рівня, здатності до вирішення складних політичних, правових, економічних і соціальних проблем, а це, своєю чергою, досягається з відповідним віком;

     -  по-друге, на виборах Президента України для пасивного виборчого права встановлюється ценз осілості десять останніх перед днем виборів років проживання в Україні. Це обмеження обумовлене тим, що глава держави мусить бути досить добре обізнаний з різними аспектами суспільного життя країни, його мають добре знати виборці;

     - по-третє, для пасивного виборчого  права встановлюється мовний  ценз:

     - по-четверте, встановлюються заборона  одній і тій самій особі  обиратися Президентом України  більше ніж: два строки підряд. Обрання на третій або четвертий  строк також можливе, але тільки  після відповідної перерви.

     Отже, Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35-річного віку, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.

     Вибори  Президента України можуть бути черговими, позачерговими і повторними; призначаються вони Верховною Радою України.

     При цьому чергові вибори Президента України проводяться із закінченням  конституційного строку повноважень  Президента України. Дата їх проведення чітко визначена в Конституції  України - остання неділя березня п'ятого року повноважень Президента України, а призначаються вони Верховною Радою України не пізніш як за 130 днів до дня виборів.

     Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю 90-денного строку з дня:

     1)   проголошення Президентом України особисто заяви про свою відставку на засіданні Верховної Ради України;

     2)  опублікування рішення Верховної Ради України про підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     3)  опублікування рішення Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

     4) прийняття постанови Верховної  Ради України про призначення  позачергових виборів у разі  смерті Президента України [14].

     Повторні  вибори Президента України проводяться  у випадках:

     1)  якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

     2)  якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

     Повторні  вибори Президента України відбуваються в останню неділю 90-денного строку від дня прийняття постанови  Верховної Ради України про їх призначення.

     Право висування кандидатів на пост Президента України реалізується громадянами України через політичні партії та їх виборчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у порядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента України», (статті 44-48) [8].

     Реєстрація  кандидата на пост Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією за умови отримання таких документів:

     1)  анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто);

     2)  автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (зокрема на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку;

     3)  передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до 12 тис. друкованих знаків;

     4) документа про внесення грошової  застави (вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула  кандидата на пост Президента  України, або кандидатом на  пост Президента України в  безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі 500 тис. гривень)1;

     5)  декларації про майно та доходи відповідно до ст. 50 цього Закону;

     6) фотографій кандидата за розмірами  та в кількості, встановленими  Центральною виборчою комісією.

     Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, висунутої партією (блоком), крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, подаються також  такі документи:

     1)  подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку);

     2)  копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), засвідчені Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу;

     3) витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) кожної партії, що  увійшла до складу виборчого  блоку, про утворення виборчого  блоку, засвідчений підписом керівника  партії та скріплений печаткою  цієї партії - в разі висунення кандидата блоком;

     4) угода про утворення виборчого  блоку (в разі висунення кандидата  блоком);

     5)  витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії (між-партійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку) про висунення кандидата на пост Президента України від партії (блоку);

     6)  заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку) та у зв'язку з цим на оприлюднення біографічних відомостей та декларації про майно та доходи, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права та припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

     Центральна  виборча комісія видає уповноваженому представнику партії, виборчого блоку  партій, який подав документи, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи [10].

     Документи, подані до Центральної виборчої комісії після початку виборчого процесу в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 45 цього Закону, повторно не подаються.

     Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів закінчується за дев'яносто днів до дня виборів.

     Особа, висунута кандидатом на пост Президента України, має право до дня реєстрації її кандидатом відкликати свою заяву  про самовисунення чи про згоду  балотуватися кандидатом на пост Президента України від відповідної партії (блоку). Повторна заява особи про самовисунення чи про згоду балотуватися на виборах Президента України від цієї партії (блоку) не приймається.

     У разі реєстрації кандидата уповноваженому представнику партії (блоку) або кандидата  на пост Президента України не пізніше наступного дня видається копія постанови про реєстрацію. Кандидату на пост Президента України не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення про його реєстрацію видається посвідчення кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України у цей же строк оприлюднюється в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

     Якщо  Центральна виборча комісія виявить  у передвиборній програмі кандидата  на пост Президента України ознаки положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, вона зобов'язана у п'ятиденний термін з дня подачі документів, передбачених цією статтею, звернутися до Верховного Суду України щодо встановлення судом цього факту.

     Центральна  виборча комісія приймає рішення  про реєстрацію кандидата на пост Президента України або відмову  у реєстрації кандидата на пост Президента України протягом п'яти днів з  дня прийняття документів, передбачених цією статтею. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України приймається Центральною виборчою комісією у п'ятиденний термін з дня отримання рішення Верховного Суду України.

     Центральна  виборча комісія закінчує реєстрацію кандидатів на пост Президента України не пізніше ніж за вісімдесят п'ять днів до дня виборів.

     Перелік кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, місця постійного проживання, основного місця роботи (заняття), партійності, суб'єкта висування у п'ятиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

     Зареєстровані кандидати мають рівні права  незалежно від порядку висунення.

     Результати  виборів Президента України встановлює Центральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних виборчих комісій  про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів на підставі протоколів територіальних виборчих комісій не пізніш як на десятий день од дня виборів.

     Обраним у день виборів Президентом України  вважається кандидат, який одержав  на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     Якщо  до виборчого бюлетеня для голосування  у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування  у день виборів Президента України  жодного кандидата не було обрано, Центральна виборча комісія приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України.

     Якщо  до виборчого бюлетеня для голосування  у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, яке призначається на третю неділю після дня виборів.

     Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах  більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     Строк повноважень Президента України - п'ять  років. Новообраний Президент України  вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України, після чого Центральна виборча комісія вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала назву інавгурація.

     Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п'ятиденний  строк після офіційного оголошення результатів виборів [8].

     Текст присяги Президента України встановлено в ст. 104 Конституції України: «Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі». 

     1.2. Припинення повноважень  Президента України.

     Проте Конституція України (ст. 108) передбачає можливість і дострокового припинення повноважень Президента України  у разі:

     1) відставки;

     2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

     3) усунення з поста в порядку імпічменту;

     4) смерті.

     Умови та процедура відставки Президента України не отримали чіткої регламентації в Конституції та в чинному "законодавстві України. Звичайно під відставкою розуміють залишення державної посади особою, що її займає, за власним бажанням або усунення її з цієї посади через причини об'єктивного чи суб'єктивного характеру'.

     У конституційному праві відставка  виступає важливою формою політичної відповідальності відповідних органів державної влади та посадових осіб, проте вона може стати результатом як особистих причин, так і об'єктивних наслідків. Наприклад, відставка Кабінету Міністрів України внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, або добровільна відставка міністра через його незгоду з політикою уряду. Аналіз положень статей 108, 109 Конституції України дозволяє зробити висновок, що під відставкою Президента України слід розуміти залишення поста Президента України виключно з власної ініціативи і при забезпеченні повної добровільності прийняття такого рішення.

     Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні  Верховної Ради України.

     Неможливість  виконання Президентом України  своїх повноважень за станом здоров'я згідно зі ст. 110 Конституції України має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України,-за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, як уявляється, означає такий стан здоров'я Президента України, внаслідок якого він не лише не може виконувати свої обов'язки на час обговорення цього питання Верховною Радою України, а й не зможе їх виконувати і в майбутньому. Це означає, що тимчасовий розлад здоров'я не може бути підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Президента України внаслідок неможливості виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я [15].

     За  загальним правилом, Президент України  як глава держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недоторканності, а політична - інститутом контрасигнатури, під чим розуміють скріплення акта Президента України підписом Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт і його виконання. Проте в особливих випадках Президент України підлягає відповідальності, що передбачено ст. 111 Конституції України -він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

     Інститут  імпічменту виступає надійною гарантією  проти зловживання владою та порушення главою держави конституції та законів держави.

     Конституція України та Регламент Верховної  Ради України передбачають досить складну процедуру імпічменту.

     Так, застосування процедури імпічменту можливе за умови:

     1) наявності висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину;

     2) наявності висновку Конституційного  Суду України щодо додержання  конституційної процедури розслідування  і розгляду справи про імпічмент.

     Президент України має право заявити  про відмову від участі в процедурі  імпічменту, що тягне за собою припинення його повноважень на підставі, передбаченій ст. 109 Конституції України (відставка Президента України) [9].

     Сама  процедура імпічменту включає такі стадії:

     1) ініціювання питання про усунення  Президента України з поста  в порядку імпічменту більшістю  від конституційного складу Верховної  Ради України;

     2) прийняття Верховною Радою України  не менш як двома третинами  від її конституційного складу рішення про звинувачення Президента України;

     3) прийняття Верховною Радою України  не менш як трьома четвертими від її конституційного складу рішення про усунення Президента України з поста.

     Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Спеціальна тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлення істини: допитувати свідків, вимагати і досліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо.

     Усунення  Президента України з поста автоматично  припиняє виконання ним своїх  обов'язків, він втрачає недоторканність  і може бути притягнений до юридичної  відповідальності як звичайний громадянин [17].

     У разі дострокового припинення повноважень  Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. При цьому Прем'єр-міністр України у період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати його повноважень у повному обсязі, зокрема:

• звертатися з посланнями до народу та зі щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
• призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
• припиняти повноваження Верховної Ради України; -призначати за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах;
• призначати половину складу Ради Національного банку України;
• призначати на посади і звільняти з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
• утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
• скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• призначати третину складу Конституційного Суду України;
• нагороджувати державними нагородами;
• встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними;