Особливості засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками
Міністерство науки і освіти України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут педагогіки та психології
Кафедра дефектології та психологічної корекції
Курсова робота
Тема: «ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ПІДЛІТКІВ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ»
Луганськ, 2010 р.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
1. Загальні питання організації і методики формування математичних понять у розумово відсталих дітей у середній ланці допоміжної школи.
1.1 Особливості викладення математики
у середній ланці допоміжній школі…………………………………………………………………
1.2 Прийоми, яки використовує вчитель щодо формування інтересу до вивчення математики у розумово відсталих учнів……………………...12-16
2. Особливості
засвоєння математичного
2.1. Характеристика досліджуваного
контингенту та обґрунтування методики
дослідження………………………..……………………
2.2.Дослідження
рівню сформованості
2.3 Рекомендації для вчителя щодо підвищення рівня засвоєння математичних знань розумово відсталими учнями у середній ланці допоміжної школи………………………………………………… …………22
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Одним з основних завдань корекційної педагогіки є удосконалення процесу навчання розумово відсталих дітей з метою забезпечення оптимальних умов для їхньої соціальної адаптації. На сучасному етапі розвитку суспільства в Україні кардинально переглядаються підходи до формування системи знань учнів допоміжних шкіл, зокрема, це стосується математики, як навчальної дисципліни.
Математика належить до однієї з найскладніших дисциплін, якими здатні оволодіти розумово відсталі школярі, адже засвоєння навіть елементарних математичних понять вимагає від розумово відсталої дитини достатньо високого рівню розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Труднощі, які виникають під час засвоєння математичних понять, призводять до зниження мотивації до навчання, розладів поведінки і як наслідок шкільної дезадаптації (Ю.Ю.Пумпутіс, О.М.Соколов, Т.В.Розанова, М.І.Моро).
Спеціальні дослідження В.О. Крутецького засвідчують, що для творчого оволодіння математикою як навчальною дисципліною необхідна здатність до формалізованого сприйняття математичного матеріалу, розуміння формальної структури задачі, здібність до швидкого і систематизованого узагальнення математичних об’єктів, відношень, гнучкість мисленнєвих процесів, хист до миттєвої перестройки мисленнєвого процесу, математична пам’ять. Саме ці здібності, необхідні для успішного оволодіння математичними знаннями у учнів допоміжної школи найгірше розвинуті.
Успіх у вивченні математики розумово відсталими підлітками залежить від їхніх потенційних можливостей до засвоєння навчального матеріалу та мотиваційної готовності до навчання. Значення й прийоми розвитку мотивації в процесі навчання математиці переконливо показані в дослідженнях Ю.Ю.Пумпутіса, А.О.Смирнова, І.І.Аргинскої, які прийшли до висновку, що мотивованість дій учнів впливає на підвищення якості засвоєння математичного матеріалу.
На думку
видатних вітчизняних вчених-
У спеціальній методиці викладання математики накопичений досвід, щодо удосконалення процесу навчання математиці школярів з порушеннями інтелекту (К.А.Михальського, М.І.Кузьмицької, О.П.Смалюги, М.Н.Перової, А.А.Хілько, А.А.Ек, Г.М.Капустіної та ін.) розроблена методика навчання вирішенню арифметичних задач, показана роль підготовчих вправ, дидактичних ігор, наочності, а також предметно-практичних вправ, спрямованих на конкретизацію змісту завдань.
На сучасному етапі розвитку методики викладання математики проблема підвищення ефективності засвоєння математичних знань розумово відсталих підлітків розглядається на основі праць О.В.Гаврилова, О.М.Ляшенко, М.Н.Перова, А.А.Хілько та ін.
Аналіз методичних матеріалів відносно викладання математики в корекційній школі дає можливість зробити висновок, що в спеціальній методиці математики зроблено значні досягення в пошуках ефективних дидактичних прийомів корекційного навчання математики на основі врахування особливостей розумової діяльності учнів та засвоєння ними математичних знань, в чому надзвичайно велика роль належить розвитку пізнавального інтересу до математики. Теоретичний аналіз педагогічної літератури виявив, що проблема підвищення рівню засвоєння математичних знань розумово відсталими дітьми у спеціальній методиці математики є недостатньо вивченою, зокрема потребує подальшого вивчення проблема пошуку шляхів підвищення рівню засвоєння математики розумово відсталими підлітками. Це й обумовило вибір теми наукової роботи: «Шляхи підвищення інтересу розумово відсталих підлітків до вивчення математики».
Об’єкт дослідження – засвоєння математичних знань, вмінь, навичок розумово відсталими підлітками у середній ланці допоміжної школи.
Предмет дослідження – шляхи підвищення рівню засвоєння математичних знань, вмінь, навичок розумово відсталими підлітками.
Мета дослідження – виявити рівень засвоєння математичних знань, умінь та навичок розумово відсталих підлітків та підготувати рекомендації для вчителя, щодо підвищення рівню засвоєння математичних знань, вмінь та навичок.
Гіпотеза: формування математичних понять у розумово відсталих підлітків відбувається зі значними труднощами обумовленими не лише зниженим рівнем інтелектуального розвитку, але й низьким рівнем мотивації у підлітковому віці, оскільки провідний видом діяльності цього віку є інтимно – особове спілкування.
Завдання дослідження:
- Здійснити аналіз спеціальної педагогічної літератури з проблеми організації процесу вивчення математики розумово відсталими підлітками у середній ланці допоміжної школи;
- Проаналізувати напрямки роботи вчителя на уроці математики у допоміжній школі.
- Виявити рівень засвоєння математичних понять розумово відсталими підлітками.
- Розробити рекомендації для вчителів щодо вдосконалення засвоєння математичного матеріалу розумово відсталими підлітками.
Методи дослідження – аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження, програма виявлення рівню сформованості математичних знань, вмінь та навичок розумово відсталих дітей, анкета навчальної мотивації А.Н. Лусканової.
Практичну значущість роботи складають розроблені на базі теоретичних узагальнень і висновків з практичної частини рекомендації для педагогів щодо організації роботи з підвищення рівня засвоєння математичних знань, вмінь та навичок розумово відсталими підлітками.
1. Загальні питання організації і методики формування математичних понять у розумово відсталих дітей у середній ланці допоміжної школи
1.1 Особливості викладення математики у середній ланці допоміжній школі
Методика навчання математики в корекційній школі почала формуватись в нашій країні в 30-ті роки ХХ століття. Основоположники корекційної школи А.Н. Грабаров, Є.В.Герьє, Н.В.Чехов стверджували, що математика повинна дати розумово відсталій дитині лише практичні прийоми лічби. [2; 6; 9].
Проте на сьогоднішній день завдання, які стоять перед вивченням математики розумово відсталими учнями значно розширились. На сьогодняшній день основним завданням спеціальної школи є максимальне подолання недоліків пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери розумово відсталих школярів, підготовка їх до участі у корисній праці, соціальна адаптація в умовах сучасного суспільства. При визначенні завдань навчання математики учнів допоміжної школи необхідно виходити з цих конкретних задач.
Досягти оволодіння учнями системою досяжних математичних знань, вмінь та навичок, необхідних у повсякденному житті і в майбутній професії, так міцно, щоб вони стали надбанням учнів на все життя – головна загальноосвітня задача навчання математики.
Сформувати систему математичних знань, умінь та навичок у розумово відсталих підлітків — досить тривалий, складний і кропіткий процес. Це обумовлюється рядом об'єктивних і суб'єктивних причин. До перших відносяться різноманітні наявні у них порушення пізнавальної діяльності органічного походження, і в першу чергу таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які є невід'ємною складовою стану розумової відсталості. Друга група причин обумовлюється тим, що багато вчителів допоміжних шкіл з недовірою ставляться до можливостей розумово відсталих учнів у оволодінні знаннями з цієї дисципліни і тому просто спрощують програмний матеріал, в більшості випадків зупиняючись лише на формуванні найелементарніших математичних знань, умінь і навичок [3; 5; 7].
За період навчання в школі учні повинні отримати наступні математичні знання та практичні навички:
а) уявлення про натуральне число, нуль, натуральний ряд чисел, про звичайні та десятичні дроби;
б) уявлення про основні величини (довжина, вартість, маса предметів, площа фігур, об’єм, час), одиниці виміру величин та їх співвідношення;
в) знання метричної системи мір, мір часу й уміння практично користуватись ними;
г) навички практичних вимірів, вміння користуватись інструментами (лінійкою, мірною кружкою, терезами, годинником і т.д.);
д) вміння виконувати чотири основні арифметичні дії з багатозначними числами і дробами;
є) вміння вирішувати прості й складні (в 3-4 дії) арифметичні задачі;
ж) уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, знання їхніх властивостей, побудова цих фігур за допомогою креслярських інструментів (лінійки, циркуля, кутника, транспортира). [14].
Значна частина навчального матеріалу має бути сформована у середній ланці допоміжної школи, адже у цей період учні мають вивчати такі теми:
- Табличне та позатабличне множення та ділення.
- Назви й порядок чисел до 100000.
- Співвідношення між одиницями довжини, вартості, маси, часу.
- Перетворення чисел, отриманих при вимірюванні одиниць вартості, довжини, маси. Усно й письмово додавати, віднімати, множити, ділити на одноцифрове число числа, одержані при вимірюванні однієї-двох одиниць вартості, довжини, маси.
- Роз'язування задач на знаходження середнього арифметичного; задач із десятковими дробами; на рух; задач на 3-4 арифметичні дії.
- Читання, запис звичайних дробів, розпізнавання чисельника і знаменника, правильних й неправильних дробів; мішаного числа.
- Додавання й віднімання десяткових дробів.
- Користування знаками, позначення одиниць величин (кг, г, м); записування числа від І до ХХ римськими цифрами.
- Розпізнавання та виділення паралелограму, ромбу, прямокутнику, квадрату серед інших чотирикутників.[14].
Проте, як правило, цей матеріал діти засвоюють фрагментарно, тому що мають значні прогалини у знаннях з молодших класів, таким чином нові уявлення не мають основи для засвоєння. Навчаючи математиці учнів допоміжних шкіл, треба враховувати, що засвоєння необхідного матеріалу не повинно мати характеру механічного заучування й тренування. Знання, отримані учнями, повинні бути усвідомленими. Від предметної, наочної основи слід переходити до формування доступних математичних понять, вести учнів до узагальнень і на їх основі виконувати практичні роботи. Математика як навчальний предмет містить необхідні передумови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, корекції інтелектуальної діяльності й емоційно-вольової сфери.
Формуючи у розумово відсталих учнів на наочній і наочно-діяльнісній основі перші уявлення про число, величину, фігуру, вчитель одночасно ставить і вирішує в процесі навчання математики завдання розвитку наочно-дійового, наочно-образного, а потім і абстрактного мислення цих дітей.
На уроках математики в результаті взаємодії учителя та учнів (за направляючого й організуючого впливу вчителя) розвивається елементарне математичне мислення учнів, формуються і коригуються такі його форми, як порівняння, аналіз, синтез, розвиваються здібності до узагальнення й конкретизації, створюються умови для корекції пам’яті, уваги та інших психічних функцій [3; 6; 11].
В процесі навчання математики розвивається мовлення учнів, збагачується специфічними математичними термінами й виразами їх словник. Учні вчаться коментувати свою діяльність, давати повний словесний звіт про вирішення задачі, виконання арифметичної дії або завдання з геометрії. Все це вимагає від учнів більше відповідальності та усвідомленості своєї діяльності, їхні дії набувають узагальненого характеру, що, безумовно, має величезне значення для корекції недоліків мислення розумово відсталих школярів.
Навчання математики організує й дисциплінує учнів, сприяє формуванню таких рис особистості, як акуратність, наполегливість, воля, виховує звичку до праці, бажання працювати, вміння доводити будь-яку справу до кінця.
На уроках математики в процесі виконання практичних вправ (ліплення, обвідка, штриховка, розфарбовування, вирізання, наклеювання, конструювання та ін.) коригуються недоліки моторики дитини.
Навчання математики в спеціальній школі сприяє вирішенню й виховних завдань. Матеріал арифметичних задач, завдань з нумерації та з інших тем містить відомості про розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва в нашій країні. Це розширює світогляд учнів, сприяє вихованню любові до Батьківщини.
Підготовка учнів до життя, трудової діяльності є однією з найбільш важливих задач навчання. Курс математики повинен дати учням такі знання й практичні вміння, які допоможуть краще розпізнати у явищах довколишнього життя математичні факти, застосовувати математичні знання до вирішення конкретних практичних завдань, які повсякденно ставить життя. Опанування вмінь лічби, усних та письмових обчислень, вимірювань, вирішення арифметичних задач, орієнтації в часі та просторі, розпізнавання геометричних фігур дозволять учням більш успішно вирішувати життєво-практичні задачі.
Вивчаючи математику у середній ланці допоміжної школи розумово відсталі підлітки мають певні особливості, адже у них виникають специфічні труднощі і основне завдання вчителя при цьому подолати означені труднощі і сформувати високий рівень засвоєння матеріалу використовуючи різні методичні підходи.
Низька активність сприйняття розумово відсталих учнів призводить до фрагментарного засвоювання знань, що не дозволяє при вивченні нової теми спиратись на засвоєний матеріал, особливо це стосується вивчення табличного та позатабличного множення оскільки підлітки не можуть провести аналогії між множенням та додаванням.
Вивчаючи назви і порядок чисел до 100000, діти знайомляться з класом сотен. Саме у цей час діти стикаються із такими труднощами, як розмежування понять «клас» та «розряд».
- Дітям дуже важко даються співвідношення одиниць довжини, вартості, маси та часу, оскільки при переводі довжини, вартості і маси використовується, як одиниця 100, а при переводі часу – 60, 24 та інші.
- Вони не можуть знайти у задачі числові дані, як що вони записані не цифрами, а словами, відокремити питання, як що воно стоїть не наприкінці, а спочатку або у середині задачи, і т.п.
- Недосконалість зорових сприймань, труднощі просторового орієнтиру призводять до того, що учні не бачать рядки і не розуміють їх значення.
- Недосконалість моторики розумово відсталих школярів, викликає значні труднощі при накресленні геометричних фігур[14].
Таким чином особливості викладання математики у середній ланці допоміжної школи полягають у формуванні системи математичних понять не лише з урахування структури дефекту, але й вікових новоутворені підліткового віку, зокрема вчитель використовує різні методичні прийоми для більш продуктивного засвоєння матеріалу, одним із таких видів є включенням нового виду наочності (графічного). Використання диференційованного та індивідуального підходів, оскільки у підлітків різні ступені сформованості тих чи інших навиків і їм потрібні різні завдання.
1.2. Прийоми, яки використовує
вчитель що до формування інтер
Ускладнення в засвоєнні навчального матеріалу учнями середньої ланки допоміжної школи у зв’язку з абстрактним викладенням матеріалу нерідко призводять до зниження їхнього інтересу до навчання. Особливо складним предметом стає арифметика.
Для успішного навчання й виховання розумово відсталих дітей необхідно в перші ж роки шкільного навчання розвинути їх інтерес до навчальних занять, зацікавити, мобілізувати їхню увагу, активізувати пізнавальну діяльність.
Вчителі допоміжної школи використовують з цією метою різноманітні методи й прийоми викладання арифметики, використовуючи яскравий дидактичний матеріал і наочні посібники, чим викликають у учнів практичний інтерес до процесу оволодіння предметом.
На думку В.А.Крутецького, К.А.Михальського найголовнішими методами та приймами, спрямованими на розвиток інтересу до математики, є наступні:
- Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення.
Враховуючи наявність у багатьох розумово відсталих стійкого негативного ставлення до процесу навчання взагалі і до математики зокрема, намагатися створити в учнів відчуття стабільних успіхів. На невдачі, помилки, труднощі увага майже не повинна звертатись. Учитель постійно наголошує на успіхах як особисто кожного учня, так і колективу в цілому. Спеціально відзначається позитивна тенденція не тільки у засвоєнні знань, а й у прагненні до цього переважної більшості дітей. Основною метою такого заходу є відродження та закріплення віри учнів у власні сили. Таким чином,створення загального позитивного настрою класу й кожного учня зокрема, що стимулює учнів до занять математикою й пробуджує їхній інтерес до предмету.
- Розкриття перед дітьми значення математики у житті та діяльності людини.
Упродовж навчання потрібно повсякчас розширювати уявлення розумово відсталих дітей про значення математики у житті людей (починаючи з давніх часів). Дуже цікавими для дітей є відомості з життя видатних учених-математиків. Наприклад, учні з захопленням слухають історію життя Архімеда. Майже на кожному уроці, при першій нагоді, дітям потрібно наводити факти з історії, географії, природознавства та інших наук, які тісно пов’язані з математикою (про будівництво храмів та інших споруд, морські експедиції, торгівлю, тривалість життя та особливості життєдіяльності рослин і тварин тощо).
Математичні знання повинні знайти широке застосування і на уроках з інших дисциплін. Наприклад, на уроках ручної праці учні вирізають з паперу, ліплять з пластиліну дидактичний матеріал для уроків математики, одночасно закріплюючи навички лічби. Вони обводять і вирізають геометричні фігури (квадрати, прямокутники, трикутники, кола), вчаться розрізняти й називати їх. У виготовленні саморобок з паперу, глини, пластиліну вони вчаться бачити, вирізняти й називати основні геометричні фігури й тіла, складати сюжетні композиції з геометричних фігур, орнаменти.
- Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям.
Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага відводиться бесідам та розв’язанням арифметичних задач, спрямованих на розвиток економічних знань.
Знання, отримані на уроках математики, необхідно використовувати, закріплювати під час оволодіння учнями трудовою професією в учбових майстернях, на пришкільній дослідній ділянці, а також на промислових і сільськогосподарських підприємствах, де учні проходять виробничу практику, тобто зайняті корисною працею.
Педагогічні й психологічні дослідження виявляють, що розумово відсталі школярі, навіть володіючи знаннями, не завжди можуть ними скористатись під час виконання трудових завдань. Тому процес навчання математиці слід будувати таким чином, аби знання, отримані на уроках праці, а також життєвий та трудовий досвід учнів використовувати на уроках математики, підвищуючи інтерес учнів до вивчення цього предмету, показуючи життєву необхідність математичних знань.
- Використання дидактичних ігор.
Одним з найефективніших способів розвитку інтересу до математики є використання дидактичних ігор та інших цікавих видів діяльності (змагань, математичних свят, викторин). Наприклад, з великим зацікавленням школярі рахують “ланцюжком”, розв’язують приклади “магічне поле”, відгадують кросворди, а також сприймають математичний матеріал у римованій формі (Додаток А) та ін.
Потребу в грі у розумово відсталих дітей необхідно використовувати і спрямовувати з метою вирішення певних навчальних і виховних задач. Відомо, що якщо дитина зацікавлена роботою, позитивно емоційно настроєна, то ефективність заняття помітно зростає. Формування будь-яких навичок і вмінь у розумово відсталих учнів вимагає не лише великих зусиль, тривалого часу, але й однотипних вправ. Дидактичні ігри дозволяють одноманітний матеріал зробити цікавим для учнів, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, розвивають її довільну увагу, пам’ять. В грі дитина непомітно для себе виконує велику кількість арифметичних дій, тренується в лічбі, вирішує задачі, збагачує свої просторові, кількісні й часові уявлення, виконує аналіз і порівняння чисел, геометричних фігур. Дидактичні ігри, створені спеціально з навчальною метою, сприяють і загальному розвитку дитини, розширенню її світогляду, збагаченню словника, розвитку мовлення, вчать використовувати математичні знання у змінених умовах, в новій ситуації. Все це свідчить про велике корекційне значення дидактичних ігор.
На уроках математики дидактичні ігри з метою підвищення інтересу до навчання знаходять широке застосування при вивченні будь-якої теми. Створено велику кількість ігор, розвиваючих кількісні, просторові, часові уявлення і уявлення про розміри предметів. Добре відомі ігри “Весела лічба”, “Живі цифри”, “Арифметичне лото” (доміно), “Драбинка” та ін. (Додаток Б).
5. Використання інноваційних технологій.
Використання комп’ютера у вихованні та навчанні дітей з обмеженими можливостями здоров’я становиться все більш розповсюдженими. Приоритетна задача використання інноваційних технологій у спеціальній педагогіці та психології полягає не у навчанні дітей адаптивним основам інформатики та обчислюваної техніки, а у комплексній перебудові їх оточення, складання нових науково обґрунтованих засобів розвитку активної творчої діяльності.
Використання комп’ютера у ігровій та учбовій діяльності дітей з обмеженими інтелектуальними можливостями розглядається як розробка нових навчальних програм та розвиваючих методик.
- Постійна активізація пізнавальної діяльності.
Як у загальній,
так і у спеціальній психолого-
Таким чином головним компонентом у навчанні розумово відсталих підлітків є постійне заохочення до навчальної дисципліни, оскільки у пубертатний період провідним видом діяльності стає інтимно-особове спілкування, а навчання відходить на другий план. Заохочуючи дітей у середній ланці допоміжної школи необхідно максимально зв’язувати математику, як науку їз життям та досвідом учнів.
2. Особливості засвоєння
математичного матеріалу
2.1. Характеристика досліджуваного контингенту та обґрунтування методики дослідження
Експериментальне дослідження рівню сформованості математичних знань, умінь та навичок у розумово відсталих підлітків проводилось на базі допоміжного відділення КЗЛСШ №45. У дослідженні приймали участь 30 підлітків віком від 12 до 15 років із діагнозом F-70 легкого, помірного та важкого ступенів у деяких випадках ускладнених емоційною нестійкістю та мовними недоліками.
Вибір даної вікової категорії обумовлений тим, що саме у цьому віці провідним видом діяльності стає інтимно – особове спілкування до навчання пізнавальний інтерес суттєво знижений, тому у цей період дуже важливо заохотити підлітків до отримання нових знань, оскільки саме у середній ланці діти отримують значну частину знань, вмінь та навичок, які їм потрібні для подальшого вибору професії та соціалізації у суспільстві.
Для діагностики підлітків були використані наступні завдання, які дозволяють визначити рівень сформованості математичних знань у учнів (Додаток Г):
- Особливості захисту авторських та суміжних прав
- Особливості захисту інформації та боротьби з комп’ютерними вірусами
- Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- Особливості здійснення виконавчої влади в місті Києві
- Особливості здійснення виконавчої влади в Україні
- Особливості здійснення підприємницької діяльності в сучасних умовах господарювання
- Особливості змісту права власності на землю
- Особливості економічного розвитку країн світу
- Особливості економічного розвитку США в умовах сучасної світової фінансової кризи
- Особливості економічної термінології в аспекті її перекладу
- Особливості емоційної сфери у юнацькому віці
- Особливості ефективної взаємодії у системі "педагог - обдарований учень"
- Особливості єгипетського стародавнього костюма
- Особливості запам’ятовування дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності
